Постанова

від 21.12.2018 по справі 922/1601/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2018 р. Справа № 922/1601/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Тихий П.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу відповідача (вх. №435 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 у справі № 922/1601/18 (м. Харків, суддя Присяжнюк О.О., повний текст підписано 27.09.2018),

за позовом Приватного підприємства "Комплекс безпеки "Лідер" (18006, м. Черкаси, вул. Добровольського, 1, оф. 212),

до Дочірнього підприємства "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" (62480, Харківська область, Харківський район, с. Пономаренки, вул. Червоноармійська, буд. 25),

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Приватне підприємство "Комплекс безпеки "Лідер", м. Черкаси, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємства "Зоря" Публічного Акціонерного Товариства "Агрохолдинг Авангард" , с. Хролі, Харківського району, про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 46015,06 грн, пені в сумі 2649,00 грн та штрафу у сумі 2300,75 грн з підстав неналежного виконання умов договору про надання охоронних послуг № 12/12/17ДП від 12 грудня 2017 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25 вересня 2018 року у справі №922/1601/18 позовні вимоги задоволено; стягнуто з ДП "Зоря" ПАТ "Агрохолдинг Авангард" на користь ПП "Комплекс безпеки "Лідер" суму боргу у розмірі 46015,06 грн, пеню в сумі 2649,00 грн та штраф у сумі 2300,75 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що при укладенні ОСОБА_1 №12-12-17ДП про надання охоронних послуг позивач відмовився підписувати акт приймання-передачі ТМЦ. За твердженням апелянта, відповідно до протоколу розбіжностей до ОСОБА_1, пункт 5.5. було викладено у новій редакції та зазначено, що, у випадку відмови представників Охорони від підписання Актів прийому-передачі ТМЦ без письмової аргументації даної відмови, Охорона сплачує Замовнику штраф в сумі 3% місячної вартості послуг. У разі повторної відмови представників Охорони від підписання Актів прийому-передачі ТМЦ, зазначених в п.2.6. ОСОБА_1, без належного обґрунтування, Охорона сплачує Замовнику штраф в сумі 5% місячної вартості послуг. Приймаючи до уваги, що загальна сума щомісячної плати за ОСОБА_1 складає 38064,00 грн., за повторне невиконання умов ОСОБА_1, Позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 8% місячної вартості послуг, що становить 3045,12 грн. З урахуванням вищевикладеного, апелянт вважає нарахування позивачем суми боргу, пені та штрафу некоректним.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 у справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 у справі № 922/1601/18; встановлено позивачеві строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга може бути розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи - за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали про відкриття провадження у справі згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень були отримані представником позивача - 05.11.2018, представником відповідача - 01.11.2018.

Згідно статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Тобто, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№910 від 12.11.2018), в якому він просить оскаржуване рішення - залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач зазначає, що відповідачу було обґрунтовано відмовлено у підписанні Актів прийому-передачі ТМЦ, оскільки на виконання Законів України "Про охоронну діяльність", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та вимог п. 2.6 договору про надання охорони послуг № 12/12/17/ДП від 12.12.2017 року представником ПП "Комплекс Безпеки "Лідер" було запропоновано надати всі необхідні документи в підтвердження права володіння/користування майном згідно Акту прийому-передачі ТМЦ. На що було отримано негативну відповідь.

Колегія суддів повідомляє, що клопотань від учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом) до суду не надійшло.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

21.12.2018 у зв'язку з відпусткою судді Гетьмана Р.А. повторним автоматичним розподілом справи №922/1601/18 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Тихий П.В.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 у справі № 922/1601/18 відповідає в повній мірі вимогам законодавства з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2017 між ПП "Комплекс безпеки "Лідер" та Дочірнім підприємством "Зоря" Публічного Акціонерного Товариства "Агрохолдинг Авангард", було укладено договір про надання охоронних послуг, за умовами якого позивач зобов'язується забезпечити недоторканість об'єкту охорони, що передається відповідачем під охорону, а замовник - щомісячно сплачувати позивачу обумовлену сторонами в ОСОБА_1 суму до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним.

Також 12.12.2017 між ПП "Комплекс безпеки "Лідер" та Дочірнім підприємством "Зоря" Публічного Акціонерного Товариства "Агрохолдинг Авангард" було підписано протокол розбіжностей до договору №12-12-17ДП про надання охоронних послуг, відповідно до якого сторони розглянули та виклали свої зауваження.

З додатку №4 до ОСОБА_1 про надання охоронних послуг вбачається, що позивач прийняв під охорону територію відповідача - а саме приміщення за адресою Харківська обл., Харківський р-н, с. Пономаренки, вул. Червоноармійська,буд. 25.

Так, частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором охорони, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охоронну діяльність" передбачено, що суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про охоронну діяльність" встановлено, зокрема, що охоронна діяльність - це надання послуг з охорони власності та громадян; об'єкт охорони - фізична особа та/або майно; суб'єкт охоронної діяльності - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії; охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

За приписами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.1. ОСОБА_1 позивач зобов'язався організовувати та забезпечувати охорону та недоторканість об'єкту охорони згідно з даним ОСОБА_1.

Пунктом 7.3. ОСОБА_1 вартість послуг по даному договору становить 38 064,0 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В межах п. п. 7.4., 7,5. ОСОБА_1 сторони визначили, що оплата щомісячної суми договору здійснюється замовником до 10 числа місяця, наступного за звітним. Виконавець до 2 числа місяця наступного за звітним направляє замовнику два примірника актів виконаних робіт. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в акті про надання охоронних послуг. У разі не підписання замовником акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

За змістом ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У ст. 599 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегією суддів встановлено, що у період з 12.12.2017 по 27.03.2018 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 133 837,52 грн, що підтверджується підписаними сторонами Актами здачі-приймання робіт (надання послуг):

-№ОУ-00711 за грудень 2017 на суму 24557,00 грн;

-№ОУ-0000012 за січень 2018 на суму 38064,00 грн;

-№ОУ-0000202 за лютий 2018 на суму 38064,00 грн;

-№ ОУ-0000371 за березень 2018 на суму 33152,52 грн.

В той же час, відповідач оплатив послуги частково на суму 87 822,46 грн, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями

-№1596 від 30.03.2018 на суму 5201,46 грн;

-№1416 від 16.03.2018 на суму 38064,00 грн;

-№1205 від 14.02.2018 на суму 5557,00 грн;

-№1228 від 15.02.2018 на суму 20000,00 грн;

-№ 968 від 19.01.2018 на суму 14000,00 грн;

-№ 891 від 12.01.2018 на суму 5000,00 грн.

Таким чином, несплаченою залишилась сума боргу за ОСОБА_1 №12-12-17ДП про надання охоронних послуг у сумі 46015,06 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Додатковою угодою №1 від 27.03.2018 року до ОСОБА_1 №12-12-17ДП про надання охоронних послуг сторони дійшли до згоди припинити дію договору з 27.03.2018 року, однак згідно з вимогами п.8.4. ОСОБА_1 сторонами визначено, що закінчення дії договору або дострокове припинення не звільняє сторони від зобов'язань, які виникли під час дії ОСОБА_1.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не в повній мірі виконано свої зобов'язання з оплати послуг з охорони об'єкта за ОСОБА_1 №12-12-17ДП на суму 46015,06 грн, доказів оплати боргу матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога про стягнення 46015,06 грн основної заборгованості обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача в апеляційній скарзі про неможливість нарахування позивачем заборгованості за ОСОБА_1 №12-12-17ДП з підстав не підписання сторонами Актів прийому-передачі ТМЦ та необхідністю сплати штрафу у розмірі 3045,12 грн з огляду на таке.

Слід зазначити, що факт надання позивачем послуг з охорони підтверджується як наданими до позовної заяви підписаними обома сторонами Актами здачі-приймання робіт (надання послуг), так і не заперечується самим відповідачем. В той час, як за змістом договору не підписання уповноваженою особою позивача під час прийняття товарно-матеріальних цінностей Акту прийому-передачі ТМЦ не звільняє відповідача від виконання зобов'язань з оплати отриманих послуг в розмірі визначеному у відповідних Актах здачі-приймання робіт.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені в апеляційній скарзі заперечення не можуть бути підставою невиконання господарського зобов'язання.

При цьому відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що відмова у підписанні Актів прийому-передачі ТМЦ, зумовлена неподанням замовником документів в підтвердження права володіння/користування майном, що в силу дії Законів України "Про охоронну діяльність", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є обов'язковим.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2649,0 грн та штраф у розмірі 2300,75 грн за неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 про надання охоронних послуг № 12/12/17ДП від 12.12.2017.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 5.9. ОСОБА_1, в редакції викладеній у протоколі розбіжностей від 12.12.2017 року сторонами було погоджено, що у випадку несвоєчасної оплати замовником вартості послуг охорони згідно договору замовник зобов'язаний сплатити за вимогою охорони штраф у розмірі 5% від простроченої суми договору та пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки платежу. Затримка платежів з вини банків не підлягає штрафний і сплата пені не звільняє замовника від сплати заборгованості.

Враховуючи, що відповідачем було допущено прострочення строків оплати визначених п. 7.4,7.5. договору, оплата наданих послуг здійснювалася частинами та нерегулярно, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача 5 % штрафу в сумі 2300,75 грн та пені за період прострочення визначений позивачем з 16.03.2018 по 31.05.2018 в сумі 2649,00 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 13, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 у справі № 922/1601/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.09.2018 у справі № 922/1601/18 у справі №917/166/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя П.В. Тихий