Ухвала

від 21.12.2018 по справі 826/10903/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10903/17                                                                               УХВАЛА   21 грудня 2018 року                                                                                            м. Київ           Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Федотова І.В., суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2018    року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсаіт» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИЛА: Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем повторно подано апеляційну скаргу. Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року повернуто вперше подану апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві. Звертаючись повторно до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2018    року, апелянтом не сплачено судовий збір, тобто фактично не усунуто причини, які стали підставою повернення первинної апеляційної скарги. У зв'язку з вищевикладеним, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року апеляційну скаргу    Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору та, у зв'язку з тим, що апелянтом пропущено строк подачі апеляційної скарги. Апелянту роз'яснено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Від Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Шостого апеляційного адміністративного суду було направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року та продовжити строк на усунення недоліків або відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування    поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження представник апелянта посилається на те, що не отримано відповіді від управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності юридичного управління, тому вказана підстава унеможливлювала своєчасну сплату судового збору, також зазначено, що звертаючись з апеляційною скаргою вперше відповідач звертав увагу на відсутність коштів та відсутність можливості ним розпоряджатися, що ускладнює доступ до правосуддя.   Однак, зазначені апелянтом    причин пропуску строку    на апеляційне оскарження є неповажними, а обставини, на які посилається представник апелянта у своєму клопотанні, суд не може    визнати за поважні, також    апелянтом не надано належних доказів на підтвердження обставин неможливості своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Згідно з    правовою позицією викладеної в постанові Верховного Суду, справа №    810/2826/16 від    06 лютого    2018 року, неможливість    своєчасної сплати судового збору не звільняє від обов'язку дотримуватися сторін процесуальних строків    по справі, а також обставини    пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору. Згідно ч.5    ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Оскільки, жодних поважних причин апелянтом не наведено, суд апеляційної інстанції    не    знаходить підстав для відступу від цієї правової позиції Верховного Суду. Відповідно до ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. З огляду на вказане колегія суддів зауважує, що питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за змістом частини першої якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Згідно з ч. 2 ст. 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Зазначений в статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов та підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. З указаного вбачається, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 та від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17. Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків колегія суддів зазначає таке. Стаття 44 КАС України  передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ. Також, пунктом 25  Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору. За таких обставин підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відсутні. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів. Щодо відсутності коштів на сплату судового збору, як поважної причини пропуску строку та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2018 року колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Враховуючи викладене, повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, у зв'язку з недотриманням вимог ст. 296 КАС України, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення. Головним упавління Державної фіскальної служби у місті Києві не надано жодних доказів того, що строк апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2018 року було пропущено з поважних причин. Таким чином, клопотання Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку апеляційного оскарження, задоволенню не підлягає. Відтак, з огляду на вищенаведене, апелянту    було судом надано максимальний строк, визначений    КАС України    для усунення недоліків апеляційної скарги. Оскільки, апелянтом не усунуті недоліки апеляційної скарги, а саме:    причини    пропуску строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними та не сплачений судовий збір, відтак, це є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299    КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними. Оскільки, апелянтом пропущено встановлений законом строк на апеляційне оскарження, а також, не усунуто недоліки апеляційної скарги, це є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299    КАС України Керуючись    241, 242, 243, п. 4 ч. 1 ст. 299, 328, 329    КАС України, колегія суддів,- УХВАЛИЛА: Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження та продовження строку для усунення недоліків залишити без задоволення. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2018    року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсаіт» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя:           Судді: