Ухвала

від 12.03.2019 по справі 826/10903/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2019 року

Київ

справа №826/10903/17

адміністративне провадження №К/9901/4234/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №826/10903/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інсаіт до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інсаіт звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2018 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві відмовлено у задоволенні клопотань про поновлення строку на апеляційне оскарження, продовженні строку на усунення недоліків та у відкритті апеляційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2018у справі №826/10903/17.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 12.02.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України, оскільки касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об'єктивних причин унеможливили реалізацію права на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 23.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102926083144.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вперше Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №826/10903/17 в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку.

Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2019 касаційну скаргу відповідача було повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки додана до касаційної скарги довіреність не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені податкового органу процесуальних прав та обов'язків..

Також, податковий орган зазначає, що приведення касаційної скарги у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (надання документа про сплату судового збору) та підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судове рішення, є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження..

Одночасно, податковий орган зазначає, що відповідач не втратив процесуального інтересу до перегляду даної справи судом касаційної інстанції, що підтверджується платіжним документом №181 від 29.01.2019.

Разом з тим, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Повернення касаційної скарги через неналежне її оформлення не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, а труднощі організації роботи податкового органу, не повинні впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №826/10903/17.

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі №826/10903/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інсаіт до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду