Постанова

від 18.12.2018 по справі 653/1982/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 653/1982/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Крапівіна О.П.

Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 14 травня 2018р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про зобов'язання поновити виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017р. ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до Генічеського ОУПФ Херсонської області, в якому просила зобов'язати поновити їй виплату пенсії з 7.10.2009р., шляхом призначення її знову, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона до 1997р. проживала у АР Крим, м.Сімферополі. Позивачка зазначає, що їй було призначено пенсію за віком, про що наявна відмітка у трудовій книжці, яка виплачувалась їй органом соціального забезпечення Центрального району м.Сімферополя.

У 1997р. ОСОБА_2 виїхала на постійне проживання до Ізраїлю.

Позивачка зазначає, що з моменту виїзду за кордон і станом на день звернення до суду, вона не отримує пенсію, а тому і звернулась в суд із відповідним позовом.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 14 травня 2018р. адміністративний позов задоволено частково.

Зобов'язано Генічеське ОУПФ України Херсонської області поновити виплату пенсії з 7.06.2015р., шляхом відновлення в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі.

В іншій частині відмовлено.

Стягнуто з Генічеського ОУПФ України Херсонської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 640грн. шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В апеляційній скарзі апелянт просить змінити постанову суду в частині строку з якого має бути поновлена пенсія, посилаючись на порушення норм права.

Пенсійний Фонд спірне рішення суду не оскаржило.

Сторони були сповіщені про час і місце судового розгляду справи у встановленому законом порядку, проте ОСОБА_3, представник ОСОБА_2 подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З урахуванням належного сповіщення сторін, про час і місце розгляду справи, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України , апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, проте скасування рішення суду з ухваленням по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що наявні усі законні підстави для поновлення виплати пенсії ОСОБА_2

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд не надав належну оцінку наданим до справи доказам, не перевірив усі обставини, пов'язані із призначенням пенсії, а тому неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, судовою колегією встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 1997р. ОСОБА_2 виїхала з України на постійне проживання до Ізраїлю, де була прийнята на консульський облік у консульському відділі Посольства України в Державі Ізраїль. ОСОБА_2 є громадянкою України. ОСОБА_2 зазначила в адміністративному позові та в апеляційній скарзі, що вона отримувала пенсіє в м.Сімферополь.

З моменту виїзду за кордон і станом на сьогоднішній день, ОСОБА_2 вказує, що призначеної пенсії, не отримує.

В 2015р. ОСОБА_2 звернулась із заявою до ПФ України про визначення уповноваженого територіального органу, що мав розглянути її заяву по суті. ПФ України їй було відмовлено.

У травні 2016р. у справі за №757/41402/15-а3 ПФУ був зобов'язаний визначити уповноважене управління ПФУ та передати до нього заяву ОСОБА_2 для вирішення питання щодо поновлення останній пенсії.

В подальшому ПФ України повідомив заявниці, що управлінням визначеним для розгляду її заяви про поновлення пенсії є Генічеське ОУПФ України Херсонської області.

У липні 2015р. представник ОСОБА_2 звернувся із заявою до Генічеське ОУПФ України Херсонської області про поновлення пенсії ОСОБА_2 надавши документи необхідні для поновлення пенсії.

У березні 2017р. листом УПФ за №1357/02б відмовлено у поновленні виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі того, що не має законних підстав для прийняття рішення про поновлення пенсії ОСОБА_2, крім того, неї особисто не були подані заява та відповідні оригінали документів.

Перевіряючи правомірність дій та рішень пенсійного органу, з урахування підстав, за якими позивачка пов'язує їх протиправність та незаконність, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч. 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що положеннями ч.2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тобто, суди мають виходити із загальних засад адміністративного судочинства з метою повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, які беруть участь у справі.

Порядок призначення, перерахунку та виплати пенсії визначений ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою правління ПФ України за №22-1 від 25.11.2005р. (надалі - Порядок №22-1).

Положеннями ч.2 ст.49 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

За правилами п.1.5 Порядку №22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного ПФ України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Приписами п.1.7 Порядку №22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У відповідності до п.2.8. Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Отже, апеляційний суд зазначає, що поновлення пенсії здійснюється за матеріалами, що є в пенсійній справі, із урахуванням додатково наданих документів.

У відповідності до п.4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

За правилами п.4.10 Порядку №22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз.2 пп.3 п.4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФ України.

Також Порядком визначаються документи, необхідні для поновлення пенсії.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що після отримання відповідної заяви від позивача про поновлення виплати пенсії за віком орган, що поновлює пенсію, повинен був розглянути цю заяву, та, у разі відмови в її задоволенні, прийняти мотивоване рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, в порушення вищевказаних норм не навів відповідних мотивів щодо того, які саме документи мають надаватися пенсіонером у разі поновлення пенсії; не встановив дату припинення виплати пенсії позивачці, тобто початок перебігу порушеного права; наявність рішення про припинення виплати пенсії у зв'язку з виїздом за межі України; не дослідив пенсійну справу, оскільки поновлення пенсії здійснюється за матеріалами, що є в ній; наявність чи відсутність мотивовано рішення відповідача щодо відмови у задоволенні заяви із зазначенням обґрунтованих причин з посиланням на нормативні акти.

Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що у зв'язку із відсутністю будь-яких документів підтверджуючих отримання позивачкою раніше пенсії, судовою колегією надсилався запит до ГУПФ України у Херсонській області щодо надання копії пенсійної справи ОСОБА_2, документів або відповідної інформації щодо того чи знаходилась ОСОБА_2 на пенсійному обліку та чи отримувала вона раніше пенсію. Однак, ГУПФ України у Херсонській області не надало відповідних документів, що унеможливлює встановлення факту отримання ОСОБА_2 раніше пенсії.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_2 у позовній заяві просила суд зобов'язати пенсійний орган поновити виплату пенсії з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Проте, рішення суду першої інстанції будь-якого обґрунтування щодо задоволення вказаних позовних вимог не містить.

У п.42 рішення Бендерський проти України від 15.11.2007р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи.

За змістом ч.1,2 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішень та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, оскільки суд першої інстанції на вищевказані обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нову постанову, про відмову у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 14 травня 2018р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Генічеського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про зобов'язання поновити виплату пенсії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв