Постанова

від 12.04.2019 по справі 922/2280/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2019 р. Справа № 922/2280/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А.

секретар судового засідання - Соляник Н.В.

за участю:

від позивача - Мельнік Р.В., Морозов А.Г.,

від відповідача (апелянта) - Святець О.М.,

від третіх осіб - не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-комерційний клуб "Антей", с. Кутузівка, Харківська область (вх. №295 Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 922/2280/18 (суддя - Прохоров С.А., ухвалене в м. Харків о 10:05 год., повний текст складено 21.12.2018р.)

за позовом: Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2", м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-комерційний клуб "Антей", с. Кутузівка, Харківська область

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Інститут тваринництва Української аграрної академії наук, смт. Кулиничі, Харківська область,

- Харківська міська рада, м. Харків,

про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.03.2019 оголошено перерву до 01.04.2019 до 11:30 год.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 01.04.2019 оголошено перерву до 12.04.2019 до 11:00 год.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 922/2280/18 задоволено позов Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Спортивно-комерційний клуб Антей".

Визнано недійсним Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Спортивно-комерційний клуб Антей".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, спірний акт порушує права Обслуговуючого кооперативу "Гаражного кооперативу "Антей-2" (далі за текстом - ОК "ГК "Антей-2") як особи, зацікавленої в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності ще з 2013 року, та обмежує її у праві вчинення дій щодо оформлення землевпорядної документації та звернення до Харківської міської ради, яка відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, передає у користування земельні ділянки.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998 видано ТОВ СКК Антей з порушенням процедури чинного на той час законодавства, зокрема:

- земельна ділянка, на яку видано оспорюваний Державний акт, є частиною земельної ділянки, що на підставі Державного акту Б №047945 від 1992 року належить Інституту тваринництва Національної аграрної академії наук України;

- виготовлення Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР №004745 від 26.05.1998 за добу після прийняття розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 25.05.1998 №452 є об'єктивно неможливим;

- не виконано вимог щодо належної видачі та оформлення Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998, земельна ділянка на момент видачі оспорюваного Державного акту взагалі не сформована, межі земельної ділянки не встановлено.

Суд першої інстанції, розглянувши клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, послався на те, що позивачеві про факт існування оспорюваного Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998 стало відомо навесні 2018 року, тому дійшов висновку, що строк позовної давності ще не сплив, у зв'язку з чим відсутні підстави для його застосування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-комерційний клуб "Антей" (далі за текстом - ТОВ СКК Антей ) звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 922/2280/18, в якій просить його скасувати та ухвалите нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи; судом порушено правила юрисдикції господарських судів, визначені ст.ст.20-23 ГПК України.

Апелянт посилається на те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, оскільки Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998, видано ТОВ СКК Антей , ще у 1998 році, а ОК ГК Антей-2 зареєстровано у встановленому порядку лише у 2013 року та з цього часу не позбавлений і не обмежений у праві вчинення дій щодо оформлення землевпорядної документації та звернення до Харківської міської ради, яка передає у користування земельні ділянки.

Апелянт вважає, що відповідач не наділений повноваженнями щодо розпорядження вищевказаною земельною ділянкою, це є виключною компетенцією міської ради, тому відповідач не може порушувати права позивача, як зацікавленої особи в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності, а тому у справі відсутній спір про право між ОК ГК Антей-2 та ТОВ СКК Антей . Зазначає, що відповідач не порушував законні права та інтереси позивача.

На думку апелянта, висновки суду першої інстанції в частині неналежного оформлення технічної документації, яка необхідна для надання в постійне користування земельної ділянки, ґрунтуються на припущеннях. Апелянт зазначає, що технічна документація, необхідна для відведення спірної земельної ділянки, була вже розроблена на час видачі Державного акту, оскільки спірна земельна ділянка площею 0,8 га відводилася гаражному кооперативу Спартак та була перезакріплена відповідно до розпорядження №452 від 25.05.1998р. за ТОВ СКК Антей .

Апелянт зазначає, що у справі відсутні докази розроблення позивачем у встановленому порядку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, який би містив виключний перелік відомостей про цю земельну ділянку, що, в свою чергу, унеможливлює ідентифікацію земельної ділянки, її розмір (площу), у зв'язку з чим неможливо встановити її координати. Спірна земельна ділянка не є сформованою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2018 - без змін.

Позивач вважає, що оскільки предметом позову є визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею з підстави порушення порядку його прийняття, будь-який громадянин, зацікавлений в одержанні спірної земельної ділянки, може звернутися до суду з аналогічним позовом. Позивач посилається на те, що члени ОК "ГК "Антей-2" понад 15 років користуються гаражними боксами, які знаходяться на спірній земельній ділянці.

Позивач вважає, що державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998 не має підтверджуючих складових, на підставі яких він міг бути виданий.

Позивач у відзиві посилається на те, що оспорювана земельна ділянка є частиною земельної ділянки, яка на праві постійного користування належить Інституту тваринництва Національної аграрної академії наук України.

Позивач вважає, що визнання недійсним державного акту на право власності є законним способом захисту та поновлення його порушених прав в судовому порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу Харківська міська рада просить прийняти законне та обґрунтоване рішення у справі.

Харківська міська рада зазначає, що вирішення питання про передачу землі у користування або власність є виключним правом ради - суб'єкта права власності на землю, з урахуванням положень Земельного кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-комерційний клуб "Антей" на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі №922/2280/18, розгляд справи призначено на 13.03.2019.

Судом апеляційної інстанції в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 про відкриття провадження та призначення справи до розгляду встановлено учасникам справи строк до 04.03.2019 для подання відзивів на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень.

У зв'язку з відпусткою судді-члена колегії Плахова О.В. на дату призначення розгляду справи, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 01.04.2019.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 12.04.2019.

Про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином.

11.04.2019 до канцелярії Східного апеляційного господарського суду від ТОВ СКК Антей надійшли письмові пояснення (вх.№3722), до яких додано копії квитанцій про сплату земельного податку за 2011, 2012, 2016, 2018, 2019 роки на 3-х аркушах.

12.04.2019 до канцелярії Східного апеляційного господарського суду від ТОВ СКК Антей надійшли письмові пояснення (вх.№3752), до яких додано копію акту встановлення меж від 11.09.1996 на 1 аркуші.

12.04.2019 до канцелярії Східного апеляційного господарського суду від ОК ГК Антей-2 надійшла заява (вх.№3751), в якій позивач просив долучити до матеріалів справи письмові докази згідно додатку, а саме: заяви членів ОК ГК Антей-2 від 27.03.2019 про оформлення та реєстрацію права власності на гаражі з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 21 аркуші, копію відповіді заступника Директора Департаменту територіального контролю ХМР Є.І. Швець від 21.02.2019 №2837/0/226-19 на 3 арк., ухвалу Московського районного суду від 08.02.2019 разом з супровідним листом на 2-х аркушах.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 12.04.2019 судом досліджено вищевказані пояснення та заяву.

Враховуючи, що додаткові докази, які додані до пояснень відповідача та заяви позивача, а саме:

копії квитанцій про сплату земельного податку за 2011, 2012, 2016, 2018, 2019 роки на 3-х аркушах;

копія акту встановлення меж від 11.09.1996 на 1 аркуші;

заяви членів ОК ГК Антей-2 з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на 21 аркуші;

копія відповіді заступника Директора Департаменту територіального контролю ХМР Є.І. Швець від 21.02.2019 №2837/0/226-19 на 3 арк.;

ухвала Московського районного суду від 08.02.2019 разом з супровідним листом на 2-х аркушах

подані поза межами строку для їх подання, а також те, що вищезазначені документи не були предметом розгляду та не досліджувалися судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення, вищезазначені додаткові докази не приймаються судом апеляційної інстанції та повертаються сторонам у справі, про що постановляється протокольна ухвала Східного апеляційного господарського суду від 12.04.2019.

Письмові пояснення (вх.№3722, вх.№ 3752) та заява (вх.№3751) долучаються до матеріалів справи.

Стаття 269 ГПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Фіксація судових засідань апеляційної інстанції 13.03.2019, 01.04.2019, 12.04.2019 здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судових засіданнях 13.03.2019, 01.04.2019, 12.04.2019 представників учасників провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації від 25 травня 1998 № 452 "Про перезакріплення земельної ділянки з автогаражного кооперативу "Спартак" на товариство з обмеженою відповідальністю спортивно-комерційним клубом "Антей" та видачу Державного акту на право постійного користування землею" вилучено із землекористування автогаражного кооперативу "Спартак" земельну ділянку площею 0,8 га, так як автогаражний кооператив "Спартак" не функціонував.

Перезакріплено земельну ділянку площею 0,8 га, яка раніше відводилась автогаражному кооперативу "Спартак", за товариством з обмеженою відповідальністю спортивно- комерційному клубу "Антей" в постійне користування для розміщення гаражів на території Кулиничівської селищної ради.

