Рішення

від 21.11.2018 по справі 742/3715/17

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/64/18

Єдиний унікальний № 742/3715/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., секретарів судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю відповідача - ОСОБА_3, представників: позивача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8, громадської організації Детектор медіа - ОСОБА_9, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агенство Спілка православних журналістів до ОСОБА_7, ОСОБА_10, громадської організації Детектор Медіа , ОСОБА_11, ОСОБА_3 про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2017 року представник ТОВ Інформаційне агенство Спілка православних журналістів ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_10, громадської організації Детектор Медіа , Міністерства культури України, третя особа - ОСОБА_3, про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації.

В обгрунтування позовних вимог було зазначено, що 15 лютого 2017 року на веб-сторінці веб-сайту ДЕТЕКТОР МЕДІА ( http://detector.media/) всесвітньої мережі Інтернет було розміщено інтерв'ю директора Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України ОСОБА_12 під назвою: ОСОБА_13: Однією з причин мови ворожнечі є стереотипне мислення ( http://detector.media/infospace/article/123168/2017-02-15-andrii-yurash-odnieyu- z-prichin-movi-vorozhnechi-e-stereotipne-mislennya/ ).

У зазначеній публікації викладена відповідь директора Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України ОСОБА_12 на питання щодо запровадження санкцій відносно журналістів, котрі в своїх публікаціях використовують мову ворожнечі. Зокрема, ОСОБА_12 повідомив, а ГО Детектор Медіа поширив наступну інформацію: ...Спілка православних журналістів - організація, яка системно займається дезінформацією, фальсифікацією, очорненням, працює за принципами російської пропаганди. На щастя, це не дуже поширений медіаресурс, але він є показовим прикладом абсолютно свідомої брехні та маніпуляції. Це не медійна, а ідеологічна робота для певного замовника, координована й фінансована з-за кордону. На мій погляд, ці люди, які вже кілька років займаються перекручуванням фактів, дезінформуванням суспільства, продуктуванням медіапродукції, що не відповідає дійсності, повинні нести покарання... .

17 лютого 2017 року на веб-сторінці веб-сайту РЕЛІГІЯ В УКРАЇНІ ( https://www.religion.in.ua/ ) мережі Інтернет з посиланням на веб-сайт ДЕТЕКТОР МЕДІА було розміщено анонімну статтю під назвою: ОСОБА_14 департамента по делам религий: Идеология, которую исповедовали сторонники единства с Московским патриархатом, прогорела ( https://www.religion.in.ua/news/ukrainian _news/35646-glava-departamenta-po-delam-religii-ideologiуa-kotoruуu-ispovedovali-storonniki-edinstva-s-moskovskim-patriarxatom-progorela.html) .

У зазначеній статті відтворено інтерв'ю директора Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України ОСОБА_12 ДЕТЕКТОРУ МЕДІА з додатковою інформацією про Позивача. Зокрема, у статті міститься наступна інформація: ...При этом он напомнил о Союзе православных журналистов - анонимной организации, созданной черными пиар-технологами УПЦ (МП). Союз православных журналистов - организация, которая системно занимается дезинформацией, фальсификацией, очернением, работает по принципу российской пропаганды. К счастью, это не очень распространенный медиаресурс, но он показательный пример абсолютно сознательной лжи и манипуляции. Это не медийная, а идеологическая работа для определенного заказчика, координируемая и финансируемая из-за рубежа. На мой взгляд, эти люди, которые уже несколько лет занимаются искажением фактов, дезинформированием общества, продуцированием медиапродукции, которая не соответствует действительности, должны нести наказание... , - сказал ОСОБА_3 .

18 лютого 2017 року на веб-сторінці веб-сайту Національний антикорупційний портал АНТИКОР ( https://antikor.com.ua/ ) всесвітньої мережі Інтернет з посиланням на веб-сайт РЕЛІГІЯ В УКРАЇНІ було розміщено анонімну статтю під назвою: Идеология, которую исповедовали сторонники единства с Московским патриархатом, прогорела , - ОСОБА_13 ( https://antikor.com.ua/articles/152553- ideologija_kotoruju_ispovedovali_storonniki_edinstva_s_moskovskim_patriarxatom_progorela_-_jurash).

У зазначеній статті повністю відтворена стаття ОСОБА_14 департамента по делам религий: Идеология, которую исповедовали сторонники единства с Московским патриархатом, прогорела , розміщена ОСОБА_10 на веб-сайті РЕЛІГІЯ В УКРАЇНІ 17 лютого 2017 року. Зокрема, у статті міститься наступна інформація: ...При этом он напомнил о Союзе православных журналистов - анонимной организации, созданной черными пиар- технологами УПЦ (МП). Союз православных журналистов - организация, которая системно занимается дезинформацией, фальсификацией, очернением, работает по принципу российской пропаганды. К счастью, это не очень распространенный медиаресурс, но он показательный пример абсолютно сознательной лжи и манипуляции. Это не медийная, а идеологическая работа для определенного заказчика, координируемая и финансируемая из-за рубежа. На мой взгляд, эти люди, которые уже несколько лет занимаются искажением фактов, дезинформированием общества, продуцированием медиапродукции, которая не соответствует действительности, должны нести наказание... , - сказал ОСОБА_3 .

Вважаючи вказану вище інформацію, розміщену на веб-сайтах ДЕТЕКТОР МЕДІА , РЕЛІГІЯ В УКРАЇНІ та Національний антикорупційний портал АНТИКОР , що була оприлюднена та поширена співвідповідачами, недостовірною та такою, що принижує його ділову репутацію, Позивач звернувся до суду, посилаючись на наступне.

Міністерство культури України, як первісне джерело та первісний поширювач інформації відносно Позивача, довів її до відома ГО ДЕТЕКТОР МЕДІА , який зберіг її, відобразив в інформаційному матеріалі та створив технологічну можливість та умови для поширення інформації стосовно Позивача та доведення її до відома необмеженого кола осіб шляхом публікації вказаного інформаційного матеріалу в мережі Інтернет. Відповідачі ОСОБА_10 та ОСОБА_7, як власники відповідних веб-сайтів, також створили технологічну можливість та умови для поширення інформації стосовно Позивача та доведення її до відома необмеженого кола осіб шляхом публікації вказаної інформації в мережі Інтернет.

На думку позивача, поширена інформація прямо стосується його - ТОВ Інформаційне агентство Спілка православних журналістів , оскільки в ній йде мова саме про дану юридичну особу, однак вона не відповідає дійсності, тобто є недостовірною. Також ця інформація є негативною, оскільки в ній стверджується про порушення Позивачем норм чинного законодавства та принципів моралі.

Позивач стверджує, що ТОВ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО СПІЛКА ПРАВОСЛАВНИХ ЖУРНАЛІСТІВ є юридичною особою з власною назвою та зареєстрованим у встановленому порядку місцезнаходженням. Також Позивач є підприємством, заснованим та діючим у відповідності до чинного законодавства України й не є анонімною організацією , оскільки має засновників, які не є чорними піар-технологами УПЦ (МП) . Поряд з цим не відповідає дійсності й інформація щодо координації й фінансування діяльності Позивача з-за кордону. Підприємство має керівника та найманих робітників, в тому числі й журналістів, які створюють інформаційні матеріали під власними іменами.

А вислови співвідповідачів про те, що Позивач системно займається дезінформацією, фальсифікацією, очорненням , є показовим прикладом абсолютно свідомої брехні та маніпуляції , займається перекручуванням фактів, дезінформуванням суспільства, продукуванням медіапродукції, що не відповідає дійсності - це голослівний наклеп, оскільки жодного судового рішення про визнання інформації, поширеної Позивачем, недостовірною немає.

Позивач не вважає інформацію, поширену щодо нього співвідповідачами, ні оціночним судженням, ні суб'єктивною думкою, ні переконанням, ні критичною оцінкою певних фактів і недоліків, оскільки, на його погляд, вона висловлена у формі твердження. З тексту публікацій не вбачається, що співвідповідачі надають інформацію про Позивача як припущення і читач повинен розуміти даний текст в контексті припущення.

Він вважає, що поширена співвідповідачами інформація про нього подається в виді тверджень, які висловлені як доконані факти. По характеру ця інформація є недостовірною, негативною, наклепом та такою вигадкою автора, що дискредитує Позивача. Характер висловлювань у інформації, поширеній співвідповідачами, створює негативне враження та відношення до Позивача як до брехуна. Ця інформація може бути перевірена на предмет її відповідності дійсності та спростована.

Також Позивач переконаний у тому, що поширення такої негативної недостовірної інформації порушує його особисті немайнові права та завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, оскільки порушує його право на повагу до ділової репутації.

Тож, поширена співвідповідачами інформація формує негативну оцінку професіональної діяльності Позивача, порочить та принижує його ділову репутацію як професіонала у сфері інформаційних відносин. Створює про нього негативне враження як до суб'єкта інформаційної діяльності - інформаційного агентства, що публікує та поширює недостовірну інформацію, надає неякісні інформаційні послуги. Вказані публікації для Позивача є образливими і навіть шокуючими. Саме тому він і просить суд визнати їх недостовірними та такими, що принижують ділову репутацію ТОВ ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО СПІЛКА ПРАВОСЛАВНИХ ЖУРНАЛІСТІВ , а також зобов'язати автора та власників відповідних веб-сайтів спростувати поширену ними інформацію щодо Позивача.

11 грудня 2017 року від відповідача ОСОБА_10 до суду надійшло заперечення проти позову, в якому він просив відмовити у його задоволенні, вказуючи на деякі неточності у зазначенні позивачем своєї повної назви, а також на те, що всі висловлювання ОСОБА_3 у тексті статті є лише сукупністю оціночних суджень, думок, переконань, критичної оцінки певних фактів і недоліків, які є вираженням його суб'єктивної думки і поглядів, а тому не можуть бути предметом судового захисту. Позивач же звертає увагу суду лише на частину вказаної публікації, вириваючи її з контексту, та видає суто суб'єктивні судження ОСОБА_3 за ствердження. В той же час репутація самого позивача, на думку ОСОБА_10, є доволі неоднозначною, на підтвердження чого останнім наведено цілий ряд згадок про ТОВ Інформаційне агенство Спілка православних журналістів у інтернет публікаціях. Поряд з цим у своєму запереченні ОСОБА_10 зазначив також і про те, що позивачем не було надано суду жодного належного доказу на підтвердження того факту, що саме він є власником інтернет-ресурсу Релігія в Україні , а тому не вважає себе належним відповідачем у даній справі.

13 лютого 2018 року відзив на позовну заяву надійшов від представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8, в якому заперечується факт того, що відповідач ОСОБА_7 є власником веб-сайту Національний антикорупційний портал АНТИКОР , тобто він не має жодного відношення до вказаного веб-сайту та відповідно до поширення спірної інформації. Разом з тим, ОСОБА_7, як журналіст, також вважає, що у змісті вказаної статті не міститься інформації, яка б порушувала честь, гідність та ділову репутацію позивача, а наведені з неї витяги є лише оціночними судженнями.

23 лютого 2018 року представником ГО Детектор медіа суду було надано відзив, в якому викладена позиція заперечення ГО Детектор медіа проти позовних вимог та їх не визнання , зведена до того, що позов не базується на вимогах українського законодавства щодо поширення інформації, діяльності ЗМІ, гарантій журналістської діяльності, а також є необґрунтованими і недоведеними в належний спосіб. Так, відповідач вважає, що спірна інформація не містить зазначень повної чи скороченої назви, найменування юридичної особи позивача, інформаційного агентства як суб'єкта інформаційних відносин, інших вказівок, що однозначно можна сприйняти як згадування певної юридичної особи. Спірні висловлювання стосуються діяльності з поширення інформації, що здійснюється невизначеним суб'єктом, певною структурою, що відома як Спілка православних журналістів, тобто позивачем не доведено, що спірна інформація, яка містить спірні висловлювання стосуються саме юридичної особи - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "СПІЛКА ПРАВОСЛАВНИХ ЖУРНАЛІСТІВ".

До того ж спірна інформація є авторським матеріалом та лише частиною опублікованого інтерв'ю, яка містилася у відповіді учасника інтерв'ю - Директора департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури ОСОБА_13, що була надана ним на запитання журналіста ГО Детектор медіа , який проводив дане інтерв'ю в рамках реалізації великого змістовного редакційного проекту Мова ворожнечі , а тому ГО Детектор медіа не може ні визнавати позовні вимоги, ані заперечувати їх з огляду на належність авторства іншій особі.

Також ГО Детектор медіа звертає увагу суду на те, що позивачем зовсім не розмежовуються дії кожного з відповідачів окремо, хоча це має неабияке правове значення.

Що стосується недоторканності ділової репутації позивача, то ГО Детектор медіа не вважає її порушеною відповідачами через недоведеність позивачем наявності у нього доброї ділової репутації, а відповідно не надано і жодного доказу завдання шкоди такій діловій репутації.

У відзиві від 4 травня 2018 року представник Міністерства культури України заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що Міністерство є неналежним відповідачем у даній справі. Це підтверджується тим, що ГО Детектор медіа не зверталася до Міністерства про надання інформації, коментарів, інтерв'ю з питань, висвітлених в публікації під назвою: ОСОБА_13: Однією з причин мови ворожнечі є стереотипне мислення .Крім того, у Міністерстві здійсненням функцій, пов'язаних з організаційною, інформаційно-аналітичною роботою, забезпеченням зв'язків з громадськістю та пресою займається Патронатна служба, однак ні ГО Детектор медіа не зверталася до Міністерства, ні Патронатна служба не організовувала інтерв'ю з директором Департаменту у справах релігії та національностей Міністерства ОСОБА_12, а тому останній надавав нині спірну інформацію виключно як фізична особа, громадянин, експерт з питань релігії та медіа, тим більше, що дане інтерв'ю є суто суб'єктивним та навіть не розміщувалося на сайті Міністерства.

28 листопада 2017 року у даній справі було відкрито провадження та призначено її до судового розгляду на 13 грудня 2017 року.

13 грудня 2017 року представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів, яке відповідною ухвалою Прилуцького міськрайонного суду було задоволено лише частково, та про виклик свідка ОСОБА_14, яке ухвалою було задоволено, а судовий розгляд у даній справі відкладено на 10 січня 2018 року.

10 січня 2018 року клопотання про відкладення судового розгляду справи надійшло від представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та від представника Міністерства культури України ОСОБА_15 Крім того, від головуючого у даній справі судді того ж 10 січня 2018 року надійшла заява про самовідвід, яка була задоволена відповідною ухвалою, а справа передана до канцелярії Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області для визначення судді в порядку ст.33 ЦПК України.

11 січня 2018 року дану справу до розгляду було прийнято суддею Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Ільченком О.І. та призначено підготовче засідання на1 лютого 2018 року.

1 лютого 2018 року від представника відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8 до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі, яке відповідною ухвалою було задоволено, а підготовче засідання відкладено до 23 лютого 2018 року.

23 лютого 2018 року про відкладення розгляду даної справи клопотання надійшли від представника позивача - адвоката ОСОБА_6 та від представника Міністерства культури України ОСОБА_15, у зв'язку з чим підготовче засідання знову було відкладено до 19 березня 2018 року.

19 березня 2018 року до суду знов-таки надійшло клопотання від представника Міністерства культури України про відкладення розгляду справи, через що підготовче засідання було відкладено до 29 березня 2018 року.

29 березня 2018 року від представника Міністерства культури України в черговий раз надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та проведення наступного засідання вже у режимі відеоконференції, а від представника позивача - клопотання про залучення в якості співвідповідача ОСОБА_11, обидва з яких були задоволені ухвалою суду, а підготовче судове засідання відкладено до 23 квітня 2018 року.

23 квітня 2018 року за клопотаннями представника Міністерства культури України та ОСОБА_3 підготовче судове засідання відклалося до 4 травня 2018 року.

Ухвалою від 4 травня 2018 року підготовче провадження у даній справі було закрито, а справу призначено до судового розгляду на 14 червня 2018 року, який за клопотанням Міністерства культури України було ухвалено проводити в режимі відеоконференції, однак на прохання представників сторін відклалося до 19 липня 2018 року.

19 липня 2018 року за клопотанням представника позивача первісного відповідача - Міністерство культури України було замінено на належного - ОСОБА_3, а справу відкладено до 28 вересня 2018 року.

28 вересня 2018 року явку ОСОБА_3 було визнано обов'язковою, а у справі оголошено перерву до 18 жовтня 2018 року.

18 жовтня 2018 року судове засідання було відкладено до 5 листопада 2018 року за клопотанням відповідача ОСОБА_3

5 листопада 2018 року судове засідання було відкладено до 21 листопада 2018 року у зв'язку з викликом свідків.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити з зазначених у ньому підстав.

Представники відповідачів ОСОБА_7 та ГО Детектор медіа в судовому засіданні категорично заперечували проти задоволення позову, переконуючи суд у його безпідставності та недоведеності.

Відповідач ОСОБА_3 як у своїх письмових поясненнях, так і безпосередньо в судовому засіданні, підтримав позицію Міністерства культури України, підтверджуючи факт надання ним інтерв'ю журналісту ГО Детектор медіа виключно в якості фізичної особи та наполягаючи при цьому на відмові у задоволенні позову через його безпідставність.

Відповідачі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилися, але про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином та вчасно.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердила факт належної акредитації УЦПНА у здійсненні ним функцій Центру компетенції адресного простору українського сегменту мережі Інтернет, тобто законність видачі довідок про власників веб-сайтів саме Центром компетенції УЦПНА. Також свідок пояснила, що http://antikor.com.ua та https://antikor.com.ua - це єдиний веб-сайт, реєстрантом доменного імені якого ще з 15 липня 2013 року значиться ОСОБА_7.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, покази свідків та вивчивши всі наявні у справі документи, суд приходить до наступного висновку .

Так, на веб-сторінці веб-сайту ДЕТЕКТОР МЕДІА ( http://detector.media/) всесвітньої мережі Інтернет 15 лютого 2017 року дійсно було розміщено інтерв'ю директора Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України ОСОБА_12 під назвою: ОСОБА_13: Однією з причин мови ворожнечі є стереотипне мислення ( http://detector.media/infospace/article/123168/2017-02-15-andrii-yurash-odnieyu- z-prichin-movi-vorozhnechi-e-stereotipne-mislennya/ ).

У зазначеній публікації викладена відповідь директора Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України ОСОБА_12 на питання щодо запровадження санкцій відносно журналістів, котрі в своїх публікаціях використовують мову ворожнечі. Зокрема, ОСОБА_12 повідомив, а ГО Детектор Медіа поширив інформацію буквально наступного змісту: ...Спілка православних журналістів - організація, яка системно займається дезінформацією, фальсифікацією, очорненням, працює за принципами російської пропаганди. На щастя, це не дуже поширений медіаресурс, але він є показовим прикладом абсолютно свідомої брехні та маніпуляції. Це не медійна, а ідеологічна робота для певного замовника, координована й фінансована з-за кордону. На мій погляд, ці люди, які вже кілька років займаються перекручуванням фактів, дезінформуванням суспільства, продуктуванням медіапродукції, що не відповідає дійсності, повинні нести покарання... (т.1 а.с.22-26).

17 лютого 2017 року на веб-сторінці веб-сайту РЕЛІГІЯ В УКРАЇНІ ( https://www.religion.in.ua/ ) мережі Інтернет з посиланням на веб-сайт ДЕТЕКТОР МЕДІА було розміщено статтю під назвою: ОСОБА_14 департамента по делам религий: Идеология, которую исповедовали сторонники единства с Московским патриархатом, прогорела ( https://www.religion.in.ua/news/ukrainian _news/35646-glava-departamenta-po-delam-religii-ideologiуa-kotoruуu-ispovedovali-storonniki-edinstva-s-moskovskim-patriarxatom-progorela.html) .

У зазначеній статті відтворено інтерв'ю директора Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України ОСОБА_12 ДЕТЕКТОРУ МЕДІА з додатковою інформацією про Позивача. Зокрема, у статті міститься наступна інформація: ...При этом он напомнил о Союзе православных журналистов - анонимной организации, созданной черными пиар-технологами УПЦ (МП). Союз православных журналистов - организация, которая системно занимается дезинформацией, фальсификацией, очернением, работает по принципу российской пропаганды. К счастью, это не очень распространенный медиаресурс, но он показательный пример абсолютно сознательной лжи и манипуляции. Это не медийная, а идеологическая работа для определенного заказчика, координируемая и финансируемая из-за рубежа. На мой взгляд, эти люди, которые уже несколько лет занимаются искажением фактов, дезинформированием общества, продуцированием медиапродукции, которая не соответствует действительности, должны нести наказание... , - сказал ОСОБА_3 (т.1 а.с.19-21).

18 лютого 2017 року на веб-сторінці веб-сайту Національний антикорупційний портал АНТИКОР ( https://antikor.com.ua/ ) всесвітньої мережі Інтернет з посиланням на веб-сайт РЕЛІГІЯ В УКРАЇНІ також було розміщено статтю під назвою: Идеология, которую исповедовали сторонники единства с Московским патриархатом, прогорела , - ОСОБА_13 ( https://antikor.com.ua/articles/152553- ideologija_kotoruju_ispovedovali_storonniki_edinstva_s_moskovskim_patriarxatom_progorela_-_jurash).

У зазначеній статті повністю відтворена стаття ОСОБА_14 департамента по делам религий: Идеология, которую исповедовали сторонники единства с Московским патриархатом, прогорела , розміщена на веб-сайті РЕЛІГІЯ В УКРАЇНІ 17 лютого 2017 року. Зокрема, у статті міститься наступна інформація: ...При этом он напомнил о Союзе православных журналистов - анонимной организации, созданной черными пиар- технологами УПЦ (МП). Союз православных журналистов - организация, которая системно занимается дезинформацией, фальсификацией, очернением, работает по принципу российской пропаганды. К счастью, это не очень распространенный медиаресурс, но он показательный пример абсолютно сознательной лжи и манипуляции. Это не медийная, а идеологическая работа для определенного заказчика, координируемая и финансируемая из-за рубежа. На мой взгляд, эти люди, которые уже несколько лет занимаются искажением фактов, дезинформированием общества, продуцированием медиапродукции, которая не соответствует действительности, должны нести наказание... , - сказал ОСОБА_3 (т.1 а.с.17-18).

Згідно з довідками Центру компетенції УЦПНА (т.1 а.с.27-50, т.2 а.с.41) власниками вказаних вище веб-сайтів зазначені ГО Детектор Медіа , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 відповідно, тобто всі вони є належними відповідачами у даній справі, як і реселлер, який реєстрував домен religion.in.ua, - ОСОБА_11 (т.2 а.с.2-3, 8, 99), що в судовому засіданні підтвердила також свідок ОСОБА_16

З довідок, наданих ТОВ Інформаційне агентство СПЖ (т.1 а.с.51-53), вбачається, що кримінальні провадження як відносно товариства, так і відносно його службових осіб не розпочиналися, підозри не оголошувалися та вироки не виносилися, кошти для фінансування діяльності з-за кордону не надходили, а також рішення про визнання поширеної позивачем інформації недостовірною не виносилися.

Відповідно до ОСОБА_15 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.54-57) повним найменуванням позивача є: Товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Спілка православних журналістів , а скороченим - ТОВ Інформаційне агентство СПЖ , організаційно-правова форма - товариство з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код юридичної особи - 39738055.

В академічному тлумачному словнику української мови (т.1 а.с.80, 98) надається наступне значення слову: уважати (вважати) - мати якусь думку; думати, гадати .

А у статті Ствердження в семантичній структурі дієслів та іменників перелічені дієслова та віддієслівні утворення, що передають ствердження своїм лексичним значенням, зокрема: стверджувати, констатувати, запевняти, тощо (т.1 а.с.102-104).

Що стосується сайту позивача, то на ньому дійсно відсутня інформація про повне його найменування та організаційно-правову форму, на відміну від інших інформаційних ресурсів (т.1 а.с.99-100).

Роздруківками статей з різноманітних веб-сайтів засвідчується критична оцінка діяльності СПЖ рядом релігійних та держаних діячів України (т.1 а.с.105-182).

Статтею 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч.1 ст.94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно з п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до п.15 цієї Постанови при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в)

поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє

особисте немайнове право.

Так, в судовому засіданні було беззаперечно встановлено той факт, що 15 лютого 2017 року на веб-сторінці веб-сайту ДЕТЕКТОР МЕДІА , 17 лютого 2017 року на веб-сторінці веб-сайту РЕЛІГІЯ В УКРАЇНІ та 18 лютого 2017 року на веб-сторінці веб-сайту Національний антикорупційний портал АНТИКОР з'явилися статті зі згадкою про Спілку православних журналістів, що свідчить про поширення інформації про неї необмеженому колу осіб.

Однак в судовому засіданні жодним чином не було доведено, що спірна інформація стосується саме Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство Спілка православних журналістів , яке є конкретною юридичною особою та позивачем у даній справі, що цілком очевидно виключає наявність складу юридичного правопорушення, яке може бути підставою для задоволення даного позову, через відсутність однієї з необхідної сукупності обставин такого складу.

Зважаючи на наведене вище, суд не вважає за доцільне вдаватися до оцінки тих аргументів, які були наведені сторонами щодо достовірності спірної інформації, оскільки це є взаємовиключним з огляду на таку позицію суду.

На підставі ст.32 Конституції України, ст.94 Цивільного кодексу України, п.5, 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , керуючись ст.12-13, 81, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Інформаційне агенство Спілка православних журналістів (вул.Іллінська, буд.12, к.215, м.Київ, 04070, ідентифікаційний код - 39738055) до ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, 17500), ОСОБА_10 (АДРЕСА_2, 02166), громадської організації Детектор Медіа (вул. Ризька, буд.15, м.Київ, 04060, ідентифікаційний код - 26476763), ОСОБА_11 (АДРЕСА_3), ОСОБА_3 (вул. Івана Франка, буд.19, м.Київ, 01601), про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 3 грудня 2018 року.

Головуючий: О.Ільченко