Рішення

від 18.12.2018 по справі 2340/3915/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року справа № 2340/3915/18

10 годин 21 хвилина м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу № 2340/3915/18

за позовом приватного підприємства Черкаси-Інтерстрой (вул. Академіка Корольова, 11, оф. 205, м. Черкаси, 18029, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38646241) [представник позивача - не прибув]

до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) [представник відповідача ОСОБА_1 - за довіреністю]

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, прийняв рішення.

26.09.2018 ПП Черкаси-Інтерстрой , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області просив: скасувати як протиправні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області: від 11.06.2018 №0005831410 з податку на прибуток підприємств у сумі 1596411 грн., від 11.06.2018 №0005821410 з податку на додану вартість у сумі 1517910 грн. та від 29.08.2018 №009142200 з єдиного податку у сумі 90328 грн.

16.10.2018 позивачем під час підготовчого засідання подано заяву про збільшення позовних вимог (а.с.176-177), відповідно до якої позивач просив: скасувати як протиправні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області: від 11.06.2018 №0005831410 з податку на прибуток підприємств у сумі 1596411 грн., від 11.06.2018 №0005821410 з податку на додану вартість у сумі 1517910 грн. та від 29.08.2018 №009142200 з єдиного податку у сумі 90328 грн.; скасувати як протиправну податкову вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.09.2018 № 59356-17; скасувати як протиправне рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 25.09.2018 № 40891/23-00-17-02-019 про опис майна у податкову заставу; скасувати як протиправне рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.09.2018 № 1/23-00-50-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Позивачем надано докази сплати судового збору у сумі 48069,74 грн. (а.с.2) та згідно платіжного доручення від 11.10.2018 № 177 у сумі 5286 грн. (а.с.178).

27.11.2018 позивачем під час підготовчого засідання подано заяву про забезпечення позову (а.с.223-225) у адміністративній справі № 2340/3915/18 шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.09.2018 № 1/23-00-50-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2340/3915/18, та надано докази сплати судового збору у сумі 528,60 грн. (а.с.226). Ухвалою від 03.12.2018 відмовлено у задоволенні заяви ПП Черкаси-Інтерстрой про забезпечення позову у адміністративній справі № 2340/3915/18.

27.11.2018 позивач під час підготовчого засідання звернувся із заявою про залишення без розгляду частини позовних вимог щодо скасувати як протиправних: податкової вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.09.2018 № 59356-17; рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 25.09.2018 № 40891/23-00-17-02-019 про опис майна у податкову заставу. У поданій заяві позивач просив повернути судовий збір, сплачений за зазначені позовні вимоги. Ухвалою від 05.12.2018 позовну заяву за позовом ПП Черкаси-Інтерстрой до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у частині позовних вимог щодо скасування як протиправної податкової вимоги Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.09.2018 № 59356-17 та скасування як протиправного рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 25.09.2018 № 40891/23-00-17-02-019 про опис майна у податкову заставу - залишено без розгляду. Повернуто позивачеві з державного бюджету України, сплачений відповідно до платіжного доручення від 11.10.2018 № 177 судовий збір у сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. у зв'язку із зменшенням позовних вимог.

Ухвалою від 05.12.2018 підготовче провадження у адміністративній справі №2340/3915/18 - закрито, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.12.2018 о 09 год. 00 хв. Представник позивача у судове засідання о 09 год. 00 хв. 18.12.2018 не прибув, о 09 год. 04 хв. надійшло на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника позивача. Оскільки позивачем не було своєчасно надано доказів на підтвердження клопотання (підтвердження засобами електронного зв'язку надійшло о 10 годині 15 хвилин, а нарадча кімната - з 10 годин 01 хвилини і до 10 годин 21 хвилини) і відсутня позиція позивача щодо цього, суд, з урахуванням позиції представника відповідача щодо застосування розсуду суду, вирішив здійснити розгляд справи по суті у контексті забезпечення судового захисту у публічно-правових відносинах.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у період з 08.05.2018 до 17.05.2018 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (код за ЄДРПОУ 33457208), Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код за ЄДРПОУ 38715770), Департаментом житлово - комунального комплексу Черкаської міської ради (код за ЄДРПОУ 26323404), Геронимівською сільською радою (код за ЄДРПОУ 26357923), Черкаською СШ І-Ш ступенів №3 (код за ЄДРПОУ 25728487), Черкаською ОСОБА_2 №29 (код за ЄДРПОУ 26536028), Черкаською ОСОБА_2 №5 (код за ЄДРПОУ 26536040), Деньгівською сільською радою (код за ЄДРПОУ 34117511), Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код за ЄДРПОУ 36299692), КП ЧЕЛУАШ (код за ЄДРПОУ 05445296), Виконавчим комітетом Чорнобаївської селищної ради (код за ЄДРПОУ 04410924) за період з 01.01.2015 до 31.12.2017. Позивачем під час проведення перевірки були надані відповідачу у повному обсязі всі документи, що пов'язані з предметом перевірки, в тому числі оригінал листа - заяви про повернення коштів разом з конвертом від Департаменту житлово - комунального комплексу Черкаської міської ради від 09.06.2016 року за вих. №6844-01 21. За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 24.05.2018 №215/23-00-14-1007/38646241 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП Черкаси-Інтерстрой (код ЄДРПОУ 38646241) з питань дотримання вимог податкового законодавства (далі по тексту - акт) де зазначено, що позивачем під час проведення перевірки не надано листа-заяви про повернення коштів від Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, на підставі чого відповідач робить необґрунтований та незаконний, на думку позивача, висновок щодо неправомірного виключення позивачем у звітному періоді повернутого авансу зі складу доходу та припинення перебування з 01.07.2016 з використанням спеціального податкового режиму - спрощеної системи оподаткування. Відповідачем акт із засвідченням факту відмови надання документів позивачем не складався, тому твердження щодо не надання позивачем листа-заяви про повернення коштів документально не підтверджені. Позивач зазначає, що 17.05.2018 відповідач звернувся до Департаменту житлово - комунального комплексу Черкаської міської ради (надалі - Департамент ЖКК) з листом про надання інформації та її документального підтвердження за вих. №21005/23-00-14-1014, а саме: засвідчені підписом суб'єкта господарювання або його посадовою особою та скріплені печаткою копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операції та розрахунків, що здійснювалися з платником податків (позивачем) за період з 01.01.2016 до 31.12.2016. 22.05.2018 листом за вих. №8358-01-20 Департаментом ЖКК надано відповідь відповідачу разом з копіями документів, що вимагались. 24.05.2018 відповідач додатково звернувся з листом за вих. №22081/23-00-14-10 до Департаменту ЖКК з проханням повідомити чи звертався Департамент до позивача з листом - заявою про повернення бюджетних коштів. 07.06.2018 за вх. №793/9 відповідачем отримано лист від Департаменту ЖКК, яким останній повідомляє, що 09.06.2016 за вих. №6844-01-21 поштою було направлено лист-заяву про повернення коштів як невикористаного авансу за договором від 30.10.2015 №223 у сумі 1383336,00 грн. і позивачем 10.06.2016 було здійснено таке повернення на відповідний рахунок Департаменту ЖКК. Позивач зазначає, що відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято без урахування документів, отриманих від позивача під час проведення перевірки та адміністративного оскарження актів індивідуального характеру, інформації отриманої від Департаменту, що підтверджує відсутність порушень, зазначених в акті та відсутність підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень. Позивач вважає, що протягом календарного року не перевищував граничного обсягу доходу встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755), у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування до позивача наслідків передбачених підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу №2755. Інші вимоги є похідними від рішення від 29.08.2018 №009142200 з єдиного податку у сумі 90328 грн. (яким частково задоволено скаргу платника під час досудового оскарження), а тому очевидним є протиправність рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.09.2018 № 1/23-00-50-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Відповідач позов не визнав, 06.11.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що під час проведення перевірки, позивачем не було надано лист-заяву від Департаменту ЖКК про повернення коштів. На адресу Департаменту ЖКК було направлено відповідачем лист від 16.05.2018 № 21005/23-00-14-1014 Про надання інформації та її документального підтвердження про те, чи зверталися до ПП Черкаси-Інтерстрой про повернення бюджетних коштів. Листом від 22.05.2018 № 8358-01-20 Департаментом ЖКК надано відповідь, що невикористану суму авансу 1 383 336,00 грн. ПП Черкаси-Інтерстрой повернуто Департаменту на виконання договору від 30.10.2015 № 223. Зазначений лист містить перелік додатків, а саме: банківські виписки, платіжні доручення, рахунок-фактуру, акти виконаних робіт, серед яких відсутній лист-заява про повернення коштів. 24.05.2018 на адресу Департаменту ЖКК направлено лист № 22081/23-00-14-10 Про надання інформації та її документального підтвердження у якому податковий орган просив повідомити, чи звертався Департамент ЖКК до ПП Черкаси-Інтерстрой з листом-заявою про повернення коштів. Листом від 04.06.2018 № 8970-01-20 надано відповідь де зазначено, що 09.06.2016 за вих. № 6844-01-21 поштою направлено лист (заяву про повернення коштів) ПП Черкаси-Інтерстрой щодо повернення невикористаного авансу за договором від 30.10.2015 № 223 у сумі 1383336 грн., проте копії листа-заяви про повернення коштів та доказів його направлення на адресу позивачеві надано не було, у зв'язку з чим, на адресу Департамента ЖКК Черкаської міської ради було направлено запит від 03.07.2018 № 28129/23-00-14-1014 про надання засвідчено копії конверту з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ПП Черкаси-Інтерстрой листа-заяви про повернення коштів від 09.06.2016 № 6844-01-21 та копію журналу вихідної кореспонденції з реєстрації вказаного листа-заяви. 24.07.2018 надано відповідь № 11701-01-20 із копією витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, де порядковий номер реєстрації вихідного листа на адресу ПП Черкаси-Інтерстрой не відповідає реєстраційним даним зазначеного журналу. У зв'язку із зазначеним під час проведення перевірки податковий орган дійшов висновку, що Департамент ЖКК не звертався з листом - заявою про повернення авансу у сумі 1383336 грн. до ПП Черкаси-Інтерстрой на виконання підпункту 5 пункту 292.11 статті 292 Кодексу №2755, а тому ПП Черкаси-Інтерстрой неправомірно здійснено перерахунок обсягу доходу у сумі 1383336 грн. з наданням уточнення до раніше поданої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за І квартал 2016 року. Тому, з 30.06.2016 анульовано реєстрацію платника єдиного податку і з 01.07.2016 позивач мав застосовувати правила загальної системи оподаткування. Перевіркою встановлено, що ПП Черкаси-Інтерстрой безпідставно не включено дохід у сумі 1383336 грн. до доходу декларації єдиного податку за півріччя 2016 року та не сплачено єдиний податок із зазначеної суми. Оскільки, перевіркою встановлено, що загальна сума доходу позивача за півріччя 2016 року становить 5061912 грн., що не відповідає вимогам пункту 291.4 статті 291 Кодексу №2755, то згідно пунктів 299.10, 299.11 статті 299 Кодексу №2755 з 01.07.2016 свідоцтво платника єдиного податку ПП Черкаси-Інтерстрой вважається анульованим, у зв'язку з чим прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП Черкаси-Інтерстрой від 26.09.2018 № 1/23-00-13-50-01. За результатами перевірки, оформленої актом від 24.05.2018 № 215/23-00-14-1007/38646241 встановлено порушення ПП Черкаси-Інтерстрой вимог: пункту 292.1, пункту 292.3 та пункту 292.6 статті 292, пункту 293.3, пункту 293.5 статті 295 (а.с.61) Кодексу №2755 у результаті чого занижено єдиний податок, що належить сплаті на суму на 256191 грн. за 2016 рік.; пункту 134.1 статті 134 Кодексу №2755, підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.4, підпункту 2.1 пункту 2 наказу № 88, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV у результаті чого занижено податок на прибуток на суму 429 686 грн. за 2016 рік та 847443 грн. за 2017 рік; пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.1, 183.2, 183.10 статті 183 та підпунктів а , б пункту 185.1 статті 185 Кодексу №2755 у результаті чого встановлено не вжиття заходів по обов'язковій реєстрації платником податку на додану вартість та заниження податку на додану вартість, що належить сплаті до бюджету: у 2016 році у сумі 272 724 грн., у тому числі за вересень - 43 152 грн., за жовтень 2016 - 227 430 грн., за листопад - 1 764 грн., за грудень - 378 грн.; у 2017 році у сумі 941 604грн., у тому числі за січень - 198 515 грн., за лютий - 285 810 грн., за березень - 267 976 грн., за квітень - 56 053 грн., за травень - 102 768 грн., за липень - 16 458 грн., за серпень - 14 024 грн. На підставі акта перевірки від 24.05.2018 № 215/23-00-14-1007/38646241 було прийнято податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області: від 11.06.2018 №0005831410 з податку на прибуток підприємств у сумі 1596411 грн., від 11.06.2018 №0005821410 з податку на додану вартість у сумі 1517910 грн. та від 29.08.2018 №009142200 з єдиного податку у сумі 90328 грн. (за результатом оскарження). Представник відповідача просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

27.11.2018 позивачем подано відповідь на відзив де зазначено, що відповідачем не спростовано факт наявності у позивача листа-заяви про повернення коштів під час перевірки і на момент прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 26.09.2018 №1/23-00-50-01 та податкового повідомлення-рішення від 29.08.2018 №009142200 за платежем єдиний податок з юридичних осіб у сумі 90 328,00 грн. відповідач був обізнаний про наявність листа від 09.06.2016 за №6844-01-21, отримавши копію. Зазначено позивачем, що наявність чи відсутність листа-заяви про повернення коштів не має значення для вирішення даного спору, оскільки серед первинних бухгалтерських документів, наданих відповідачу під час перевірки були банківські виписки, що підтверджували як факт отримання 12.03.2016 позивачем авансу від Департаменту ЖКК у сумі 3263175 грн., так і факт повернення 10.06.2016 Департаменту ЖКК невикористаної суми авансу 1383336 грн. Позивач подав уточнюючу декларацію, якою на підставі первинних документів скоригував суму коштів, отриманих як дохід, та правомірно зменшив обсяг доходу, що є базою оподаткування для платників єдиного податку - юридичних осіб. Позивач вважає, що позиція відповідача щодо наявності листа-заяви про повернення коштів, не може підміняти зміст договірних відносин, оскільки правова підстава повернення коштів є не лист-заява про їх повернення, а пункт 4.1 договору від 30.10.2015 №223 на виконання робіт з реконструкції вул. Сурікова в м. Черкаси (І черга). За наявності домовленості про повернення коштів закріпленої договором, подання листа-заяви від контрагента про повернення коштів на виконання договору не є виключно обов'язковим. Позивач зазначає, оскільки податкове повідомлення-рішення від 11.06.2018 №0005831410 засноване на висновку відповідача про необхідність безальтернативного включення в дохід позивача повернутих коштів, що мало наслідком прийняття інших ППР та анулювання статусу платника єдиного податку спірні повідомлення-рішення є неправомірними. Висновки відповідача про похідну властивість з несплати податку на прибуток та податку на додану вартість ґрунтуються на безпідставному висновку про перевищення позивачем обсягу доходу, як платника єдиного податку. Оскільки позивач, на його думку, не перевищив обсяг доходу за півріччя 2016 року і у цілому за інші податкові періоди, то відповідно, не має підстав для оподаткування доходів позивача податком на прибуток та податком на додану вартість і отримання статусу платника ПДВ.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Конституцією України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що ПП Черкаси-Інтерстрой взято на облік в ДПІ у м. Черкасах як платника податків 15.03.2013 за № 23011347770, зареєстрований як платник єдиного внеску 15.03.2013 за №2327009498 (а.с.96) Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку (а.с.116) від 12.08.2016 №1623013404799 (примітка: витяг є чинним до внесення змін до Реєстру - якщо до Реєстру внесені зміни щодо відомостей, що зазначені у витягу, витяг втрачає чинність) - ПП Черкаси-Інтерстрой входить до третьої групи платника єдиного податку із застосуванням ставки 5%.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755). Згідно пункту 11.1 статті 11 Кодексу №2755 спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом. Відповідно до пункту 11.2 статті 11 Кодексу №2755 спеціальний податковий режим - система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів. Главою 1 розділу XIV Кодексу №2755 визначено особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено, що на підставі наказу відповідача від 08.05.2018 № 882 про призначення перевірки ПП Черкаси-Інтерстрой та наказу відповідача від 15.05.2018 № 905 про продовження строків проведення перевірки посадовими особами відповідача у період з 08.05.2018 до 17.05.2018 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у взаємовідносинах з Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради (код за ЄДРПОУ 33457208), Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код за ЄДРПОУ 38715770), Департаментом житлово - комунального комплексу Черкаської міської ради (код за ЄДРПОУ 26323404), Геронимівською сільською радою (код за ЄДРПОУ 26357923), Черкаською СШ І-Ш ступенів №3 (код за ЄДРПОУ 25728487), Черкаською ОСОБА_2 №29 (код за ЄДРПОУ 26536028), Черкаською ОСОБА_2 №5 (код за ЄДРПОУ 26536040), Деньгівською сільською радою (код за ЄДРПОУ 34117511), Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код за ЄДРПОУ 36299692), КП ЧЕЛУАШ (код за ЄДРПОУ 05445296), Виконавчим комітетом Чорнобаївської селищної ради (код за ЄДРПОУ 04410924) за період з 01.01.2015 до 31.12.2017. Результати перевірки оформлено актом від 24.05.2018 № 215/23-00-14-1007/38646241, де зафіксовано висновок про порушення ПП Черкаси-Інтерстрой (а.с.61): пункту 292.1, пункту 292.3 та пункту 292.6 статті 292, пункту 293.3, пункту 293.5 статті 295 Кодексу №2755 у результаті чого занижено єдиний податок, що належить сплаті на суму на 256191 грн.за 2016 рік.; пункту 134.1 статті 134 Кодексу №2755, підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.4, підпункту 2.1 пункту 2 наказу № 88, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV у результаті чого занижено податок на прибуток на суму 429 686 грн. за 2016 рік та 847443 грн.за 2017 рік; пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.1, 183.2, 183.10 статті 183 та підпунктів а , б пункту 185.1 статті 185 Кодексу №2755 у результаті чого встановлено не вжиття заходів обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість та заниження податку на додану вартість, що належить сплаті до бюджету: у 2016 році у сумі 272 724 грн., у тому числі за вересень - 43 152 грн., за жовтень 2016 - 227 430 грн., за листопад - 1 764 грн., за грудень - 378 грн.; у 2017 році у сумі 941 604грн., у тому числі за січень - 198 515 грн., за лютий - 285 810 грн., за березень - 267 976 грн., за квітень - 56 053 грн., за травень - 102 768 грн., за липень - 16 458 грн., за серпень - 14 024 грн. На підставі акту перевірки від 24.05.2018 № 215/23-00-14-1007/38646241 було прийнято податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області: від 11.06.2018 №0005831410 з податку на прибуток підприємств у сумі 1596411 грн., від 11.06.2018 №0005821410 з податку на додану вартість у сумі 1517910 грн. та від 29.08.2018 №009142200 з єдиного податку у сумі 90328 грн. (за результатом процедури адміністративного оскарження). 26.09.2018 прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ПП Черкаси-Інтерстрой № 1/23-00-13-50-01 з 30.06.2018.

Судом встановлено, що 27.06.2018 позивачем у порядку адміністративного оскарження подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 11.06.2018 №0005841410, №0005831410, №0005821410 до Державної фіскальної служби України, до якої, зокрема було додано лист-заяву Департаменту ЖКК Черкаської міської ради від 09.06.2016 вих.№6844-01-21 з конвертом (а.с.74-81). 17.07.2018 Державною фіскальною службою прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги №23754/6/99-99-11-01-02-25 (а.с.82). Згідно рішення про результати розгляду скарги від 27.08.2018 №27506/6/99-99-11-01-02-25 Державною фіскальною службою України скасовано ППР від 11.06.2018 №0005841410 про збільшення грошового зобов'язання у сумі 256191 грн. за основним платежем та застосування штрафних фінансових санкцій у сумі 64048 грн. (разом 320239 грн.) у сумі 183 928,6 грн. (основний платіж - 72262,40 грн., штрафні (фінансові) санкції - 18065,60 грн.), а у іншій частині ППР від 11.06.2018 №0005841410 та ППР від 11.06.2018 №0005831410 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 1277129 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 319282 грн. (разом 1596411 грн.), №0005821410 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1214328 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 303582 грн. (разом 1517910 грн.) залишено без змін, скаргу задоволено частково. 29.08.2018 на підставі акту перевірки від 24.05.2018 №215/23-00-14-1007/38646241 та рішення Державної фіскальної служби України від 27.08.2018 № 27506/6/99-99-11-01-02-25 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №009142200 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем Єдиний податок з юридичних осіб у сумі 90 328,00 грн. (а.с.90). Під час процедури адміністративного оскарження рішення відповідача №0005841410 у сумі 320239 грн. контролюючому органу вищого рівня було достовірно відомо про наявність листа-заяви на повернення коштів з огляду на вх.№793/9 від 07.06.2018 (а.с.197), про що зазначено у запереченнях від 14.06.2018 вх.№11190/10 на акт перевірки (а.с.201-203) з наданням у додатку листа - заяви від 09.06.2016 №6844-01-21, та фактичне перерахування коштів (а.с.158-159) згідно описаних та відображених у акті перевірки відомостей за даними бухгалтерського обліку позивача.

Згідно пункту 56.4 статті 56 Кодексу №2755 під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Контролюючим органом не мотивовано у рішенні про результати розгляду скарги від 27.08.2018 (а.с.83-88) причини не врахування як первинного документа у відображенні господарської операції листа-заяви Департаменту ЖКК та аналізу відповідного відображення у бухгалтерському обліку господарської операції із впливом на зміну активів платника за результатом повернення невикористаного авансу у сумі 1383336 грн.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість, оскільки будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Державні органи, що не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення Європейського суду з прав людини у справі Rysovskyy проти України, від 20.01.2012, №29979/04, п.71). Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.01.2012 Rysovskyy проти України, №29979/04, зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.08.2018 №009142200 з єдиного податку у сумі 90328 грн. варто зазначити про таке.

Згідно пункту 292.14 статті 292 Кодексу №2755 визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Варто зазначити, що акт перевірки складено 24.05.2018, рішення від 11.06.2018 №0005841410 у сумі 320239 грн. скасовано (а.с.83-88) і прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 29.08.2018 №009142200 у сумі 90 328 грн. (а.с.90), тобто без урахування доводів позивача і з твердженням, що ПП Черкаси-Інтерстрой неправомірно здійснило перерахунок доходу у сумі 1383336 грн. шляхом надання уточнення до раніше поданої податкової декларації за перший квартал 2016 року без листа-заявки від Департаменту ЖКК а виключило цю суму повернутого авансу зі складу доходу. Суд критично оцінює твердження відповідача щодо дотримання реєстраційної процедури Департаментом ЖКК, позаяк це питання не перевірялось у контексті здійснення податкового контролю та не перебувало у сфері відповідальності позивача.

Надаючи оцінку твердження позивача і відповідача щодо неврахування листа-заяви від 09.06.2016 № 6844-01-21 (а.с.12, а.с.14, а.с.16, а.с.197 ) варто зазначити про таке.

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу №2755 (пункт 292.13 статті 292 Кодексу №2755). Згідно з пунктами 296.3 та 296.7 статті 296 Кодексу №2755, платники єдиного податку третьої групи - юридичні особи складають Декларацію наростаючим підсумком та подають до контролюючого органу у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Платники єдиного податку третьої групи - юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу №2755(підпункт 296.1.3 пункту 296.1 статті 296 Кодексу №2755). Об'єктом оподаткування для юридичної особи, яка сплачує єдиний податок, згідно з підпунктом 292.1.2 пункту 292.1 статті 291 Кодексу №2755вважається будь-який дохід, включаючи дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу №2755. Для платників єдиного податку третьої групи (юридичних осіб) дохід визначається на підставі даних обліку (спрощеного бухгалтерського обліку) (пункт 292.13 статті 292, підпункт 296.1.3 пункту 296.1 статті 296 Кодексу №2755), що здійснюється згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку. Відповідно до пункту 292.6 статті 292 Кодексу №2755 датою отримання доходу платника єдиного податку є отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Суд не погоджується із висновками відповідача про не надання під час проведення перевірки первинних документів щодо підтвердження здійснюваних господарських операцій у контексті порушення підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.4, підпункту 2.1 пункту 2 наказу Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 № 88 Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Наказ № 88), статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996), оскільки документ (лист-заявка, договори, регістри бухгалтерського оладку, публічна звітність), що наданий до заперечень і під час адміністративної процедури оскарження сукупно з можливістю проведення звірок і системного аналізу мав отримати справедливу оцінку відповідача з огляду на мету реалізації повноважень у здійсненні податкового контролю і дотримання принципів діяльності позивача.

Згідно підпункту 1.2 пункту 1 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Підпунктом 2.4 пункту 2 Наказу № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Пунктом 2.1 Наказу № 88 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 3 статті 9 Закону № 996 передбачено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку у регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Кодексу №2755 для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Підпунктом 44.2 статті 44 Кодексу №2755 встановлено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Відповідно до підпункту 44.3 статті 44 Кодексу №2755 платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Судом встановлено, що договір від 30.10.2015 № 223 укладено між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради та ПП Черкаси-Інтерстрой (а.с. 117). В акті перевірки (а.с.34) зазначено: згідно журналу ордеру і відомості за рахунком 361 за червень по Департаменту ЖКК сальдо на початок періоду по кредиту складає 2014112 (Дт361 Кт70 - 795439,71 грн.; Дт361 Кт311 - 1383336 грн.; Дт311 Кт361 - 164663,71 грн.) сальдо на кінець періоду відсутнє. 10.06.2016 ПП Черкаси-Інтерстрой повертає (а.с.35) Департаменту ЖКК на розрахунковий рахунок 1383336 грн. (призначення платежу - повернення невикористаної суми авансу об'єкта реконструкції згідно договору від 30.10.2015 №223).

Судом встановлено, що аванс отримано 12.03.2016 у сумі 3263175 грн. з включенням до складу доходу у першому кварталі 2016 року і повернуто невикористану частину у межах бюджетного року 1383336грн. з виключенням зі складу доходу і відображенням в уточненій декларації до першого кварталу 2016 року, що зафіксовано актом перевірки (а.с.53). Натомість, зазначено перевіряючими, що під час перевірки не надано лист-заявку про повернення Департаменту ЖКК коштів (а.с.54).

Згідно статті 365 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Про зміну та розірвання договору сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд незалежно від наявності підстав порушення договору. Сторони можуть бути позбавлені права на розірвання договору на свій розсуд у випадках передбачених законом. Якщо заборони щодо розірвання та зміни договору, що врегульований законом (поіменованого договору), не існує, єдиною підставою для розірвання та зміни договору є факт згоди обох сторін про його зміну та розірвання. Домовленість вимагає вільного волевиявлення сторони щодо внесення тих чи інших змін до договору або його розірвання. Згода обох сторін є підставою для зміни та розірвання договору, а домовленість сторін, що об'єктивується через здійснення двостороннього правочину є шляхом (або способом) розірвання або зміни договору. Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Воля особи може виражатися й мовчанням, наскільки це допускається законом або договором.

Відповідно до листа Департаменту ЖКК від 04.06.2018 № 8970-01-20 (а.с.197), адресованого Головному управлінню ДФС у Черкаській області повідомлено, що 09.06.2016 за вих. № 6844-01-21 поштою було направлено лист (заява про повернення коштів) приватному підприємству Черкаси-Інтерстрой щодо повернення невикористаного авансу за договором від 30.10.2015 № 223 у сумі 1 383 336,00 (один мільйон триста вісімдесят три тисячі триста тридцять шість гривень 00 копійок) (а.с.64). Відправлення листа підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (а.с.200). У листі Департаменту ЖКК від 09.06.2016 №6844-01-21 направленому позивачеві зазначено: керуючись умовами договору та постановою КМУ від 23.04.2014 №117 просимо повернути (перерахувати) кошти у сумі 1383336 грн. на рахунок замовника (а.с.2).

Податковою декларацією (згідно квитанції №2 прийнята відповідачем 13.06.2016 за №9096299517) платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за І квартал 2016 року визначено суму доходу за податковий (звітний) період, що складає 4 851 765,75 грн. (а.с.132); за І квартал 2016 уточнююча - 3 468 429,75 грн. (а.с.135) - різниця складає 1383336 грн.

Згідно пункту 49.9 статті 29 Кодексу №2755 за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, у якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою (відмови позивачем не отримано). Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) затверджена наказом МФУ від 19.06.2015 № 578 із змінами, зареєстрованим в Мін'юсті 10.04.2017 за №478/30346.

Частиною 3 статі 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку та звітності.

За податковим повідомленням - рішенням від 11.06.2018 №0005841410 визначено грошове зобов'язання 320239 грн., за результатом процедури адміністративного оскарження - 90328 грн. згідно акта ненормативного характеру від 29.08.2018 №009142200 - під час розгляду скарги ДФС України встановлено, що сума заниження грошового зобов'язання з єдиного податку становить 72262,4 грн. та штрафні санкції 18065,6грн. (а.с.86), оскільки за півріччя 2016 року встановлення заниження доходу у сумі 1383336 грн.

Податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за І квартал 2016 року визначено суму доходу за податковий (звітний) період, що складає 4851765,75 грн. (а.с.132); за І квартал 2016 уточнююча - 3468429,75 грн. (а.с.135); за півріччя 2016 р. - 3678576,30 грн. (а.с.138); за три квартали 2016 - 4957977,84 грн. (а.с.141); за 2016 рік - 4988891, 87 грн. (а.с.144); за І квартал 2017 рік - 4048346,93 грн. (а.с.147); за півріччя 2017 - 4846728,93 грн. (а.с.150); за ІІІ квартали 2017 р. - 4999176,07 грн. (а.с.153); за 2017 рік - 4999213,47 грн. (а.с.156).

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Кодексу №2755 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу №2755) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу №2755), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. В індивідуальній податковій консультації ДФСУ від 06.06.2017 №470/6/99-99-12-02-03-15/ІПК зазначено, що право на відображення у Декларації суми податкового зобов'язання, розрахованого з доходу з урахуванням повернених коштів, товариство має лише у разі повернення коштів у випадках, що відповідають умовам, визначеним частиною п'ятою пункту 292.11 статті 292 Кодексу №2755. У декларації за податковий (звітний) період, у якому відбулося повернення коштів, товариство зазначає дохід наростаючим підсумком з урахуванням скоригованої суми доходу, отриманого у кварталі, і, відповідно, визначає суму податкового зобов'язання, що належить сплаті за звітний період.

Згідно підпункту 292.11.5 пункту 292.11 статті 292 Кодексу №2755 суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів. У цій нормі йдеться не виключно про наявність листа-заявки, що був наданий позивачем і не був взятий до уваги як під час процедури реалізації матеріалів перевірки так і під час адміністративного оскарження, а також і у разі розірвання договору.

Згідно вимог Закону України Про бух облік господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Судом під час вирішення адміністративної справи встановлено, що у контексті правил ведення податного і бухгалтерського обліку з огляду на вимоги статті 44 Кодексу №2755 позивач надавав податкові декларації та фінансову звітність, відображав у бухгалтерському обліку зміст проведених господарських операцій. Таким чином, відповідачем не підтверджено належними, допустимими, достатніми і достовірними доказами перевищення у першому півріччі 2016 року межі доходу суб'єкта, що використовує спеціальний податковий режим - 5000000 грн., а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 29.08.2018 №009142200 з єдиного податку (код 18050300) у сумі 90328 грн. є протиправним і належить скасуванню.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 із змінами установлено, що розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів здійснюють попередню оплату тільки тих товарів, робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного бюджетного періоду. Одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату лише у разі закупівлі, зокрема: на строк не більше одного місяця: інших товарів вартістю не більш як 100 тис. гривень; інших робіт і послуг, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків їх вартості; на строк не більше трьох місяців: робіт із нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення, придбання основних засобів і житла.

Суд не визнає як переконливі і підтверджені доказами доводи відповідача щодо порушення позивачем підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.4, підпункту 2.1 пункту 2 наказу № 88, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, позаяк фінансова звітність як і податкова ґрунтується на даних бухгалтерського обліку і судом встановлено, що у фінансових звітах позивача-суб'єкта малого підприємництва у формі 2 зазначено: від 01.04.2016 (а.с.246-247) дохід складає 1588,6 грн.; від 01.07.2016 (а.с.248-249) дохід складає 3678,5 грн.

Щодо оскарження рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 26.09.2018 № 1/23-00-50-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку варто зазначити про таке.

Судом встановлено, що рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.09.2018 № 1/23-00-50-01 відповідно акта від 24.05.2018 №215/23-00-14-1007/38646241 та згідно підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Кодексу №2755 анульовано реєстрацію ПП Черкаси-Інтерстрой платником єдиного податку, датою анулювання є 30.06.2016 (а.с.181).

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 299.10.3 пункту 299.10 статті 299 Кодексу №2755 визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. Згідно підпункту 299.11 статті 299 Кодексу №2755 у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду письмових пояснень або доказів, що би спростували доводи адміністративного позову з огляду на те, що згідно Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15.05.2003 № 755-IV: частини 1 статті 10 - якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою; частини 2 статті 10 - якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку стосовно ПП Черкаси-Інтерстрой , що датовано 12.08.2016 за №1623013404799 (а.с.116), тобто пізнішою датою, ніж з дати анулювання свідоцтва, позивач перебуває на третій групі платника єдиного податку за ставкою 5 % від доходу.

Щодо оскарження ППР від 11.06.2018 №0005831410 з податку на прибуток підприємств у сумі 1596411 грн. та від 11.06.2018 №0005821410 з податку на додану вартість у сумі 1517910 грн. варто зазначити про таке.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу №2755 платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Пункт 85.2 статті 85 Кодексу №2755 визначає, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Судом встановлено, що договір від 18.08.2016 № 308 укладено між КП Центральний стадіон Черкаської міської ради та приватним підприємством Черкаси-Інтерстрой (а.с.160). У акті перевірки (а.с.39) зазначено, що згідно оборотно - сальдової відомості по рах. 361 за 2016 рік по Департаменту освіти та гуманітарної політики ЧМР: сальдо на початок періоду - відсутнє, обороти за період по дебету - 1137150,30 грн., обороти за період по кредиту - 1137150,30 грн., сальдо на кінець періоду - відсутнє. Згідно журналу ордеру і відомості по рах. 361 за жовтень 2016 року. по Департаменту освіти та гуманітарної політики ЧМР: Дт 361 Кт 311 -1137150,30 грн.; Дт 311 Кт 361 - 1137150,30 грн. 19.10.2016 від Департамент освіти та гуманітарної політики ЧМР на розрахунковий рахунок ПП Черкаси-Інтерстрой надійшли кошти (призначення платежу - аванс 30% на реконструкцію запасного футбольного поля на території КП Центральний стадіон згідно договору № 308 від 18.08.2016) у сумі 1137150,30 грн. 19.10.2016 ПП Черкаси-Інтерстрой повертає Департаменту освіти та гуманітарної політики ЧМР на розрахунковий рахунок кошти у сумі 1137150,30 грн. (призначення платежу - аванс 30% на реконструкцію запасного футбольного поля на території КП Центральний стадіон , згідно договору від 18.08.2016 № 308). Договір субпідряду від 30.09.2016 № 139 укладено між приватним підприємством Черкаси-Інтерстрой та приватним підприємством Динамічне підприємство Електромонтаж-424 (а.с.166).

Оскільки вище викладено мотиви щодо визнання протиправним і наявності підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2018 №009142200 з єдиного податку у сумі 90328 грн., то податкові повідомлення - рішення від 11.06.2018 №0005831410 з податку на прибуток підприємств у сумі 1596411 грн. та від 11.06.2018 №0005821410 з податку на додану вартість у сумі 1517910 грн. у основу яких було покладено перевищення обсягу отриманого доходу позивачем у звітному періоді до 01.07.2016, то не вжиття заходів обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість та заниження податку на додану вартість, зв'язку із визначенням податку на прибуток не може бути поставлено в основу фінансової відповідальності позивача як таке, що відповідає оцінці рішення відповідача у здійсненні податкового контролю за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення було прийнято з урахуванням висновків, викладених у пункті 3.6 акту перевірки від 24.05.2018: за даними перевірки встановлено, що ПП Черкаси-Інтерстрой безпідставно не включено дохід у сумі 1383336 грн. до доходу декларації єдиного податку за півріччя 2016 року та не сплачено єдиний податок із зазначеної суми (а.с.55), безпідставність яких встановлена під час розгляду даної справи, тому висновки відповідача про те, що позивачем порушені пункт 134.1 статті 134 Кодексу №2755, підпункт 1.2 пункту 1, підпункт 2.4, підпункт 2.1 пункту 2 наказу № 88, стаття 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV у результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 429 686 грн. за 2016 рік та 847443 грн. за 2017 рік; пункт 181.1 статті 181, пункти 183.1, 183.2, 183.10 статті 183 та підпункти а , б пункту 185.1 статті 185 Кодексу №2755 є помилковими, а вказані рішення від 11.06.2018 №0005831410 і №0005821410 такими, що належать скасуванню.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 2 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 (далі - Положення № 236) ДФС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Пунктом 4 Положення № 236 встановлено, що ДФС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює адміністрування податків і зборів, інших платежів у порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету; здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДФС; здійснює у межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Кодексу № 2755 встановлено, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Відповідно до пункту 81.3 статті 81 Кодексу № 2755 під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Надаючи оцінку діям відповідача за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що відповідач під час прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 11.06.2018 №0005831410, №0005821410, від 29.08.2018 №009142200 та рішення від 26.09.2018 № 1/23-00-50-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 30.06.2016 діяв не у межах повноважень та не у спосіб що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), недобросовісно та нерозсудливо, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання протиправними і скасування оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 48069 грн. 74 коп. згідно платіжного доручення від 21.09.2018 № 161 (а.с.2) та доплачено судовий збір у сумі 5286 грн. згідно платіжного доручення від 11.10.2018 № 177 (а.с.178), за вирахуванням повернутого судового збору у сумі 3524 грн. відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без розгляду у частині позовних вимог від 05.12.2018, то на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (48069,74 + 5286 - 3524) 49831 грн. 74 коп.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області із визначення грошового зобов'язання: від 11.06.2018 №0005831410 за платежем податок на прибуток (код 11021000) у сумі 1 596 411 грн., від 11.06.2018 №0005821410 за платежем податок на додану вартість (код 14010100) у сумі 1 517 910 грн., від 29.08.2018 №009142200 за платежем єдиний податок з юридичних осіб (код 18050300) у сумі 90328 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.09.2018 № 1/23-00-50-01 про анулювання реєстрації платника єдиного податку з 30.06.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) на користь приватного підприємства Черкаси-Інтерстрой (вул. Академіка Корольова, 11, оф. 205, м. Черкаси, 18029, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38646241) судові витрати із сплати судового збору у сумі 49 831 (сорок дев'ять тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 74 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5. пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: приватне підприємство Черкаси-Інтерстрой [вул. Академіка Корольова, 11, оф. 205, м. Черкаси, 18029, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38646241];

відповідач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109].

Повне судове рішення складено 22.12.2018.

Суддя Л.В. Трофімова