Ухвала

від 13.12.2018 по справі 370/1528/17

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08000, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

У Х В А Л А

13 грудня 2018 року Справа № 370/1528/17

Макарівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Тандира О.В.,

із секретарем судового засідання Прокопчук О.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду у смт. Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 до Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність незаконним та його скасування,

в с т а н о в и в :

Учасники справи у підготовче засідання 13.12.2018 року не з'явились.

Представник позивача ОСОБА_1, - адвокат ОСОБА_4, подав до суду заяву про зміну предмета позову та заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на те, що в цей день та час, а саме 13.12.2018 року, він приймає участь у розгляді кримінальної справи.

Суд вважає клопотання необґрунтованим, оскільки будь-яких доказів на зайнятість адвоката у розгляді іншої справи і як наслідок неможливість прибуття у судове засідання ним не надано, а відтак причин неявки представника у судове засідання не можуть бути визнані поважними.

Копилівська сільська рада Макарівського району Київської області у судове засідання представника не направила, письмово повідомила суд про можливість розгляду справи у відсутності її представника.

Представник відповідачів ОСОБА_2, та ОСОБА_3, - адвокат ОСОБА_5, подала до суду відзив на позовну заяву з врахуванням заяви позивача про зміну предмета позову, в якому просила відмовити в позові повністю.

Неявка учасників справи у судове засідання, належних чином повідомлених, про час та місце розгляду справи відповідно до ст. 198, 223 ЦПК України не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання.

Вирішуючи питання про прийняття заяви представника позивача про зміну предмета позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Так, позивач 25.07.2017 року звернулася до суду з позовом до Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області, ОСОБА_2, в якому просила визнати недійсним та скасувати рішення Копилівської сільської ради Макарівського району про передачу земельної ділянки площею 0,209 га, яка розташована в АДРЕСА_1, у власність ОСОБА_2.

В обґрунтування позову від 25.07.2017 року позивач вказувала, що при прийнятті оскаржуваного рішення сільська рада не врахувала, що житловий будинок, який розташований на спірній земельній ділянці, фактично поділений на дві відокремлені квартири, власником квартири НОМЕР_1 була ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та спадкоємцем якої є позивач, тож відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України та ч.ч. 1,2 ст. 120 ЗК України, позивач має право на частину спірної земельної ділянки, як власник квартири НОМЕР_1 в житловому будинку, що розташований на даній земельній ділянці.

Таким чином, предметом вказаного позову було визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування. Підставою позову було порушення прав власника при ухваленні рішення органом місцевого самоврядування при передачі ділянки у власність, а позивач посилався на ст. 377 ЦК України, ст.ст. 120, 152, 155 ЗК України.

13.12.2018 року представник позивача ОСОБА_4, подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просив:

1) визнати недійсним рішення Копилівської сільської ради Макарівського району від 21.12.1995 року про передачу земельної ділянки площею 0,209 га у власність ОСОБА_3;

2) визнати недійсним державний акт на право приватної власності на спірну земельну ділянку площею 0,209 га;

3) визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 24.05.2013 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2;

4) визнати недійсним запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 0,209 га.

В обґрунтування вказаної заяви посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_6, спадкоємцем майна якої за заповітом є позивач - ОСОБА_1 Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається з квартири НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_1. Вказана квартира належала померлій на праві власності відповідно до свідоцтва про право на житло НОМЕР_2 від 03.12.1996 року, а квартира НОМЕР_3 цього житлового будинку належить ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_7. Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,209 га.

В ході збору документів необхідних для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_6, позивачу стало відомо, що незважаючи на те, що на спірній земельній ділянці розташований житловий будинок, який складається з двох ізольованих квартир, які належать різним власникам, спірну земельну ділянку площею 0,209 га рішення 6 сесії 22 скликання Копилівської сільської ради Макарівського району Київської області від 21.12.1995 року було передано у власність ОСОБА_3 та на підставі цього рішення останнім було виготовлено державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_4 виданий, 06.11.1996 року Копилівською сільською радою. Крім того, 24.05.2013 року право власності на зазначену земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_3, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстровий номер об'єкта нерухомого майна 664456322227.

24.05.2013 року ОСОБА_3, на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Дурицьким А.П., відчужив земельну ділянку площею 0.209 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_5 відповідачці ОСОБА_2.

Таким чином, оскільки померла ОСОБА_6, будучи співвласницею житлового будинку який знадиться на земельній ділянці площею 0,209 га, мала право на набуття права власності на частину цієї земельної ділянки, на якій розташована її частина житлового будинку (квартира НОМЕР_1), вважає, що рішення Копилівської сільської ради про передачу цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_3, та виданий на його ім'я державний акт на право приватної власності на землю підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Разом з тим, вважає, що підлягає визнанню недійсним також договір дарування земельної ділянки від 24.05.2013 року укладений між ОСОБА_3, та ОСОБА_2, на підставі ст. 228 ЦК України як такий, що порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на порушення права ОСОБА_9, на безоплатне отримання у власність частини земельної ділянки, на якій розташована частина належного їй житлового будинку та яка необхідна для його обслуговування. Крім того, було недодержано вимог щодо відповідності вчиненого правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд вважає, що вказана заява про зміну предмету позову направлена одночасно на зміну як предмета так і підстав позову, що відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України не допускається.

Вказана заява очевидно змінює предмет позову, тобто матеріально-правові вимоги позивача до відповідачів, щодо якої суд повинен ухвалити рішення, оскільки повністю змінює первісні вимоги позивача новими. При цьому суд відзначає, що вимога про визнання недійсним запису про реєстрацію права власності не заявлена до відповідача, який такий запис здійснив. Крім того у порушення ч. 6 ст. 177 ЦПК України до цієї заяви не додано копії оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на земельну ділянку. Також вимоги про визнання недійсним договору суперечать іншим вимогам за цією заявою з огляду на необхідність застосування реституції.

При цьому заява представника позивача про зміну предмету позову водночас змінює і його підстави, тобто обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, що підтверджують ці обставини. Підставою позову за вказаною заявою є порушення прав власника при ухваленні рішення органом місцевого самоврядування при передачі ділянки у власність, порушення органу місцевого самоврядування при видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, порушення публічного порядку при укладенні договору дарування, порушення державного органу при реєстрації права власності. При цьому позивач посилається на ст.ст. 116-121, 152, 153, 155, 158 ЗК України, ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Так, наведені позивачем обставини у заяві про зміну предмета позову, відмінні обставинами за первісно поданою позовною заявою, відмінні правовідносинами, що виникли між учасниками справи, а також відмінні нормами права, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Оскільки вказана заява представника позивача направлена одночасно на зміну як предмета так і підстав позову, що відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України не допускається, тому вона не може бути прийнята судом до розгляду.

Здійснення інших дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті не є необхідним.

Будь-яких інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило.

Виконавши дії, передбачені ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 198, 223, 260-261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1, - адвоката ОСОБА_4, про зміну предмета позову від 03.12.2018 року.

Закрити підготовче провадження та призначити дану справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 23.01.2019 року о 12 год. 00 хв., у приміщенні Макарівського районного суду Київської області за адресою: смт. Макарів, Макарівський район, Київська область, вул. Димитрія Ростовського, 35, зал засідань № 2.

У судове засідання викликати учасників справи або їх представників.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Встановити позивачу 5-тиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи .

Встановити відповідачу 5-тиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, а у судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, чи розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині відмови у прийнятті заяви до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд в порядку та строки передбачені ст.ст. 354-355 ЦПК України.

Суддя О.В. Тандир