Ухвала

від 22.12.2018 по справі 360/3905/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

22 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3905/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Бутенко К.В.,

за участю

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача у справі за матеріали позовної заяви ОСОБА_4 до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені,

ВСТАНОВИВ:

В проваджені Луганського окружного адміністративного суду знаходиться позовна заява ОСОБА_4 (далі - позивач) до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач), в якій позивач просить стягнути з Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_4, середній заробіток за весь час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку; в період часу з 07.11.2015 по 31.08.2018, в сумі 122403,96 гривень.

У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до перегляду судового рішень у подібних правовідносинах ОСОБА_5 Палатою Верховного Суду у справі № 821/1083/17.

Представник позивача ОСОБА_2 заперечував щодо зазначеного клопотання з посиланням на те, що йому необхідно спочатку ознайомитись з ухвалою Верховного Суду у справі№ 821/1083/17.

Розглянувши заявлене клопотання суд приходить до такого.

Як встановлено судом в даній справі позивач посилається на те, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 812/1037/18 стягнуто з Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_4 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за вересень, жовтень, листопад та грудень 2014 року, всього в розмірі 14967,18 грн. На підставі рішення Луганського окружного суду у справі № 812/1037/18 позивачу 31 серпня 2018 року виплачені грошові кошти в загальній сумі 12048,58 грн, а 09.11.2018 на підставі ст.117 Кодексу Закону України про працю позивач звернувся із заявою до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області, в якій просив виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 07.11.2015 по 31.08.2018 та надати розрахунок, щодо вказаних виплат. Позивач вважає невиплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку бездіяльністю Відповідача, яка порушуює його права та законні інтереси.

Разом з тим, судом установлено, що ухвалою Верховного Суду від 08.11.2018 передано на розгляд ОСОБА_5 Верховного Суду справу № 821/1083/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при скороченні штатів.

У справі № 821/1083/17 колегія суддів зазначає, що висновок Верховного Суду України не узгоджується з підходами (поглядами) Суду до застосування положень статті 117 КЗпП у справі Меньшакова проти України , фактичні обставини якої за суттю є подібними до обставин цієї справи. З урахуванням зазначеного, а також виходячи з того, що, на думку колегії суддів, висловлений у постанові Верховного Суду України від 15 вересня 2015 року висновок щодо можливості застосування положень частини першої статті 117 КЗпП до правовідносин, які виникають у зв'язку з виконанням судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати при звільненні працівника та пов'язаного з цим відшкодування, не відповідає закладеній у статті 117 КЗпП меті і суті правового регулювання відносин, що виникають/можуть виникати у зв'язку з розрахунком при звільненні працівника, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступити від згаданого правового висновку Верховного Суду України, висловленому у поставної від 15 вересня 2015 року у справі № 21-1765а15. В аспекті спірних правовідносин цієї справи колегія суддів вважає, що слушним був би висновок, що з прийняттям судового рішення про виплату заборгованості із заробітної плати та відшкодування/компенсацію у роботодавця (колишнього) виникає обов'язок виконати це судове рішення і на правовідносини, які виникають у зв'язку з таким виконанням положення трудового законодавства (зокрема статей 116, 117 КЗпП) не поширюються.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що водночас за частиною другою статті 117 КЗпП, на що звернув увагу Суд у згаданій справі, виплата цього відшкодування не залежить від дати фактичного розрахунку, як це передбачено частиною першою статті 117 КЗпП, і положення цієї статті 117 КЗпП (загалом) не містять положень, як б давали підстави вважати, що вони є застосовними також і до правовідносин, які виникають після того, як суд постановив рішення щодо виплати як заборгованості із заробітної плати, так і відшкодування на затримку її виплати (зокрема, у зв'язку з тривалим невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили).

Дослідивши матеріали справи та відповідну ухвалу Верховного Суду від 08.11.2018 суд вважає, що правовідносини у справах № 360/3905/18 та № 821/1083/17 є подібними, оскільки у вказаних справах предметом розгляду є стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за рішенням суду відповідно до статті 117 КЗпП.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, ОСОБА_5 Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення ОСОБА_5 Верховного Суду у подібній справі 812/1083/17 (провадження К/9901/2627/17) сприятиме повному та об'єктивному розгляду справи № 360/3905/18, а тому провадження у цій справі необхідно зупинити до набрання чинності рішенням ОСОБА_5 Верховного Суду у подібній справі 812/1083/17 (провадження К/9901/2627/17).

Керуючись статтями 236, 241, 243, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження в адміністративній справі № 360/3905/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Рубіжанського міського відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені до набрання законної сили судовим рішенням ОСОБА_5 Верховного Суду в адміністративній справі № 821/1083/17 провадження (К/9901/2627/17).

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу в повному обсязі складено та підписано судом 22 грудня 2018 року.

СуддяОСОБА_6