Постанова

від 10.04.2019 по справі 0540/7187/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року справа №0540/7187/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г, Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Токарева А.Г.,

за участю: представника позивача - Онищенко І.В., ордер серія ДН № 061010 від 12.03.2019 року,

представника відповідача - Рігованової С.М., довіреність від 14.11.2018 року,

представника відповідача - Помалюк І.В., довіреність № 90 від 28.08.2018 року,

свідка - ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН-ГРУП на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 0540/7187/18-а (головуючий 1 інстанції Олішевська В.В. повний текст рішення складено 22 грудня 2018 року у приміщенні суду за адресою: вул. Добровольського, 1, м. Слов'янськ Донецької області) за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН-ГРУПП до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2018 року № 0006164703, № 0006174703,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН-ГРУПП (далі-позивач, ТОВ ЕТАЛОН-ГРУПП ) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.03.2018 року № 0006164703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5875 грн, з них 4700 грн - грошові зобов'язання, 1175 грн. - штрафні санкції, та від 01.03.2018 року № 0006174703, яким завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 93160 грн, та застосовані штрафні санкції у розмірі 23290 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 01.03.2018 року № 0006164703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5875 грн., з них 4700 грн. - грошові зобов'язання, 1175 грн. - штрафні санкції. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В решті позовних вимог - відмовлено.

Позивач з вказаним рішенням не погодився та подав апеляційну скаргу в якій пославшись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року в частині відмови ТОВ ЕТАЛОН-ГРУПП у задоволенні позовних вимог до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0006147703 від 01.03.2018 року за формою В4 про завищення ТОВ ЕТАЛОН-ГРУПП суми від'ємного значення з ПДВ на 93160,00 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 23290 грн, та задовольнити його у вказаній частині. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що Податковим кодексом встановлено право платника податків на внесення змін до раніше поданої податкової звітності, шляхом подання уточнюючого розрахунку. Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 року. Розділом VI вказаного Порядку передбачено подання уточнюючого розрахунку. Звертає увагу, що у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється; у графі 5 відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення; у графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення). Вважає, що результат уточнюючого розрахунку відображається у графі 6. Також зазначив, що 05.12.2017 року за № 9256993883 засобами електронного зв'язку податковому органу був наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2017 року. Відповідно до вимог Порядку, підприємство в уточнюючому розрахунку в рядку 17 графі 6 збільшило від'ємне (абсолютне) значення податку в сумі 39975 грн та використало його в рахунок погашення податкового боргу за особовим рахунком з податку на додану вартість. Звертає увагу, що в ході камеральної перевірки уточнюючого розрахунку був врахований показник розділу ІІ графи 5 у сумі 128 435 грн, а не графи 6 у сумі 39 975 грн, як результат уточнюючого розрахунку. При цьому, перевіряючим не був взятий до уваги показник Декларації, що виправляється, а саме: 88 460 грн та як наслідок, зроблений невірний висновок про завищення від'ємного значення ПДВ в сумі 93 160 грн. За даними Декларації сума податкового зобов'язання 93 160 грн, а сума податкового кредиту 128 435 грн, різниця між цими показниками складає 35 275 грн, а тому саме ця сума від'ємного значення підлягала перевірці.

Від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення де зазначено, що в уточнюючому розрахунку підприємством не враховані податкові зобов'язання в сумі 93 160 грн, що були задекларовані платником податків у рядку 9 декларації з ПДВ за жовтень 2017 року та показник рядку 18 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року - позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету у розмірі 4700грн. Вважає, що це є порушенням вимог п. 200.1 та пункту 200.4 статті 200 ПК України, п. 5 розділу V та п. 2 розділу VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 та призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (рядок 19 декларації), що в свою чергу призвело до завищення суми відємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації) на суму 93160 грн, та заниження суми податкового зобов'язання на 4700 грн. Відповідач вказує, що дані порушення були встановлені під час проведення управлінням камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ Еталон - Групп в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з випраленням самостійно виявлених помилок від 05.12.2017 року № 9256993883 (акт від 31.01.2018 року № 71/05-99-47-03/33340339). Враховуючи виявлені під час перевірки порушення, ГУ ДФС у Донецькій області на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України 01.03.2018 року прийнято податкові повідомлення - рішення: № 0006174703, яким визначено суму завищення від'ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, в розмірі 931460 грн, та застосовані штрафні фінансові санкції на загальну суму 23290 грн; № 0006164703, яким донараховано платнику суму грошового зобов'язання з ПДВ на 5875 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на 4700 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1175 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Суд, заслухав суддю - доповідача, пояснення сторін та свідка, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги відзиву та додаткових пояснень на неї, встановив наступне.

Позивач - ТОВ Еталон - Групп зареєстровано в якості юридичної особи 25.12.2004 року за № 12661020000003598, включено до ЄДРПОУ за № 33340339, перебуває на податковому обліку у Головному управління ДФС у Донецькій області.

Головним управлінням ДФС у Донецькій області 31 січня 2018 року проведено камеральну перевірку даних задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 05.12.2017 року № 9256993883) до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року (від 20.11.2017 року № 9244849017) Товариства з обмеженою відповідальністю Еталон - Групп (код ЄДРПОУ 33340339), за результатами якої складено акт № 71/05-99-47-03/20346597 (а.с. 13-15).

Актом перевірки встановлені наступні порушення: вимог пункту 200.1 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, п. 5 розділу V та пункту 2 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 (затверджено в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289) в результаті чого ТОВ Еталон - Групп (код ЄДРРОУ 33340339) завищив суму від'ємного значення, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, що враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму. Обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 05.12.2017 року № 9256993883) на суму 93160 грн.

На підставі акту від 31.01.2018 року № 71/05-99-47-03/20346597 податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення - рішення:

№ 0006164703 від 01.03.2018 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 5875 грн, з якої 4700 - податкові зобов'язання, 1175 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с. 17);

№ 0006174703 від 01.03.2018 року, яким зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 93160 грн, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 23290 грн (а.с. 18).

Вважаючи вказані податкові повідомлення - рішення неправомірними, позивач звернувся до суду про визнання їх протиправними та скасування.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 203 ПК України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Суд зазначає, що п. 1, 2 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 року № 21 (далі по тексту - Порядок № 21) подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II Адміністрування податків, зборів, платежів та статтею 203 розділу V Податок на додану вартість Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Пунктом 6 розділу І Порядку № 21 визначено, що до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Згідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку № 21, декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Приписами пункту 5 розділу V Порядку № 21 визначено, що до Розділу III Розрахунки за звітний період :

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від'ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

3) сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

4) сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 1 розділу VI Порядку № 21, уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Пункт 2 зазначеного розділу визначає, що у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (п. 2 розділу VI Порядку № 21).

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення (п. 3 р. VI Порядку № 21).

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення) (п. 4 р. VI Порядку № 21).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (п. 5 р. VI Порядку № 21).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (п. 6 р. VI Порядку № 21).

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1 (п. 7 р. VI Порядку № 21).

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (п. 8 р. VI Порядку № 21).

Актом перевірки встановлено, що в порушення п. 5 розділу V та п. 2 розділу VІ Порядку № 21 ТОВ Еталон - Групп при заповненні розділу ІІІ Розрахунки за звітній період уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 05.12.2017 року № 9256993883) за жовтень 2017 року не враховано податкові зобов'язання в сумі 93160 грн, що задекларовані платником податків у рядку 9 податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року (вхід. № 9244849017 від 20.11.2017).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Еталон - Групп 20.11.2017 року була подана податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2017 рок. Відповідно до зазначеної декларації в розділі - І податкові зобов'язання, позивачем визначено суму податкових зобов'язань з податку вартість в сумі 93160 грн (рядок 19), в розділі - ІІ податковий кредит, визначено суму податкового кредиту (колонка Б) - 88460 грн. (рядок 17) також в розділі - ІІІ декларації рядок 18 визначено суму позитивного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету - 4700 грн (рядок 18), (а.с. 20-28).

05.12.2017 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2017 року Відповідно до зазначеного уточнюючого розрахунку вбачається, що в розділі - І податкові зобов'язання позивачем не заповнений, в розділі - ІІ податковий кредит рядок 17 (колонка Б) в графі 4 визначено суму - 88460 грн в графі 5 - 128435 грн в графі 6 - 39975 грн в розділі - ІІІ уточнюючого розрахунку рядок 18 не заповнено. (а.с. 29-34).

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що під час розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2017 року була допущена методологічна помилка в розділі - І податкові зобов'язання в рядках 1.1,7 та 9 граф 4 та 5 не перенесені показники з податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року в зв'язку з чим даний факт вплинув на неточне заповнення в розрахунку розділ - ІІІ розрахунки за звітний період, а саме в рядку 18 графа 6 уточнюючого розрахунку не відображено 4700 грн позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання 93160 грн (рядок 9 декларації) та сумою податкового кредиту 88460 грн (рядок 17 декларації). В рядку 20.1 графи 6 уточнюючого розрахунку замість 39975 грн необхідно було відобразити 35275 грн (39975 грн (рядок 17) - 4700 грн (рядок 18).

Разом з тим, з викладеного вбачається, що позивач задекларував від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2017 року у сумі 128 435 грн, яке у майбутніх звітних (податкових) періодах має бути перенесено до декларації у зменшення позитивного нарахування податку на додану вартість, що приведе до втрат бюджету. Таке право відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) зберігається за платником податків протягом 1095 днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем фактичного подання.

Суд зазначає, що станом на 3 квітня 2019 року ТОВ Еталон - Групп не наданий уточнюючий розрахунок за жовтень 2017 року до уточнюючого розрахунку від 05.12.2017 року № 9256993883, не виправлені помилки та не задекларовані податкові зобов'язання у сумі ПДВ 93160 грн.

Суд також зазначає, що позивачем в уточнюючому розрахунку у рядку 18 графі 4 не враховано суму податку на додану вартість позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету в розмірі 4700 грн, яка була задекларована у податковій декларації за жовтень 2017 року № 9244849017 від 20.11.2017 року.

На дату подання уточнюючого розрахунку від 05.12.2017 року сума 4700 грн не була сплачена до державного бюджету (а.с. 94-100).

Відповідно до Розділу IV Порядку № 21, не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Як вбачається з приписів п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, оскільки в ІКП платника податків за кодом платежу 14010100 (податок на додану вартість) станом на 30.11.2017 року рахувався податковий борг в розмірі 39717,84 грн, тому сума 4699 грн, що була 30.11.2017 року списана з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, була зарахована в рахунок погашення існуючого податкового боргу.

Статтею 47 ПК України визначено осіб, які несуть відповідальність за складення податкової звітності. Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи; фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом; податкові агенти.

Згідно п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Пунктом 49.1. ст. 49 ПУ України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Статтею 109 Податкового кодексу визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Частиною 1 статті 123 ПК України передбачена відповідальність, а саме штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судами встановлено, та не заперечується сторонами, що підприємством допущено порушення складання податкової звітності, під час заповнення уточнюючого розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2017 року, а саме не відображені показники податкових зобов'язань розділ І, що в свою чергу призвело до неправильного відображення показників розрахунків за звітний період розділ ІІІ, а саме визначено суму відє'много значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17-рядок 9) у сумі 128435 грн, що в свою чергу привело до безпідставного декларування сум податку на додану вартість у графі 5 рядка 20.1 уточнючого розрахунку в розмірі 128435 грн, яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Також як вбачається з облікової картки позивача з податку на додану вартість станом на 30.11.2017 року у позивача був наявний податковий борг, після подачі уточнюючого податкового розрахунку сума боргу була зменшена на підставі зазначеного уточнюючого розрахунку. (а.с. 94-100).

В зв'язку з чим суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом було правомірно визначено суму завищення від'ємного значення, які зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 93160 грн. та застосовано штрафну санкцію (штраф) в розмірі 23290 грн.

Крім того суд враховує, що позивач не скористався своїм правом в період з дати подачі уточнюючого розрахунку на час розгляду справи подати уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в уточнюючому розрахунку від 05.12.2017 року.

Також суд зазначає, що приписами податкового кодексу встановлено обмеження тільки на те, що платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, під час проведення документальних планових та позапланових перевірок. Суду не надано доказів проведення документальної перевірки спірної податкової звітності.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи податковим органом доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, оскільки вони суперечать чинному законодавству та не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Рішення суду першої інстанції прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін рішення суду першої інстанції і відмови в задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН-ГРУП на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 0540/7187/18-а за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ЕТАЛОН-ГРУПП до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 01.03.2018 року № 0006164703, № 0006174703 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 0540/7187/18-а за - залишити без змін.

Повний текст постанови складений та підписаний з окремою думкою судді Міронової Г.М. 15 квітня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова