Постанова

від 18.12.2018 по справі 826/4123/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4123/18 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Федотова І.В.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь" до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Праволенд" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно нерозгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5980 га, що розташована по вул. Червоноткацькій, 85 у Деснянському районі м. Києва, для реконструкції під виробничу будівлю й промисловий майданчик для передачі в оренду на 15 років з подальшим викупом;

- зобов'язати відповідача: розглянути питання щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надати висновок щодо відведення земельної ділянки; внести відомості до міського земельного кадастру; підготувати проект рішення Київради про передачу позивачу земельної ділянки в оренду на 15 років з подальшим викупом

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувана бездіяльність відповідача є протиправною.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 26.11.2004 між ТОВ Техпромсталь та ВАТ Радикал було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - виробництво рідкого хлору з майданчиком під резервуари, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 85. Цей договір зареєстровано в реєстрі за № 1966.

Позивач 27.01.2017 звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6824 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 85, для реконструкції під виробничу будівлю й промисловий майданчик в оренду на 15 років з подальшим викупом.

Не отримавши відповіді позивач, у порядку частини третьої статті 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК), замовив розроблення проектної документації у ТОВ Праволенд , про що 27.02.2017 було укладено договір № 7-17-п про виконання проектно-вишукувальних робіт із землеустрою.

Про ці обставини позивач повідомив Київську міську раду листом від 28.02.2017 вх. № 08/3559.

Після розроблення проекту землеустрою щодо відведення ТОВ Техпромсталь земельної ділянки по вул. Червоноткацькій, 85 у м. Києві для реконструкції під виробничу будівлю й промисловий майданчик, ТОВ Праволенд звернулося листом від 03.05.2017 № 78 до відповідача про надання висновку та внесення відомостей про проект землеустрою до бази АС ПК Кадастр .

Листом від 11.05.2017 № 057041-8103 відповідач повідомив, що для передачі вказаного проекту на затвердження необхідно додати висновок територіального органу у сфері земельних ресурсів за адресою земельної ділянки з розробленим проектом землеустрою. Також цим листом повідомлено, що частина земельної ділянки згідно із рішенням Київради від 10.09.2015 № 961/1829 включена до переліку земельних ділянок для опрацювання можливості їх продажу (або права оренди на них) на земельних торгах.

ТОВ Техпромсталь 25.10.2017 листом № 79 повторно звернулось до відповідача з проханням надати свій висновок та внести відомості про проект землеустрою до міського земельного кадастру.

Не отримавши відповіді, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що необґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частин першої, шостої статті 122 ЗК сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно частин першої, другої статті 123 ЗК надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як зазначалося, позивач 27.01.2017 звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6824 га, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 85, для реконструкції під виробничу будівлю й промисловий майданчик в оренду на 15 років з подальшим викупом.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 123 ЗК відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно пункту другого частини першої статті 22 Закону України Про столицю України - місто-герой Київ від 15.01.1999 № 401-XIV у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві затверджений рішенням Київської міської ради від 04.03.2015 № 195/1060 (у редакції, чинній на час подання позивачем клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою; далі - Порядок № 195/1060).

Згідно пунктів 1, 2, 5 статті 5 Порядку № 195/1060 зацікавлена особа, яка має намір одержати земельну ділянку в користування або у власність, звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань (крім випадків, встановлених цим Порядком для громадян, які подають клопотання про передачу земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва або про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою одержання земельних ділянок для зазначених цілей в оренду) із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.

До клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою додаються:

У разі надходження до Департаменту земельних ресурсів клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою з доданими документами, які не відповідають складу та змісту документів, встановлених цією статтею, або не дають можливості розглядати клопотання по суті (подано недостатньо відомостей та документів щодо правового статусу майна, розташованого на земельній ділянці, графічні матеріали не відповідають вимогам цієї статті), Департамент земельних ресурсів через приймальню Київради з земельних питань повертає їх зацікавленій особі на доопрацювання.

У випадку повернення клопотання Департамент земельних ресурсів письмово зазначає про підстави такого повернення.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, згідно листа від 13.02.2017 №057023-2383 (а.с. 122) відповідачем повернуто клопотання позивачу та наголошено на недостатності відомостей та документів щодо правового статусу майна, розташованого на земельній ділянці. Також відповідач послався на частину третю статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VІ (у чинній на той час редакції), згідно якої у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється .

Відповіді такого ж змісту надавались позивачу у листах від 27.03.2017 №057023-5353 (а.с. 124) та від 10.04.2017 №057023-6321 (а.с. 125).

Отже, клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було розглянуто у визначений місячний строк. Відомостей про оскарження повернення клопотання на доопрацювання матеріали справи не містять.

Згідно абзацу другого частини третьої статті 123 ЗК у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивач стверджує, що у місячний строк не отримував мотивованої відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому на підставі частини третьої статті 123 ЗК 27.02.2017 замовив розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, уклавши з ТОВ Праволенд відповідний договір від 27.02.2017 №7-17-п (а.с. 16-17), про що повідомив Київську міську раду (а.с. 18).

Проте, колегія суддів наголошує на тому, що у позивача 27.02.2017 не винило право на замовлення розроблення документації із землеустрою, оскільки таке право виникає виключно після завершення місячного строку, визначеного у абзаці першому частини третьої статті 123 ЗК.

Відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Оскільки перебіг строку визначеного у абзаці першому частини третьої статті 123 ЗК пов'язаний із отриманням клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, то його перебіг почався з наступного дня, що слідує за днем подання клопотання (27.01.2017), тобто з 28.01.2017, а не з 27.01.2018 про що помилково вказує позивач в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини третьої статті 254 ЦК строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (частина перша статті 255 ЦК).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що останнім днем строку, визначеного у абзаці першому частини третьої статті 123 ЗК, є 27.02.2018, а тому право на застосування абзацу другого частини третьої статті 123 ЗК та замовлення розроблення документації із землеустрою без надання дозволу виникло у позивача лише 28.02.2018.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач 27.02.2018 не мав права на замовлення розроблення документації із землеустрою без надання дозволу.

Подальша видача відповідачем завдання на проектування викладених обставин не спростовує.

Згідно пунктів 1-5 статті 11 Порядку № 195/1060 земельна ділянка, сформована на підставі розробленого та погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законодавством.

Після державної реєстрації земельної ділянки розробник документації із землеустрою від імені зацікавленої особи, якщо інше не встановлено договором на розроблення документації із землеустрою, подає розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Департаменту земельних ресурсів із: заявою про внесення відомостей про проект землеустрою до міського земельного кадастру, який ведеться Департаментом земельних ресурсів у порядку, встановленому рішенням Київської міської ради; витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; матеріалами погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , в тому числі з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації - у разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законодавством; електронним файлом.

Департамент земельних ресурсів для здійснення контролю при проведенні землеустрою у строк, що не перевищує 14 робочих днів, перевіряє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на відповідність дозволу на його розроблення або завданню на проектування, виданого Департаментом земельних ресурсів у випадку, коли зацікавленою особою відповідно до законодавства та цього Порядку набуто право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, а також даним міського земельного кадастру та організовує перевірку електронного файлу.

Департамент земельних ресурсів у разі відповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам, встановленим частинами другою та третьою цієї статті, надає пропозиції у формі висновку щодо можливості надання під забудову та для інших потреб земельної ділянки, копія якого зберігається в матеріалах кадастрової справи, а також організовує внесення електронного файлу до міського земельного кадастру, про що на проекті землеустрою, в тому числі на графічній частині, робиться позначка.

У разі невідповідності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вимогам, встановленим частинами другою та третьою цієї статті, або якщо за результатами здійснення контролю при проведенні землеустрою з'ясувались відомості чи обставини, що не були належним чином відображені розробником у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не відповідають дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або завданню на проектування, виданого Департаментом земельних ресурсів у випадку, коли зацікавленою особою відповідно до законодавства та цього Порядку набуто право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки повертається Департаментом земельних ресурсів розробнику документації із землеустрою, який його подав від імені зацікавленої особи, або безпосередньо зацікавленій особі на доопрацювання. У такому випадку Департамент земельних ресурсів у висновку щодо можливості надання під забудову та для інших потреб земельної ділянки письмово зазначає підстави повернення.

Аналіз викладених норм свідчить, що розроблений та погоджений проект землеустрою подається розробником до Департаменту земельних ресурсів разом із встановленими пунктом 2 статті 11 Порядку № 195/1060 документами (у тому числі матеріалами погодження проекту землеустрою).

Отримавши проект землеустрою відповідач розглядає подані документи та у разі відповідності проекту вимогам, встановленим частинами другою та третьою статті Порядку № 195/1060, надає пропозиції у формі висновку щодо можливості надання під забудову та для інших потреб земельної ділянки, копія якого зберігається в матеріалах кадастрової справи, а також організовує внесення електронного файлу до міського земельного кадастру.

У разі ж невідповідності проекту вимогам, встановленим частинами другою та третьою статті Порядку № 195/1060 (у тому числі неподання висновку органу, який погодити проект землеустрою), та у разі з'ясування відомостей чи обставин, що не були належним чином відображені розробником у проекті землеустрою.

На виконання пункту 2 статті 11 Порядку № 195/1060 ТОВ Правовед було подано до відповідача подає розроблений спірний проект землеустрою (а.с. 95)

У свою чергу, відповідач згідно пункту 5 статті 11 Порядку № 195/1060 у своєму висновку (а.с. 96-97) зазначив про те, що до проекту необхідно додати висновок про його погодження територіальним органом у сфері земельних ресурсів (невідповідність пункту 2 статті 11 Порядку № 195/1060), а також зазначив, що частина спірної земельної ділянки включена до переліку земельних ділянок для опрацювання можливості їх продажу (або права оренди) на земельних торгах (відомості, що не були відображені у проекті землеустрою).

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Перевіряючи наведені висновки відповідача, колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 186-1 ЗК проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури .

Частино першою цієї статті також передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері земельних відносин .

Згідно частини п'ятої статті 186-1 ЗК органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Таким чином, поданий позивачем відповідачу проект землеустрою мав бути погоджений Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (висновок про погодження проекту землеустрою № 16-1842-В від 17.02.2017; а.с. 36), а також Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві як територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проте, матеріали справи не містять доказів погодження спірного проекту землеустрою Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві, на чому і було наголошено у висновку відповідача від 11.05.2017 №057041-8103 (а.с. 96-97).

Окрім того, рішенням Київської міської ради від 10.09.2015 № 961/1829 частину спірної земельної ділянки включено до переліку земельних ділянок для опрацювання можливості їх продажу (або права оренди на них) на земельних торгах (а.с. 127-130).

Відповідно до частини третьої статті 136 ЗК земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Враховуючи викладене, обґрунтованим є висновок відповідача про те, що спірна земельна ділянка не може надаватися у користування до завершення відповідних торгів у зв'язку із її включенням до відповідного переліку.

Посилання позивача на те, що земельну ділянку необґрунтовано включено до такого переліку колегія суддів відхиляє, оскільки рішення Київської міської ради від 10.09.2015 № 961/1829 не є предметом спору у даній справі, а доказів його оскарження чи скасування матеріли справи не містять.

Таким чином, висновок відповідача, складений на виконання пункту 5 статті 11 Порядку № 195/1060 є обґрунтованим та правомірним.

Суд першої інстанції також обґрунтовано звернув увагу на те, що 31.05.2017 набрав чинності Порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затверджений рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, яким змінено порядок подання матеріалів проектів землеустрою відповідачу.

Так, із набуттям цього порядку відповідач здійснює розгляд документів на предмет їх відповідності вимогам нормативно-правових актів з метою підготовки пояснювальної записки до проекту рішення Київської міської ради, за умови подання таких документів через дозвільний центр.

Тому, на час звернення до відповідача з листом від 25.10.2017 № 79 діяв інший порядок набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, а позивачем не зазначено, а в матеріалах справи відсутні відомості щодо подання відповідних документів у встановленому порядку через дозвільний центр.

Колегія суддів відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 КАС вважає помилковими та відхиляє доводи сторін, що стосуються відповідності/невідповідності спірного проекту землеустрою завданню на проектування від 23.05.2017 (а.с. 126), оскільки ці обставини не слугували підставою для складення висновку від 11.05.2017 (а.с. 96-97) про невідповідність поданих розробником документів вимогам статті 11 Порядку № 195/1060.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності у межах спірних правовідносин, а тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя І.В. Федотов

Повний текст постанови складений 21.12.2018.