Постанова

від 12.12.2018 по справі 330/375/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.12.2018 Справа № 330/375/18

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 330/375/18Головуючий у 1-й інстанції Екстеренко Т.В. Повний текст рішення складено 08.10.2018 року. Пр. № 22-ц/807/1223/18Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 (надалі - ТОВ ОСОБА_4 ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державний реєстратор Якимівської районної державної адміністрації Колесников Денис Григорович та ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив:

- витребувати у ТОВ ОСОБА_4 (ЄДРПОУ 41462703) ? частину механічної майстерні , загальною площею 1/2 частин від 1666,5 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1

- визнати за ним, ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину механічної майстерні , загальною площею 1/2 частини від 1666,5 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1

- витребувати у ТОВ ОСОБА_4 (ЄДРПОУ 41462703) 1/2 частину житлового приміщення , загальною площею 1/2 частин від 139,2 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1

- визнати за ним, ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину житлового приміщення , загальною площею 1/2 частин від 139,2 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1

- стягнути з ТОВ ОСОБА_4 (ЄДРПОУ 41462703) на його користь усі понесені по справі судові витрати - по сплаті судового збору - 2819,20 грн. та за надання правової допомоги адвокатом, згідно розрахунку, який буде надано за результатом судового розгляду справи.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що на підставі рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 06 листопада 2009 року за ним було визнано право власності на будівлю механічної майстерні загальною площею 1666,5 кв. м та адміністративну будівлю загальною площею 139,2 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1 Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області по цивільній справі № 2-233/2010 від 05 березня 2010 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_4 до нього та за ними у рівних частках було визнано право власності на об'єкти вищевказаного майна.

Рішенням судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2017 року рішення Якимівського районного суду Запорізької області по цивільній справі № 2-233/2010 від 05 березня 2010 року було скасовано. В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що право власності на ? частину механічної майстерні та адміністративної будівлі були внесені ОСОБА_4 до статутного капіталу ТОВ ОСОБА_4 , що призвело до переходу до відповідача права власності на відповідну частину об'єктів нерухомості. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що об'єкти нерухомого майна вибули з володіння не з його волі та в подальшому були передані ТОВ ОСОБА_4 у власність ОСОБА_4 на підставі правочину. У зв'язку з тим, що передача майна у статутний капітал товариства передбачає отримання корпоративних прав, у тому числі права на отримання дивідендів та інших матеріальних вигод. Правочин, на підставі якого майно було передано у власність ТОВ ОСОБА_4 , є відплатним. Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правої підстави заволоділа ним. Ч. 3 ст. 388 ЦК України передбачено, що одним із випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі. За змістом зазначеної норми майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

За таких обставин вважав за можливе звернутися з цим позовом. Іншого позову до ТОВ ОСОБА_4 та ОСОБА_4 за тим самим предметом та з тих самих підстав ним не подавалося. Виходячи зі змісту позовних вимог, які полягають у чотирьох вимогах та загальної вартості майна, про витребування якого та визнання права власності на яке заявлені позовні вимоги - 70000 гривень, сума судового збору складає - 2819,20 грн. (704,80 х 4 = 2819,20грн.). Таким чином, попередній розрахунок суми судових витрат становить витрати по сплаті судового збору - 2819,20 грн., витрат на правову допомогу адвокатом на ведення справи, згідно розрахунку, який буде надано за результатами тривалості розгляду справи.

Ухвалою суду першої інстанції від 10 квітня 2018 року (а.с. 36) провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивача відкрито.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2018 року (т.с. 2 а.с. 145-149) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у цій справі відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 2 а.с. 145-149) просив рішення суду першої скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, понесені судові витрати покласти на відповідача.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.

Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 Про переведення суддів судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначений склад колегії судів апеляційного суду: головуючий суддя (суддя - доповідач) Гончар М.С., судді Кочеткова І.В. та Маловічко С.В. (а.с. 172).

В силу вимог ст. 36 ч. 4 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення … судді в інших справах…не може бути підставою для відводу. Відводів суду у цій справі учасниками цієї справи заявлено не було. Підстави для самовідводу суддів у цій справі відсутні.

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с.143), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 175).

Відповідач ТОВ ОСОБА_4 подав відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача (а.с. 205-208).

Інші учасники цієї справи не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі.

Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

У судове засідання 12 грудня 2018 року належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (а.с. 178-179) позивач ОСОБА_2 та третя особа - державний реєстратор Якимівської районної державної адміністрації ОСОБА_3 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

Позивач ОСОБА_2 через свого представника у судовому засіданні подав заяву апеляційному суду про розгляд цієї справи за його відсутністю (а.с. 203).

Третя особа - державний реєстратор Якимівської районної державної адміністрації ОСОБА_3 про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістив.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки позивача ОСОБА_2 та третьої особи - державного реєстратора Якимівської районної державної адміністрації ОСОБА_3 і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив: заяву позивача задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника позивача ОСОБА_2 за ордером - адвоката (а.с. 201-202) ОСОБА_6, представника відповідача ТОВ ОСОБА_4 (а.с. 39-44) адвоката Лисенка С.Д. та третьої особи ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення з'явившихся учасників цієї справи, зокрема:

- представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_6, який у тому числі на запитання апеляційного суду зазначав, що ОСОБА_5 приходиться позивачу сином та у добровільному порядку повернув батькові ? частині вищезазначених майстерні та житлового будинку; він не може надати доказів того, що позивач у цій справі ОСОБА_2 є власником житлового приміщення, загальною площею 1/2 частин від 139,2 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1 сторона позивача не оскаржувала в апеляційному порядку рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 21 січня 2011 року в іншій цивільній справі ЄУН 2-83/2011 (наявне у матеріалах цієї справи а.с. 89-90), яким було узаконено перевід адміністративної будівлі А-1 у житловий будинок за вищезазначеною адресою, останнє є чинним, оскільки сторона позивача вважала це за недоцільне; просив долучити до матеріалів цієї справи та врахувати розрахунок і квитанції на підтвердження понесених витрат позивача на адвоката у цій справі на загальну суму 6000,00 грн.

-представника відповідача ТОВ ОСОБА_4 - Лисенка С.Д., який заперечував проти апеляційної скарги позивача у цій справі з підстав, встановлених рішенням Апеляційного суду Запорізької області в іншій справі ЄУН 2-233/2010 (наявне у матеріалах цієї справи а.с. 22-24), у судовому засіданні просив долучити письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача у цій справі,

-третьої особи ОСОБА_4, який підтримав пояснення та позицію у цій справі представника відповідача ТОВ ОСОБА_4 ,

перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В силу вимог ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення … і ухвалити … нове рішення …

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1, 2 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового… є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі у повному обсязі, керувався ст.ст. 16, 316, 317, 319, 346, 387, 388, 391 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 241, 247, 258, 263-265, 268 ЦПК України та виходив із відсутності правових підстав для задоволення останнього у цій справі; позивачем ОСОБА_2 невірно обраний спосіб захисту своїх прав, в зв'язку з чим необхідно роз'яснити його право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними реєстрації майнових прав на будівлю механічної майстерні, загальною площею 1666,5 кв.м та адміністративну будівлю, загальною площею 139,2 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_1

Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі не відповідає.

Має місце неповне з'ясування судом першої інстанції у цій справі обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи.

Так, хоча судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивач у цій справі ОСОБА_2 на підставі рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 06 листопада 2009 року є власником нерухомого майна: механічної майстерні загальною площею 1666,5 кв. м та адміністративної будівлі загальною площею 139,2 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1

Проте, рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2010 року в іншій справі ЄУН № 2-233/2010 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Комунального підприємства Якимівське бюро технічної інвентаризації про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно було задоволено позов позивачів:

- визнано дійсним договір купівлі продажу від 18 листопада 2009 року механічної майстерні та адміністративної будівлі, які розташовані по АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_2;

- визнано за ОСОБА_5 право власності на 1\2 частину механічної майстерні А-1 загальною площею 1666,5 кв. м та на 1\2 частину адміністративної будівлі А-1 загальною площею 139,2 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1

- визнано за ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину механічної майстерні А-1 загальною площею 1666,5 кв. м та на 1\2 частину адміністративної будівлі А-1 загальною площею 139,2 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1

- зобов'язано Комунальне підприємство Якимівське бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - за кожним на 1\2 частину А-1 механічної майстерні загальною площею 1666,5 кв. м та на 1\2 частину А-1 адміністративної будівлі загальною площею 139,2 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1

На підставі вищезазначеного рішення суду 2010 року право власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на механічної майстерні загальною площею 1666,5 кв. м та адміністративної будівлі загальною площею 139,2 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1 по ? частині за кожним окремо було зареєстровано у відповідному Державному реєстрі, витяг а.с. 193-196).

Однак, у подальшому постановою Апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року (а.с. 22-24) в іншій справі ЄУН № 2-233/2010 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Комунального підприємства Якимівське бюро технічної інвентаризації про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно вищезазначене рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2010 року було скасовано та в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, КП Якимівське бюро технічної інвентаризації про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на механічну майстерню та адміністративну будівлю по АДРЕСА_1 було відмовлено.

Однак, при цьому постановою Апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року (а.с. 22-24) ОСОБА_2 було відмовлено в його заяві в про поворот виконання рішення в іншій справі ЄУН № 2-233/2010.

Оскільки, поворот виконання можливий лише, якщо майно не було відчужено стороною, яка набула його на підставі скасованого рішення, апеляційним судом було встановлено, що станом на 29.11.2017р. адміністративна будівля літ. А-1 площею 139 кв. м має інший статус та зазначена як житлова нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 та ? частина її належить ТОВ ОСОБА_4 ; в ? частці механічна майстерня також є власністю ТОВ ОСОБА_4 .

Також встановлено, що рішенням Якимівського районного суду Запорізької області в іншій цивільній справі № 2-83/2011 від 21 січня 2011 року (а.с. 89-90) були задоволені позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_4 до Володимирівської сільської ради Якимівського району, комунального підприємства Якимівське бюро технічної інвентаризації про визнання нерухомого майна житловим та зобов'язання реєстрації права власності нього, було визнано адміністративну будівлю , загальною площею 139,2 кв.м, яка розташовані по АДРЕСА_1 житловим приміщенням, та право власності на по ? частині за вказаними особами на житлове приміщення А-1 загальною площею 139,2 кв. м, яке розташовані по АДРЕСА_1 , та зобов'язання комунального підприємства Якимівське бюро технічної інвентаризації провести державну реєстрації цього майна.

У подальшому згідно із протоколом загальних зборів учасників ТОВ ОСОБА_4 від 15.07.2017 року ОСОБА_4 було передано до статутного фонду ? частину будівлі механічної майстерні , загальною площею 1666,5 кв. м та ? частини адміністративної будівлі , загальною площею 139,2 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1

В цей же день був складений акт приймання-передачі вказаного майна.

Проте, помилковими є висновки суду першої інстанції у цій справі про те, що при вищевикладених встановлених судом фактичних обставинах цієї справи позивач ОСОБА_2 не має права на витребування у цій справі на свою користь у ТОВ ОСОБА_4 нерухомого майна у вигляді ? частині вищезазначеної механічної майстерні та ? частини вищезазначеного житлового приміщення саме з підстав того, що:

- у відповідному Державному реєстрі державну реєстрацію права власності на це майно, здійснену раніше на підставі рішення державного реєстратора, не було скасовано, а скасування запису про реєстрацію права власності можливе лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності; відтак, для скасування запису про реєстрацію права власності в будь-якому випадку необхідно звертатися з окремим позовом до суду; позивачем ОСОБА_2 невірно обраний спосіб захисту своїх прав;

- крім того, ОСОБА_2 не приймав участі в створенні та придбанні житлового приміщення А-1 загальною площею 139,2 кв.м., яке розташовані по АДРЕСА_1;

- та позивачем ОСОБА_2 не було надано належних і допустимих доказів та не встановлювалось рішенням судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 30.11.2017 року про те, що майно, відносно якого відбувається спір, вибуло з його володіння без його волі.

Апеляційний суд вважає, що при вищевикладених встановлених фактичних обставинах цієї справи позивач ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 387, 388 ч. 3 ЦК України мав право на витребування у цій справі на свою користь у ТОВ ОСОБА_4 лише ? частини механічної майстерні , загальною площею 1/2 частин від 1666,5 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1 з послідуючим визнанням за ним права власності на останню.

Так як:

-він - ОСОБА_2 є власником цього майна на підставі рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 06 листопада 2009 року, яке є чинним та не скасовувалось, право власності за ним на це майно на підставі цього рішення суду свого часу було зареєстровано у встановленому законом порядку; належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні;

- це майно вибуло з його володіння поза його волею, що підтверджується постановою Апеляційного суду Запорізької області від 30 листопада 2017 року в іншій справі ЄУН № 2-233/2010 (а.с. 22-24), якою було скасовано вищезазначене рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 05 березня 2010 року (а.с. 25-26); за змістом ст. 388 ч. 3 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею;

- ОСОБА_2 не зобов'язаний, при цьому, визнавати недійсними всі правочини між ОСОБА_4 та ТОВ ОСОБА_4 , які мали місце після скасування апеляційним судом 30 листопада 2017 року вищезазначеного рішення суду першої інстанції у справі ЄУН № 2-233/2010 відносно цього майна (акт приймання - передачі від 15.07.2017 року а.с. 82, протокол № 2/17 загальних зборів учасників ТОВ ОСОБА_4 від 15.07.2017 року а.с. 64 тощо);

-рішення суду про витребування цього майна із незаконного володіння ТОВ ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 з визнанням права власності на останнє за останнім у цій справі само по собі є підставою для здійснення у подальшому відповідним державним реєстратором відповідного запису про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на це майно.

Разом із тим, позивач ОСОБА_2 у цій справі не довів того факту, що він є власником також 1/2 частини житлового приміщення , загальною площею 1/2 частин від 139,2 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1 а, відповідно, що він має право на витребування останнього із незаконного володіння ТОВ ОСОБА_4 з послідуючим визнанням за ним права власності на це майно.

Так, встановлено, що позивач ОСОБА_2 на підставі рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 06 листопада 2009 року є власником лише адміністративної будівлі А- 1 загальною площею 139,2 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області в іншій цивільній справі № 2-83/2011 від 21 січня 2011 року за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до Володимирівської сільської ради Якимівського райну Запорізької області, КП Якимівське бюро технічної інвентариції про визнання нерухомого майна житловим та зобов'язання до реєстрації права власності (а.с. 89-90) адміністративну будівлю А-1 загальною площею 139,2 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1 визнано житловим приміщенням та право власності на останню визнано по ? частині за ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Учасники цієї справи визнали, що вказане рішення суду ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржувалось та є чинним на час апеляційного перегляду цієї справи апеляційним судом.

В силу вимог ст. 82 ч. 4 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у … цивільній…справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на припущеннях , а тому підлягає скасуванню із постановленням апеляційним судом нової постанови, якою позов ОСОБА_2 слід задовольнити частково, витребувати у ТОВ ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 ? частину механічної майстерні , загальною площею 1/2 частин від 1666,5 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1 що узгоджується із ефективним способом захисту порушеного права позивача у цій справі, передбаченим ст. 5 ч. 2 ЦПК України, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину механічної майстерні , загальною площею 1/2 частини від 1666,5 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1 в решті позовних вимог слід відмовити.

Крім того, в силу вимог ст. ст. 133, 137, 141 ч. 13 ЦПК України, враховуючи лише часткове задоволення позову позивача у цій справі при вищевикладених обставинах, пропорційно до суми задоволених позовних вимог позивача з ТОВ ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати, пов'язані і розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у вигляді судового збору розмірі 3523,91 грн. (розрахунок: 2819,20 грн. судовий збір за подачу позову а.с. 3 + 4228,81 грн. судовий збір за подачу апеляційної скарги а.с. 161 = 7047,81 грн. /2) та витрат на професійну правничу допомогу 3000,00 грн. (розрахунок: а.с. 204 витрати на професійну правничу допомогу адвоката ОСОБА_6 а.с. 46-48 у суді першої та апеляційної інстанцій а.с. 201-202 на загальну суму 6000,00 грн./2 = 3000,00 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 141, 367-368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2018 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 (ЄДРПОУ 41462703) на користь ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) ? частину механічної майстерні , загальною площею 1/2 частин від 1666,5 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) право власності на 1/2 частину механічної майстерні , загальною площею 1/2 частини від 1666,5 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_1

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_4 (ЄДРПОУ 41462703) на користь ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) судові витрати, пов'язані і розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у вигляді судового збору розмірі 3523,91 грн., витрат на професійну правничу допомогу 3000,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 21.12.2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.