Рішення

від 20.12.2018 по справі 156/22/18

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 156/22/18

Провадження № 2/156/130/18

рядок статзвіту 46

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2018 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Нєвєрова І. М.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 156/22/18 за позовом ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2 до ОСОБА_3, представник - ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, мотивуючи позовні вимоги тим, що починаючи із 2010 року сім'я Відповідача перешкоджає їй у користуванні земельною ділянкою, яка перебуває у спільному користуванні: на вказаній земельній делянці, без відповідних документів, збудована тимчасова споруда - гараж дерев'яний, який перебуває у розпордженні та користуванні ОСОБА_3 Гараж перешкоджає їй вільно пересуватися та потрапляти до належної їй квартири. Всі прийняті нею заходи бажаного результату не дали. Відповідач не бажає добровільно демонтувати гараж. Просить зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу тимчасової споруди (гаража дерев'яного) за власний рахунок, а також стягнути в її користь судові витрати.

Відповідач позовні вимоги не визнає. Відповіді на відзив від Відповідача чи від його представника не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи

Від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів даної цивільної справи копії заяви від 18.10.2018 року та листа виконкому Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області від 28.11.2018 року № 617/01-14. Окрім того, надійшла заява про проведення судового розгляду справи без її участі та про підтримання позовних вимог.

Від Відповідача чи від його представника жодних клопотань не надходило.

Від третьої особи - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області надійшло клопотання про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги просить вирішити на розсуд суду.

Процесуальні дії у справі

10.01.2018 року ухвалою судді провадження по даній справі було відкрито, розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10:00 год. 16.03.2018 року.

Ухвалою суду від 16.03.2018 року залучено Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14.05.2018 року на 14 год. 30 хв., встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі. 14.05.2018 року розгляд справи було відкладено на 21.06.2018 року у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача про необхідність ознайомлення із матеріалами справи. 21.06.2018 року розгляд справи було відкладено на 11.09.2018 року у зв'язку із задоволенням клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи через його зайнятість в кримінальному провадженні. 11.09.2018 року судом було оголошено перерву до 18.10.2018 року у зв'язку із неявкою Відповідача та його представника.

У судове засідання 20.12.2018 року Відповідач та його представник не з'явився. Згідно ч. 1 ст. 223 Цивільно-процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Випадки відкладення розгляду справи відсутні.

Фактичні обставини справи встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 що підтверджено свідоцтвом про право власності на житло від 18.10.2005 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8969485 від 16.11.2005 року (а.с. 7, 8).

Спірний гараж, був перенесений батьком Відповідача - ОСОБА_5 з попереднього місця проживання його сім'ї. На даний час власником гаража є Відповідач - ОСОБА_3

Із копій заяв, які містяться в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 зверталася до прокуратури Іваничівського району та голови Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області із заявами про можливе порушення ОСОБА_3 вимог законодаства (а.с.14-16).

Із відповідей виконавчого комітету Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області вбачається, що із ОСОБА_5 проводились бесіди профілактичного характеру (а.с.20-21).

Із відповіді Державної інспекції сільського господарства вбачається, що рішенням Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області № 23/10 від 28.05.2013 року було затверджено акт про визначення меж та площу земельної ділянки для кожного власника квартири (а.с.17, 83).

Із схеми земельної ділянки та світлин, які містяться у матеріалах справи вбачається, що гараж дійсно розташований на земельній ділянці, яка перебуває у спільному користуванні всіх власників квартир по АДРЕСА_2 (а.с.12, 55-58, 82).

Із відповіді Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області № 653/01-14 від 14.12.2018 року вбачається, що гараж, який стоїть на прибудинковій території, був перенесений батьком Відповідача - ОСОБА_5 з попереднього місця проживання його сім'ї. Гараж дійсно розміщено не за планом. На даний час власником гаража є Відповідач, який зобов'язався знести його або перенести на надану йому земельну ділянку під будівництво гаража до квітня 2019 року (а.с.81).

Оцінка суду

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнанні сторонами, не підлягають доказуванню.

Згідно зі ст. 76 ЦК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновками експертів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Прибудинкова територія - виділена в установлених межах земельна ділянка, на якій розташовані багатоквартирний будинок (будинки), допоміжні будівлі та споруди, призначені для його обслуговування та забезпечення сприятливих умов проживання мешканців.

Згідно ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК україни житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" № 6 від 30.03.2012 року при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Так, як судом встановлено, що дерев'яний гараж розташовано на прибудинковій території та, дійсно перешкоджає ОСОБА_1 вільно пересуватися та потрапляти до належної їй квартири, то, згідно ч. 2 ст. 90 ЗК України її порушені права підлягають відновленню у порядку, передбаченому законом. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами

Щодо клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат у розмірі 600,00 грн., суд зазначає, що згідно підп. 9 п. 1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу адвоката (ст. 133 ЦПК України). Відшкодування витрат на правову допомогу надану фахівцем у галузі права Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі повного задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із повним задоволенням позову із Відповідача на користь Позивача слід стягнути 640,00 грн. понесених нею судових витрат.

Керуючись ст.ст. 76, 376 ЦК України, ст.ст. 3-5, 12, 81, 82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) мешканки АДРЕСА_3 до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (код ЄДРПОУ 37751556), місцезнаходження: вул. Кременецька, буд. 38 м. Луцьк Волинської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу тимчасової споруди (гаража дерев'яного) за власний рахунок.

Стягути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 640 грн. понесених нею судових витрат.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. М. Нєвєров