Рішення

від 03.12.2018 по справі 905/1496/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.2018 Справа № 905/1496/18

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Костянтинівської місцевої прокуратури (85114, Донецька область, місто Костянтинівка, вул. О. Тихого, будинок № 260)

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (85102, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Європейська, будинок №13; код ЄДРПОУ - 39767332)

до Новоолександрівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Олександрівської районної ради Донецької області (84010, Донецька область, Олександрівський район, село Новоолександрівка, вулиця Миру, будинок 55; код ЄДРПОУ - 25688925)

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лощанське (84010, Донецька область, Олександрівський район, село Новоолександрівка, вулиця Городоцька, будинок 222; код ЄДРПОУ - 30835676)

про визнання недійсним договору від 12.10.2017 про спільну діяльність без створення юридичної особи (договір простого товариства) щодо обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення та зобов'язання звільнити земельні ділянки, -

за участю представників сторін:

прокурор : Перегонцева Н.С. (посвідчення № 044395 від 04.10.2016)

від позивача : не з'явився

від відповідача1 : не з'явився

від відповідача2 : ОСОБА_1 (довіреність №206 від 30.08.2018)

С У Т Ь С П О Р У

Костянтинівська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Новоолександрівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Олександрівської районної ради Донецької області та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лощанське про визнання недійсним договору від 12.10.2017 про спільну діяльність без створення юридичної особи (договір простого товариства) щодо обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення та зобов'язання сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Лощанське звільнити земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що спірний договір від 12.10.2017 про спільну діяльність без створення юридичної особи (договір простого товариства) щодо обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення за своєю суттю є удаваним правочином з метою приховання іншого правочину - договору оренди землі, який насправді вчинили сторони, а тому договір підлягає визнанню недійсним з підстав ст. 203, 215 ЦК України. Оскільки недійсний правочин не породжує для його сторін жодних бажаних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, прокурор просив суд зобов'язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Лощанське як орендаря за недійсним договором, звільнити займані земельні ділянки.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 203, 207, 215, 235, 792, 1130-1132 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 93, 95, 96, 122, 124 Земельного кодексу України, ст. 97, 103-2 Бюджетного кодексу України, ст. ст. 13, 15 Закону України Про оренду землі .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.08.2018 відкрито провадження по справі № 905/1496/18, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10.09.2018.

10.09.2018 від Костянтинівської місцевої прокуратури надійшли письмові пояснення по справі. Згідно вказаних пояснень оскільки цільовим призначенням спірних земельних ділянок є дослідні та навчальні цілі, дані земельні ділянки повинні використовуватися виключно для вказаних цілей. Разом із тим, земельні ділянки, з огляду на умови спірного договору, фактично використовуються ТОВ Лощанське для ведення товарного сільгоспвиробництва (вирощування, оброблення, збирання та реалізації сільськогосподарської продукції з метою отримання прибутку), тобто не за цільовим призначенням. Крім того, жодною нормою статуту Новоолександарівського НВК Олександрівської районної ради Донецької області не передбачено його право на розпорядження майном навчальних закладів.

10.09.2018 від представника відповідача2 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що твердження прокурора про те, що право володіння та користування за спірним договором повністю переходить від НВК до СТОВ шляхом обробки землі та врожаю є повністю надуманим, оскільки СТОВ виключно спільно з НВК обробляє ці земельні ділянки на підставі оскаржуваного договору (а не без будь-яких законодавчо визначених підстав як про це вказує прокурор). Крім того, посилання прокурора на постанову КМУ № 296 від 11.04.2012 є недоречним, оскільки дана постанова регулює порядок укладення договорів суб'єктами, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50%, тоді як згідно п. 1.1. Статуту НВК, цей заклад освіти знаходиться повністю у комунальній власності. Тому положення вказаної постанови КМУ, як і жодні інші норми права, які б зобов'язували НВК погоджувати з центральними органами виконавчої влади укладення НВК таких договорів, не можуть розповсюджуватися на діяльність НВК. Також, відповідач2 наголошує на тому, що прокурором не обґрунтовано у чому полягає порушення інтересів саме ГУ Держгеокадастру у Донецькій області і яким чином Держгеокадастр має повноваження на управління цими земельними ділянками, якщо вони надані в постійне користування НВК і виключно НВК має право користуватися та розпоряджатися цими земельними ділянками в межах закону. Крім того, спірний договір укладено саме з метою проведення повного циклу сільськогосподарських робіт, в т.ч. із залученням учнів та техніки НВК, однак оскільки НВК не має повного комплекту сільськогосподарської техніки та сільськогосподарського обладнання, а також обмежений часом та можливостями для обробки землі.

У судовому засіданні 10.09.2018 судом вирішено продовжити строк для подання доказів по справі, оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 04.10.2018.

Від Костянтинівської місцевої прокуратури 01.10.2018 надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор наголошує на тому, що спірні земельні ділянки використовуються саме СТОВ Лощанське , доказів спільного обробітку та прийняття участі НВК у обробці спірних земельних ділянок відповідачами не надано. Зазначає, що порушення інтересів ГУ Держгеокадастру полягає в тому, що відповідно до ч.4 ст. 22 Земельного кодексу України розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Донецької області на теперішній час є ГУ Держгеокадастру, та яке згідно п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності

Ухвалою суду від 04.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 08.11.2018 та оголошено перерву до 29.10.2018.

26.10.2018 від Костянтинівської місцевої прокуратури надійшли письмові пояснення по справі. Згідно вказаних пояснень земельні ділянки, що є предметом спірного договору, фактично оброблялись СТОВ Лощанське , та прибуток від врожаю не поділявся між сторонами договору, тоді як НВК лише отримав плату за оренду земельних ділянок. Відповідно до вимог п. 8.2.1. договору сторони отримують рівні частки прибутку грошовими коштами, що не може бути менше, ніж 600 гривень за 1 га земельної ділянки. Однак, будь-яких свідчень про те, що Новоолександрівський НВК отримав частину прибутку за договором, окрім орендної плати, немає, що свідчить, на думку прокурора, про те, що вказаний договір на спільний обробіток землі фактично є договором оренди, а весь прибуток фактично отримує СТОВ Лощанське . Крім того, твердження відповідачів про те, що оскаржуваним договором не передбачено передачі земельних ділянок в оренду, а виключно у спільне користування, а також те, що ними виконуються вимоги п. 8.1. оспорюваного договору нічим не підтверджені.

У судовому засіданні 29.10.2018 представник відповідача2 надав суду акт попереднього розрахунку виконаних робіт, відповідно до якого сукупні затрати НВК на виробництво склали 39,2 тис гривень, а загальна сума витрат СТОВ Лощанське склала 496902,5 гривень.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 22.11.2018.

14.11.2018 від Костянтинівської місцевої прокуратури надійшли письмові пояснення по справі з урахуванням наданого відповідачем2 акту попереднього розрахунку виконаних робіт.

Відповідач2 надав суду Акт виконаних робіт за договором про спільну діяльність від 12.10.2017, Акт розподілу прибутку за договором про спільну діяльність від 12.10.2017, а також докази компенсації витрат Новоолександрівському НВК на виконання п.8.2.1. договору.

У судовому засіданні 22.11.2018 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву у судовому засіданні для надання можливості учасникам справи підготуватись до судових дебатів до 03.12.2018.

Прокурор в судове засідання 03.12.2018 з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача2 в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

Представники позивача та відповідача1 в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

Згідно відомостей Статуту, затвердженого рішенням сесії Олександрівської районної ради №6/44-426 від 21.10.2014, Новоолександрівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Олександрівської районної ради Донецької області є об'єктом комунальної власності, є юридичною особою, що може мати печатку, штамп, рахунок в органах державного казначейства, рахунки в установах банку.

Засновником навчально-виховного комплексу є територіальні громади сіл, селища Олександрівського району в особі Олександрівської районної ради Донецької області.

Новоолександрівський НВК складається з двох підрозділів:дошкільного та шкільного. Структурні підрозділи не є юридичними особами і функціонують відповідно до Положень (п.1.11. Статуту).

Відповідно до п.1.14. Статуту навчально-виховний комплекс має право, зокрема:

- бути власником і розпорядником майна згідно із законодавством України та власним Статутом;

- залишати у своєму розпорядженні і використовувати власні надходження у порядку визначеному законодавством України.

У Новоолександрівському НВК запроваджено технологічний профіль навчання в старшій школі (10-11 класи) зі спеціальності тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії А1 , по закінченню якого видається свідоцтво з правом отримання посвідчення тракториста-машиніста категорії А1 згідно ліцензії МОН України серії АЕ №285447 від 08.11.2013 (п.1.15. Статуту).

Директор НВК згідно п.5.2. Статуту розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами, затверджує погоджений із радою НВК бюджет та організовує його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в установах банків і є розпорядником коштів. Також, директор НВК сприяє залученню діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій до навчально-виховного процесу, керівництва учнівськими об'єднаннями за інтересами.

Матеріально-технічну базу навчально-виховного комплексу включає будівлі, споруди землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в балансі.

Майно закріплене за НВК належить йому на праві оперативного управління і не може бути вилученим у нього, якщо інше не передбачено законодавством.

НВК відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм їх охорони. (п.п.6.1.-6.3. Статуту)

Згідно відомостей Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №90555780 від 30.09.2004, виданого на підставі рішення Олександрівської районної державної адміністрації №386 від 22.09.2004, Новоолександрівський ОСОБА_2 ступенів №15 є постійним користувачем земельної ділянки загальною площею 89,1202га, яка складається з:

Ділянка 1 (кадастровий номер - 1420386800:01:000:0139);

Ділянка 2 (кадастровий номер - 1420386800:01:000:0138);

Ділянка 3 (кадастровий номер - 1420386800:01:000:0135);

Ділянка 4 (кадастровий номер - 1420386800:01:000:0137);

Ділянка 5 (кадастровий номер - 1420386800:01:000:0136).

Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для дослідних та навчальних цілей.

Згідно наказу Олександрівського відділу освіти райдержадміністрації №210 від 08.12.2004 Про внесення змін в назвах навчальних закладів, керуючись наказом МОН України №120 від 17.02.2004 Про назви, печатки, штампи, вивіски загальноосвітніх закладів , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2004 за №248/8847 листа МОН України від 22.09.2004 №1/9-479/6477, листа ГУОН від 04.02.2003 №01/08-129, з метою впорядкування застосування назв загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до ст. 18 Закону України Про освіту , ст.9, 10 Закону України Про загальну середню освіту , назву Новоолександрівський ОСОБА_2 ступенів №15 було впорядковано за зразком записів назв загальноосвітніх закладів у Новоолександрівську ОСОБА_2 ступенів.

12.10.2017 між Новоолександрівським навчально-виховним комплексом Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) (далі - НВК, Сторона 1) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Лощанське (далі - Сторона 2) було укладено договір про спільну діяльність без створення юридичної особи (договір простого товариства щодо обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. сторони за цим договором зобов'язуються спільно діяти у сфері сільськогосподарського обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення без створення юридичної особи на основі об'єднання майна та/або професійних та інших знань, навичок та вмінь, а також ділової репутації сторін з метою здійснення дослідницької роботи та реалізації навчальних цілей, а також з метою недопущення простою сільськогосподарських земель для вирощування сільськогосподарської продукції (надалі іменується - мета).

Згідно п. 1.2. договору спільна діяльність у сфері сільськогосподарського обробітку земель за цим договором здійснюється сторонами на земельних ділянках:

1) Ділянка 1 (кадастровий номер - 1420386800:01:000:0139);

2) Ділянка 2 (кадастровий номер - 1420386800:01:000:0138);

3) Ділянка 3 (кадастровий номер - 1420386800:01:000:0135);

4) Ділянка 4 (кадастровий номер - 1420386800:01:000:0137);

5) Ділянка 5 (кадастровий номер - 1420386800:01:000:0136)

загальною площею 89,1202 га, що знаходяться на території Новоолександрівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, що належить Стороні-1 на правах постійного землекористування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 90555780 від 30.09.2004.

У Розділах 3-4 договору визначено обов'язки сторін.

Так, сторона1 за цим договором зобов'язується, зокрема:

- надати у спільне користування земельні ділянки, зазначені у п. 1.2. цього договору, які належать на праві постійного користування яке підтверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства України;

- забезпечувати участь учнів НВК у сезонних сільськогосподарських роботах;

- виконувати підготовку фахівців з числа учнів НВК (трактористів-машиністів категорії А1 ;

- здійснювати комплекс заходів щодо догляду за парковими насадженнями;

- проводити обробку земельної ділянки наявною у сторони1 сільськогосподарською технікою та обладнанням за попереднім дозволом сторони2 з метою досягнення цілей, встановлених даним договором.

Сторона2 за цим договором зобов'язується, зокрема:

- після набрання чинності цим договором негайно розпочати виконання сільськогосподарських робіт щодо обробітку землі з метою научної демонстрації учням НВК передових методів та засобів обробки земельної ділянки, внесення пестицидів, агрохімікатів та інших добрив, практичного ознайомлення учнів НВК із сільськогосподарською технікою, наочної демонстрації передових та новаторських засобів, які застосовуються в сільському господарстві, здійснювати з учнями НВК теоретичну та практичну підготовку для їх подальшого залучення до роботи в сільському господарстві, а також вирощування сільськогосподарських культур;

- використовувати земельні ділянки, які зазначені у п.1.2. цього договору, що належить стороні1 лише в межах цього договору для мети спільної діяльності, з дотриманням вимог чинного законодавства;

- залучати до участі учнів НВК при здійсненні сільськогосподарських робіт в освітніх, культурно-виховних та ознайомчих цілях.

Відповідно до п. 6.1. договору вкладом сторони2 є все те, що вона вносить у спільну діяльність за цим договором, в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Сторона 2 вносить свій вклад у спільну діяльність у визначеній нею самостійно формах та обсягах, що необхідні для досягнення мети цієї діяльності (п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору вкладом сторони1 є надання у користування для ведення спільної діяльності земельних ділянок сільськогосподарського призначення для дослідних та наукових цілей, що належать на праві постійного користування земельними ділянками та підтверджуються необхідними документами відповідно до чинного земельного законодавства, а також обробка земельних ділянок в міру можливостей сторони1.

Вироблений у результаті спільної діяльності за цим договором продукт, та одержані від такої діяльності плоди і доходи набувають статусу спільної часткової власності пропорційно внесків у спільну діяльність сторін (п. 7.2. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору всі доходи, що отримуються за цим договором у результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу на відшкодування матеріальних витрат та збитків сторін щодо ведення спільної діяльності в тому разі і відносно сплати земельного податку.

Згідно п. 8.2.1. договору з отриманих доходів сторонам компенсуються витрати на виконання умов вказаного договору. Залишок доходів після компенсації витрат на ведення спільної діяльності розподіляється наступним чином: кожна сторона отримує частину доходів яка пропорційна її внескам у ведення спільної діяльності за цим договором. Внески сторін у ведення спільної діяльності оформлюється актами виконаних робіт які складаються та підписуються сторонами до 31 грудня відповідного року. В будь-якому випадку незалежно від суми отриманого прибутку та розмірів витрат на виконання умов вказаного договору сторона1 отримує частину прибутку грошовими коштами яка не може бути меншою 600 гривень за 1 га земельної ділянки на 1 рік, на загальну суму 53 472,12 гривень (п'ятдесят три тисячі чотириста сімдесят дві гривні дванадцять копійок) на 1 рік, у разі якщо сума отриманого прибутку є меншою ніж вказана сума, ці кошти підлягають сплаті на користь сторони1 стороною2.

Сторона2 отримує частину прибутку пропорційно її внеску у ведення спільної діяльності (п.8.2.2. договору).

У пункті 8.2.3. договору сторони визначили, що за згодою сторін сторона2 може здійснювати авансові виплати стороні1 в рахунок належної стороні1 частини прибутку.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін.

Даний договір укладено строком на 10 років до 12 жовтня 2027.

Зазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.

Оцінюючи правомірність заявлених прокурором позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Аналізуючи умови спірного договору суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Основними елементами договору про спільну діяльність є об'єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності і такі частки мають бути визначеними, обов'язки сторін у таких правовідносинах не мають зустрічного характеру, а кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а у загальному інтересі. Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором, спільна діяльність учасників чітко скоординована.

Як вбачається із змісту договору, відповідач1 та відповідач2 визначили мету спільної діяльності - здійснення дослідницької роботи та реалізації навчальних цілей, а також з метою недопущення простою сільськогосподарських земель для вирощування сільськогосподарської продукції.

Визначаючи мету спільної діяльності сторони виходили з цільового призначення земельних ділянок, визначеної Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 90555780 від 30.09.2004, завдань навчально-виховного процесу, визначених Статутом Новолександрівського НВК, а також зобов'язання НВК щодо дотримання вимог та норм охорони землі, інших природних ресурсів.

Так, відповідно до статті 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Принципами земельного законодавства згідно статті 5 Земельного кодексу України є:

а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва ;

б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

г) забезпечення раціонального використання та охорони земель ;

ґ) забезпечення гарантій прав на землю;

д) пріоритету вимог екологічної безпеки .

Так, сторони договору фактично об'єднали вклади для досягнення мети діяльності, визначили частки, які вони об'єднують для здійснення спільної діяльності, що в силу приписів ст.ст. 1137, 1138, 1139 ЦК України є визначальним при розподілі прибутку, спільних витрат, збитків та відповідальності за спільними зобов'язаннями.

Крім того, сторони у п. 3.1.3-3.1.4, 4.1.7 договору погодили, що для досягнення мети за цим договором учні сторони1 будуть залучені до сільськогосподарських робіт в освітніх, культурно-виховних та ознайомчих цілях, адже згідно довідок №49 від 30.08.2018 та №50 від 30.08.2018 у Новоолександрівському НВК відсутні вчителі-маханізатори, а в наявності мається лише така сільськогосподарська техніка: трактор колісний ЮМЗ-КЛ, 1989р.в., культиватор КПС-4, сівалка СЗП-3.6П, плуг, ПЛН-3-35, лафет.

Тобто наведених ресурсів НВК не достатньо для самостійного здійснення повноцінного навчально-виховного процесу майбутніх трактористів-машиністів категорії А1 згідно затвердженого навчального плану. У зв'язку з викладеним, директором Новоолександрівського НВК в межах наданих йому повноважень було залучено працівників СТОВ Лощанське до організації проведення виробничої практики учнів.

І хоча спірні земельні ділянки є вкладом сторони1 за договором, проте, обробка земельних ділянок проводилась спільними зусиллями обох сторін про що свідчать Акт виконаних робіт за договором про спільну діяльність від 12.10.2017

Тобто, за умовами спірного договору земельні ділянки залишилася у користуванні Новоолександрівського НВК, який надав СТОВ Лощанське лише право здійснювати господарську діяльність (виробництво сільгосппродукції) з метою сприяння організації навчання на практичних заняттях учнів щодо обробки земельних ділянок з метою досягнення цілей, передбачених цим договором.

Відтак, суд вважає, що наведені докази підтверджують саме укладення і виконання договору про спільну діяльність, і не свідчать про прихований правочин у вигляді договору оренди, як зазначає прокурор у своєму позові, оскільки на підставі договору, НВК був наданий доступ до земельної ділянки, а не розпорядження земельною ділянкою, відчуження земельної ділянки іншим особам, зміна її стану чи призначення тощо не відбулась.

Враховуючи, що метою договору є не передача земельної ділянки в оренду, а створення умов для практичного навчання учнів 10-11 класу та набуття ними професійних навичок роботи, забезпечення цільового практичного використання земельної ділянки шляхом спільного обробітку для досягнення навчальних цілей, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини саме з приводу спільної діяльності, які регламентуються ст. 1130 ЦК України.

Укладений договір про спільну діяльність спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки факт практичного навчання студентів, спільний обробіток земельної ділянки для досягнення навчальних цілей доведений відповідачами.

Посилання прокурора на набуття СТОВ Лощанське прав користування землею з порушенням встановленого чинним законодавством порядку, не приймається до уваги з огляду на таке.

Статтею 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №055780 від 30.09.2004 власником спірних земельних ділянок є Новоолександрівська сільська рада, а правокористувачем є Новоолександрівський ОСОБА_2 ступенів.

Статтями 123, 124 Земельного кодексу України передбачено порядок надання земельної ділянки у користування та оформлення права користування, зокрема, укладенням договору оренди.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу приписів ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що договір оренди передбачає перехід предмета оренди в користування орендаря, у якого виникає зустрічне зобовязання сплачувати орендну плату за користування ним.

Умовами спірного договору не визначено усіх істотних умов, встановлених законодавством, які є обов'язковими для договорів оренди землі; також матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка за спірним договором була передана відповідачем1 відповідачу2 за плату у володіння і користування на певний строк зі складанням будь-яких актів приймання-передачі із визначенням її меж в натурі. Тобто, фактичного переходу земельних ділянок або прав на них до відповідача2 за договором про спільну діяльність, не відбулося.

Враховуючи викладене, а також те, що за умовами договору земельна ділянка залишається у постійному користуванні Ноолександрівькому НВК, який надав СТО Лощанське лише право доступу до неї та її обробки з метою досягнення цілей, передбачених спірним договором, суд вважає, що підстави для висновку про порушення сторонами договору положень Земельного кодексу України щодо передачі землі в оренду відсутні.

Щодо посилання прокурора на відсутність згоди Міністерства освіти і науки України на укладання договору, як на підставу визнання недійсним договору, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України Про управління об'єктами державної власності (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно зі ст. 4 Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).

Відповідно до п.20 ч.1 ст.6 Закону уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів.

Прокурор стверджує, що укладення спірного договору слід було погодити з центральним органом виконавчої влади у відповідності до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що вказаний Порядок затверджений відповідно до приписів статті 5 Закону України Про управління об'єктами державної власності , яким визначено правові основи управління об'єктами державної власності, до яких, статтею 3 цього закону віднесено, зокрема, майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління; майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій; державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.

Частиною 2 статті 3 вказаного Закону передбачено, що дія цього Закону не поширюється на управління об'єктами власності Українського народу, визначеними частиною першою статті 13 Конституції України, якою, в свою чергу, встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно відомостей Статуту, затвердженого рішенням сесії Олександрівської районної ради №6/44-426 від 21.10.2014, Новоолександрівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Олександрівської районної ради Донецької області є об'єктом комунальної власності .

Згідно п.п.1.4.-1.5. Статуту засновником навчально-виховного комплексу є територіальні громади сіл, селища Олександрівського району в особі Олександрівської районної ради Донецької області, НВК є юридичною особою здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту, Конституції України, Законів Про освіту , Про загальну середню освіту , а також актами КМУ.

Зі змісту п.6.2. Статуту вбачається, що майно закріплене за НВК належить йому на праві оперативного управління.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відтак, суд дійшов висновку про безпідставність посилань прокурора на недодержання сторонами вимог щодо погодження з центральним органом виконавчої влади у відповідності до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012 Порядку.

Щодо позовних вимог прокурора про зобов'язання СТОВ Лощанське звільнити займані земельні ділянки, суд відмовляє у позові в цій частині, адже ця вимога є похідною від вимоги про визнання договору недійсним.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, прокурором та позивачем всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві.

В свою чергу, відповідачами належним чином обґрунтовано підставність укладення договору про спільну діяльність від 12.10.2017.

Судові витрати покладаються на позивача, відповідно до ст.ст. 123 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 178, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

В задоволенні позову Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до Новоолександрівського навчально-виховного комплексу Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Олександрівської районної ради Донецької області та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лощанське про визнання недійсним договору від 12.10.2017 про спільну діяльність без створення юридичної особи (договір простого товариства) щодо обробітку земельних ділянок сільськогосподарського призначення та зобов'язання звільнити земельні ділянки.- відмовити.

У судовому засіданні 03.12.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2018.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: Костянтинівська місцева прокуратура (85114, Донецька область, місто Костянтинівка, вул. О. Тихого, будинок № 260)

в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (85102, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Європейська, будинок №13; код ЄДРПОУ - 39767332)

Відповідач1: Новоолександрівський навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Олександрівської районної ради Донецької області (84010, Донецька область, Олександрівський район, село Новоолександрівка, вулиця Миру, будинок 55; код ЄДРПОУ - 25688925)

Відповідач2: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Лощанське (84010, Донецька область, Олександрівський район, село Новоолександрівка, вулиця Городоцька, будинок 222; код ЄДРПОУ - 30835676)

Суддя С.М. Фурсова