Постанова

від 11.12.2018 по справі 808/1830/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

11 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 808/1830/17

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання Іотовой А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року (суддя Садовий І.В.) в адміністративній справі №808/1830/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Флюс" до Головного управління ДФС у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 травня 2017 року №№0006551401, 0006561401, 0006541401, 0006571401, 0006581401, 0006591401, 0004861306,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Лідер Флюс звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення від 23.05.2017 року: №0006551401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 806275; №0006561401 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 918973грн. 75коп.; №0006541401 про зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 154937грн. та зменшення суми податкового кредиту на 147152грн.; №0006571401 про застосування штрафу на суму 738492грн. 85коп.; №0006581401 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 1473003грн. 26коп.; №0006591401 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 170 грн.; №0004861306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0006551401, №0006561401, №0006541401, №0006571401. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення вимог матеріального права, просить оскаржене рішення скасувати, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Флюс" до Головного управління ДФС у Запорізькій області відмовити у повному обсязі. Апелянт зазначає, що встановлені дані і факти, викладені в акті планової перевірки, підтверджують нереальність господарської операції з придбання товарів ТОВ Лідер Флюс у підприємств - постачальників ТОВ АКТА ТРЕЙД , ТОВ БІЗНЕС АБСОЛЮТ протягом 2016 року по ланцюгу придбання у підприємств ТОВ МЕЛК ТРЕЙД , ТОВ КОМФОРТ ФІНАНС , ТОВ ДАРВІН РІАЛАЙЗ . Доводять нереальність господарської операції з продажу товарів ТОВ Лідер Флюс

підприємству ПАТ Дніпропетровський завод прокатних валків . Такі висновки акту перевірки зроблені на підставі досліджень первинних документів на предмет фактичної можливості здійснення відображених у первинних документах придбання товарів та податкової інформації по ланцюгу оформлення документів на товар у вищевказаних контрагентів. Крім того, встановлена ознака фіктивності ТОВ МЕЛК ТРЕЙД та порушено кримінальну справу за фактом скоєння злочину передбаченого частиною 1 статті 205 Кримінального кодексу України за №32015100040000106 від 04.12.2015 року. Також, скаржник стверджує, що встановлені в акті перевірки факти доводять нереальність господарської операції з придбання товарів ТОВ Лідер Флюс у підприємств-постачальників ТОВ ДЖЕНЕРАЛ ФІНАНС , ТОВ САЙЛЕС ГРУП протягом 2015 року. Перевіркою встановлено, що первинні документи складені вищевказаними контрагентами всупереч вимогам діючого законодавства України в наслідок не підтвердження факту придбання ідентифікованих товарів. Висновки актів планової перевірки щодо нереальності господарських операцій між ТОВ Лідер Флюс та підприємствами ПП ГРІНВУД-ОПТ , ТОВ САЙЛЕС ГРУП , ТОВ ТРЕЙЛЕР ГРУП , ТОВ ФОРТУНА АЛЬЯНС за 2015 рік, зроблені на підставі досліджених первинних документів на предмет фактичної можливості здійснення відображених у первинних документах придбання обладнання та податкової інформації. Вказані підприємства-постачальники обладнання є новоствореними та не мають на балансі власних основних засобів. Також, податковий орган вказує, що додаткові документи, надані ТОВ Лідер Флюс не спростовують факти, викладені в акті перевірки, оскільки перевіркою правомірно встановлено відображення операцій із списання катанки та швелеру у загальній сумі 1347359грн., що призвело до завищення рядку 2050 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) Звіту про фінансові результати за 2016 рік на 1347359грн. та, відповідно, до заниження податку на прибуток за 2016 рік, а також призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2016 року у сумі 269472грн. Серед іншого, скаржник стверджує, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій з надання послуг виконавцем ТОВ БЕТАОЙЛ за період січень-листопад для ТОВ Лідер Флюс . Укладений між ТОВ БЕТАОЙЛ та ТОВ Лідер Флюс договір не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становить його предмет. Фактично виконавцем ТОВ БЕТАОЙЛ здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з надання послуг позивачу, оскільки відсутній факт формування відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання в інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Також, стосовно питання щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, перевіривши архів електронної звітності, податковим органом з'ясовано, що договір про визнання електронних документів узгоджено з платником 03.01.2017 року про що територіальний орган ДФС у Запорізькій області повідомив платника (позивача) квитанцією №2 від 03.01.2017 року о 18:00. Отже, територіальні органи ДФС не перешкоджали у реєстрації, вказаних накладних підприємства ТОВ Лідер Флюс .

В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції не оскаржується.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року в адміністративній справі №808/1830/17.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2018 року призначено справу №808/1830/17 до апеляційного розгляду у судовому засіданні 13 вересня 2018 року.

З 03 жовтня 2018 року розпочав роботу Третій апеляційний адміністративний суд, і справи, які перебували в провадженні Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, були передані до Третього апеляційного адміністративного суду.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2018 року, адміністративна справа №808/1830/17 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Шлай А.В., суддів Кругового О.О., Прокопчук Т.С.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року прийнято адміністративну справу №808/1830/17 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року в адміністративній справі №808/1830/17 до свого провадження, та призначено апеляційний розгляд справи №808/1830/17 у судовому засіданні 11 грудня 2018 року.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Позивач, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду справи, до суду уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорюються сторонами:

У період з 30.03.2017 року по 20.04.2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області проведено виїзну документальну планову виїзну перевірку ТОВ Лідер Флюс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, а також з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 03.04.2013 року по 31.12.2016 року, про що складено акт від 27.04.2017 року №237/08-01-14-01/38664255. (а.с.39-134, т.1) На підставі акту перевірки Головним управлінням ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.05.2017 року: - № 0006551401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 806275 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 685411 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 120864 грн. (а.с.158, т.1); - № 0006561401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 918973, 75 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями у розмірі 735179 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 183794, 75 грн. (а.с.159, т.1); - №0006541401 про зменшення на 154937 грн. суми податкового зобов'язання та зменшення на 147152 грн. суми податкового кредиту за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с.160, т.1); - №0006571401 про застосування суми штрафу за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 73849, 29 грн. (а.с.161, т.1); - №0006581401 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 1473003, 26 грн. (а.с.162, т.1); - №0006591401 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на загальну суму 170 грн. (а.с.163, т.1); - № 0004861306 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 510 грн. за платежем податок з доходів фізичних осіб (а.с.164, т.1).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень №0006551401, №0006561401, №0006541401, №0006571401, які прийняті за відсутності допущених позивачем порушень податкового законодавства.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції такими, що відповідають обставинам справи та ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено характер спірних правовідносин, які регулюються положеннями Податкового кодексу України (ПК України) Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, законодавчою підставою не включення до складу податкового кредиту та витрат відповідних сум є не підтвердження придбання товарів (послуг) відповідними первинними документами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , згідно з ч. 2 ст. 3 якого бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.

Відповідно до пункту 1.2 Положення господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Контролюючий орган - відповідач по справі, поставив під сумнів реальне виконання умов господарських договорів, укладених між позивачем та його контрагентами. Суд першої інстанції при розгляді справи дослідив надані сторонами докази, у тому числі, документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтвердили придбання та використання у власній господарській діяльності товару/робіт/послуг, та дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача. Надав суд також і оцінку твердженню відповідача про непідтвердження походження товару по ланцюгу постачання, врахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену, у тому числі, у постанові від 17.04.2018 року у справі №808/1543/17. Обставина наявності кримінальних проваджень у яких фігурують ТОВ САЙЛЕС ГРУП , ТОВ ДЖЕНЕРАЛ ФІНАНС також перевірена судом, а наданий відповідачем вирок щодо особи, яка внесла неправдиві відомості в установчі документи ТОВ Мелк Трейд (з яким у позивача відсутні господарські взаємовідносини) не свідчить про незаконну діяльність позивача або його контрагентів. Апеляційна скарга за своїм змістом відтворює аргументи відповідача, викладені у відзиві на позов, які, у свою чергу, ґрунтуються на положеннях Акту перевірки. Наведені доводи розглядались судом першої інстанції.

Стосовно питання щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, в апеляційній скарзі зазначено про те, що територіальні органи ДФС не перешкоджали у реєстрації податкових накладних підприємства позивача.

Суд першої інстанції встановив, що у період з 03.01.2017 року по 10.01.2017 року ТОВ Лідер Флюс здійснено декілька спроб щодо реєстрації спірних податкових накладних. Проте, вказані податкові накладні не були зареєстровані до 10.01.2017 року. Як і під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді документального підтвердження відсутності перешкоджання органами ДФС у реєстрації податкових накладних позивача, відповідачем не надано.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року в адміністративній справі №808/1830/17- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 11 грудня 2018 року і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена у повному обсязі 22 грудня 2018 року.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук