Ухвала

від 19.12.2018 по справі 826/7531/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 грудня 2018 року

Київ

справа №826/7531/17

адміністративне провадження №К/9901/65885/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2018 у справі №826/7531/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум Транс до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Континіум Транс звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 адміністративний позов - задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2018 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 у справі №826/7531/17.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 12.11.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2018 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з несплатою судового збору у розмірі визначеному законом, та надано заявнику строк на усунення виявлених недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено заяву про усунення недоліків касаційної скарги з долученням документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум Транс до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом першої інстанції частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 було прийнято у відкритому судовому засіданні.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві подало апеляційну скаргу у справі №826/7531/17.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 187 КАС України (ненадання документа про сплату судового збору).

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем до суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків. Зазначене клопотання обґрунтоване труднощами та тривалістю процедури отримання необхідних коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задоволено, продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Податковим органом, після закінчення строку встановленого ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018, повторно подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2018 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків, а апеляційну скаргу, керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС, оскільки заявником не усунено недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху, у встановлений судом строк - повернуто заявнику.

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві повторно звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду, яку було зареєстровано судом 08.08.2018. Одночасно відповідачем заявлені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору за подання такої.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 відповідачу відмовлено у задоволенні заявлених клопотань, а апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини третьої статті 298 КАС України, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними та через несплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом.

На виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2018 про залишення касаційної скарги без руху відповідачем 19.09.2018 на адресу суду апеляційної інстанції направлені клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та поновлення строку на апеляційне оскарження.

Проте відповідачем не надано жодних доказів того, що строк апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 було пропущено з поважних причин.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що невиконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018, якою первинну апеляційну скаргу залишено без руху, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження .

Щодо клопотання податкового органу про продовження строку на усунення недоліків зі сплати судового збору, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2018 у задоволенні клопотань Головного управління Державної фіскальної служби у міст Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено. Цією ж ухвалою відмовлено у відкритті апеляційного провадження Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум Транс до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.08.2018 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку та сплатою судового збору у встановленому законом розмірі. Наведені заявником у клопотанні, надісланому суду на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави судом апеляційної інстанції визнані неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Статтею 187 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Відтак, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Таким чином неналежне фінансування Головного управління Державної фіскальної служби місті Києві не може бути поважною підставою пропуску строку апеляційного скарження, адже податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що діє на професійній основі та відповідно до покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, яке не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах своєї діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2018 у справі №826/7531/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Континіум Транс до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

............................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду