Ухвала

від 22.12.2018 по справі 915/259/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

22 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/259/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Колоколова С.І.,

ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на її подання ОСОБА_2 міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 22 серпня 2018 року

по справі № 915/259/18

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»

до відповідача ОСОБА_2 міської ради

про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 38870,00 кв.м. для обслуговування території консервного заводу та розірвання договору оренди землі, укладеного 18.01.2005 між відповідачем та позивачем зі змінами від 05.06.2008, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018р. по справі №915/259/18 (суддя Мавродієва М.В.) задоволено позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018р. по справі №915/259/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018р. по справі №915/259/18 залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, встановлено апелянту строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018р. по справі №915/259/18 та надати докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, роз'яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018р. була направлена на адресу ОСОБА_2 міської ради 29.11.2018р.

17.12.2018р. від ОСОБА_2 міської ради до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання до апеляційної скарги, яким апелянт повідомляє наступне.

Щодо питання сплати судового збору, апелянт зазначає, що відповідно до інформації відділу бухгалтерського обліку ОСОБА_2 міської ради станом на 27.11.2018р. залишок коштів по КЕВ 2800, з якого здійснюється оплата судових зборів, складає 58742,00 грн., що фактично унеможливлює до кінця бюджетного року сплату судового збору у розмірі 76457,00 грн. за подання відповідної скарги. З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 8 Закону України Про судовий збір відповідач просить відстрочити ОСОБА_2 міській раді сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018р. по справі №915/259/18.

Також, у вказаному клопотанні щодо питання поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018р. по справі №915/259/18, відповідач посилається на ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 145 Конституції України та на рішення Європейського суду з прав людини.

Крім того, апелянт зауважує, що обставинами, які призвели до порушення відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення, зокрема, є вирішення питання щодо сплати судового збору за її подання, що передбачено нормами ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить визнати поважними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, поновити строк для апеляційного оскарження та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

Стосовно клопотання про відстрочення судового збору, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

За положеннями ч.1 ст. 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Враховуючи що скаржник, ОСОБА_2 міська рада, згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, судова колегія доходить висновку, що підстави задоволення клопотання про відстрочення апелянту сплати судового збору відсутні.

При цьому, судова колегія зауважує, що надана скаржником довідка про залишок коштів на рахунку, в розумінні ст.ст.76-79 ГПК України, не може підтверджувати фінансове становище скаржника, оскільки складена відділом бухгалтерського обліку самого апелянта.

За таких обставин, оскільки за суб'єктним та предметним критерієм підстави для застосування до клопотання скаржника приписів статті 8 Закону України „Про судовий збір» відсутні, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржнику в задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Із наведених обставин не вбачається, що у суду апеляційної інстанції були правові підстави для відстрочення сплати судового збору, отже не вбачається, що цей суд позбавив заявника права на доступ до правосуддя.

Стосовно обґрунтувань скаржника щодо поважності причин пропуску строку, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як зазначає сам апелянт та підтверджується матеріалами справи, повний текст рішення отриманий скаржником 10.09.2018р. відтак, кінцевим строком права звернення відповідача на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, з урахуванням положень ст. 256 ГПК України, є 01.10.2018р. Водночас, апеляційна скарга була надіслана до суду апеляційної інстанції 06.11.2018р., що вбачається з поштової довідки.

Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Аналогічні положення викладені в постанові Верховного суду від 05.12.2018р. у справі № 923/100/18.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом не наведено таких обставин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, які є поважними та об'єктивно непереборними

Апеляційна інстанція зауважує, що саме лише посилання апелянта на положення Конституції України, рішення Європейського суду з прав людини та норми процесуального законодавства не є належним обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржника про те, що об'єктивною обставиною пропуску строку на апеляційне оскарження було вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги,

Судова колегія зазначає, що статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами ГПК України.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Крім того, судова колегія зауважує наступне.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справах "Делкурт проти Бельгії", "Пелевін проти України"). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення у справах "Мельник проти України", "Мушта проти України").

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Приймаючи до уваги вищевикладене, посилання апелянта, викладені в повторному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням вищезазначених положень законодавства, не є обґрунтованими.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги встановлені апеляційним господарським судом обставини щодо відсутності підстав для відстрочення сплати судового збору та враховуючи неповажність підстав пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також те, що апелянтом не наведено інших об'єктивних обставин щодо поважності причин пропуску строку на оскарження, судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору та відновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018р. по справі №915/259/18.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що наведені апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018р. по справі №915/259/18 не є поважними, колегія суддів приходить до висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 міської ради.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 4 ст. 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_2 міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018р. по справі №915/259/18 слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Керуючись статтями 234, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018р. по справі №915/259/18 - відмовити.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.08.2018р. по справі №915/259/18.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Верховного суду у 20-денний строк.

Головуючий суддя Я.Ф. Савицький

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Н.М. Принцевська