Рішення

від 12.12.2018 по справі 922/2280/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2280/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомОбслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2", 61036, АДРЕСА_1, код 38879160 доТовариства з обмеженою відповідальністю "СКК ОСОБА_2", 62405, АДРЕСА_2, код 22629388 треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : - Інститут тваринництва ОСОБА_3 аграрної академії наук, 62404, Харківська область, смт. Килиничі, вул. 7ї Гвардійської армії, 3 - Харківська міська рада, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243 про визнання недійсним акту за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 керівник, представник ОСОБА_4 - договір про надання правової допомоги (на оголошення рішення не з'явився) ,

відповідача - ОСОБА_5 - довіреність від 10.08.2018

третьої особи Інститут тваринництва ОСОБА_3 аграрної академії наук - не з'явився

третьої особи Харківської міської ради - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКК ОСОБА_2" (далі - відповідач) про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2018, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 17.08.2018 було відкрито провадження по справі № 922/2280/18, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та залучено до участі у справі Інститут тваринництва ОСОБА_3 аграрної академії наук у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

13.09.2018 до суду надійшла заява Харківської міської ради (вх. № 26633) про вступ у справу у якості третьої особи.

Ухвалою суду від 04.10.2018 було задоволено заяву Харківської міської ради (вх. № 26633) та залучено Харківську міську раду до участі у страві у якості третьої особи на стороні відповідача.

02.10.2018 до суду надійшла заява позивача (вх. № 28686) в якій він просить суд внести зміни до назви та адреси третьої особи - Інститут тваринництва ОСОБА_3 аграрної академії наук (62404, Харківська область, смт. Кулиничі, вул. 7ї Гвардійської армії, 3) на Інститут Тваринництва ОСОБА_6 Аграрних Наук (м. Харків, вул. Тваринників, 1-а).

Ухвалою суду від 04.10.2018 було відмовлено в задоволенні заяви позивача вх. № 28686.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву (вх. № 28902 від 04.10.2018) відповідно до якого відповідач заперечує проти вимог позивача.

Також відповідачем подано до суду клопотання (вх. № 28899 від 04.10.2018) про застосування до вимог позивача наслідків пропуску строку позовної давності.

Клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності було прийнято судом до розгляду.

Також відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 28901 від 04.10.2018) в якому просить суд витребувати з Департаменту містобудування архітектури та генерального плану ХМР (вул. Квітки-Основ'яненка, 7, м. Харків, 61200) інформацію щодо реєстрації виконавчої зйомки за номером 794/17 від 13.07.2017 року, замовником якої є ОК «Гаражний кооператив «Антей-2» .

Ухвалою суду від 04.10.2018 було продовжено строк підготовчого провадження до 14.11.2018.

18.10.2018 відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 30053) відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інститут тваринництва ОСОБА_3 аграрної академії наук.

Вказане клопотання відповідача суд долучив до матеріалів справи як правову позицію щодо третьої особи.

Крім того, відповідач повторно звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів (вх. № 30052 від 18.10.2018), вказуючи на те, що на теперешній час за його запитом Департаментом містобудування архітектури та генерального плану ХМР відповіді надано не було.

Ухвалою суду від 18.10.2018 було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів.

Департаментом містобудування архітектури та генерального плану ХМР надано суду відповідь на виконання ухвали згідно якої повідомлено суд про те, що в базі даних містобудівного кадастру зареєстровано виконавчу зйомку за №794/17 від 13.07.2017, виконану ФОП ОСОБА_7 на замовлення ОК "Гаражний кооператив "Антей-2".

Позивачем додані документи до приєднання до матеріалів справи (вх. №30390 від 23.10.2018), пояснення (вх. №30391 від 23.10.2018) та доповнення до позовної заяви (вх. № 31565 від 06.11.2018).

В підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 07.11.2018 року про долучення до матеріалів справи доданих позивачем документів.

Третьою особою - ХМР надані пояснення по справі (вх. № 31632 від 07.11.2018)

Ухвалою суду від 07.11.2018 було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

03.12.2018 до господарського суду надійшли пояснення по справі від Інституту тваринництва ОСОБА_3 аграрної академії наук (вх. № 33725 від 03.12.2018) та клопотання (вх. № 33726 від 03.12.2018) про поновлення процесуальних строків для надання пояснень.

Ухвалою суду від 03.12.2018 було задоволено клопотання Інституту тваринництва ОСОБА_3 аграрної академії наук про поновлення строку на подання пояснень. Пояснення вх. № 33725 від 03.12.2018 долучені до матеріалів справи.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Позиція позивача:

В обґрунтування позовних вимог Позивач стверджував, що протягом більше 10 років члени обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив Антей-2 на законних підставах використовують земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська,64-Г.

Координати вищезазначеної земельної ділянки зареєстровані за №794/17 від 13 липня 2017 року відповідно до виконавчої зйомки території гаражного кооперативу Антей-2 .

Протягом з 1991 по 2016 роки здійснювалась забудова земельної ділянки гаражними боксами. У 2013 році створено гаражний кооператив та подано документи на відповідне оформлення земельної ділянки.

Однак, в процесі такого оформлення право на вказану земельну ділянку заявив ТОВ СКК Антей , мотивуючи це тим, що йому вона належить на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР №004745 від 26 травня 1998 року №452.

Позивач стверджував, що даний акт є незаконним, оскільки зі змісту вказаного державного акту вбачається, що розпорядження райдержадміністрації ОСОБА_4 народних депутатів Харківського району Харківської області датується від 25 травня 1998 року. А сам акт прийнято 26 травня 1998 року, тобто лише за добу після винесення розпорядження. Земельну ділянку відповідно до вказаного акту видано для розміщення гаражів.

Окрім цього, відповідно до Державного акту Б №047945 від 1992 року, спірна земельна ділянка є частиною земельною ділянки, що на праві постійного користування належить Інституту тваринництва ОСОБА_3 Аграрних Наук (сьогодні - ОСОБА_6 аграрна академія України) на дослідне господарство Українка Кулиничівської селищної ради. Земля надана для дослідних та навчальних цілей.

Позивач наголошував, що виходячи з вищезазначених обставин склалася ситуація, що районною радою було передано частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення, надану для дослідних і навчальних цілей ( п.3 ч.1 ст.48 ЗК) іншій юридичній особі для розміщення гаражів. При винесенні Державного акту 1998 року зміни цільового призначення земельної ділянки не було, а розміщення гаражів не можна вважати дією, потрібною для ведення сільського господарства.

Окрім цього, Позивач стверджував, що ТОВ СКК ОСОБА_7 не було виконано вимог п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, а тому станом на сьогодні Державний акт на право постійного користування землею ІІ -ХР № 004745 взагалі не має ніякої юридичної сили.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Позиція відповідача:

Відповідач у свою чергу проти позовних вимог заперечував повністю, вважав їх необґрунтованими та недоцільними.

Стверджує, що оспорюваний державний акт є законним та в повному обсязі підтверджує право Відповідача на користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 64Г. Відповідач отримав оспорюваний державний акт про право користування підставі управлінського рішення органу державної влади. А державна реєстрація позивача проведена пізніше ніж видано спірний акт, а тому права позивача не можуть бути порушені.

Згідно акту, складеного Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю м. Харкова за результатами планового заходу державного контролю встановлено, що на території ТОВ СКК Антей побудовані та експлуатуються 144 цегляні гаражі. А згідно листа наданого Головним Управління Дергеокадастру у Харківській області від 19.09.2018 року проінформовано, що не обліковуються інформація власності чи користування ОК ГК Антей-2 отримані у період часу з 2013 по 2018 роки.

Також, відповідач просить застосувати до вимог позивача наслідки пропуску позовної давності, посилаючись на те, що реєстрація ОК ГК Антей-2 була проведена в 2013 році, отже з цього часу позивач міг та повинен був знати про порушення свого права.

Представники третіх осіб в судове засідання по розгляду справи по суті не з'явилися.

Позиція третьої особи - Інституту тваринництва:

Інститут тваринництва зазначає, що земельна ділянка, розташована на території м. Харкова по вул. Валентинівській входила до земельної ділянки, яка на праві постійного користування належала Інститут Тваринництва НААН, відповідно до державного акту на постійного користування земельною ділянкою Б № 047945, 1992 року, Враховуючи внесені зміни до земельного законодавства України, Державний акт не втрачав своєї юридичної сили, не зважаючи на те, що ДГ Українка ліквідовано як юридичну особу.

Протягом часу з моменту видачі державного акту й до 2006 року Інститут тваринництва НААН являвся постійним користувачем земель і жодних дій, що свідчили б про відмову вказаної земельної ділянки не вчиняли.

Витягом із протоколу № 4 засідання президії ОСОБА_3 академії аграрних наук України від 23.03.2006 року про вилучення землі із землекористування Інституту тваринництва УААН, було надано згоду на вилучення земельної ділянки, яка розташована між Салтівським житловим масивом і об'їзною дорогою від перехрестя Салтівське до перехрестя Липетське і передачу її в розпорядження ХРДА.

На момент отримання акту земля знаходилась на території Кулиничівської селищної ради, однак з 2012 року на підставі Постанови Верховної ОСОБА_4 України територія міста Харкова була збільшена, зокрема за рахунок земель Кулиничівської селищної ради.

Звертає увагу суду, що жодних документів, підтверджуючих законність передачі земельної ділянки TOB СКК Антей в інституті не має.

Позиція третьої особи - Харківської міської ради:

Харківська міська рада зазнаячає, що за змістом ст. 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі передача земельних ділянок у користування юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, належить до повноважень міської ради.

Згідно з п. 34 ст. 26 ЗУ Про місцеве самоврядування до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Вирішення питань про передачу землі у користування або власність є виключним правом ради - суб'єкта права власності на землю, і здійснюється з дотриманням загального порядку укладання господарських договорів, передбаченого ГК України, з урахуванням положень ЗК України.

ТОВ спортивно-комерційний клуб Антей заявою від 31.08.2018 на ім'я Харківського міського голови звернувся із проханням надати згоду на відновлення меж земельної ділянки та дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 0,80 га, згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХР № 004745, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 273, для розміщення гаражів по вул. Валентинівській, 64-Г, м. Харків.

Рішення Харківської міської ради з цього питання не приймалось.

Також, станом на теперішній час право користування на земельну ділянку не набуте; земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 64Г, є не сформованою, без присвоєного їй кадастрового номеру, а відомості щодо неї не внесені до Державного земельного кадастру, що суперечить положенням чинного законодавства.

Вказує, що ОК ГК Антей-2 , як особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності ще з 2013 року, не позбавлена і не обмежена у праві вчинення дій щодо оформлення землевпорядної документації та звернення до Харківської міської ради, яка відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, передає у користування земельні ділянки.

Харківська міська рада просить суд прийняти законне та обґрунтоване рішення у справі, яке не буде порушувати законні інтереси та права територіальної громади м. Харкова.

Згідно із ст.129 ОСОБА_8 України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

Обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, оголошувались перерви, витребовувались докази).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників третіх осіб.

11.12.2018 суд вийшов до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

12.12.2018, після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, які надавалися під час розгляду справи учасниками справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішення виконавчого комітету Кулиничівської селищної ОСОБА_4 народних депутатів № 1014 від 10.05.1996 гаражному кооперативу Спартак надано земельну ділянку площею 0,80 га в постійне користування для будівництва індивідуальних гаражів громадян із земель дослідного господарства Українка .

Рішенням виконавчого Кулиничівської селищної ОСОБА_4 народних депутатів № 142 від 14.04.1998 раніше прийняте рішення виконавчого комітету від № 1014 від 10.05.1996 про виділення земельної ділянки автогаражному кооперативу Спартак в розмірі 0,80 га відмінено.

Пунктом 2 зазначеного рішення вирішено, що з ціллю розвитку фізкультури і спорту і більш ефективного використання земельної ділянки, яка раніше належала автогаражному кооперативу Спартак в розмірі 0,80 га, яка знаходиться за юридичною адресою: АДРЕСА_3 перезакріплено дану земельну ділянку за спортивно-комерческим клубом Антей .

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 25 травня 1998 № 452 Про перезакріплення земельної ділянки з автогаражного кооперативу Спартак на товариство з обмеженою відповідальністю спортивно-комерційним клубом Антей та видачу Державного акту на право постійного користування землею вилучено із землекористування автогаражного кооперативу Спартак земельну ділянку площею 0,8 га, так як автогаражний кооператив Спартак на даний час не функціонує.

Перезакріплено земельну ділянку площею 0,8 га, яка раніше відводилась автогаражному кооперативу Спартак , за товариством з обмеженою відповідальністю спортивно- комерційному клубу Антей в постійне користування для розміщення гаражів на території Кулиничівської селищної ради.

Пунктом 3 зазначеного розпорядження передбачено: видати товариству з обмеженою відповідальністю спортивно-комерційному клубу Антей Державний акт на право постійного користування землею.

На підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 25 травня 1998 № 452 Відповідачу-1 був виданий Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745.

Відповідно до зазначеного Державного акту, Державний акт на право постійного користування землею видано ТОВ спортивно-комерційному клубу Антей , місцезнаходження якого Харківський район с. Кутузівка, райдержадміністрацією Харківського району Харківської області у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 0,80 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для розміщення гаражів відповідно до розпорядження райдержадміністрації від 25.05.1998 №452. Другий примірник акту зберігається у Харківській районній ОСОБА_4 народних депутатів.

Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 273 від 26.05.1998.

Акт підписано головою райдержадміністрації ОСОБА_9, про що наявний відповідний підпис.

Крім цього, у плані зовнішніх меж землекористування ОСОБА_7 наявна схема земельної ділянки, орієнтовно, прямокутної форми, в якій зазначено її площу S=0,80 га, з описом меж суміжних землекористувачів. План зовнішніх меж землекористування підписано (наявний підпис) інженером-землевпорядником ОСОБА_10.

Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про зміну та впорядкування адрес, земельних ділянок від 18.04.2018 № 1047/18 земельній ділянці площею 0,80 га для розміщення гаражів, яка перебуває у постійному користуванні ТОВ спортивно-комерційний клуб Антей на підставі державного акту № 273 від 26.05.1998, присвоєно адресу: м. Харків, вул. Валентинівська, 64-Г. Як зазначено у цьому рішенні стара адреса земельної ділянки: Харківський район с. Кутузівка.

Протягом періоду з 1991 до 2016 року особи, що станом на сьогодні є членами Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив Антей-2 використовували гаражні бокси. Позивач надав пояснення, що частину гаражних боксів збудовано самочинно, однак станом на сьогодні триває процес оформлення вказаних боксів.

Судом досліджено надану позивачем виконавчу зйомку земельної ділянки №794/17 від 13 липня 2017 року. Встановлено, що земля, що відображена на ній та земля, що відображена в додатку до оспорюваного Державного акту мають аналогічні координати. Встановлено, що гаражні бокси дійсно розташовані на цій землі.

Відповідно до ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У 1998 році порядок надання земельних ділянок у власність чи користування, припинення прав на земельні ділянки, види користування земельними ділянками (постійне чи тимчасове) регулювався Земельним кодексом України, в редакції від 22.06.1993 (далі по тексту ЗК України 1993), з урахуванням прийнятого Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , в редакції від 21.05.1997.

Згідно зі ст. З ЗК України 1993 власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Розпоряджаються землею ОСОБА_4 народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗК України 1993 користування землею може бути постійним або тимчасовим.

Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

Частиною 4 ст. 7 ЗК України 1993 було передбачено, що у постійне користування земля надається ОСОБА_4 народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства; сільськогосподарським підприємствам і організаціям; громадським об'єднанням; релігійним організаціям; промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям; організаціям, зазначеним у статті 70 цього Кодексу для потреб оборони; для ведення лісового господарства спеціалізованим підприємствам; житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам; спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських, іноземних юридичних і фізичних осіб, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам.

Статтею 9 ЗК України 1993 була визначена компетенція сільських, селищних та міських ОСОБА_4 народних депутатів з питань земельних відносин, відповідно до якої до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування ОСОБА_4 народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема:

1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;

2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі;

3) вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього Кодексу;

9) припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною;

Відповідно до ст. 11 ЗК України 1993 до відання районних ОСОБА_4 народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема:

1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу;

2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі;

3) вилучення (викуп) земель відповідно до статті 31 цього Кодексу;

4) ведення земельно-кадастрової документації;

5) здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, додержанням земельного законодавства;

6) сприяння створенню екологічно чистого середовища і поліпшенню природних ландшафтів;

8) припинення права власності або користування земельною ділянкою чи її частиною.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України сільські селищні ОСОБА_4 народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

ОСОБА_11 народних депутатів надає земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район. Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів:

із земель запасу для сільськогосподарського використання;

із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу;

для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною ОСОБА_11 народних депутатів.

Відповідно до ст. 66 ЗК України 1993 житловим, житлово-будівельним, гаражно-будівельним і дачно-будівельним кооперативам за рішенням сіїїьської, селищної, міської ОСОБА_11 народних депутатів надаються у постійне користування земельні ділянки для житлового, гаражного і дачного будівництва, розмір яких установлюється відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації.

Окрім Земельного кодексу України, повноваження органів місцевого самоврядування з питань земельних відносин, також регулювалось прийнятим у 1997 році Законом України Про місцеве самоврядування в Україні .

На час прийняття оскаржуваного розпорядження голови райдержадміністрації та оформлення TOB СКК Антей Державного акту на землю ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні діяв в редакції від 21.05.1997 року.

Статтею 25 цього Закону було передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені ОСОБА_8 України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно зі ст. 26 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. І статті 26)

Згідно зі ст. 43 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання, зокрема вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 21 ч. І статті 43).

Діяльність районних державних адміністрацій на той час регулювалась Положенням про місцеву державну адміністрацію, затвердженого Указом Президента України від 14.04.1992 №252/92, в редакції Указу Президента України від 24.07.1992 №394/92 (далі - Положення про МДА).

Відповідно до п. 4 Положення про МДА місцева державна адміністрація в межах повноважень, визначених Законом України "Про Представника Президента України" (2167-12), іншими актами законодавства, цим Положенням, забезпечує реалізацію законів України, постанов Верховної ОСОБА_11 України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, рішень відповідних представницьких органів регіонального самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень, забезпечує економічний і соціальний розвиток області, міст Києва і Севастополя, району, району в містах Києві та Севастополі, виконує інші функції державного управління відповідною територією.

Пунктом 21 зазначеного Положення були визначені повноваження місцевих адміністрацій, зокрема у галузі використання й охорони земель, інших природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до пункту 26 Положенням про МДА місцева державна адміністрація не має права вирішувати питання, що належать до відання органів місцевого і регіонального самоврядування, за винятком тих питань, які пов'язані зі здійсненням функцій виконавчо-розпорядчого характеру, що передаються державній адміністрації відповідною ОСОБА_11 народних депутатів.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЗК України 1993 повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві ОСОБА_11 народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 44 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження, зокрема підготовка питань про визначення у встановленому законом порядку території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією.

Суд доходить до висновку, що Державний акт видано з порушенням чинного на той час законодавства.

Згідно зі ст. 22 ЗК України 1993 право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж' цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Частиною 1 ст. 23 ЗК України 1993 передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_11 народних депутатів.

Статтею 33 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні були визначені повноваження виконавчих органів сільських селищних рад у сфері регулювання земельних відносин, до яких зокрема відноситься реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні сільський, селищний, міський голова, зокрема здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та інтими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.

Безпосереднім нормативно-правовим актом, який визначав порядок оформлення правовстановлюючих документів на землю на той час була Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.1993 за № 31 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1.2 Інструкції Державні акти, що посвідчують право власності на землю або право постійного користування землею, яка перебуває у державній власності, видаються на підставі рішень Верховної ОСОБА_11 України, Верховної ОСОБА_11 Республіки Крим, місцевих ОСОБА_11 народних депутатів.

Згідно п. 1.7. Інструкції на земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки.

Так, відповідно до п.1.4 Інструкції, власникам землі або землекористувачам, яким передано (надано) декілька черезсмужних земельних ділянок, розташованих на території ОСОБА_11 народних депутатів, видається один державний акт з відображенням на плані меж всіх переданих (наданих) земельних ділянок.

Відповідно до п.1.7 Наказу, на земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки.

Згідно з п.1.10 Інструкції, технічна документація при складанні державних актів включає:

при складанні державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, що видаються громадянам на земельні ділянки, якими вони користуються: виписку з рішення місцевої ОСОБА_11 народних депутатів про передачу земельної ділянки у власність або надання її у користування; абриси обміру земельної ділянки; план земельної ділянки, складений за результатами обміру; збірний план землевласників і землекористувачів; відомість обчислення площ; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами;

при складанні державних актів на право постійного користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям на земельні ділянки, якими вони користуються: виписку з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки;

журнали і абриси геодезичних вимірювань; каталог координат окружної межі землекористування; план земельної ділянки; відомість обчислення площ; експлікацію земельних угідь; матеріали погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками землі і землекористувачами.

Технічна документація по складанню державних актів зберігається у відділах земельних ресурсів районних державних адміністрацій, міських (міст обласного підпорядкування) відділах земельних ресурсів, управліннях земельних ресурсів Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції, роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому порядку: підготовчі роботи; встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); складання плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Підготовчі роботи включають:

при складанні державних актів на право колективної власності на землю: аналіз матеріалів затвердженого проекту роздержавлення і приватизації земель колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств; вивчення геодезичних даних на зовнішні межі господарства;

при складанні державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею, що видаються громадянам на земельні ділянки, якими вони користуються: виписку з земельно-облікових документів про розмір земельної ділянки;

довідку про членство громадянина у садовому товаристві; аналіз планово-картографічних матеріалів; звірку плану земельної ділянки з натурою та її обмір; підготовку виписки з рішення відповідної місцевої ОСОБА_11 народних депутатів про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування; аналіз договору купівлі-продажу земельної ділянки і документа про оплату вартості землі, звірку меж земельної ділянки з суміжними власниками землі землекористувачами, розробку технічної документації по складанню державних актів.

Якщо земельна ділянка передається (надається) громадянину за проектом відведення, вивчаються матеріали цього проекту і рішення місцевої ОСОБА_11 народних депутатів про передачу (надання) земельної ділянки;

при складанні державних актів на право постійного користування землею, що видаються підприємствам, установам і організаціям на земельні ділянки, якими вони користуються: аналіз земельно-облікових документів, попереднього акта на право користування земельною ділянкою, геодезичних даних на зовнішні межі, планово-картографічних матеріалів; підготовку виписки з рішення відповідного органу про надання земельної ділянки; розробка технічної документації по складанню державних актів.

Якщо земельна ділянка надається за проектом її відведення, вивчаються матеріали цього проекту і рішення про її надання; при складанні договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди): виписку з рішення відповідної ОСОБА_11 народних депутатів про надання земельної ділянки в тимчасове користування; вивчення планово-картографічних матеріалів.

Межі наданих (переданих) земельних ділянок переносяться у натуру (на місцевість) і закріплюються межовими знаками, а межі ділянок, що знаходяться у власності та користуванні і проходять по визначених в натурі контурах, звіряються з наявними планами ділянок. При відсутності плану проводиться зйомка зовнішніх меж земельної ділянки, встановлюються суміжні власники землі і землекористувачі, за участю останніх складається протокол, в якому докладно описується розташування меж на місцевості.

Межі земель, що передаються у колективну власність, переносяться у натуру (на місцевість) відповідно до затвердженого проекту роздержавлення і приватизації земель.

Перенесення меж у натуру здійснюється шляхом прокладання теодолітних ходів, з прив'язкою їх до існуючих межових знаків або державної геодезичної мережі.

В окремих випадках, при чітко виражених межах на місцевості, допускається визначення координат поворотних точок меж за допомогою електронного планіметра.

Складається план земельної ділянки з визначенням на ньому її меж і розмірів, описом меж суміжних власників землі і землекористувачів.

На плані показуються: межі всіх черезсмужних ділянок, що передаються (надаються) у власність або користування в межах відповідної ОСОБА_11 народних депутатів; лінійні проміри по межі земельної ділянки; всі поворотні точки меж земельної ділянки; всі точки, закріплені в натурі (на місцевості) довгостроковими межовими знаками; всі лінії, які є суходольними межами. Ці межі викреслюються суцільною лінією чорною тушшю; річки, озера, канали, шляхи, лісосмуги, інші урочища, що співпадають з межами.

На плані зовнішніх меж земель власників і користувачів показуються вкраплені земельні ділянки сторонніх власників землі і землекористувачів та додається їх список. План земельної ділянки складається у масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів.

При заповненні бланків державних актів на право власності на землю, постійного користування землею і договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) всі записи мають бути зроблені чітко і акуратно, помарки і виправлення не допускаються.

Державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею складаються у двох примірниках, підписуються головою відповідної місцевої ОСОБА_11 народних депутатів і скріплюються гербовою печаткою. Сторінку державного акта із зображенням плану земельної ділянки підписує інженер-землевпорядник.

Відповідно до пунктів 2.5 та 3.1 Інструкції Державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею складаються у двох примірниках, підписуються головою відповідної місцевої ОСОБА_11 народних депутатів і скріплюються гербовою печаткою.

Згідно з п. 3.2, державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею реєструються відповідно: у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею за формою згідно з додатком N 4.

Як було встановлено під час судового розгляду справи, вимог щодо належної видачі та оформлення Державного акту не виконано.

Окрім цього, в судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка взагалі не сформована. На момент видачі оспорюваного Державного акту меж земельної ділянки встановлено не було, що грубо порушує законодавство.

Відповідно до п.1.7 Інструкції, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15 квітня 1993 року, на земельні ділянки, якими користуються громадяни, підприємства, установи, організації та садівницькі товариства, державні акти виготовляються після визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і складання плану земельної ділянки.

Як встановлено під час судового розгляду справи меж земельної ділянки, що відображена в додатку до оспорюваного Державного акту сформовано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Земельного кодексу України від 18.12.1990, надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Замовниками виконання вказаних робіт є відповідні місцеві ОСОБА_11 народних депутатів, підприємства, установи і організації.

Відведення земельних ділянок для потреб громадян провадиться за кошти державного, республіканського (Республіки Крим) та місцевих бюджетів на замовлення сільських, селищних, міських, районних ОСОБА_11 народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки.

Умови і строки розробки проектів відведення земельних ділянок і перенесення їх меж у натуру (на місцевість) визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт.

Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої ОСОБА_11 народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки.

Клопотання про відведення ділянок, що надаються Верховною ОСОБА_11 України, подаються до обласної, Київської, Севастопольської міської ОСОБА_11 народних депутатів.

До клопотання додаються: копія генерального плану будівництва або інші графічні матеріали, що обгрунтовують розмір намічуваної для відведення площі, титульний список або довідка про фінансування будівництва, проект рекультивації земель, інші матеріали.

У заяві громадянина про надання земельної ділянки вказуються бажані її розмір і місце розташування, мета використання.

Відповідна місцева ОСОБА_11 народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки і одночасно повідомляє про це ОСОБА_11 народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з власником землі або землекористувачем та подається до сільської, селищної, міської ОСОБА_11 народних депутатів, яка розглядає його у місячний строк і в межах своєї компетенції приймає рішення про надання земель.

Якщо надання земельної ділянки провадиться районною, обласною ОСОБА_11 народних депутатів або Верховною ОСОБА_11 України, сільська, селищна, міська ОСОБА_11 народних депутатів свій висновок подає до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ОСОБА_11 народних депутатів.

Районна (міська) ОСОБА_11 народних депутатів приймає у місячний строк рішення про надання земельної ділянки, а по проекту, за яким надання ділянки провадиться обласною ОСОБА_11 народних депутатів або Верховною ОСОБА_11 України, подає свій висновок до обласної ОСОБА_11 народних депутатів.

Обласна, Київська, Севастопольська міська ОСОБА_11 народних депутатів вирішує у місячний строк питання про надання земельної ділянки, а по проекту, за яким надання земель провадиться Верховною ОСОБА_11 України, подає проектні матеріали і свій висновок до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і вносить у місячний строк свої пропозиції до Верховної ОСОБА_11 України.

Таким чином, суд доходить висновку, що виготовлення законного Державного акту всього на всього за добу після прийняття Розпорядження є об'єктивно неможливим.

Також, судом було встановлено, що земельна ділянка на яку видано оспорюваний Державний акт є частиною земельної ділянки, що на підставі Державного акту Б №047945 від 1992 року належить Інституту тваринництва ОСОБА_6 аграрної академії наук України.

Відповідні пояснення, зокрема, надані Інститутом тваринництва НААНУ.

Окрім цього, відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 03 червня 2009 року у справі №59/36-09, за ДГ Українка Інституту тваринництва ОСОБА_3 академії аграрних наук визнано право постійного користування земельною ділянкою на підставі Державного на право постійного користування землею серії Б №047945 1992 року. Станом на сьогодні Державний акт Б №047945 від 1992 року своєї юридичної сили не втратив.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, суд доходить висновку, що порушення процедури видачі Державного акту на право постійного землекористування ІІ-ХР №004745 від 26 травня 1998 року № 452 тягне за собою його юридичну нечинність.

Згідно з ст. 8 ОСОБА_8 України, конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_8 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_8 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_8 України гарантується.

Відповідно до ст. 144 ОСОБА_8 України, рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності ОСОБА_8 чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Спірний акт порушує права ОК ГК Антей-2 , як особи, зацікавленої в одержання у користування земельної ділянки із земель комунальної власності ще з 2013 року, та обмежує її у праві вчинення дій щодо оформлення землевпорядної документації та звернення до Харківської міської ради, яка відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, передає у користування земельні ділянки.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010).

Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає настуне.

Відповідно ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня. коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У ч. 2 п. 1 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10 судам роз"яснено про необхідність мати на увазі, те що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність (з урахуванням, водночас, викладеного в підпункті 3 пункту 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 № 4176-VI).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві про факт існування оспорюваного Державного акту стало відомо навесні 2018 року, то строк позовної давності ще не сплив, а тому й відсутні підстави для його застосування.

Судовий збір, відповідно приписів ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 ОСОБА_8 України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКК ОСОБА_7" задовольнити повністю.

Визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998.

Судові витрати покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "СКК ОСОБА_7".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СКК ОСОБА_7" (62405, АДРЕСА_2, код 22629388) на користь Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2" (61036, АДРЕСА_1, код 38879160) - 1 762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Антей-2", 61036, АДРЕСА_1, код 38879160.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СКК ОСОБА_7", 62405, АДРЕСА_2, код 22629388.

Треті особи :

- Інститут тваринництва ОСОБА_3 аграрної академії наук, 62404, Харківська область, смт. Килиничі, вул. 7ї Гвардійської армії, 3

- Харківська міська рада, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243

Повне рішення складено 21.12.2018 р.

Суддя ОСОБА_1