Ухвала

від 22.12.2018 по справі 922/2280/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2280/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2018

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-комерційний клуб "Антей"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Інститут тваринництва Національної аграрної академії наук

про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування землею,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2018 Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Антей-2" звернувся із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши доводи заявника касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2018, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.08.2018 залишити без змін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.08.2018 задоволено заяву Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2" про забезпечення позову. До вирішення спору по суті у справі №922/2280/18 заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю Спортивно-комерційний клуб "Антей" вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки. До вирішення спору по суті у справі №922/2280/18 заборонено будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.08.2018 про забезпечення позову у справі №922/2280/18 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2" про забезпечення позову.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заява про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі є необґрунтованою та безпідставною, а ухвала місцевого господарського суду не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можливо дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову за заявою позивача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою подання позову у даній справі стало те, що більше десяти років члени Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2" використовують земельну ділянку та координати цієї земельної ділянки зареєстровані за №794/17 від 22.05.2017 Департаментом архітектури та містобудування Харківської міської ради відповідно до виконавчої зйомки території гаражного кооперативу, що підтверджується виконавчою зйомкою та технічним звітом про інженерно-геодезичні вишукування.

Протягом 1991-2016 років здійснювалась забудова земельної ділянки гаражними боксами, а у 2013 році створено гаражний кооператив та подано документи на відповідне оформлення права користування земельною ділянкою. Однак, як стверджує позивач, в процесі такого оформлення своє право на вказану земельну ділянку заявило Товариство з обмеженою відповідальністю Спортивно-комерційний клуб Антей , спираючись на Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР №004745 від 26.05.1998 №452, відповідно до якого Радою народних депутатів Харківського району Харківської області України ТОВ СКК Антей передано у постійне користування 0,80 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

Позивач, посилаючись на те, що Державний акт на право постійного користування землею II-ХР №004745 виданий неналежним суб'єктом без зміни цільового призначення земельної ділянки, в той момент, коли дана земельна ділянка в складі іншої земельної ділянки сільськогосподарського призначення перебувала на праві постійного користування в третьої особи, просить визнати його недійсним.

Поряд із цим, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову, в якій послався на те, що протягом тривалого часу (з 14.06.2017 й до теперішнього часу), особи, котрі представляють себе членами спортивного клуб Антей , зухвалим й цинічним способом зазіхають на територію гаражного кооперативу, відкрито пошкоджуючи власність як кооперативу, так і безпосередньо його учасників, а також й, власне, саму спірну земельну ділянку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що місцевим господарським судом в ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не вмотивовано, яким чином самі по собі посилання позивача у заяві про забезпечення позову на те, що протягом тривалого часу певні особи зазіхають на територію його гаражного кооперативу, відкрито пошкоджують власність Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2" та спірну земельну ділянку, а також самовільно блокують в'їзд та виїзд до гаражів кооперативу, доводять обставини щодо можливості відповідачем дій, направлених на перешкоджання позивачу в документальному оформленні його права користування земельною ділянкою, в той час як захист від протиправних посягань певних осіб із вжиттям відповідних заходів реагування знаходяться в межах компетенції правоохоронних органів.

Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що виконавча зйомка території гаражного кооперативу та технічний звіт про інженерно-геодезичні вишукування координат у земельної ділянки, свідчать про те, що земельна ділянка не є сформованою та у справі відсутні докази розроблення у встановленому порядку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, який би містив виключний перелік відомостей про цю земельну ділянку. Таким чином, зв'язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову відсутній, що унеможливлює їх застосування.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Мотивувальна частина ухвали суду має містити, зокрема, зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків, а в резолютивній частині ухвали мають бути зазначені висновки суду (частина 1 статті 234 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтованим є таке судове рішення, яке ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням законодавчих приписів апеляційний господарський суд, встановив, що ухвала місцевого господарського суду шляхом заборони будь-яким особам, в тому числі Харківській міській раді, вчиняти будь-які дії, в тому числі віднесені до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, є незаконною.

Господарський суд, задовольняючи заяву позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову, мав обґрунтувати, в тому числі з посиланням на відповідні обставини та належні докази, що невжиття таких заходів спроможне істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених (оспорюваних) прав або інтересів Відповідача та інших сторін у справі, за захистом яких він звернувся до суду. Проте, відповідних обставин та доказів судом першої інстанції в згаданій ухвалі не наведено. Тому висновок місцевого господарського суду про співмірність і адекватність вжитих заходів забезпечення позову є передчасним.

Суд апеляційної інстанції дослідив фактичні обставини справи та дійшов правомірного висновку, що ухвала місцевого господарського суду про забезпечення прозову прийнята з порушенням частини другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано, а Господарським судом Харківської області не вказано жодних обставин, що невжиття заходу забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених, оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для відмови у задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2" про забезпечення позову у справі №922/2280/18.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що касаційна скарга позивача є обґрунтованою, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких підстав Касаційний господарський суд у складі Верховного суду відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі №922/2280/18 за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2".

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/2280/18 за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2018.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал квитанції №4244571 від 11.12.2018 на суму 1 762,00 грн.) повернути заявнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов