Постанова

від 19.12.2018 по справі 382/2052/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року місто Київ.

Справа 382/2052/17

Апеляційне провадження № 22-ц/824/3955/2018

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Желепи О.В.,

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Згурівського районного суду Київської області від 18 вересня 2018 року,( ухвалене у складі судді Хижного Р.В., повний текст рішення складено 26.09.2018 року)

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Київоблгаз Яготинська дільниця Переяслав-Хмельницької філії по експлуатації газового господарства до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків газорозподільному підприємству ,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Київоблгаз звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків газорозподільному підприємству, посилаючись на те, що 16.09.2014 року житловий будинок відповідачки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 був відключений від системи газопостачання в зв'язку із заборгованістю у сумі 345,14 грн., шляхом опломбування відключеного крану на стояку та встановлення пломби № 90187668, про що було складено відповідний акт. Під час відключення показники лічильника зафіксовані не були. 17.09.2014 року працівниками позивача було встановлено факт зривання пломби, після чого було проведено повторне відключення будинку шляхом видимого розриву з встановленням технологічної заглушки та проведено її опломбування - пломба № 74988170, також було зафіксовано показники лічильника - 7971 м3. 20.04.2015 року під час перевірки відключених об&quпі;єктів споживачів від системи газопостачання було виявлено факт несанкціонованого відновлення газопостачання, внаслідок чого здійснювався несанкціонований відбір природного газу, про що свідчить збільшення показників лічильника до 9184 м3. За період з 17.09.2014 року по 20.04.2015 року відповідачкою здійснювався несанкціонований відбір природного газу. Факт несанкціонованого відновлення газопостачання зафіксований в акті-претензії № 6 від 20.04.2015 року, який складений за участю відповідачки. Загальна вартість проведеного донарахування не облікованих об'ємів природного газу (ВТВ) за період несанціонованого відновлення газопостачання з 12.02.2015 року по 19.04.2015 року визначена в сумі 12336,66 грн. Загальна сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 перед ПАТ Київоблгаз становить 13834,85 грн. та складається з 12336,66 грн. (нарахування ВТВ за самовільне відновлення газопостачання) + 2384,53 грн. (нарахування за спожиті куби) - 654,00 грн. (переплата по особовому рахунку відповідачки на дату проведення нарахування) - 232,33 грн. (коригування показників лічильника на дату припинення газопостачання). Рахунок на оплату збитків відповідачкою не сплачений, а тому представник позивача просить стягнути із відповідачки заборгованість та понесені судові витрати.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 18 вересня 2018 року позов Публічного акціонерного товариства Київоблгаз Яготинська дільниця Переяслав-Хмельницької філії по експлуатації газового господарства до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків газорозподільному підприємству - задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Київоблгаз Яготинська дільниця Переяслав-Хмельницької філії по експлуатації газового господарства заборгованість за період несанкціонованого газоспоживання у розмірі 13834 грн.85 коп. та судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп..

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Посилалась на те, що судом не було враховано всіх істотних обставин, що стосуються суті справи та було встановлено певні факти, на які зроблено посилання у рішенні суду на підставі неналежних доказів, у зв'язку з чим оскаржуване рішення містить висновки, що не відповідають обставинам справи.

Зазначила, що відповідно до п.9 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ від 09.12.1999 за № 2246, яка втратила чинність на підставі Постанови КМ № 442 від 13.07.2016, але була чинна на дату виникнення спірних правовідносин (20.04.2015 р.) далі - Правила, - відновлення газопостачання здійснюється газорозподільним підприємством протягом двох робочих днів у місті та п'ять календарних днів у сільській місцевості після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству.

Вказувала на те, що у відповідачки 02.04.2015 (дата встановлення факту сплати споживачем боргу) виникло право на очікування відновлення газопостачання відповідачем самостійно, відповідно до п. 9 Правил.

Відповідачка посилалась на те, що для відновлення газопостачання Правила не передбачають вчинення апелянтом будь-яких дій, як то наприклад подання заяви про відновлення газопостачання, оскільки Правила передбачають подання споживачем заяв та заявок у визначених Правилами випадках, серед яких цього випадку не має.

Скаржниця зазначала, що виходячи з предмету позову, позивач повинен надати суду докази відновлення газопостачання протягом 5 календарних днів починаючи з 02.04.2015 р., як це передбачено п.9 Правил, чого останнім зроблено не було.

Відповідачка посилалась на те, що її та позивача права і обов'язки визначені у Правилах та Типовому договорі, є такими що виникають з договору, а тому за загальним правилом регулюються нормами цивільного законодавства, виходячи з цього саме позивач повинен довести факт невиконання ним передбаченого п. 9 Правил обов'язку по відновлення газопостачання, оскільки після встановлення обставин, що є підставою для відновлення газопостачання та закінченням строків по виконанню обов'язку по відновленню газопостачання - тобто через 13 днів після закінчення строку на відновлення газопостачання, - заява про самовільне підключення є недоречною та нелогічною.

Щодо різниці у показах лічильника між 02.04.2015 та 20.04.2015 то, відповідач зазначає, що вона виникла у результаті фактичного використання апелянтом послуг з газопостачання.

Таким чином скаржник стверджує про відсутність факту правопорушення з її боку та недоведеність його існування у суді першої інстанції, що виключає законну можливість для задоволення заявленого позову.

Окрім зазначеного вище, скаржник вказує на те, що рішення у справі було прийняте неповноважним складом суду, оскількисправа спочатку розглядалася у Яготинському районному суді Київської області, в якому можливо було утворити склад суду для вирішення справи по суті. Крім того, зазначила заявниця, передача справ з одного суду до іншого здійснюється виключно на підставі ухвали суду, чого дотримано не було, оскільки апелянт такої ухвали не отримувала та про її існування не проголошувалося до початку розгляду справи у Згурівському районному суді Київської області.

З огляду на це, відповідач вказує на те, що розгляд її справи не був здійснений судом, встановленим законом, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року є грубим процесуальним порушенням, що тягне за собою безумовне скасування оскаржуваного рішення.

До апеляційного суду надійшов відзив від позивача, в якому він просив відмовити в задоволенні скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача посилався на те, що в своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що Позивач не відновив самостійно газопостачання Відповідачу протягом 5 робочих днів після усунення порушень, сплати споживачем боргу та відшкодування збитків, завданих його неправомірними діями газопостачальному або газорозподільному підприємству відповідно до норм Правил надання населенню послуг з газопостачання (надалі - Правила).

Однак, зазначає представник позивача, відповідно до п.33 Правил надання населенню послуг з газопостачання (які діяли в момент відключення об'єкту від газопостачання та виявлення несанкціонованого відновлення газопостачання, і на які посилається Скаржник), газорозподільне підприємство зобов'язане: припиняти (відновлювати) газопостачання за письмовою заявою газопостачального підприємства, а також споживача як у міжопалювальний, так і в опалювальний період та у всіх випадках припинення (відновлення) газопостачання газорозподільне підприємство повідомляє про такі заходи газопостачальне підприємство у п'ятиденний строк.

Крім того, представник позивача вказав на те, що п. 34 Правил визначено, що Споживач несе відповідальність згідно іззаконодавством за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати занадані послуги з газопостачання, самовільне підключення до системи газопостачання; відмову у доступі до власних житлових і підсобних приміщень, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представникам газопостачального (газорозподільного) підприємства. Всі ці порушення допущені Відповідачем.

На вимогу п.35 Правил, про порушення, допущені споживачем під час користування газом, відповідальні представники газорозподільного (газопостачального) підприємства складають акт-претензію у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. На підставі акта-претензії визначається розмір завданих споживачем збитків, які відшкодовуються ним відповідно до законодавства.

На дату розгляду даної справи вищенаведені норми Правил втратили свою чинність, у 2015 році Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно до Закону України Про ринок природного газу (далі - Закон), затверджено постановою від 30.09.2015 р. №2494 Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.11.2015 р. за №1379/27824, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно п. 5 р. 5 глави 3 Кодексу ГРС , Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об'єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством.

Для належного виконання Оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов'язаний забезпечити доступ на власні об'єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов'язків, зокрема, для: виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання.

Пунктом 4 р. 7 глави 6 Кодексу ГРС визначено, що пломбування та розпломбування газового обладнання на об'єктах споживачів, що пов'язані з припиненням/обмеженням або відновленнямгазопостачання (розподілу природного газу), виконуються Оператором ГРМ відповідно до вимог розділу X цього Кодексу.

Згідно п. 6 р. 7 глави 6 Кодексу ГРМ відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу ) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Таким чином, враховуючи норми Правил, що діяли до липня 2015р, та норми Кодексу, що діють з 2015р по даний час, умовами для відновлення газопостачання є:

1)сплата заборгованості;

2)звернення з заявою про відновлення газопостачання;

3)відшкодування витрат на припинення та відновлення газопостачання.

Також представник позивача зазначив про те, що за період з 19.09.2014-20.04.2015р. відповідачем здійснювався несанкціонований відбір природного газу, при цьому громадянка ОСОБА_1 (Скаржник) не зверталась до ПАТ Київоблгаз з письмовим зверненням про відновлення газопостачання івідповідно Позивач не проводив процедуру відновлення газопостачання даному споживачу, до того ж Скаржник не заперечує про відбір газу, а навпаки його підтверджує. Різниця ж у показниках лічильника виникла в результаті несанкціонованого газоспоживання внаслідок несанкціонованого відновлення газопостачання, що є крадіжкою газу.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що Скаржник, самостійно зняла пломбувальний пристрій з газопроводу-вводу та почала здійснювати несанкціонований відбір природного газу, що (відповідно до Кодексу ГРС) є порушенням, яке кваліфікується як крадіжка газу, чим самим нанесла ПАТ Київоблгаз збитки в розмірі 13834,85грн.

Щодо посилань Скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд не мав повноважень для винесення даного рішення, то позивач вказує на те, що відповідно до ч. І ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначення складу суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою за принципом випадковості.

Ст.ст. 34, 36, 39, 40, 41 ЦПК України регулюється склад суду, підстави для відводу (самовідводу) суду, порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу та наслідки відводу суду (судді).

Представник позивача повідомив, що на підготовчому засіданні, на вимогу ст.197 ЦПК України, суддею ставилось питання до сторін про довіру до складу суду та наявність підстав для відводу.

Відповідач заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності з поважних причин. Представником відповідача ОСОБА_2 не було порушено питання про порушення порядку визначення судді для розгляду справи чи будь-яких інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (які являються підставами для відводу судді), а навпаки висловив свою довіру до даного складу суду, заявивши про відсутність підстав для відводу.

Також, представник позивача звертає увагу суду, що права ОСОБА_1 як багатодітної матері організацією ПАТ Київоблгаз порушені не були, оскільки на момент припинення газопостачання всі її діти являлися повнолітніми.

Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (інформація про зареєстроване місце проживання - а.с.26).

16.09.2014 року будинок відповідачки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 був відключений від газопостачання у зв&q?і,;язку із наявністю заборгованості за спожитий газ, шляхом опломбування на штуцерах. Станом на 17.09.2014 року показник лічильника становить - 7971 м3. Акти про відключення № 393 від 16.09.2014 року та № 403 від 17.09.2014 року відповідачкою не підписані у зв&qu20;язку з її відмовою від підпису (копії актів - а.с.22).

02.04.2015 року між сторонами укладено Типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 В договорі зазначено, що станом на 02.04.2015 року показник лічильника - 7971 м3, заборгованість відсутня, переплата становить 436,00 гривень(копія договору - а.с.6-11).

Відповідно до акту-претензії № 6 від 20.04.2015 року встановлено, що відповідачка самовільно відновила газопостачання, показання лічильника на момент виявлення порушення - 9184 м3 (копія акта-претензії - а.с.16).

05.05.2015 року будинок в АДРЕСА_1 повторно відключений від газопостачання (копія акта - а.с.17).

Згідно акта-розрахунку збитків, розрахунків нарахувань за спожитий природний газ та рахунку на оплату збитків станом на 31.05.2015 року за відповідачкою ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 12336,66 гривень (копії розрахунків - а.с.18-21).

ПАТ КИЇВОБЛГАЗ переоформлено ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, виданої Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації Київоблгаз на безстрокову (копії ліцензій та повідомлення НКРЕКП - а.с.111-115).

Свідок ОСОБА_3 показав, що працює слюсарем Яготинської філії ПАТ Київоблгаз . 16.04.2015 року він разом з представником ПАТ Київоблгаз виїздив за місцем проживання відповідачки ОСОБА_1 в с. Фарбовано Яготинського району для здійснення відключення будинку від системи газопостачання. Відповідачка їх до будинку не пустила, а тому зняти показники лічильника та здійснити опломбування в цей день їм не вдалось. Відключення газового обладнання відповідачки від постачання газу було здійснено шляхом видимого розриву. Акт на відключення відповідачка відмовилась підписувати.

Свідок ОСОБА_4 показала, що є контролером ПАТ Київоблгаз . 20.04.2015 року нею було виявлено факт самовільного відновлення відповідачкою газопостачання шляхом зривання пломби. Свідком було знято показники лічильника на момент порушення та встановлено факт споживання не облікованого газу. Свідком складено акт-претензія, що була підписана відповідачкою.

Свідок ОСОБА_5 показав, що працює майстром Яготинської філії ПАТ Київоблгаз . 05.05.2015 року свідок разом із слюсарем філії виїздили за місцем проживання відповідачки для здійснення відключення будинку від газопостачання. Будинок відповідачки попередньо вже був відключений від газопостачання, проте відповідачка здійснила самовільне підключення. Відключення газових приладів в будинку відповідачки мало місце на вводі через відкритий розрив. Акт на відключення відповідачка підписувати відмовилась.

Свідок ОСОБА_6 показала, що є оператором з введення даних ЄОМ відділу комерційного балансування ПАТ Київоблгаз та надала суду пояснення щодо розрахунку заборгованості відповідачки. Через самовільне підключення відповідачки до системи газопостачання, останньою здійснювався несанкціонований забір газу. За показниками лічильника було проведено перерахунок заборгованості відповідно до Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному чи газорозподільному підприємству, затвердженого постановою НКРЕ КП від 28.10.2014 року № 184.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Задовольняючи позов ПАТ Київоблгаз суд першої інстанції встановив факт несанкціонованого відновлення газопостачання в належному ОСОБА_1 будинку за адресою: АДРЕСА_1 газопостачання, що зафіксовано в акті-претензії № 6 від 20.04.2015 року, та наявність підстав у зв'язку з цим для стягнення збитків у встановленому судом розмірі.

Виходячи з наявних у справі письмових доказів, вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними.

Висновки суду відповідають цим обставинам та вимогам закону.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 2 розділу І Загальні положення Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному чи газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою НКРЕ КП від 28.10.2014 року № 184, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 06.11.2015 року № 1379/27824, який був чинним на час виникнення заборгованості відповідачки та втратив чинність на підставі постанови НКРЕ КП від 30.09.2015 року № 2494 (далі - Порядок), самовільне відновлення газопостачання - виявлений після складання акта про припинення газопостачання факт самовільного втручання споживача в роботу системи газопостачання з метою відновлення газопостачання на власні об'єкти або окремі газові прилади і пристрої, у тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об'єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо.

Цей Порядок застосовується газопостачальним/газорозподільним підприємством у разі виявлення у споживача одного чи декількох порушень Правил з переліку, наведеного в пункті 2 цього розділу, та за умови оформлення акта-претензії, складеного з урахуванням вимог цього Порядку.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ Порядку відшкодування збитків здійснюється за такі порушення споживачем Правил, як самовільне відновлення газопостачання.

У разі виявлення порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2 цього розділу, розрахунок за спожитий газ здійснюється за нормами споживання газу, що були чинними на дату виявлення порушення, за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки тощо) до дня виявлення порушення, але не більше ніж за 6 місяців (підпункт 4 пункту 4 розділу ІІ Порядку).

Порядком визначено, що розрахунок збитків у всіх випадках здійснюється за цінами на газ для населення, що діяли на дату виявлення порушення.

З розрахунку суми збитків, завданих газопостачальному/газорозподільному підприємству споживачем, виключаються суми, сплачені споживачем за період нарахування збитків.

Відповідно до п.6 Правил надання населенню послуг з газопостачання затверджених Постановою КМУ від 09.12.1999 за № 2246 (які діяли в момент відключення об'єкту від газопостачання та виявлення несанкціонованого відновлення газопостачання), газопостачання на об'єкт та/або газові прилади і пристрої споживача припиняється у разі: несвоєчасної та/або не в повному обсязі оплати послуг з газопостачання.

Пунктом 7 Правил передбачено, що Припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі. Механічне від'єднання відводу газопроводу від діючого газопроводу здійснюється у разі: самовільного відновлення споживачем газопостачання.

Згідно п. 30 Правил, Газопостачальне підприємство має право: вимагати від споживача відшкодування збитків згідно з Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газуПравил надання населенню послуг з газопостачання, а також споживачеві природного газу внаслідок порушення газопостачальним або газорозподільним підприємством Правил надання населенню послуг з газопостачання, яким визначається розмір завданих збитків.

Відповідно п.33 Правил надання послуг з газопостачання (затверджених Постановою КМУ від 09.12.1999 року № 2246, які втратили чинність на підставі Постанови КМУ №442 від 13.07.2016 року) Газорозподільне підприємство зобов'язане: припиняти (відновлювати) газопостачання за письмовою заявою газопостачального підприємства, а також споживача як у міжопалювальний, так і в опалювальний період та у всіх випадках припинення (відновлення ) газопостачання газорозподільне підприємство повідомляє про такі заходи газопостачальне підприємство у п'ятиденний строк.

п. 34 Правил визначено, що Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за; несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за надані послуги з газопостачання, самовільне підключення до системи газопостачання; відмову у доступі до власних житлових і підсобних приміщень, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представникам газопостачального (газорозподільного) підприємства. Всі ці порушення допущені Відповідачем.

На вимогу п.35 Правил, про порушення, допущені споживачем під час користування газом, відповідальні представники газорозподільного (газопостачального) підприємства складають акт-претензію у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. На підставі акта-претензії визначається розмір завданих споживачем збитків, які відшкодовуються ним відповідно до законодавства.

На дату розгляду даної справи вищенаведені норми Правил втратили свою чинність, у 2015 році Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) відповідно до Закону України Про ринок природного газу (далі - Закон), затверджено постановою від 30.09.2015 р. №2494 Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.11.2015 р. за №1379/27824, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Відповідно п. 5 р. 5 глави 3 Кодексу ГРС, Оператор ГРМ має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок та інших об'єктів всіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством.

Для належного виконання Оператором ГРМ функцій щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій споживач зобов'язаний забезпечити доступ на власні об'єкти представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання службових обов'язків, зокрема, для: виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання.

п. 4 р. 7 глави 6 Кодексу ГРС говорить про те, що пломбування та розпломбування газового обладнання на об'єктах споживачів, що пов'язані з припиненням/обмеженням або відновленням газопостачання (розподілу природного газу), виконуються Оператором ГРМ відповідно до вимог розділу X цього Кодексу.

Згідно п. 6 р. 7 глави 6 Кодексу ГРМ відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Таким чином, враховуючи норми Правил, що діяли до липня 2015р, та норми Кодексу, що діють з 2015р по даний час, умовами для відновлення газопостачання є:

1)сплата заборгованості;

2)звернення з заявою про відновлення газопостачання;

3)відшкодування витрат на припинення та відновлення газопостачання.

Таким чином, доводи скарги про те, що позивач зобов'язаний був відновити газопостачання протягом 5-ти календарних днів починаючи з 02.04.2015 р., самостійно без письмової заяви споживача, не відповідає нормам правил, які регулювали ці відносини, та діяли в вересні 2014 року.

Правила, які регулювали правовідносини сторін , не передбачали можливість споживачів, після сплати ними заборгованості, самостійно, без представника газопостачальної організації відновлювати газопостачання до свого будинку.

Суд вірно встановив, що таке підключення є порушенням, наслідком якого є санкції, застосовані судом.

Доводи апеляційної скарги про розгляд справи неповноважним складом суду , колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження в.о. Голови Яготинського районного суду Київської області від 06.03.2018 року (а.с.80) дана справа була передана для розгляду до Згурівського районного суду Київської області, що відповідає ст. 41 ЦПК України.

При розгляді справи позивач та представник не висловлювали недовіру суду , до якого було передано справу та який ухвалив рішення в даній цивільній справі.

Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому суд апеляційної інстанції, керуючись ст. 375 ЦПК України залишає його без змін.

Враховуючи, те що апеляційна скарга залишається без задоволення, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судом першої інстанції. Судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на особу, яка подала апеляційну скаргу. Іншими учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у апеляційному суді.

В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , тому згідно п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367,368 , 374,375 , 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 18 вересня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2018 р..

Головуючий Желепа О.В.

Судді Рубан С.М.

Іванченко М.М.