Пунктом 3 зазначеного розпорядження передбачено: видати товариству з обмеженою відповідальністю спортивно-комерційному клубу "Антей" Державний акт на право постійного користування землею.

На підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 25 травня 1998 № 452 відповідачу (товариству з обмеженою відповідальністю спортивно-комерційним клубом "Антей") видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 для розміщення гаражів площею 0,80 га землі, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 273 від 26.05.1998 (т.1, 20-21).

У плані зовнішніх меж землекористування Акту наявна схема земельної ділянки, орієнтовно, прямокутної форми, в якій зазначено її площу S=0,80 га, з описом меж суміжних землекористувачів. План зовнішніх меж землекористування підписано інженером-землевпорядником В.Я. Вакуленко.

Відповідно до ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" № 3613-VI в редакції від 19.10.2016, визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" № 3613-VI в редакції від 19.10.2016, встановлено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про зміну та впорядкування адрес земельних ділянок" від 18.04.2018 № 1047/18 земельній ділянці площею 0,80 га для розміщення гаражів, яка перебуває у постійному користуванні ТОВ спортивно-комерційний клуб "Антей" на підставі державного акту № 273 від 26.05.1998, присвоєно адресу: м. Харків, вул. Валентинівська, 64-Г, стара адреса земельної ділянки: Харківський район, с. Кутузівка.

У серпні 2018 року Обслуговуючий кооператив Гаражний кооператив Антей-2 звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спортивно-комерційного клубу Антей про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що протягом 1991-2016 років самочинно здійснювалась забудова земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 64-Г, гаражними боксами. У 2013 році створено гаражний кооператив (15.10.2013 проведено державну реєстрацію Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив Антей-2 ) та у 2017 році подано документи на оформлення права користування земельною ділянкою (т.1, а.с.33).

Позивач посилається на те, що в процесі здійснення ним дій щодо оформлення права користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 64-Г, право на вказану земельну ділянку заявило Товариство з обмеженою відповідальністю Спортивно-комерційний клуб Антей , посилаючись на Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР №004745 від 26.05.1998 №452, відповідно до якого райдержадміністрацією Радою народних депутатів Харківського району Харківської області України ТОВ СКК Антей передано у постійне користування 0,80 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

Позивач вважає, що Державний акт на право постійного користування землею II-ХР № 004745, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Спортивно-комерційний клуб Антей . повинен бути визнаний недійсним, відповідно до приписів ст. ст. 19, 20, 22, 23, 30, 37, 40, 47, 48 Земельного кодексу України від 18.12.1990 та ст. ст. 92, 155 Земельного кодексу України, з наступних підстав:

- Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР №004745 від 26.05.1998 видано за добу після прийняття розпорядження Харківської районної державної адміністрації від 25.05.1998 №452;

- Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР №004745 від 26.05.1998 виданий неналежним суб'єктом (райдержадміністрацією Радою народних депутатів Харківського району Харківської області України, а не Кулиничівською сільською радою);

- Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР №004745 від 26.05.1998 виданий без зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки дана земельна ділянка в складі іншої земельної ділянки сільськогосподарського призначення перебувала на праві постійного користування в третьої особи - Інституту тваринництва Української Академії Аграрних Наук на дослідне господарство Українка Кулиничівської селищної ради на підставі Державного акту Б №047945;

- Товариством з обмеженою відповідальністю Спортивно-комерційний клуб Антей не було виконано вимог п.6 Перехідних положень Земельного кодексу України, а тому Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ХР №004745 від 26.05.1998 не має юридичної сили.

Позивач вважає, що спірний акт порушує права Інституту тваринництва Української Академії Аграрних Наук.

У поясненнях, наданих до суду першої інстанції, Інститут тваринництва Національної аграрної академії наук посилався на те, що земельна ділянка, яка розташована на території м. Харкова по вул. Валентинівській, входила до земельної ділянки, що на праві постійного користування належала Інституту тваринництва НААН. Зазначає, що враховуючи внесені зміни до земельного законодавства України, Державний акт на постійне користування земельною ділянкою Б №047945 1992 року не втрачав своєї юридичної сили, не зважаючи на те, що ДГ Українка ліквідовано як юридичну особу. Зауважує, що на момент отримання акту, земля знаходилася на території Кулиничівської селищної ради, однак з 2012 року на підстави Постанови Верховної Ради України, територія міста Харкова була збільшена, зокрема, за рахунок земель Кулиничівської селищної ради, наразі, це територія Московського району м. Харкова (т.2, а.с.10).

