Постанова

від 18.12.2018 по справі 402/142/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року м. Кропивницький

справа № 402/142/18

провадження № 22-ц/4809/125/18

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представник СТОВ Агрофірма Нива - Іванова І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2018 року, суддя Ясінський Л.Ю., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива про розірвання договору оренди земельної ділянки.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18.05.2012 року між її чоловіком ОСОБА_4 та СТОВ Агрофірма Нива було укладено договір № 515 оренди земельної ділянки площею 4,2953 га, кадастровий номер НОМЕР_1, державний акт на право приватної власності на землю від 29.03.2002 року.

Згідно п.8 вказаного договору термін оренди земельної ділянки становив 10 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Позивач, як спадкоємець, 16 липня 2014 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку.

ОСОБА_1 зазначила, що перші роки після смерті чоловіка вона не могла належними чином займатись усім господарством, тому не заперечувала проти користування відповідачем земельної ділянки.

В подальшому вирішила приступити до самостійного обробітку земельної ділянки та звернулась до відповідача із пропозицією про розірвання спірного договору.

Крім того, у зв'язку із зміною нормативно грошової оцінки землі із початку липня 2017 року почала систематично звертатись до відповідача з пропозиціями спочатку переукладання договору, а в подальшому і вимогою про розірвання, однак відповідач кожного разу ухилявся від її пропозицій.

У п. 37 договору оренди вказано, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Просила суд розірвати договір оренди землі №515 від 18 травня 2012 року укладений між ОСОБА_4 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива".

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначено, що позивач не була стороною договору оренди №515 і відповідно не знала та не могла знати про його істотні умови, а також про можливість дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки. Крім того, факт одержання нею орендної плати не може свідчити про те, що вона відмовлялася реалізувати своє право на дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Початок перебігу строку позовної давності починається з 17.03.2017 року, тобто з дня отримання позивачем примірника оскаржуваного договору земельної ділянки, оскільки саме з цього моменту позивач дізналася про наявність у неї права вимагати дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 24.07.2018 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2018 року та призначено справу до розгляду 18.09.2018 року на 11 год.30 хв.

18.09.2018 року розгляд справи було відкладено на 03.10.2018 року на 15 год. 00 хв. у зв'язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному.

03.10.2018 року розгляд справи не відбувся у зв'язку із ліквідацією Апеляційного суду Кіровоградської області.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах постановлено ліквідувати Апеляційний суд Кіровоградської області та утворити Кропивницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Кіровоградську область, з місцезнаходженням у місті Кропивницькому.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, у разі ліквідації суду, який розглядав справ, суд передає справу на розгляд іншому суду.

Відповідно до ст. 147 Закону України Про судоустрій та статус суддів рішенням зборів Кропивницького апеляційного суду від 02 жовтня 2018 року №6 днем початку роботи Кропивницького апеляційного суду визначено 05 жовтня 2018 року.

05 жовтня 2018 року Кропивницький апеляційний суд розпочав свою роботу.

У зв'язку з ліквідацією Апеляційного суду Кіровоградської області справу передано до утвореного Кропивницького апеляційного суду та 08 жовтня 2018 року розподілено колегії суддів для розгляду справи.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10.10.2018 року справу призначено на 08.11.2018 року на 12 год.00 хв.

З матеріалів справи вбачається, що до суду надано відзив на апеляційну скаргу від СТОВ Нива в якому відповідач заперечує проти апеляційної скарги та зазначає, що позивач після смерті свого чоловіка отримувала орендну плату, про наявність договору оренди землі, укладеного між відповідачем та її покійним чоловіком вона знала.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що 18 травня 2012 року між ОСОБА_4 та СТОВ Агрофірма Нива був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 4.2953 га, яка розташована на території Кам'янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.

Зазначений договір зареєстрований відділом Держкомзему в Ульяновському районі Кіровоградської області 18.05.2012 року.

Земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту серія НОМЕР_3, виданого Ульяновською районною державною адміністрацією.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 липня 2014 року, серія бланку НОМЕР_2, позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 успадкувала земельну ділянку розміром 4,2953 га.

Згідно п. 37 договору оренди від 18 травня 2012 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору".

Суд першої інстанції зазначив, що оспорюваний договір оренди укладено 18.05.2012 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4.

16 липня 2014 року позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4

Із зазначеним позовом до суду ОСОБА_1 звернулася лише 16.02.2018 року, тобто з пропуском строку.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач після смерті чоловіка перші роки не заперечувала проти користування відповідачем земельною ділянкою, отримувала орендну плату та своїми діями підтвердила свою згоду на користування земельною ділянкою.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач достовірно знала та могла дізнатися про існування договірних відносин щодо використання СТОВ Агрофірма Нива належної їй в порядку спадкування земельної ділянки саме починаючи із 16 липня 2014 року, а тому відмовив у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права, без поважних на те причин.

Проте погодитись з висновками суду першої інстанції неможливо.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Сторони належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи .

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2012 року між ОСОБА_4 та СТОВ Агрофірма Нива був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 4.2953 га, яка розташована на території Кам'янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. Земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту серія НОМЕР_3, виданого Ульяновською районною державною адміністрацією.

Зазначений договір зареєстрований відділом Держкомзему в Ульяновському районі Кіровоградської області 18.05.2012 року.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16 липня 2014 року, серія бланку НОМЕР_2, позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 успадкувала земельну ділянку розміром 4,2953 га.

Відповідності до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п. 37 договору оренди від 18 травня 2012 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору .

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, висвітленої в рішенні Стаббініс та інші проти Сполученого Королівства від 22 жовтня 1996 року, строк позовної давності переслідує кілька важливих цілей, а саме забезпечує правову визначеність і остаточність, захищає потенційних відповідачів від застарілих вимог, які було б важко спростувати, і дозволяє уникнути несправедливості, яка може виникнути при прийняті судами рішень щодо подій, що мали місце в далекому минулому на підставі доказів, які з часом можуть стати ненадійними і недостатніми.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України - перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідач заявив про застосування позовної давності .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що початок перебігу позовної давності розпочався з моменту отримання свідоцтва про спадщину позивачем - 16.07.2014 року, однак з позовними вимогами про розірвання договору оренди землі позивач звернулася лише 16.02.2018 року тобто з пропуском строку позовної давності відповідно до статті 257 ЦК України.

Висновки суду першої інстанції є необґрунтованими , оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач в момент отримання свідоцтва про спадщину знала про істотні умови договору викладені в договорі оренди від 18.05.2012 року, зокрема про п.37 договору , який передбачав, що згідно п. 37 договору оренди від 18 травня 2012 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору .

Відсутні докази на підтвердження того, що позивач знала про істотні умови договору до часу отримання спірного договору, березень 2017 року. Таким чином висновки суду першої інстанції, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом, ґрунтуються на припущеннях, що є порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частин 5,6 статті 81 ЦПК України - докази надаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того аналізуючи спірний договір оренди, зокрема пункт 37, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний договір не містить чітко визначеного періоду часу на протязі якого п.37 договору може бути реалізований.

Встановлене свідчить , що позивач реалізувала своє право на розірвання договору оренди після того, як дізналась про її право на розірвання договору оренди, а так як в добровільному порядку відповідач не виконав умови п.37 спірного договору оренди то вона звернулась за захистом порушеного права у суд відповідно до діючого законодавства.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги встановлені обставини дійшов висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи допустив порушення норм процесуального права, зокрема не встановив дійсні обставини по справі не сприяв всебічному розгляду справи і як наслідок ухвалив судове рішення, яке не ґрунтується на доказах, а тому є всі підстави для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення, яким позов підлягає задоволенню, відповідно рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2018 року підлягає скасуванню. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №515 від 18 травня 2012 року укладений між ОСОБА_4 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Нива , відповідно до якого було передано в оренду земельну ділянку площею 4, 2953 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Стягнути із Сільськогосподарським товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Нива на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1057, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2018 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №515 від 18 травня 2012 року укладений між ОСОБА_4 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Нива , відповідно до якого було передано в оренду земельну ділянку площею 4, 2953 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Стягнути із Сільськогосподарським товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Нива на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1057, 20 грн.

Текст постанови складено 22. 12.2018 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: