Постанова

від 01.08.2019 по справі 556/347/18

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 року

м. Рівне

Справа № 556/347/18

Провадження № 22-ц/4815/1040/19

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.

секретар судового засідання - Шептицька С.С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої

ОСОБА_2 ,

відповідачі - ГУ НП в Рівненській області,

- ГУ Державної казначейської служби України

у Рівненській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Слободіна Антона Сергійовича на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2018 року (ухвалене у складі судді Поровського В.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ГУ НП в Рівненській області та ГУ Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

23 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ГУ НП в Рівненській області та ГУ Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 14 червня 2017 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки "Fiat Doblo", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись із сторони смт.Рафалівка Володимирецького р-ну Рівненської обл. в напрямку м. Вараш, на ділянці проїзної частини а/д "Зарічне-Борова-Стара Рафалівка-Полиці" в с. Суховоля Володимирецького р-ну Рівненської обл., здійснив наїзд на пішохода - малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження, з якими була госпіталізована до КЗ "Володимирецька ЦРЛ".

14 червня 2017 року слідчим СВ Володимирецького відділення Варашського відділу поліції ГУНП в Рівненській області Бялим О.О. було відкрито кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені в ЄРДР за №12017180230000398 за ч.1 ст.286 КК України.

Під час досудового розслідування малолітню ОСОБА_2 визнано потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, однак досудове розслідування триває по даний час, є неефективним, що порушує її права.

Протягом семи місяців досудового розслідування лише було проведено судову інженерно-транспортну експертизу, на підставі якої, постановою слідчого Дяка Р.С. від 11.01.2018 року, закрито кримінальне провадження. Однак, постановою начальника Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури радника юстиції Кругліцького М.М. скасовано постанову слідчого Дяка Р.С. від 11.01.2018 року та матеріали кримінального провадження направлено для організації подальшого досудового розслідування.

Вважає бездіяльність Володимирецького ВП незаконною та такою, що завдає значних моральних страждань малолітній ОСОБА_2 , оскільки держава в особі органу досудового розслідування, не може захистити її порушене право.

Просила стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на її користь компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 300 000 грн.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ НП в Рівненській області та ГУ Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано безпідставністю позовних вимог.

12 жовтня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що досудове розслідування у справі триває дуже довгий проміжок часу, є неефективним та безрезультатним, що порушує права малолітньої дитини, оскільки стороною обвинувачення не зібрано жодних доказів, які б дали можливість встановити істину у справі та забезпечити належний захист потерпілої.

Слідчим Володимирецького відділення Варашського відділу ГУНП в Рівненській області не дотримано розумних строків досудового розслідування, що є порушенням ст. 28 КПК України.

Вважає помилковим висновок суду про недоречність посилання позивачем на ст. 1176 ЦК України в зв`язку з тим, що дана норма регулює відшкодування заподіяної шкоди, а не моральної шкоди.

Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції послався лише на те, що на даний час нікому не повідомлено про підозру у вчиненні злочину, оскільки немає результатів експертиз. Проте, на сьогоднішній день вже є висновок судово-медичного експерта № 185 від 26.09.2017 року та висновок інженерно-транспортної експертизи від 19.12.2017 року.

12.11.2018 року Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області подано відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду.

Вказує, що доказів погіршення життєвих зв`язків, стану здоров`я, душевної рівноваги внаслідок дій працівників поліції, а також обґрунтованого та мотивованого розрахунку розміру моральної шкоди у розмірі 300000 грн позивачем не надано.

Між діями працівників поліції та настанням шкоди у вигляді тяжких тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_2 та її моральних страждань і душевних переживань відсутній причинний зв`язок, так як описані позивачем моральні страждання малолітньої виникли саме внаслідок ДТП, а тому моральна шкода має відшкодовуватись особою, яка її завдала.

При скасуванні постанови слідчого про закриття кримінального провадження начальником Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури оцінка законності дій слідчого не здійснювалася, а підставою для скасування постанови стала необхідність проведення додаткових слідчих дій.

З наведених підстав просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

16.11.2018 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області подано відзив на апеляційну скаргу у якій покликається на те, що воно не вступало у будь-які правовідносини з позивачем, своїми діями чи бездіяльністю не завдавало позивачеві шкоди.

Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" встановлено вичерпний перелік випадків, що дають право на відшкодування шкоди, а вказані представником позивача підстави - порушення розумних строків досудового розслідування, його неефективність та без результативність, не є підставою для відшкодування шкоди.

Підстави та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.ст. 303, 306 КПК України, а оскарження недотримання розумних строків - ст. 308 КПК України.

Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач зверталась із скаргами до суду та до прокурора вищого рівня в порядку, передбаченому ст.ст. 303, 306, 308 КПК України.

Незаконність дій органу досудового розслідування недоведена, а тому відсутні підстави для проведення безспірного списання коштів відповідно до вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 червня 2017 року до Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшло повідомлення ОСОБА_3 про те, що керуючи автомобілем Fiat Doblo, номерний знак НОМЕР_1 , у с. Суховоля Володимирецького району Рівненської області він здійснив наїзд на пішохода.

За даним фактом, 14 червня 2017 року, слідчим слідчого відділу Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочато досудове розслідування кримінального провадження за № 12017180230000398 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

11 січня 2018 року слідчим слідчого відділу Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Дяком Р.С. винесено постанову, якою кримінальне провадження № 12017180230000398 по факту порушення правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 286 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України (а.с. 14).

Постановою начальника Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури Кругліцького М.М. від 24 січня 2018 року постанову слідчого слідчого відділу Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 11 січня 2018 року про закриття кримінального провадження скасовано, матеріали кримінального провадження № 12017180230000398 направлено для організації подальшого досудового розслідування (а.с. 15).

Потерпілою в указаному кримінальному провадженні визнано малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Згідно ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Дії (бездіяльність) посадових осіб Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

Доказами, які знаходяться у матеріалах справи підтверджується обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої ОСОБА_2 .

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 покликалася на те, що досудове розслідування є неефективним, безрезультатним, триває дуже довгий проміжок часу, а слідчим не було проведено усіх необхідних дій для з`ясування обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Як вбачається зі змісту постанови начальника Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 24 січня 2018 року, постанова про закриття кримінального провадження № 12017180230000398 належним чином не вмотивована, винесена передчасно, усі необхідні слідчі дії для з`ясування обставин кримінального правопорушення не проведено, слідчим не виконано усіх вказівко прокурора, у тому числі не витребувано з КЗ "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" інформації щодо виклику з приводу ДТП; не встановлено та не допитано працівників екстреної (швидкої) медичної допомоги; не витребувано інформації про характер ділянки та дорожні знаки на місці, де відбувалася ДТП; з метою перевірки показань водія ОСОБА_3 слід призначити комплексну судову медичну автотехнічну експертизу (а.с. 15).

Висновком службового розслідування за фактом скасування постанови про закриття кримінального провадження від 22 лютого 2018 року встановлено, що факт порушення норм кримінального процесуального законодавства України, у частині проведення повного, всебічного та неупередженого дослідження усіх обставин кримінального провадження № 12017180230000398 слідчим СВ Володимирецького ВП Варашського ВП ГУНП частково знайшов своє підтвердження, а саме рішення про закриття прийнято без виконання необхідних слідчих дій направлених на встановлення усіх обставин по провадженню (а.с. 40).

Отже, доводи позовної заяви про неефективність досудового розслідування кримінального провадження № 12017180230000398 є обґрунтованими.

У п. 19 рішення ЄСПЛ від 30 липня 2015 року (заява № 55902/11) у справі "Риженко проти України" Суд зазначив, що: "ефективність розслідування втілює в собі вимоги щодо оперативності та розумної швидкості. Навіть якщо існують перешкоди або труднощі, які перешкоджають прогресу розслідування у конкретній ситуації, оперативне реагування національних органів влади є надзвичайно важливим для підтримання громадської віри в їх відданість принципам верховенства права та їх здатність запобігати проявам сприяння незаконним діям або терпимості до них (див. рішення у справі "Шиліх проти Словенії" (Silih v. Slovenia [ВП], заява № 71463/01, п. 195, від 9 квітня 2009 року). Більше того, з перебігом чару перспектива проведення будь-якого ефективного розслідування зменшується."

Відповідно до п. 43 рішення ЄСПЛ 2000-VI у справі "Фрідлендер проти Франції" (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96I, "розумність" тривалості провадження має оцінюватися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявника.

У справах, що стосуються відповідальності за дії, які завдали серйозної шкоди здоров`ю, органи влади зобов`язані діяти зі зразковою ретельністю та здійснювати провадження з особливою швидкістю (рішення ЄСПЛ у справах "Сілва Понтеш проти Португалії" (Silva Pontes v. Portugal), від 23 березня 1994 року, п. 39, Series А № 286-А, та "Додов проти Болгарії" (Dodov v. Bulgaria), заява № 59548/00, п. 109, від 17 січня 2008 року).

Апеляційним судом встановлено, що діями посадових осіб Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, а саме: незабезпеченням ефективного досудового розслідування кримінального провадження № 12017180230000398, що призвело до порушення розумних строків досудового розслідування, позивачці завдано моральну шкоду, яка полягала у моральних стражданнях, порушення особистого спокою, виникнення відчуття незахищеності, яка повинна бути відшкодована.

Доводи відповідача - ГУНП в Рівненській області стосовно того, що позивачка не зверталася, в порядку, встановленому КПК України, до суду або компетентних органів щодо бездіяльності Володимирецького ВП Варашського ВП ГУНП в Рівненській області та щодо недотримання розумних строків досудового розслідування не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

У постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, провадження № 12-199гс18, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого і держави, що не регулюються нормами КПК України, а суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Спірні правовідносини виникли через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України, а повинні встановлюватися на підставі положень ст. 1174 ЦК України.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦПК України)

Як роз`яснено у п. 6.4. Методичних рекомендацій "Відшкодування моральної шкоди" (лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 року №35-13/797) моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

У рішенні ЄСПЛ від 12.07.2007 у справі " Stankov v. Bulgaria" № 68490/01, § 62, Суд зазначив, що оцінка моральної шкоди, за своїм характером, є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом.

Поняття "моральна шкода" є оціночним, комплексним судженням, таким, що потребує ретельного дослідження в кожному окремому випадку.

Вимога компенсації завданої позивачці моральної шкоди у 300 000 грн не відповідає принципам розумності та справедливості, а також такий розмір компенсації є недоведеним позивачкою, а тому апеляційний суд, враховуючи обставини справи, характер та обсяг страждань позивачки, прийшов до висновку про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 1 січня 2013 року виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.10.2001 року по справі № 1- 36/2001 (про відшкодування шкоди державою) зазначено, що відшкодування шкоди (матеріальної чи моральної), завданої фізичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, покладається саме на державу, а не на відповідні органи державної влади, тобто відшкодування шкоди у таких випадках здійснюється за рахунок держави, а не за рахунок коштів на утримання державних органів.

Ураховуючи те, що судом неповно з`ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ГУ НП в Рівненській області та ГУ Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкоди та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.

На підставі ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1174, 1176, 1167 ЦК України, ст. 25 Бюджетного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", керуючись ст.ст.367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Слободіна Антона Сергійовича задовольнити частково.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2018 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 , в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ГУ НП в Рівненській області та ГУ Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2019 року.

Головуючий-суддя С.С. Шимків

Судді: С.В. Боймиструк

С.О. Гордійчук