Постанова

від 19.12.2018 по справі 814/1162/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1162/17

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Дата і місце ухвалення: 19.03.2018р., м.Миколаїв

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Осіпова Ю.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МЖК Миколаївмолодьбуд до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2017 року № 0003751410, -

В С Т А Н О В И В:

13.06.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю МЖК Миколаївмолодьбуд звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2017 року № 0003751410, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 347 318 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 336 829,50 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу.

Апелянт посилається на те, що вказане рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, неповним з'ясуванням судом обставин справи.

Апелянт зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, з огляду на те, що за результатами проведення документальної перевірки було встановлено порушення ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд вимог Податкового кодексу України, що виразилось у заниженні податку на додану вартість.

Апелянт вказував на те, що в ході проведення перевірки позивача не було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціях з ТОВ Лонгор та ТОВ Комфортстрой-Н у зв'язку з відсутністю належного документального підтвердження реальності здійснюваних між позивачем та вказаними контрагентами господарських операцій.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року та прийняття нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.02.2017 року по 03.03.2017 року Головним управлінням ДФС в Одеській області, на підставі наказу від 24.02.2017 року та направлення на проведення перевірки від 27.02.2017 року, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю МЖК Миколаївмолодьбуд (код 31096536) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 01.11.2016 року щодо правильності нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Комфортстрой-Н (код 39580480) та ТОВ Лонгор (код 39854971).

За результатами вказаної перевірки складено акт від 13.03.2017 року, на підставі якого Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.03.2017 року № 0003751410, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 347 318 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 336 829,50 грн.

В ході вказаної перевірки було встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю МЖК Миколаївмолодьбуд п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1 347 318 грн.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що в періоді, який перевірявся, ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд фактично займалось будівництвом 9-ти поверхового 64-квартирного житлового будинку в мікрорайоні Північний за адресою: м. Миколаїв, вул. Арх. Старова, 14А.

У зазначений період товариство мало взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ТОВ Комфортстрой-Н та ТОВ Лонгор , за рахунок операцій з якими сформувало податковий кредит.

За наслідками проведення перевірки податковий орган дійшов висновку про неправомірність формування позивачем за рахунок вказаних контрагентів показників податкової звітності у зв'язку з відсутню належного документального підтвердження реального здійснення господарських операцій між вказаними суб'єктами господарювання.

Податковий орган посилався на невідповідність кількості осіб, які згідно поданої звітності працювали на підприємствах, тій кількості осіб, які нібито працювали згідно актів приймання будівельних робіт (зазначення показника людино-годин) на будівельних роботах ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд . Податковий орган посилався на неможливість виконання контрагентами позивача зазначеного обсягу робіт через відсутність достатнього людського ресурсу.

Також, ГУ ДФС у Миколаївській області посилалось на відсутність у ТОВ Комфортстрой-Н та ТОВ Лонгор будь-яких дозвільних документів на здійснення будівельних робіт.

Встановлено відсутність у вказаних контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, виробничих активів, транспортних засобів тощо.

Також, в акті зазначено, що службовою запискою від СУ ФР ДФС у Миколаївській області від 13.02.2017 року повідомлено, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12015150020006899 від 24.12.2015 року допитані в якості свідків особи, які згідно даних про джерела та суми отриманих доходів фізичних осіб отримували доходи від ТОВ Лонгор та ТОВ Комфортстрой-Н пояснили, що ані ТОВ Лонгор , ані ТОВ Комфортстрой-Н їм не знайоме, як і посадові особи вказаних підприємств. На ТОВ Лонгор та ТОВ Комфортстрой-Н вони ніколи не працювали, трудовий договір не укладали, заробітну плату не отримували.

Крім того, податковим органом встановлено, що згідно зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за періоди: серпень-вересень 2015 року підприємство Лонгор придбавало товари різноманітного призначення у контрагентів-постачальників, а саме: вугілля, фарш курячий, задні частини курей, суміші, рейки, кути для мокрої штукатурки, транспортні послуги, плити, емульсії, послуги будівельника, монтажника, покрівельника, екофасади, термодюбеля, фарби, клеї, котлети, а реалізовує на адресу контрагентів-покупців інформаційно-консультаційні послуги, будівельні роботи, встановлення сигналізації, проектні, монтажні та демонтажні роботи, поточні ремонти (будівельні, транспортних засобів), рекламні послуги. Зазначене, на думку податкової, свідчить про невідповідність придбаних та реалізованих товарів.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ Комфортстрой-Н придбавало товари різноманітного призначення у контрагентів-постачальників, а саме - філе кур-бр н/ф охл, шия кур-бр охол, крило різане кур-бр, н/ф охол, розетки, лічильники електроенергії, профілі, саморізи, авто вимикачі, пісок абразивний, паливо-мастильні матеріали, вугілля АМ (13-25), уніфлекс ЕКП сланець сірий, праймер бітумний тощо, а реалізовувало бруси обрізні з хвойних порід, будівельні роботи на об'єкті мікрорайон Північний , будівництво інженерних споруд, буксировка, виготовлення вузла обліку газу, виготовлення контуру подачі повітря до робочих місць, виготовлення металоконструкцій, виготовлення та установка воріт, демонтаж нагріваючих елементів, будівельні матеріали, транспортні послуги.

На думку податкової, номенклатура та обсяг реалізованих товарів (послуг) свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності наявною кількістю працівників без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо, без залучення субпідрядних організацій та без особистої участі персоналу та не співвідносні з наявним трудовим ресурсом.

Що стосується дослідження операції поставки, нібито здійснюваної між ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд та ТОВ Лонгор , відповідач посилався на ненадання позивачем документів, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, отримання цих товарів, оприбуткування ТМЦ на склад, його рух та списання.

З огляду на зазначене відповідач дійшов висновку про неможливість підтвердження факту придбання товарно-матеріальних цінностей, зазначених у первинних документах, виписаних ТОВ Лонгор у серпні 2015 року на адресу ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд .

Що стосується господарської операції по наданню послуг (поточний ремонт бетономішалки) між ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд та ТОВ Комфортстрой-Н , податковий орган зазначив, що наданий у підтвердження фактичного виконання зазначеної операції акт здачі-приймання робіт не містить відомостей щодо того, які саме роботи здійснювались, які матеріали були використані, що не дає можливості встановити фізичні можливості надання такої послуги з боку ТОВ Комфортстрой-Н , у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів.

Зважаючи на все вищезазначене, податковий орган посилався на встановлення невідповідності первинних документів, виписаних ТОВ Комфортстрой-Н та ТОВ Лонгор на адресу позивача, нормам діючого законодавства, та не підтвердження ними факту реального здійснення господарських операцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.03.2017 року № 0003751410 є протиправним та підлягає скасуванню. Суд посилався на те, що позивач надав суду та при перевірці документи по договорах підряду та надання послуг по контрагентах з ТОВ Комфортстрой-Н та ТОВ Лонгор , що підтверджують реальність здійснених операцій, а саме: договори, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт, докази оплати товару.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне:

У період, що перевірявся ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд займалось будівництвом 9-ти поверхового 64-квартирного житлового будинку в мікрорайоні Північний за адресою: м. Миколаїв, вул. Арх. Старова, 14А.

Для здійснення своєї діяльності позивач отримав дозвіл № 00910-09 на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирних житлових будинків; ліцензію серії АВ № 591869 від 07.09.2016 року на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, яка видана Інспекцією ДАБК в Миколаївській області 07.09.2011 року (трок дії до 07.09.2016 року); ліцензію від 25.07.2016 року на право здійснення діяльності з будівництва об'єктів ІV і V категорії складності, яка видана ДАБІ України (строк дії до 25.07.2021 року).

У перевіряємий період ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд мало взаємовідносини з контрагентами ТОВ Комфортстрой-Н та ТОВ Лонгор , за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит. Так, згідно з додатками № 5 до податкових декларацій з ПДВ за період січень 2015 року-жовтень 2016 року встановлено формування ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд податкового кредиту за рахунок контрагентів-постачальників: ТОВ Комфортстрой-Н на суму ПДВ 1090947,58 грн. та ТОВ Лонгор на суму ПДВ 256370,55 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.08.2015 року між ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд та ТОВ Лонгор був укладений договір підряду, за умовами якого ТОВ Лонгор (Підрядник) зобов'язувався виконати роботи по забудові мікрорайону Північний Центрального району м. Миколаєва. Багатоповерхові житлові будинки, корпуса 27-28. Третя черга, корпус 27б, а позивач (Замовник) зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання Виконавцю визначені договірною ціною Замовника та повинні відповідати чинним нормативним актам в галузі будівництва.

Згідно п. 1.3 Договору, Підрядник зобов'язаний володіти всіма необхідними законодавством ліцензіями для виконання своїх зобов'язань за цим Договором, а також гарантує їх наявність протягом усього терміну дії Договору та терміну дії гарантійних зобов'язань.

У підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем було надано акти приймання будівельних робіт за серпень, вересень 2015 року за формою КБ-2в, довідки вартості виконаних будівельних робіт та витрат за серпень, вересень 2015 року за формою КБ-3, підсумкові відомості ресурсів за серпень, вересень 2015 року, податкові накладні, банківські виписки у підтвердження здійснення розрахунків у безготівковій формі.

Також, між ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд та ТОВ Лонгор 13.08.2015 року було укладено договір поставки №13/08, за умовами якого Продавець (ТОВ Лонгор ) зобов'язувалось передати у власність Покупця (ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд ) товарно-матеріальні цінності, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар в асортименті та за цінами, зазначеними в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

У підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем було надано видаткову від 14.08.2015 року № РН-000001 та податкову накладну № 4 від 13.08.2015 року, в яких зазначена номенклатура товару: екструзівний пінополістирол у кількості 688 на суму 76805,57 грн. (в тому числі ПДВ 12800,93 грн.), також надано довіреність від 14.08.2015 № 156 на ім'я Сергієнко Н.О. на отримання від ТОВ Лонгор цінностей за рахунком-фактурою від 13.08.2015.

19.03.2015 року між ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд та ТОВ Комфортстрой-Н було укладено договір підряду в капітальному будівництві №19-3, за умовами якого ТОВ Комфортстрой-Н (Підрядник) зобов'язувався забезпечити відповідно до умов Договору виконання робіт: забудова мікрорайону Північний Центрального району м. Миколаєва. Багатоповерхові житлові будинки, корпуса 27-28. Третя черга, корпус 27б.

Склад та обсяг робіт, що доручаються до виконання Підряднику визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору.

У підтвердження виконання умов укладеного договору позивачем було надано довідки вартості виконаних будівельних робіт та затрат за квітень, травень, червень, липень, вересень жовтень, листопад 2015 № б/н від 23.04.2015 року за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад 2015 за формою КБ-2в, підсумкові відомості ресурсів зовні сети каналізації , за січень, березень 2016, довідку вартості виконаних робіт, акт приймання виконаних робіт, податкові накладні. Розрахунки здійснювались у безготівковій формі.

Крім того, позивачем було укладено з ТОВ Комфортстрой-Н договір надання послуг №15-06-15 від 15.06.2015 року, згідно якого Виконавець (ТОВ Комфортстрой-Н ) зобов'язувався за дорученням Замовника (позивач) з використанням власних матеріалів виконати поточний ремонт бетономішалки V-500 л.

У підтвердження надання вказаних послуг контрагентом позивачем були надані: податкова накладна, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) - поточний ремонт бетонозмішувача - 500 літрів.

14.07.2015 року між ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд та ТОВ Комфортстрой-Н було укладено договір підряду №14/07 на облаштування крівлі рулонної. Так, ТОВ Комфортстрой-Н в якості підрядника зобов'язувалось виконати на свій страх та риск власними силами та засобами роботи забудову мікрорайону Північний Центрального району м. Миколаєва. Багатоповерхові житлові будинки, корпуса 27-28. Третя черга, корпус 27б. Облаштування крівлі рулонної у два шари.

В якості підтвердження виконання вказаних робіт позивачем надано договірну вартість на будівництво, акт приймання виконаних робіт за липень 2015, довідку вартості виконаних будівельних робіт та затрат за липень 2015. Розрахунки проводились у безготівковій формі.

Дослідивши надані документи колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Викладені норми Податкового кодексу України вказують на існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне (реальне) виконання господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Фактичне виконання господарських зобов'язань повинне підтверджуватись належним чином складеними первинними документами.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Окрім того, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, вони повинні спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, оскільки це є її визначальною ознакою.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку, при цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

У зв'язку з цим, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Податковий орган заперечував право позивача на формування податкового кредиту за розглядуваними операціями, посилаючись на відсутність у контрагентів позивача необхідних трудових та матеріальних ресурсів.

У підтвердження виконання умов укладених з розглядуваними контрагентами договорів підряду позивачем були надані податкові накладні, довідки вартості виконаних будівельних робіт та затрат за формою КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, підсумкові відомості ресурсів.

Податковим органом в ході перевірки було встановлено, що згідно наданого ТОВ Лонгор до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області Звіту за формою 1-ДФ за ІІІ квартал 2015 року штатна чисельність працівників склала 11 осіб, а відповідно до звіту (форма Д4) за вересень 2015 року на ТОВ Лонгор працювала 1 особа, за цивільно-правовими договорами - 5 осіб.

Згідно наданого ТОВ Комфортстрой-Н до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області Звіту за формою 1-ДФ за ІІ квартал 2015 року штатна чисельність працівників склала 2 особи, за цивільно-правовими договорами - 15 осіб.

В свою чергу, в актах приймання виконаних будівельних робіт зазначено витрати праці робітників, які значно перевищують можливі витрати праці вказаних товариств за наявності тих трудових ресурсів, які відображені у поданій ними податковій звітності.

При чому, на вимогу суду позивачем не надано доказів залучення до проведення будівельних робіт третіх осіб за цивільно-правовими угодами.

У своїх письмових поясненнях позивач зазначив, що акти за формами КБ-2в та КБ-3 складаються в програмі АВК , яка при вирахуванні норм витрат по людино-годинах враховує розрядність (категорію) працівника (зварювальника), який виконує зварювально-монтажні роботи. Чим вище розрядність працівника, тим менше часу потрібно для виконання певного об'єму робіт. Коефіцієнт співвідношення реального часу та часу, який враховує програмне забезпечення не співпадає 1:1, а може коливатися. Позивач посилався на те, що перевіряючими взято співвідношення 1:1, а тому реальні години не співпадають з фактичними людино-годинами вказаними в актах виконаних робіт.

Крім того, позивач надав податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) по ТОВ Лонгор та ТОВ Комфортстрой-Н .

Колегія суддів критично відноситься до пояснень позивача, з огляду на те, що за мінімальними розрахунками норм тривалості робочого часу, перевищення показників витрат праці робітників зазначених в актах виконаних будівельних робіт над витратами праці, які можуть забезпечити працівники, які рахуються за товариствами, є занадто значними та не можуть бути віднесені на похибку програмного забезпечення.

Надана позивачем звітність ТОВ Лонгор та ТОВ Комфортстрой-Н за формою 1-ДФ також не може бути визнана належними доказами по справі, оскільки не містить ні підписів посадових осіб вказаних товариств, ні відміток про прийняття вказаної звітності податковим органом. Таким чином, зазначені в них відомості не можуть вважатися достовірними.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано жодного доказу у підтвердження фактичного перебування працівників зазначених підприємств на будівництві та здійснення ними будівельних робіт, в тому числі журналів обліку таких осіб, журналів з проведення інструктажів з техніки безпеки тощо.

В свою чергу, в ході розгляду справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що слідчим управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Миколаївській області здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12015150020006899 від 24.12.2015 року, в ході якого були допитані в якості свідків особи, які згідно даних про джерела та суми отриманих доходів фізичних осіб отримували доходи від ТОВ Лонгор та ТОВ Комфортстрой-Н .

Вказані особи заперечували трудові відносини з вказаними товариствами, та пояснили, що на вказаних підприємствах вони ніколи не працювали, трудові договори не укладали, заробітну плату не отримували. Будівельної освіти не мають та не виконують будівельні роботи. Зазначене підтверджується протоколами допиту свідків.

Слід зазначити, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Однак, згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, а тому саме на платника податків покладено обов'язок доведення правомірності формування показників податкової звітності.

Таким чином, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

В даному випадку позивачем не спростовано позицію контролюючого органу щодо неможливості виконання робіт за рахунок залучених трудових ресурсів вказаних контрагентів.

Також, позивачем не надано доказів наявності у вказаних контрагентів необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, виробничих активів, транспортних засобів тощо.

Слід зазначити, що у підтвердження фактичного будівництва багатоповерхового будинку у мікрорайоні Північний Центрального району м. Миколаєва позивачем були надані первинні документи, які підтверджують придбання ТОВ МЖК Миколаївмолодьбуд будівельних матеріалів у різних контрагентів, а також були надані Декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 26.05.2016, акти приймання-передачі майнових прав на квартири.

В свою чергу, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в даному випадку не піддається сумніву сам факт будівництва багатоповерхового будинку, який в подальшому був прийнятий в експлуатацію, предметом дослідження в даному випадку є питання фактичного виконання будівельних робіт саме ТОВ Лонгор та ТОВ Комфортстрой-Н .

За наслідками дослідження наданих позивачем первинних документів колегія суддів приходить до висновку, що вони не дають змоги встановити реальність факту здійснення господарських операцій ТОВ Лонгор та ТОВ Комфортстрой-Н .

Що стосується правомірності формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з вказаними контрагентами щодо надання послуг з поставки товару (екструзівний пінополістирол) та ремонту бетономішалки, колегія суддів зазначає наступне:

У підтвердження надання вказаних послуг позивачем були надані видаткова накладна (у підтвердження факту отримання екструзівного пінополістиролу) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (у підтвердження здійснення ремонту бетономішалки).

В свою чергу, позивачем не надано доказів фактичного отримання вказаного товару, його транспортування до місця призначення, оприбуткування товару, його руху та списання.

Наявність лише видаткової накладної не може бути належним підтвердженням фактичного отримання товару та його використання у власній господарській діяльності.

Слід зазначити, також, що в наданому акті здачі-прийняття робіт вказано лише загальну назву наданої послуги та вказано загальну вартість робіт, при цьому, вказаний акт не розкриває конкретного змісту господарської операції.

З наданих позивачем документів не можливо встановити дату, місце вчинення господарської операції, її зміст, осіб, які були залучені до надання вказаних послуг

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем первинні документи складені неналежним чином та не дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

В свою чергу, наявність формально оформлених (складених) первинних документів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних послуг.

В даному випадку товариство не довело, що надані саме вказаними контрагентами послуги використовувались в господарській діяльності позивача, не надано доказів можливість проведення таких операцій контрагентами з урахуванням необхідного часу, місця, матеріальних ресурсів необхідних для надання таких послуг.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що в даному випадку мають місце не окремі недоліки в оформленні первинних документів складених за результатом господарських операцій позивача з його контрагентами, а відображення у них відомостей про господарські операції, які фактично не відбувалися.

Таким чином, фактичні обставини справи засвідчують, що позивачем було сформовано податковий кредит по операціям з розглядуваними вище контрагентами з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість є, на думку суду апеляційної інстанції, правомірним та обґрунтованим, і скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Оскільки при розгляді справи судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового вирішення справи, тому, на підставі ст.317 КАС України, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю МЖК Миколаївмолодьбуд .

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю МЖК Миколаївмолодьбуд до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.03.2017 року № 0003751410.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: О.А. Шевчук