Ухвала

від 20.12.2018 по справі 826/25950/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2018 року

Київ

справа №826/25950/15

касаційне провадження №К/9901/66686/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 у справі №826/25950/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Трейдінг" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Трейдінг" у листопаді 2015 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2015 № 23726552208 в частині збільшення зобов'язань за платежем: ПДВ в сумі 35302,50грн. та в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: ПДВ в сумі 651256,50грн., № 23626552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 33539грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 15.05.2018 позовні вимоги задовольнив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.10.2018 рішення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2018 залишив без змін.

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві 28.11.2018 звернулася до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статтей 198, 201 Податкового кодексу України, та процесуального права.

Верховний Суд ухвалою від 30.11.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

На виконання вимог ухвали від 30.11.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №826/25950/15 є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2015 № 23726552208 в частині збільшення зобов'язань за платежем: ПДВ в сумі 35302,50грн. та в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: ПДВ в сумі 651256,50грн., № 23626552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 33539грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги частково, виходили з того що, оскільки формування податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2018 у справі щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2015 №23726552208 в частині збільшення зобов'язань за платежем: ПДВ в сумі 35302,50грн. та в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: ПДВ в сумі 651256,50грн., № 23626552208, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 33539грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2018 у справі №826/25950/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Трейдінг" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк