Рішення

від 14.12.2018 по справі 303/3050/18

ВОЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 303/3050/18

Провадження № 2/300/178/2018

14.12.2018 року смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі: головуючого суді ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання Іванової Н.Я.,

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_2,

відповідач ОСОБА_3,

представник відповідача ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗакарпатЄвроТранс (далі ТОВ ЗакарпатЄвроТранс ) до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2018 р. на розгляд Воловецького районного суду Закарпатської області із Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗакарпатЄвроТранс" до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди.

Позов мотивовано тим, що в період з 12.07.2017 до 20.07.2017 року водій-експедитор ОСОБА_3 з яким 15.01.2016 року було укладено угоду про повну матеріальну відповідальність, на автомобілі Мерседес-Бенц державний номерний знак АР 2482АЕ з причепом Рольфо державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ "ЗакарпатЄвроТранс", виконував перевезення вантажів (легкових автомобілів) по маршруту см. Копер (Словенія) - с. Копилів, Київська область на виконання договору № НМU-28-05-2014 року про надання транспортних послуг (організації перевезень автомобілів) укладеного 28 травня 2014 року між ТОВ «Хюндай Мотор Україна та ТОВ ЗакарпатЄвротранс . При передачі відповідачем ОСОБА_3 вантажу вантажоодержувачу було виявлено пошкодження лакофарбового покриття одного з автомобілів, що перевозилися, а саме Hyundai Santa Fe № кузова КМHST8XDHU762011, про що було зазначено у ОСОБА_2 прийому передачі автомобілів від 19.07.2017 року. Завдані позивачу матеріальні збитки заподіяні в розмірі 4 594 грн. 12 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 відповідно до наказу № 19-В від 16.02.2018 року, під час виконання рейсу по маршруту м. Мукачево (Україна) - м. Тужер (Угорщина) - м. Київ (Україна) - м. Мукачево (Україна) у період з 18.02.2018 до 22.02.2018 року, водій експедитор, вчинив перевитрату дизельного палива у розмірі 173 літри на суму 3996 грн. При виїзді з гаража, що розташований за адресою м. Мукачево, вул. Свято-Михайлівська,1 а , у баку автомобіля знаходилося 515 літрів дизпалива. На заправній станції у с.Чинадійово, водій додатково заправив 663 літри дизпалива з використанням чіп-карти, що підтверджується детальним звітом по реалізації. Після повернення автомобіля в гараж було проведено замір кількості дизпалива у баках автомобіля, що виявив його залишок у розмірі 400 літрів. У відповідності до подорожнього листа № 000801 від 18.02.2018 року, під час рейсу, автомобіль проїхав 1808 км, з яких 916 км. - під навантаженням та 892 км. - без навантаження. Тобто за весь час рейс, що склав 1808 км, водієм було фактично витрачено 515+663-400=778 літри.

Відповідно до наказу № 8 від 27.01.2017 року ТОВ ЗакарпатЄвроТранс затвердило середню витрату дизельного палива для автомобіля НОМЕР_2, що складає 34 л/100км. Згідно даних ЕБУ WS автомобіля Мерседес-Бенц за період з 28.12.2017 по 21.03.2018 роки, середній показник витрати палива на 100 км., становить 35,5 літри. Отже, водій проїхавши відстань 1808 км, відповідно до затвердженої середньої витрати пального, повинен був витратити, враховуючи стоянки, не більше 605 літрів дизпалива, тобто перевитрата пального складає 173 літри.

Позивач просив стягнути з відповідача заподіяні збитки за ремонт пошкодженого вантажу (легкового автомобіля Hyundai Santa Fe № куз. КМHST8XDHU762011) на суму 4 594 грн. 12 коп. та за перевитрату173 літрів дизельного паливав сумі 3996 грн. 30 коп., а всього 8 590 грн. 42 коп. та судові витрати.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_4, проти позову заперечив покликаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 не несе матеріальної відповідальності за пошкодження вантажу, через те, що у Класифікаторі професій України (ДК 003:2010) посада (професія) водія-експедитора відсутня, з відповідачем не міг бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність, а тому угода про повну матеріальну відповідальність від 15.01.2016 р. юридичної сили не має і не може бути підставою для матеріальної відповідальності у повному розмірі внаслідок заподіяної шкоди. Щодо відшкодування матеріальної шкоди, яка виникла у зв'язку із перевитратою 173 літрів дизельного палива зазначив, що з аналізу Детального звіту по реалізації та копії доповідної від 23.02.2018 р., копії наказу 22/1 про створення комісії для службового розслідування від 23.02.2018 р. та копії акту службового розслідування по факту перевитрати дизельного палива відповідачем ОСОБА_3 зазначив, що вони складені без участі відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на доводи викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, вважає його необґрунтованим. Пояснив, що його вини у пошкодженні вантажу та перевитраті дизельного палива у кількості 173 літрів немає.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Згідно ч.ч. 1-3 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно доп.1 ч.1 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно ст.135-1 КЗпП України , письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 29 грудня 1992р. Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками , у відповідності зі ст.130 КЗпП відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації. Виходячи з вимог ст. 15 ЦПК суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130 , 135-3 , 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

За нормами ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Судом встановлено, що наказом №4-к від 15.01.2016 року ОСОБА_3 прийнятий на роботу з 15.01.2016 року водієм-експедитором Товариства з обмеженою відповідальністю ЗакарпатЄвро Транс з випробувальним терміном 1 місяць на підставі власноручної заяви ОСОБА_3

15.01.2016 року з ним укладено Угоду про повну матеріальну відповідальність, згідно з умовами якої працівник, який займає посаду водій-експедитор, або виконує роботу, безпосередньо пов'язану з обслуговуванням грошових та матеріальних цінностей, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення ввірених йому товариством матеріальних цінностей; у разі не забезпечення по вині працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру шкоди, спричиненого товариству та їх відшкодування проводиться у відповідності з діючим законодавством (а.с.10). Ця угода ніким не оспорювана і на час розгляду справи у суді є чинною.

26 грудня 2017 року відповідно до Наказу № 115 про закріплення рухомого складу, за водієм-експедитором ОСОБА_3 було закріплено сідловий тягач марки Мерседес-Бенц державний номерний знак АО 2482АЕ з причепом Рольфо державний номерний знак НОМЕР_1.

12-20 липня 2017 року водій-експедитор ОСОБА_3 на автомобілі Мерседес-Бенц державний номерний знак АР 2482АЕ з причепом Рольфо державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ "ЗакарпатЄвроТранс", з яким 15.01.2016 року було укладено Угоду про повну матеріальну відповідальність, виконував перевезення вантажів (легкових автомобілів) по маршруту см. Копер (Словенія)- с. Копилів, Київська область (Україна) на виконання договору № НМU-28-05-2014 року про надання транспортних послуг (організації перевезень автомобілів) укладеного 28 травня 2014 року між ТОВ «Хюндай Мотор Україна та ТОВ ЗакарпатЄвротранс .

Під час приймання автомобілів у м. Копер(Словенія), зауважень до стану вантажу водія-експедитора ОСОБА_3 не виникло, про що свідчить відсутність відповідно запису у графі 18 товарно-транспортної накладної CMR № 0943954.

При передачі ОСОБА_3 вантажу вантажоодержувачу було виявлено пошкодження лакофарбованго покриття одного з автомобілів, що перевозилися, а саме Hyundai Santa Fe № куз. КМHST8XDHU762011, про що було зазначено у ОСОБА_2 прийому передачі автомобілів від 19.07.2017 року в розмірі 4 594,12 гривень без ПДВ.

Отримувачем вантажу ДП Автотрейдінг-Одеса було проведено відновлюваний ремонт пошкодженого вантажу, вартість якого, згідно до рахунку фактури № АС-0018504 від 29.12.2017 року та нарядом замовленням № ТО170012956 від 29.12.2017 року, склала 4 594,12 гривень.

05 січня 2018 року ТОВ ХюндайМоторУкраїна , звернулося з претензією про відшкодування шкоди, у зв'язку з пошкодженням вантажу (легкового автомобіля) на суму 4 5 94,12 гривень. Вказана претензія була задоволена ТОВ ЗакарпатЄвроТранс у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №687 від 20.03.2018 року, у зв'язку з чим Товариство отримало збитки у розмірі 4 594,12 гривень. (а.с.30).

Розрахунок заподіяної відповідачем ОСОБА_3 майнової шкоди, у зв'язку з пошкодженням вантажу - автомобіля Hyundai Santa Fe № куз. КМHST8XDHU762011 підтверджено такими дослідженими судом матеріалами, зокрема: актом приймання передачі автомобілів від 19.07.2017 року (а.с.18), рахунком-фактурою (а.с.21), копією міжнародної. товарно-транспортної накладної (CMR) №0943954 (а.с.19), копією наряду-замовлення № ТО170012956 від 29.12.2017 року(а.с.20) та фото доказами пошкодженого автомобіля Hyundai Santa Fe № куз. КМHST8XDHU762011(а.с.22-29), які є належними доказами спричиненої шкоди.

В судовому засідання з'ясовано, що доводи відповідача про те, що посада водій-експедитор не включена до Переліку посад і робіт, за якими допускають укладення договору про повну матеріальну відповідальність, що затверджений постановою № 447/24 від 28.12.1977 р., оскільки посади водій немає у переліку посад і робіт що затверджений постановою Державного комітету ОСОБА_5 Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату Всесоюзної ОСОБА_5 Професійних спілок від 28.12.1977 року № 447/24 є необґрунтованими, оскільки у цьому переліку є посада експедитор - робітник підприємства, що здійснює отримання вантажів, їх супровід при перевезенні, видачу та оформлення товаророзпорядчих документів. Саме цю роботу здійснював відповідач ОСОБА_3 про що свідчать: власноручно написана ОСОБА_3 заява про прийняття на роботу, наказ про прийняття ОСОБА_3 на роботу водієм-експедитором, ознайомлення відповідача з посадовою інструкцією від 19.05.2017 року, що стверджується його підписом; товарно-транспортна накладна ЦМР № 0943954 під час приймання вантажу (автомобілів) до перевезення від вантажовідправника та акті приймання-передачі вантажу (автомобілів) під час їх здачі вантажоотримувачу.

У відповідності з ч.1 ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

З наведеного випливає, що факт заподіяння збитків ТОВ ЗакарпатЄвроТранс відповідачем ОСОБА_3 у вигляді пошкодженого вантажу (легкового автомобіля Hyundai Santa Fe № куз. КМHST8XDHU762011) на суму 4 594, 12 гривень є доведеним.

Встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до Наказу № 19-В від 16.02.2018 року, виконуючи рейс за маршрутом м. Мукачево (Україна) - м. Тужер (Угорщина)- м. Київ (Україна) - м. Мукачево (Україна) у період з 18.02.2018 -22.02.2018 року, водій експедитор, вчинив перевитрату дизпалива у розмірі 173 літри.

При виїзді з гаража, що розташований за адресою м. Мукачево, вул. Свято-Михайлівська,1 а , у баку автомобіля знаходилося 515 літрів дизпалива. На заправній станції у с.Чинадійово, водій додатково заправив 663 літри дизпалива з використанням чіп-карти, що підтверджується детальним звітом по реалізації. Після повернення автомобіля в гараж було проведено замір кількості дизпалива у баках автомобіля, що виявив його залишок у розмірі 400 літрів.

У відповідності до подорожнього листа № 000801 від 18.02.2018 року, під час рейсу, автомобіль проїхав 1808 км, з яких 916 км. - під навантаженням та 892 км.- без навантаження. Тобто за весь час рейс, що склав 1808 км, водієм було фактично витрачено 515 + 663 - 400 = 778 літри.

Відповідно до Наказу № 8 від 27.01.2017 року, ТОВ ЗакарпатЄвроТранс , затверджено середню витрату дизельного палива для автомобіля НОМЕР_2, що складає 34 л/100км. Згідно даних ЕБУ WS автомобіля Мерседес-Бенц за період з 28.12.2017 по 21.03.2018 роки, середній показник витрати палива на 100 км., становить 35,5 літри. Отже, водій проїхавши відстань 1808 км, відповідно до затвердженої середньої витрати пального, повинен був витратити, враховуючи стоянки, не більше 605 літрів дизпалива, тобто перевитрата пального складає 173 літри.

23.02.2018 року таксувальник ТОВ ЗакарпатЄвроТранс ОСОБА_6 звернулась з доповідною запискою на ім'я генерального директора товариства, з приводу нестачі дизпалива. 23.02.2018 року відповідно до Наказу №22/1, було створено комісію для проведення службового розстеження. Актом, складеним комісією для службового розслідування від 23 лютого 2018 року, встановлено, що перевитрата дизельного палива в кількості 173 літрів сталася внаслідок неналежної експлуатації автомобіля під час виконання перевезень вантажів загальною вагою понад 20 тон, водієм автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 в період з 18.02.2018 р. по 22.02.2018 р (а.с.35). Висновок комісії ґрунтувався на усних поясненнях ОСОБА_3 та комп'ютерній діагностиці автомобіля, що засвідчила середній розхід палива на рівні 35 л. на 100 км.

Представник відповідача ОСОБА_4О у відзиві посилається на недостовірність проведеного позивачем розрахунку щодо перевитрат дизельного палива на те, що у Детальному звіті по реалізації не міститься жодних даних про АЗС, отримувача палива, номеру картки та її власника, не підписано посадовою особою та не скріплено відбитком мокрої печатки.

Досліджуючи Детальному звіті по реалізації судом встановлено, що ньому містяться такі відомості: дату заправки -20.02.2018 року о 08:01 год., назву - АЗС №1, організацію - ТОВ ЗакарпатЄвроТранс , № картки - 0000016454АА, за ким закріплено автомобіль АО 2482АЕ, вид палива - дизельне пальне, об'єм - 663,21 літри, підпис посадової особи - фінансового директора та скріплено підпис мокрою печаткою.

У відповідності зі ст. 135-3 ч.2 КЗпП України, у разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсування матеріальних цінностей, розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.

Згідно видаткової накладної № 1018 від 13.04.2018 року, наданої ТОВ Петра Вест , вартість 1 літра дизельного палива станом на 13.04.2018 року становила 23,10 грн, відповідно до наведеного збитки спричинені водієм-експедитором ОСОБА_3 ТОВ ЗакарпатЄвроТранс , через перевитрату пального, складають 173 літри х 23 грн. 10 коп = 3996 гривень 30 копійок.

Згідно п.6 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків.

Згідно до роз'яснень, викладених у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року N 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" , матеріальна відповідальність в повному розмірі на підставі пункту 6 статті 134 КЗпП України покладається на працівника у випадках, передбачених окремими законодавчими актами. За чинним законодавством така відповідальність може бути покладена, зокрема, за шкоду, заподіяну перевитратою пального на автомобільному транспорті.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції з обліку надходження і витрачання пально-мастильних матеріалів і єдиних талонів на відпуск нафтопродуктів на підприємствах, в організаціях, колгоспах і радгоспах, затвердженої Державним комітетом СРСР по забезпеченню нафтопродуктами 3 лютого 1984 року N 01/21-8-72, яка є чинною, на підставі прийнятого керівником підприємства рішення вартість перевитраченого палива понад затверджені норми підлягає стягненню з водіїв транспортних засобів.

Суди при вирішенні подібних справ повинні встановити наявність чи відсутність вини та умисного заподіяння працівником майнової шкоди підприємству, що є обов'язковою складовою відповідальності працівників автомобільного транспорту за перевитрату палива. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 07.09.2016 р. у справі № 6-1267цс16.

Судом встановлено, що перевитрати палива відповідачем ОСОБА_3 мали місце за обставин зазначених позивачем в позові. Відповідачем ОСОБА_3 не подано суду належних та допустимих доказів, які б безумовно свідчили про відсутність його вини у пошкодженні вантажу та у допущенні перевитрат палива.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у вигляді пошкодженого вантажу (легкового автомобіля Hyundai Santa Fe № куз. КМHST8XDHU762011) на суму 4 594, 12 гривень та перевитрати дизельного пального у розмірі 173 літри на суму 3996, 30 гривень, загальна сума відшкодування матеріальної шкоди складає 8 590,42 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 130-132 , 134 , 135-1 , 139 КЗпП України , ст. 941 ЦК України , ст.ст. 10 , 11 , 58 , 60 , 131 , 208 , 209 , 212- 215 , 218 , 224-233 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЗакарпатЄвроТранс до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗакарпатЄвроТранс матеріальну шкоду в сумі 8 590 (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗакарпатЄвроТранс судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду, в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та проголошений 21.12.2018 р. о 09.30 год.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЗакарпатЄвроТранс , юридична адреса: 89636, Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Кольчино, вул. Набережна, 17, фактичне місцезнаходження: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Свято-Михайлівська, 1 а , розрахунковий рахунок 26000024000420 в АО КомІнвестБанк , МФО 312248, Код ЄДРПОУ 30015655, тел. (03131) 3-61-50;

Відповідач: ОСОБА_3, зареєстрований: 89100, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4.

Головуючий В.А. Вотьканич