Постанова

від 26.12.2018 по справі 556/347/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року м. Рівне

Справа № 556/347/18

Провадження № 22-ц/4815/366/18

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4 в інтересах малолітньої ОСОБА_5,

відповідачі - Головне управління Національної поліції в Рівненській області, Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області,

за участю представників відповідачів

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області в складі судді Поровського В.А. від 11 вересня 2018 року, ухваленого в 9 год. 24 хв. в смт. Володимирець,

в с т а н о в и в:

В березні 2018 року ОСОБА_4 інтересах малолітньої ОСОБА_5 звернулась до Володимирецького районного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 14 червня 2017 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_7, керуючи автомобілем марки "Fiat Doblo", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись із сторони смт.Рафалівка Володимирецького р-ну Рівненської обл. в напрямку м. Вараш, на ділянці проїзної частини а/д "Зарічне-Борова-Стара Рафалівка-Полиці" в с. Суховоля Володимирецького р-ну Рівненської обл., здійснив наїзд на пішохода - малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження, з якими була госпіталізована до КЗ "Володимирецька ЦРЛ".

14 червня 2017 року слідчим СВ Володимирецького відділення Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області Бялим О.О. було відкрито кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені в ЄРДР за №12017180230000398 за ч.1 ст.286 КК України.

Під час досудового розслідування малолітню ОСОБА_5 визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, однак досудове розслідування триває по даний час, є неефективним, що порушує її права.

На протязі семи місяців досудового розслідування лише було проведено судову інженерно-транспортну експертизу, на підставі якої слідчим Дяком Р.С. постановою від 11.01.2018 року закрито кримінальне провадження. Однак, постановою начальника Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури радника юстиції Кругліцького М.М. скасовано постанову слідчого Дяка Р.С. від 11.01.2018 року та матеріали кримінального провадження направлено для організації подальшого досудового розслідування.

Вважає бездіяльність Володимирецького ВП незаконною та такою, що завдає значних моральних страждань малолітній ОСОБА_5, оскільки держава в особі органу досудового розслідування, не може захистити її порушене право яке підлягає захисту.

Також, звертає увагу, що в наслідок ДТП малолітній ОСОБА_5 було завдано багато тяжких травм, в зв'язку з чим вона неодноразово знаходилась на стаціонарному лікуванню, пережила тяжкі операції, отримала інвалідність та не може самостійно пересуватись, що спричиняє їй моральні переживання.

На підставі викладеного просила стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на її користь компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 300000 грн.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2018 року в заявленому позові ОСОБА_4 інтересах малолітньої ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкоди в сумі 300000 грн. відмовлено за безпідставністю.

Рішення мотивовано тим, що позивачем та його представником в порушення вимог ст. 81 ЦПК України не доведено обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог.

У апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_6 покликається на незаконність рішення суду через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що судом не взято до уваги той факт, що досудове розслідування у справі триває дуже довгий проміжок часу, є неефективним та безрезультатним, що в свою чергу порушує права малолітньої дитини, оскільки стороною обвинувачення не зібрано жодних доказів, які б дали можливість встановити істину у справі та забезпечити її належний захист, як потерпілої сторони. Тому, можна стверджувати, що слідчим Володимирецького відділення Варашського відділу ГУНП в Рівненській області не дотримано розумних строків досудового розслідування, що є порушенням ст. 28 КПК України.

Вважає помилковим висновок суду в оскаржуваному рішенні про недоречність посилання позивачем на ст. 1176 ЦК України в зв'язку з тим, що дана норма регулює відшкодування заподіяної шкоди, а не моральної шкоди.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції послався лише на те, що на даний час нікому не повідомлено про підозру у вчиненні злочину, оскільки немає результатів експертиз. Проте, на сьогоднішній день вже є висновок судово-медичного експерта № 185 від 26.09.2017 року та висновок інженерно-транспортної експертизи від 19.12.2017 року.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області зазначає, що Головне управління Казначейства не вступало у будь-які правовідносини з позивачем, своїми діями чи бездіяльністю не завдавало позивачеві шкоди.

Звертає увагу на те, що у ст.ст. 1, 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", в яких передбачено вичерпний перелік випадків, що дають право на відшкодування шкоди у розмірах та порядку, встановлених Законом, відсутні підстави, вказані представником позивача в апеляційній скарзі, а саме: порушення розумних строків досудового розслідування, його неефективність та безрезультативність.

Крім того, підстави та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.ст. 303, 306 КПК України, а оскарження недотримання розумних строків - ст. 308 КПК України.

Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач зверталась із скаргами до суду та до прокурора вищого рівня в порядку, передбаченому ст.ст. 303, 306, 308 КПК України.

Оскільки, незаконність дій органу досудового розслідування недоведена, відсутні підстави для проведення безспірного списання коштів відповідно до вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області також подано на апеляційну скаргу відзив, в якому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Вказує, що доказів погіршення життєвих зв'язків, стану здоров'я, душевної рівноваги внаслідок дій працівників поліції, а також обґрунтованого та мотивованого розрахунку розміру моральної шкоди у сумі 300000 грн. позивачем суду не надано.

Між діями працівників поліції та настанням шкоди у вигляді тяжких тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_5 та її моральних страждань і душевних переживань відсутній причинний зв'язок, так як описані позивачем моральні страждання малолітньої виникли саме внаслідок ДТП, а тому моральна шкода має відшкодовуватись особою, яка її завдала.

Також, наголошує, що при скасуванні постанови слідчого про закриття кримінального провадження начальником Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури оцінка законності дій слідчого не здійснювалася, а підставою для скасування постанови стала необхідність проведення додаткових слідчих дій.

З наведених підстав просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Позивач та її представник в судове засідання повторно не з"явилися, хоча належним чином повідомлені про день та час розгляду справи. Колегія суддів вважає за можливе справу розглянути у їх відсутності.

Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 червня 2017 року до Володимирецького відділення Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення ОСОБА_7 про те, що керуючи автомобілем марки "Fiat Doblo", реєстраційний номер НОМЕР_1, в с. Суховоля Володимирецького р-ну, Рівненської обл. він здійснив наїзд на пішохода.

За даним фактом 14 червня 2017 року слідчим СВ Володимирецького відділення Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області Бялим О.О. було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування кримінального провадження за №12017180230000398 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

11 січня 2018 року слідчим СВ Володимирецького відділення Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області Дяком Р.С. винесено постанову, якою кримінальне провадження №12017180230000398 по факту порушення правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.286 КПК України в зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Постановою начальника Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури радника юстиції Кругліцького М.М. від 24 січня 2018 року постанову слідчого СВ Володимирецького відділення Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області Дяка Р.С. від 11 січня 2018 року про закриття кримінального провадження скасовано та матеріали кримінального провадження №12017180230000398 направлено для організації подальшого досудового розслідування.

Сторонами не заперечується, що потерпілою у вказаному кримінальному провадженні визнано малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження.

Відповідно до частини першої статті 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешті чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Згідно частини шостої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Таким чином, за відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

У справі, яка переглядається, встановлено, що підставою для відшкодування шкоди позивач вказує бездіяльність слідчого органу під час здійснення досудового розслідування, тому спеціальні підстави для застосування частини першої статті 1176 ЦК України відсутні, однак до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина шоста вказаної статті.

За наведеного, суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні зробивши помилковий висновок про недоречність посилання позивачем на ст. 1176 ЦК України та не застосувавши дану правову норму, допустив неправильне застосування норм матеріального права, що у відповідності до ч.1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду.

Статтею 1173 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійснені ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

У частині першій статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача. Відсутність хоча б одного з елементів виключає цивільно-правову відповідальність.

Вказані норми не звільняють позивача від обов'язку доказування неправомірності дій посадових осіб органів досудового розслідування, як підстави для відшкодування моральної шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди судам роз'яснено, що під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд, зокрема повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки для наявності зобов'язання по відшкодуванню шкоди відповідно до статей 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв'язок між його діями та шкодою підлягають доказуванню на загальних підставах та відповідно до статті 81 ЦПК України є обов'язком позивача.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Частиною першою статті 308 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

Однак, ОСОБА_4 не надано суду жодних доказів того, що вона зверталася, у встановленому законом порядку, до суду або компетентних органів, зокрема, прокурора вищого рівня, із скаргами щодо бездіяльності Володимирецького відділення Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області та недотримання розумних строків досудового розслідування, а також докази прийняття відповідними органами рішень, якими б встановлено незаконність дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Також, позивачем не доведено, що в зв'язку з тривалим досудовим розслідуванням кримінального провадження малолітня ОСОБА_5 зазнає втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ.

Доводи позивача про те, що малолітній ОСОБА_5 було завдано багато тяжких травм, в зв'язку з чим вона неодноразово знаходилась на стаціонарному лікуванню, пережила тяжкі операції, отримала інвалідність та не може самостійно пересуватись, що спричиняє їй моральні страждання, не є предметом розгляду у даній справі, оскільки вказані обставини стосуються наслідків ДТП, а не дій чи бездіяльності посадових осіб відділу поліції.

Таким чином, встановивши, що позивач належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги, суду не надала, зокрема, щодо незаконності дій або бездіяльності посадових осіб Володимирецького відділення Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області щодо тривалого досудового розслідування, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з його недоведеністю.

Покликання представника позивача в апеляційній скарзі на ст.3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" є безпідставними, оскільки норми вказаного закону передбачають порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, а тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 та ч. 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки, ОСОБА_4 звільнена від сплати судового збору, то витрати по оплаті судового збору слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2018 року скасувати.

В позові ОСОБА_4 в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Судові витрати по оплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги віднести за рахунок держави.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 грудня 2018року.

Судді: Бондаренко Н.В.

Ковальчук Н.М.

Хилевич С.В.