Рішення

від 13.12.2018 по справі 640/10034/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/10034/18

н/п 2/640/2413/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Губської Я.В.,

при секретарі Балан Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) до ОСОБА_1 (м. Харків, Карачівське шосе, б.109) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності

ВСТАНОВИВ:

07.06.2018 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності за адресою: м. Харків, вул. Барабашова, 5, на підставі ст. 206 Земельного кодексу України, ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до ст.ст.1212-1214 Цивільного кодексу України .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Харківською міською радою відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади, додержання вимог земельного законодавства. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.05.2018 № 124629274 право приватної спільно часткової власності на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 25,4 кв.м. по вул. Барабашова, 5 у м. Харкові по Уг частки з 17.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2012 № 3516.

ОСОБА_1 з 17.12.2012 та по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,0136 га (частка 0,0068 га) по вул. Барабашова, 5 у м. Харкові без виникнення права власності, користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України. Відповідно до вказаної інформаційної довідки, листа Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області від 03.10.2017 № 19-20-0.23,08-2062/116-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 29.09.2017 № 6081/0/225-17 речові права Відповідача на земельну ділянку по вул. Барабашова, 5 у м. Харкові не зареєстровані.

Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст.ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,0136 га (частка 0,0068 га) перебуває у власності територіальної громади міста Харкова. За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площі та конфігурації. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі.

Таким чином, ОСОБА_1 набувши право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформила правовідносини щодо користування земельною ділянкою. Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата. Таким чином, із часу виникнення права власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 виник й обов'язок сплачувати грошові кошти за використання земельної ділянки у встановленому законодавством розмірі. Таким чином, Відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

А відтак, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку Відповідача, розрахований міською радою в сумі 45 361,24 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю. Зазначені законодавчі приписи та встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Барабашова, 5 у м. Харкові.

В судове засідання представник позивача не зявився, 13.12.2018 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача, в якій представник підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, проти прийняття заочного рішення не зарепечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду судовими повістками за місцем реєстрації проживання та мешкання, причини неявки суду не повідомив, ніяких заяв стосовно позовних вимог або своєї позиції відповідач до суду не надав .

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача згідно ч.4 ст.223 ЦПК України та, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна нежитлова будівля (павільон очікування транспорту зі вбудованими об'єктами дрібно-роздрібної торгівлі) літ. А-1 , загальною площею 25,4 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Барабашова, 5 на праві приватної спільної часткової власності по ? частці кожному належать ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . (а.с. 10).

Як вбачається з листа відділу у м.Харкові Головного управління Держгеокажастру у Харківській області від 03.10.2017 № 19-20-0.23,08-2062/116-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 29.09.2017 № 6081/0/225-17 речові права ОСОБА_1 на земельну ділянку по вул. Барабашова, 5 у м. Харкові не зареєстровані.(12-13)

Згідно акту обстеження від 21.05.2018, складеного Департаментом територіального контролю Харківської міської ради щодо обстеження земельної ділянки, встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,0136 га (частка 0,0068 га) по вул. Барабашова, 5 у м. Харкові для обслуговування нежитлової будівлі літ. А-1 право власності на яку зареєстровано за нею.(а.с. 15-20)

Позивач стверджує. що Харківська міська рада договір оренди землі з відповідачем та співвласником нежитлової будівлі літ. А-1 по вул. Барабашова, 5 у м. Харкові не укладався.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.05.2018 № 124629274 земельна ділянка площею 1.0135 га, по вул. Барабашова, 5 у м. Харкові. кадастровий №6310136600:08:003:0009 за формою власності є комунальною, власник;и територіальна громада м.Харкова, відомості щодо оренди відсутні.(а.с.10) Відповідно угоди про розірвання договору оренди землі від 22.04.2014, договір оренди вказаної земельної ділянки з попереднім орендарем ОСОБА_4- розірвано.(а.с. 14)

Як вбачається з листа ГУ ДФС у Харківській області, співвласники нежитлової будівлі літ. А-1 по вул. Барабашова, 5 у м. Харкові ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не є платниками земельного податку.(а.с. 11)

Відповідно наданого позивачем розрахунку, розмір безпідставно збережених коштів складає 45361,24 грн.

Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оренду землі" та приписами 93 ЗК України передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1, 3 статті 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його дострокове розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

У відповідності до частини 2 статті 120 ЗК України, у випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Пунктом "е" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Вказане кореспондується з положеннями ст. 7 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, в разі відчуження об'єктів нерухомості, які знаходяться на орендованій земельній ділянці, до набувачів об'єктів нерухомості переходить право користування земельною ділянкою в тій частині, на якій знаходяться зазначені об'єкти нерухомості.

Однак, користування земельною ділянкою має бути оформлене у встановленому законом порядку. Сам лише факт набуття у власність об'єкта нерухомості не позбавляє нового власника належним чином оформити таке користування шляхом укладення відповідного договору, однак відсутність чинного договору оренди землі не позбавляє відповідача зобов'язання сплачувати вартість оренди землі.

При зверненні з даним позовом позивач послався на положення статей 1212 - 1214 ЦК як на правову підставу своїх вимог та при цьому зауважив, що заявлена до стягнення сума є несплаченою відповідачем орендною платою за використання земельної ділянки комунальної власності, без укладення договору оренди за період з 01.05.2015 по 30.04.2018, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачеві завдано шкоди у виді неодержаної орендної плати за землю.

Виходячи зі змісту статті 120 ЗК України , норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі. Водночас виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас зі змісту статті 125 ЗК України випливає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на положення статті 125 ЗК України , новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Отже, з моменту виникнення права власності на вищезазначене нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нежитловими будівлями.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 ПК).

Правомірне набуття відповідачем права власності на нерухомість, що в силу положень Земельного кодексу України породжує у нього, як у власника нерухомого майна, виникнення обов'язку з оформлення відповідного речового права на землю.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, заявлена до стягнення сума є несплаченою відповідачем орендною платою за використання земельної ділянки комунальної власності, без укладення договору оренди за період з 01.05.2015 по 30.04.2018 у розмірі 46 361,24 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, враховуючи їх доведення та обґрунтованість під час розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 4,5,13,76-81,141,258,263,265,280 ,352,354 ЦПК України, ст.ст.22, 1212- 1214 ЦК України, ст.ст.83, 93, 120, 125, 141, 206 ЗК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківської міської ради - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (м. Харків, Карачівське шосе, б.109, ІПН НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідент.код 04059243, р/р 31419611700002, банк ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу: 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 46 361,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (м. Харків, Карачівське шосе, б.109, ІПН НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, ідент.код 04059243, р/р 31419611700002, банк ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу: 24062200) судовий збір в сумі 881,00 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України (в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя : Я.В. Губська