При цьому, жодних доказів, які свідчать про те, що спірна земельна ділянка входить до земель ДГ Українка на підставі Державного акту на постійне користування земельною ділянкою Б №047945 1992 року, до матеріалів справи третьою особою не надано.

В обгрунтування наведених у позові вимог, позивач посилається на отримані відповіді від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Міськрайонне управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради.

Лист Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №29-20-0.23,08-1681/116-17 від 28.02.2017, в якому Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило, що на виконання Постанови Верховної Ради України від 06.09.2012 №5215-VI Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області земельні ділянки, надані ТОВ СКК Антей за актами №100 (без дати) та №273 від 26.05.1998, увійшли до нової межі м. Харкова. При цьому, актом №135 від 04.03.2014 не передавались проекти відведення земельної ділянки площею 0,80 га, які увійшли до нової межі м. Харкова та до відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області не надходила інформація про припинення права користування за вказаними актами (т.1, а.с.19).

До вказаного листа додано копії державних актів на право постійного користування землею: №100 (без дати) та №273 від 26.05.1998, видані ТОВ СКК Антей .

Лист №19-20-0.23,08-607/116-17 від 06.06.2017, адресований голові ОК ГК Антей-2 Морозову А.Г., в якому Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомило, що станом 29.12.2012 у відділі не обліковуються правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку, яка зазначена на доданій до листа виконавчій зйомці по вул. Валентинівська (т.1, а.с.168).

Лист №29-20-0.23,061-864/126-17 від 28.11.2017, в якому Міськрайонне управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у відповідь на запит щодо надання завірених копій землевпорядних документів та державного акту на право користування землею за ДП ДГ Українка серія Б №047945, 1992, повідомило, що за ДП ДГ Українка обліковується кілька земельних ділянок, більшість яких увійшла до нової межі м. Харкова. В архіві Управління зберігаються землевпорядні документи, виготовлені на різні земельні ділянки на території Кулиничівської селищної ради, що виготовлялись в різні періоди (1998-2013р.р.), якими користується ДП ДГ Українка .

Міськрайонне управління у Харківському районі та м. Люботині Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у листі посилається на те, що надання їх копій не вважається доцільним, оскільки більшість матеріалів не містить інформації про спірну територію (т.1, а.с. 24).

Лист №277/0/118-18 від 16.08.2018, адресований голові ОК ГК Антей-2 Морозову А.Г., в якому Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради, повідомив, що в базі даних містобудівного кадастру зареєстровано виконавчу зйомку за №794/17 від 13.07.2017, виконану на замовлення ОК ГК Антей-2 , та виконавчу зйомку №1433/17 від 11.12.2017, виконану на замовлення ТОВ СКК Антей (т.1, а.с.172).

Крім того, позивачем до матеріалів справи додано виконавчу зйомку території гаражного кооперативу для оформлення земельної ділянки за адресою вул. Валентинівська у м. Харкові, параметри якої відображені на виконавчій зйомці.

Судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу на те, що адреса, зазначена у виконавчій зйомці не відповідає адресі, яка зазначена у спірному державному акті з урахуванням зміни та впорядкування адрес земельних ділянок.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що виникнення спору у справі обумовлене незгодою позивача з передачею відповідачу на підставі рішення органу виконавчої влади земельної ділянки площею 0,80 га відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР №004745 від 26.05.1998.

Таким чином, у цій справі є спір про право.

Тобто позивач просить захистити його право на земельну ділянку, яка фактично знаходиться в його користуванні без правовстановлюючих документів.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов (наявність чи відсутність факту порушення або оспорення), суд ухвалює відповідне рішення (про захист порушеного права або відмову позивачеві у захисті).

Отже, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно норм чинного законодавства особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд перевіряє доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясовує чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) шляхом застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини першої статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

З наявного в матеріалах справи листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради №6028/0/225-18 від 05.09.2018 вбачається, що в Департаменті земельних відносин не обліковується інформація щодо надання у користування голові ОК ГК Антей-2 та ТОВ СКК Антей земельної ділянки за адресою: вул. Валентинівська, 64-Г, м. Харків (т.1, а.с.169).

Крім того, у листі №29-20-9,1-6777/0/19-18 від 19.09.2018, адресованому адвокату Віннику Д.А., Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у відповідь на запит №26-18 від 10.09.2018 щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: вул. Валентинівська, 64-Г, м. Харків, зазначило, що за інформацією встановлено, що документи, які посвідчують право власності або право користування на земельні ділянки за обслуговуючим кооперативом Гаражний кооператив Антей-2 не обліковуються. Крім того, у відділі не обліковуються документи, що посвідчують право власності або право користування на земельну ділянку за адресою: вул. Валентинівська, 64-Г, м. Харків. Згідно книг реєстрації державних актів на право власності, право постійного користування, договорів оренди на земельні ділянки за обслуговуючим кооперативом Гаражний кооператив Антей-2 в державному реєстрі не зареєстровано (т.1, а.с.113).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що у позивача в установленому законом порядку були права на володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою на день винесення спірного акту.

Разом з тим, позивач посилався на те, що ТОВ СКК Антей , в порушення п.6 Розділу Х (Перехідні положення) Земельного кодексу України, до 01.01.2008 не переоформив у встановленому порядку право власності на спірну земельну ділянку, а вчиняє дії щодо оформлення права користування на вищезазначену земельну ділянку (звернення до Харківського міського голови з заявою №17 від 31.08.2018 та проведення виконавчої зйомки).

Вищенаведені твердження позивача є необґрунтованими, оскільки відповідач не позбавлений права на внесення відомостей про спірну земельну ділянку до державного реєстру земель, державна реєстрація якої здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2018 ТОВ СКК Антей звернулося до Харківського міського голови з заявою №17 від 31.08.2018, в якій просило надати згоду на відновлення меж земельної ділянки та дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,80 га, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 273 від 26.05.1998, для розміщення гаражів за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 64-Г (т.1, а.с.219).

З матеріалів справи вбачається, що Харківською міською радою рішення про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 64-Г, на дату звернення з позовом та ухвалення оскаржуваного рішення не приймалося.

Тобто межі земельної ділянки за адресою: вул. Валентинівська, 64-Г, м. Харків не сформовані, право власності або право користування на земельну ділянку за цією адресою не зареєстроване у встановленому законом порядку ні позивачем, ні відповідачем.

Судова колегія апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, дослідивши надану виконавчу зйомку земельної ділянки за адресою: вул. Валентинівська, 64-Г, м. Харків, дійшов передчасного висновку, що земля на ній та земля, що відображена в додатку до оспорюваного Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ХР № 004745 від 26.05.1998, мають аналогічні координати.

Враховуючи вищенаведене, висновок суду першої інстанції про те, що спірний акт порушує права ОК "ГК "Антей-2", як особи, зацікавленої в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності ще з 2013 року, обмежує її у праві вчинення дій щодо оформлення землевпорядної документації та звернення до Харківської міської ради, не відповідає обставинам справи.

ОК ГК Антей-2 , як особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель комунальної власності ще з 2013 року не позбавлена і не обмежена у праві вчинення дій щодо оформлення землевпорядної документації та звернення до Харківської міської ради, за умови дотримання відповідного порядку, встановленого чинним законодавством.

З огляду на те, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту, то відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/1506/17.

Враховуючи, що позивачем не доведено наявності порушених, оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, що підлягають захисту в судовому порядку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Пунктом 2 частини 1 ст. 275 визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-комерційний клуб "Антей" на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 922/2280/18 підлягає задоволенню.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 922/2280/18 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2018 до суду першої інстанції надійшло клопотання ТОВ СКК Антей про застосування строку позовної давності, яке обґрунтовано тим, що реєстрація ОК ГК "Антей-2" була проведена в 2013 році, отже, на думку відповідача, з цього часу позивач міг звернутися до суду за захистом порушеного права.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч.1 ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд з'ясовує та зазначає в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність порушення його прав відповідачем та, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку про відсутність підстав для застосування приписів ст. 257, 261 ЦК України (позовна давність).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача - Обслуговуючий кооператив "Гаражний кооператив "Антей-2".

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-комерційний клуб "Антей" на рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 922/2280/18 - задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.12.2018 року у справі № 922/2280/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Гаражний кооператив "Антей-2" (61036, м. Харків, вул. Морозова, 4, кв. 42, код 38879160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-комерційний клуб "Антей" (62405, Харківська область, с. Кутузівка, вул. Садова, 7 кв. 16, код 22629388) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2643,00 грн.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.04.2019

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя І.А. Шутенко