Окрема думка

від 10.04.2019 по справі 0540/7187/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Окрема думка

10.04.19

Cудді Першого апеляційного адміністративного суду Міронової Г. М.стосовно рішення по справі № 0540/7187/18-а

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН-ГРУПП залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року залишено без змін.

Перший апеляційний адміністративні суд керувався тим, що позивач задекларував від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2017 року у сумі 128435 грн., яке в майбутніх звітних (податкових) періодах має бути перенесено до декларації у зменшення позитивного нарахування податку на додану вартість, що приведе до втрат бюджету. Станом на 3 квітня 2019 року ТОВ Еталон - Групп не наданий уточнюючий розрахунок за жовтень 2017 року до уточнюючого розрахунку від05.12.2017 № 92569938833, не виправлені помилки та незадекларовані податкові зобов'язання у сумі ПДВ 93160 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову вказав, що позивач не скористався своїм правом в період з дати подачі уточнюючого розрахунку і до часу розгляду справи подати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в уточнюючому розрахунку від 05.12.2017 року.

Суд апеляційної інстанції погодився з такою аргументацією рішення суду першої інстанції і зазначив: під час заповнення уточнюючого розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2017 року, а саме: не відображені показники податкових зобов'язань розділ І, що в свою чергу призвело до неправильного відображення показників розрахунків за звітний період розділ ІІІ, а саме: визначено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17-рядок 9) у сумі 128435 грн., що в свою чергу привело до безпідставного декларування сум податку на додану вартість у графі 5 рядка 20.1 уточнюючого розрахунку в розмірі 128435 грн., яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Також, як вбачається з облікової картки позивача з податку на додану вартість, станом на 30.11.2017 року у позивача був наявний податковий борг, після подачі уточнюючого податкового розрахунку сума боргу була зменшена на підставі зазначеного уточнюючого розрахунку.

Згідно особової картки платника ПДВ ТОВ Еталон-Груп на дату подання уточнюючого розрахунку податковий борг складав 39838,86 грн., а ліміт суми для реєстрації податкових накладних, обчисленої відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, дорівнював 43542,00 грн.

Разом з тим, відповідно до вимог Порядку, позивач в уточнюючому розрахунку в рядку 17 графі 6 збільшив (абсолютне значення) від'ємне значення податку в сумі 39975 грн. та використав його в рахунок погашення податкового боргу за особовим рахунком з податку на додану вартість.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу:

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

Проте, відповідачем в ході камеральної перевірки уточнюючого розрахунку був врахований показник розділу ІІ графи 5 (128 435 грн.), а не графи 6 (39 975 грн.) як результат уточнюючого розрахунку.

Суд не звернув увагу, що контролюючим органом не був взятий до уваги показник декларації, що виправляється, а саме: 88 460 грн. та, як наслідок, зроблений невірний висновок про завищення від'ємного значення ПДВ в сумі 93 160 грн.

Від'ємне значення виникає у разі перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання. Зі змісту декларації вбачається, що сума податкового зобов'язання складає 93 160 грн., а сума податкового кредиту 128 435 грн. Різниця між цими показниками складає 35275 грн., тобто, саме ця сума від'ємного значення підлягала перевірці.

Зазначені неточності в заповненні розрахунку не могли привести до тих висновків, що зроблені в акті камеральної перевірки, на підставі якого податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0006174703 від 01.03.2018 року, оскільки помилка позивача при заповненні уточнюючої декларації не завдавало збитку бюджету, позивачем не змінювався об'єкт оподаткування.

Вважаю, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягало скасуванню з мотивів, наведених вище. Судове рішення не може бути постановлено на припущеннях.

Постанова Першого апеляційного суду про відмову в задоволенні апеляційної скарги з підстав, вказаних в мотивувальній частині, є помилковою.

Суддя Г.М. Міронова