Рішення

від 12.12.2018 по справі 0540/7187/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 р. Справа№0540/7187/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., при секретарі судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон - Групп"

до відповідача: Головного управління ДФС у Донецькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.03.2018 року № 0006164703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5875 грн., з них 4700 грн. - грошові зобов'язання, 1175 грн. - штрафні санкції, та № 0006174703, яким завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 93160 грн., та застосовані штрафні санкції у розмірі 23290 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Онищенко І.В., Берчан Д.В. - за довірен.,

від відповідача: Тернинко С.М. - за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон - Групп", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.03.2018 року № 0006164703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5875 грн., з них 4700 грн. - грошові зобов'язання, 1175 грн. - штрафні санкції, та № 0006174703, яким завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 93160 грн., та застосовані штрафні санкції у розмірі 23290 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Слов'янським управлінням Головного управління ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ Еталон - Групп в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 05.12.2017 року № 9256993883) до податкової декларації з ПДВ від 20.11.2017 року № 9244849017 за жовтень 2017 року, про що складено акт від 31.01.20187 року № 71/05-99-407-03/20346597. Позивач зазначає, що за результатами перевірки зроблено висновки про порушення підприємством п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 ПК України, п. 5 розділу V та п. 2 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, затвердженого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ст. 200 ПКУ, що враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 05.12.2017 року № 9256993883) на суму 93160 грн. Позивач вказує на те, що на підставі висновків викладених у акті від 31.01.2018 року № 71/05-99-407-03/20346597 прийняті спірні податкові повідомлення - рішення: № 0006164703 від 01.03.2018 року про збільшення суми грошових зобов'язань з ПДВ на суму 5875 грн., з них 4700 грн. - сума зобов'язань, 1175 грн. - штрафні санкції; № 0006174703 від 01.03.2018 року про завищення суми від'ємного значення з ПДВ на суму 93160 грн., застосовано штрафні санкції у розмірі 23290 грн. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням вимог чинного податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав обставини викладені у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилався на те, що згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітній період (податковий) період. що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок може бути поданий у спосіб, визначений у п. 50.1 ст. 50 розділу ІІ ПК України, а саме: у разі коли у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею) він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, що діє на час подання уточнюючого розрахунку. Відповідач вказує на те, що ТОВ Еталон - Групп 05.12.2017 року надано до Слов'янської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року. Відповідач зазначає, що у даному розрахунку підприємством не враховані податкові зобов'язання в сумі 93160 грн., що були задекларовані платником податків у рядку 9 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року (№ 9244849017 від 20.11.2017 року) та показник рядку 18 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року - позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту яке сплачується до державного бюджету у розмірі 4700 грн. Відповідач вважає, що це є порушенням вимог п. 200.1 та пункту 200.4 статті 200 ПК України, п. 5 розділу V та п. 2 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 та призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (рядок 19 декларації), що в свою чергу призвело до завищення суми відємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації) на суму 93160 грн. та заниження суми податкового зобов'язання на 4700 грн. Відповідач вказує, що дані порушення були встановлені під час проведення управлінням камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ Еталон - Групп в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з випраленням самостійно виявлених помилок від 05.12.2017 року № 9256993883 (акт від 31.01.2018 року № 71/05-99-47-03/33340339). Отже враховуючи виявлені під час перевірки порушення, ГУ ДФС у Донецькій області на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України 01.03.2018 року прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0006174703 яким визначено суму завищення від'ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, в розмірі 931460 грн., та застосовані штрафні фінансові санкції на загальну суму 23290 грн.; № 0006164703 яким донараховано платнику суму грошового зобов'язання з ПДВ на 5875 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на 4700 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1175 грн.

Крім того, щодо правомірності проведення камеральної перевірки ГУ ДФС у Донецькій області відповідач зазначає, що відповідно до п.п. 751.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України 75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Відповідач зазначає, що у даному випадку контролюючим органом за результатами перевірки уточнюючого розрахунку зменшено суму від'ємного значення, яку підприємством зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та донараховано суму грошового зобов'язання в межах строку, визначеного статтею 102 ПК України. Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що формальні порушення процедури проведення податкової перевірки можуть слугувати підставою для скасування податкових повідомлень - рішень лише у випадку, якщо вони привели до істотного порушення прав платника та/або мали наслідки прийняття контролюючим органом неправомірного рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала обставини викладені у відзиві на позовну заяву та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 12 вересня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року відкладено підготовче засідання на 17 жовтня 2018 року, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 15 листопада 2018 року, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

15 листопада 2018 року у судовому засіданні судом оголошено перерву до 19 листопада 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року закрито провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши матеріали справи та всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Еталон - Групп зареєстровано в якості юридичної особи 25.12.2004 року за № 12661020000003598, включено до ЄДРПОУ за № 33340339, перебуває на податковому обліку у Головному управління ДФС у Донецькій області.

31 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 05.12.2017 року № 9256993883) до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року (від 20.11.2017 року № 9244849017) Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон - Групп (код ЄДРПОУ 33340339), за результатами якої складено акт № 71/05-99-47-03/20346597 (а.с. 13-15).

Актом перевірки встановлені наступні порушення: вимог пункту 200.1 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, п. 5 розділу V та пункту 2 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 (затверджено в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289) в результаті чого ТОВ Еталон - Групп (код ЄДРРОУ 33340339) завищив суму від'ємного значення, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, що враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму. Обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 05.12.2017 року № 9256993883) на суму 93160 грн.

На підставі акту від 31.01.2018 року № 71/05-99-47-03/20346597 податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення - рішення:

№ 0006164703 від 01.03.2018 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 5875 грн., з якої 4700 - податкові зобов'язання, 1175 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с. 17);

№ 0006174703 від 01.03.2018 року, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 93160 грн., застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 23290 грн. (а.с. 18).

Позивач не погодився із спірними податковими повідомленнями - рішеннями, звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПК України).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає про наявність правових підстав у Головного управління для проведення камеральної перевірки ТОВ Еталон - Групп .

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Суд зазначає, що п. 1, 2 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 року № 21 (далі по тексту - Порядок № 21) подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II "Адміністрування податків, зборів, платежів" та статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Пунктом 6 розділу І Порядку № 21 визначено, що до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Згідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку № 21, декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Приписами пункту 5 розділу V Порядку № 21 визначено, що до Розділу III "Розрахунки за звітний період":

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від'ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 1 розділу VI Порядку № 21, уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Пункт 2 зазначеного розділу визначає, що у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (п. 2 розділу VI Порядку № 21).

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення (п. 3 р. VI Порядку № 21).

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення) (п. 4 р. VI Порядку № 21).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (п. 5 р. VI Порядку № 21).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (п. 6 р. VI Порядку № 21).

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1 (п. 7 р. VI Порядку № 21).

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 р. VI Порядку № 21).

Згідно з акту перевірки встановлено, що в порушення п. 5 розділу V та п. 2 розділу VІ Порядку № 21 ТОВ Еталон - Групп при заповненні розділу ІІІ Розрахунки за звітній період уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 05.12.2017 року № 9256993883) за жовтень 2017 року не враховано податкові зобов'язання в сумі 93160 грн., що задекларовані платником податків у рядку 9 податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року (вхід. № 9244849017 від 20.11.2017).

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем ТОВ Еталон - Групп 20.11.2017 р. була подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2017 рок. Відповідно до зазначеної декларації в розділі - І податкові зобов язання, позивачем визначено суму податкових зобов язань з податку вартість в сумі 93160 грн. (рядок 19), в розділі - ІІ податковий кредит, визначено суму податкового кредиту (колонка Б) - 88460 грн. (рядок 17) також в розділі - ІІІ декларації рядок 18 визначено суму позитивного значення між сумою податкового зобов язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету - 4700 грн. (рядок 18). (а.с. 20-28).

05.12.2017 р. позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов язань з податку на додану вартість у зв язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2017 р. Відповідно до зазначеного уточнюючого розрахунку вбачається, що в розділі - І податкові зобов язання позивачем не заповнений, в розділі - ІІ податковий кредит рядок 17 (колонка Б) в графі 4 визначено суму - 88460 грн. в графі 5 - 128435 грн. в графі 6 - 39975 грн. в розділі - ІІІ уточнюючого розрахунку рядок 18 не заповнено. (а.с. 29-34).

Як зазначає позивач у позовній заяві та представник позивача підтвердив у судовому засіданні, що під час розрахунку податкових зобов язань з податку на додану вартість у зв язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2017 р. була допущена методологічна помилка в розділі - І податкові зобов язання в рядках 1.1,7 та 9 граф 4 та 5 не перенесені показники з податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 р. в зв язку з чим даний факт вплинув на неточне заповнення в розрахунку розділ - ІІІ розрахунки за звітний період, а саме в рядку 18 графа 6 уточнюючого розрахунку не відображено 4700 грн. позитивне значення різниці між сумою податкового зобов язання 93160 грн. (рядок 9 декларації) та сумою податкового кредиту 88460 грн. (рядок 17 декларації). В рядку 20.1 графи 6 уточнюючого розрахунку замість 39975 грн. необхідно було відобразити 35275 грн. (39975 грн. (рядок 17) - 4700 грн. (рядок 18).

Статтею 47 ПК України визначено осіб, які несуть відповідальність за складення податкової звітності. Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи; фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом; податкові агенти.

Згідно п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Пунктом 49.1. ст. 49 ПУ України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Статтею 109 Податкового кодексу визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Частиною 1 статті 123 ПК України передбачена відповідальність, а саме штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що не заперечувалось сторонами, підприємством позивача допущено порушення складання податкової звітності, під час заповнення уточнюючого розрахунок податкових зобов язань з податку на додану вартість у зв язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2017 р., а саме не відображені показники податкових зобов язань розділ І, що в свою чергу призвело до неправильного відображення показників розрахунків за звітний період розділ ІІІ, а саме визначено суму відє много значення різниці між сумою податкового зобов язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17-рядок 9) у сумі 128435 грн., що в свою чергу привело до безпідставного декларування сум податку на додану вартість у графі 5 рядка 20.1 уточнючого розрахунку в розмірі 128435 грн. яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Також як вбачається з облікової картки позивача з податку на додану вартість станом на 30.11.2017 р. у позивача був наявний податковий борг, після подачі уточнюючого податкового розрахунку сума боргу була зменшена на підставі зазначеного уточнюючого розрахунку. (а.с. 94-100).

В зв язку з чим суд вважає, що податковим органом було правомірно визначено суму завищення від ємного значення, які зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 93160 грн. та застосовано штрафну санкцію (штраф) в розмірі 23290 грн.

Крім того суд зазначає, що позивач не скористався своїм правом в період з дати подачі уточнюючого розрахунку на час розгляду справи подати уточнюючий розрахунок податкових зобов язань з податку на додану вартість у зв язку з виправленням самостійно виявлених помилок в уточнюючому розрахунку від 05.12.2017 р. Також суд зазначає, що приписами податкового кодексу встановлено обмеження тільки на те, що платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок. Суду не надано доказів проведення документальної перевірки спірної податкової звітності.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006174703 від 01.03.2018 року, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 93160 грн., застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 23290 грн.

Щодо спірного податкового повідомлення - рішення № 0006164703 від 01.03.2018 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 5875 грн., з якої 4700 - податкові зобов'язання, 1175 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42цього Кодексу.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника. (п. 86.10 ст. 86 ПК України).

Суд зазначає, що а ні в описовій частині акта а ні в висновках акту перевірки не встановлено порушення за результатами якого прийнято спірне податкове - повідомлення рішення № 0006174703 від 01.03.2018 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 5875 грн., з якої 4700 - податкові зобов'язання, 1175 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). З урахуванням наведеного суд вважає, що дане податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванням.

Щодо посилання позивача на порушення строків проведення камеральної перевірки, а також не відповідність номеру акта перевірки в оскаржуваних податкових повідомлення - рішеннях, суд зазначає.

Згідно п. 76.3 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Судом з матеріалів справи встановлено, та не заперечувалось сторонами, що податковим органом дійсно порушено 30 денний строк на проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку який був поданий 05.07.2017 р., акт перевірки складено 31.01.2018 р.

Але суд зазначає, що податковим органом встановлено порушення податкового законодавства позивачем, а саме вимог пункту 200.1 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, п. 5 розділу V та пункту 2 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 (затверджено в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289) в результаті чого ТОВ Еталон - Групп (код ЄДРРОУ 33340339) завищив суму від'ємного значення, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, що враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму. Обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 05.12.2017 року № 9256993883) на суму 93160 грн. За результатами чого прийнято податкове повідомлення - рішення.

Також представником відповідача надані пояснення, що до невірно зазначеного номеру акту в податковому повідомленні - рішенні, це є технічної помилкою.

За результатами розгляду справи дійсно встановлене вищезазначене порушення, під час складання акту та податкових повідомлень - рішень, але формальне порушення процедури проведення податкової перевірки не може слугувати підставою для скасування податкового повідомлення - рішення лише у випадку, якщо вони привели до істотного порушення прав платника та/або мали наслідки прийняття контролюючим органом конкретного неправомірного рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що ередбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб єкта владних повноважень обов язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У звязку з чим, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон - Групп" до Головного управління ДФС у Донецькій області в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.03.2018 року № 0006164703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5875 грн., з них 4700 грн. - грошові зобов'язання, 1175 грн. - штрафні санкції.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон - Групп" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.03.2018 року № 0006164703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5875 грн., з них 4700 грн. - грошові зобов'язання, 1175 грн. - штрафні санкції, та № 0006174703, яким завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 93160 грн., та застосовані штрафні санкції у розмірі 23290 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.03.2018 року № 0006164703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5875 грн., з них 4700 грн. - грошові зобов'язання, 1175 грн. - штрафні санкції.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон - Групп" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) судовий збір в розмірі 88 (вісімдесят вісім) гривень 13 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 12 грудня 2018 року в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови складено та підписано 22 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.