Ухвала

від 15.07.2019 по справі 303/3050/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 липня 2019 року

м. Київ

справа № 303/3050/18

провадження № 61-12349ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є.В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЗакарпатЄвроТранс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю ЗакарпатЄвроТранс (далі - ТОВ ЗакарпатЄвроТранс ) звернулося до суду із вищевказаним позовом, у якому просилостягнути з ОСОБА_1 заподіяні збитки за ремонт пошкодженого вантажу (легкового автомобіля Hyundai Santa Fe № куз. НОМЕР_1) у розмірі 4 594, 12 грн та за перевитрату 173 літрів дизельного палива у розмірі 3 996, 30 грн, а всього 8 590, 42 грн. та судові витрати.

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 грудня

2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ЗакарпатЄвроТранс матеріальну шкоду у розмірі 8 590, 42 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 20 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2018 року задоволено частково. Рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2018 року в частині задоволення вимог ТОВ ЗакарпатЄвроТранс до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої перевитратою пального у розмірі 3 996,30 грн скасовано, у задоволенні цієї вимоги відмовлено. В іншій частині рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2018 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1

у якій останній, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права , просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою

в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються

й на стадію касаційного провадження.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

У вказаній справі ціна позову становить 8 590, 42 грн, яка станом на 01 січня

2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн ? 100 = 192 100 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду

від 20 травня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЗакарпатЄвроТранс до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков