Постанова

від 20.12.2018 по справі 368/796/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 368/796/17 Головуючий у І інстанції - Кириченко В.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,

при секретарі: Андрієнко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Сільського голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Щербань Ольги Василівни на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 07 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, Сільського голови Щербань Ольги Василівни, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання рішень незаконними та скасування,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з адміністративним позовом до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, Сільського голови Щербань Ольги Василівни, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, та з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати дії та бездіяльність Відповідачів такими що систематично та неодноразово порушили його права, права третіх осіб, Конституцію України та через ненадання йому та третім особам відповідей на запити про доступ до публічної інформації та на звернення у терміни визначенні Законами України, через надання йому та третім особам не правдивих, не точних, не достовірних, не перевірених відповідей які порушують права його та права третіх осіб;

визнати незаконними рішення від 19.12.2016 року № 47-1 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,999 га та від 16.12.2017 року № 75 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га., визнати незаконними та скасувати рішення Бендюгівської сільської ради № 70 від 26.01.2017 року, № 47/2 від 19.12.2016 року.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 07 червня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано дії та бездіяльність Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та сільського голови Щербань Ольги Василівни такими, що систематично порушили права ОСОБА_3 у зв'язку з: наданням неправдивої інформації на запит від 21.11.2016 року надати копію посадової інструкції сільського голови і на запит від 21.11.2016 року про надання копії присяги секретаря сільської ради; відмовою по двох запитах від 17.02.2017 року надати для ознайомлення протокол та прийняті рішення на сесії Бендюгівської сільської ради від 26.01.2017 року та протоколи засідання депутатських комісій; необґрунтованою відмовою на скаргу від 17.02.2017 року; неповідомленням про результати розгляду скарги від 23.03.2017 року; незаконними рішеннями від 19.12.2016 року № 47-1 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,999 га та від 16.12.2017 року № 75 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га.

Відмовлено в частині вимог по скаргах ОСОБА_3 про ненадання відповіді на скарги від 18.03.2017 року і від 19.03.2017 року, про визнання незаконними та скасування рішень Бендюгівської сільської ради № 70 від 26.01.2017 року, № 47/2 від 19.12.2016 року , по вимогах про визнання дії та бездіяльність Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та сільського голови Щербань Ольги Василівни такими, що систематично порушили права третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Сільський голова Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Щербань О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі Сільський голова Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Щербань О.В. не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, зазначає, що висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, а тому відповідно до ст. 317 КАС України підлягають скасуванню.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2016 року до Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області ним подано запит на ім'я сільського голови Щербань О.В., у якому він просив надати завірену належним чином копію її посадової інструкції.

Сільська рада надала відповідь № 241 від 25.11.2016 року , що посадова інструкція сільського голови розроблена для внутрішнього службового користування і не є публічною інформацією.

Надана відповідь є не правдива тому, що взагалі відсутня посадова інструкція сільського голови. Надана відповідь є такою, що порушує права позивача на доступ до публічної інформації, порушує ст. ст. 8, 19, 21, 22, 34, 40, 68 Конституції України, п.1 ч.І ст. 3, 4, п.2 ч.1 ст. 5, ст. ст. 14, 15, 20 Закону України Про доступ до публічної інформації , ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 60 Закону України Про запобігання корупції , ст. 3 Закону України Про адміністративні послуги , ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21 Закону України Про інформацію .

Не погоджуючись з відповіддю сільської ради позивач поштою подав особисто сільському голові Бендюгівської сільської ради скаргу від 18.03.2017 року (зареєстрована за № Д-141 від 28.03.2017 року) у якій обґрунтовано виклав свою не згоду з відповіддю на запит №226 і просив: вжити заходів для припинення порушення моїх прав Бендюгівською сільською радою 7 скликання, надаючи неправдиву інформацію; за надання йому не правдивої відповіді Бендюгівською сільською радою на його запит вжити заходів для притягнення винних осіб до відповідальності передбаченої ст. 212-3 КУпАП; інформацію про вжиті заходи надати письмово.

Відповідь на скаргу позивача сільська рада та сільський голова не надали, чим порушили права позивача, порушили: ст. 3, 8, 19, ч.4 ч.5 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 7, 8, 11 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , Закону України Про звернення громадян .

21 листопада 2016 року за № 230 до сільської ради на ім'я секретаря Бендюгівської сільської ради ОСОБА_8 подано запит у якому позивач просив надати завірену належним чином копію присяги секретаря сільської ради як посадової особи місцевого самоврядування.

Сільська рада надала відповідь № 237 від 25 листопада 2016 року у якій зазначено що присяга вказаної посадової особи місцевого самоврядування не є публічною інформацією.

Надана відповідь є не правдивою тому, що особа яка вперше вступає на посаду до органу місцевого самоврядування приймає присягу публічно.

Також, законом України Про доступ до публічної інформації чітко визначено які статті обмежують право доступу до інформації , а саме ст. 6 (публічна інформація з обмеженим доступом), ст. 7 (конфіденційна інформація); ст. 8 (таємна інформація), ст. 9 (службова інформація). Жодна із перелічених статей не обмежує право позивача на ознайомлення з присягою посадової особи місцевого самоврядування.

Надавши не правдиву відповідь сільська рада порушила його права ст. 3, 8, 19, 21, 22, 34, 40, 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 3, 4, п 2. ч. 1 ст. 5, ст. 14 Закону України Про доступ до публічної інформації ч. 1 ст. 1, ч.1 ст. 60 Закону України Про запобігання корупції , ст. 3 Закону України Про адміністративні послуги , ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21 Закону України Про інформацію .

Не погоджуючись з відповіддю сільської ради позивач поштою подав особисто сільському голові Бендюгівської сільської ради скаргу від 19 березня 2017 року (зареєстровану за № Д-142 від 28.03.2017 року), у якій обґрунтовано виклав свою не згоду з відповіддю і просив вжити заходів для припинення порушення його прав Бендюгівською сільською радою 7 скликання, надаючи йому неправдиву інформацію; за надання йому не правдивої відповіді Бендюгівською сільською радою на його запит вжити заходів для притягнення винних осіб до відповідальності передбаченої ст. 212-3 КУпАП; інформацію про вжиті заходи надати письмово.

Відповідь на скаргу позивача сільською радою та сільським головою не надано, чим порушено права позивача, порушено ст. 3, 8, 19, 21, 22, 40, 68 Конституції України, ст. 19 Закону України Про звернення громадян , п.1, 2, 7, 8, 18, 19 ч.4 ч.5 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 7, 8, 11 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ст. З Закону України Про адміністративні послуги , ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 19, 20,21 Закону України Про інформацію .

17 лютого 2017 року позивач подав до Бендюгівської сільської ради два запита на отримання публічної інформації № 117 та № 118.

У запиті № 117 позивач просив надати для ознайомлення протокол та прийняті рішення на сесії Бендюгівської сільської ради 7 скликання, яка відбулася 26.01.2017 року.

У запиті № 118 позивач просив надати для ознайомлення протоколи засідань депутатських комісій, яки готували висновки для роботи сесій Бендюгівської сільської ради 7 скликання.

Секретар сільської ради ОСОБА_8 відмовилася надати позивачу ознайомитися з запитуваною інформацією, чим неодноразово систематично порушила права позивача, порушила ст. 3, 8, 19, 21, 22, 34, 40, 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 5, ст. 14, Закону України Про доступ до публічної інформації , ст. 7, 8 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 60 Закону України Про запобігання корупції що є адміністративним правопорушенням пов'язаним з корупцією ст. 3 Закону України Про адміністративні послуги , ст. ст. 1,3, 4, 5, 6, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21 Закону України Про інформацію .

На неправомірні дії та/або бездіяльність секретаря сільської ради ОСОБА_8 позивачем надано скаргу сільському голові Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області за № 27 від 17 лютого 2017 року в якій викладено , що 17 лютого 2017 року до сільської ради позивачем подано два запити за № 117, № 118 в яких Позивач просив: надати для ознайомлення протокол та прийняті рішення на сесії Бендюгівської сільської ради 7 скликання, яка відбулася 26 січня 2017 року та надати для ознайомлення протоколи засідань депутатських комісій, які готували висновки для роботи сесій Бендюгівської сільської ради 7 скликання. Секретар сільської ради ОСОБА_8 категорично відмовилася надавати запитувану інформацію. У зв'язку з чим позивач просив вжити заходів для притягнення секретаря Бендюгівської сільської ради ОСОБА_8 до відповідальності згідно чинного законодавства України.

Сільською радою надано відповідь № 112 від 14 березня 2017 року за підписом сільського голови Щербань О.В. у якій зазначено що сільська рада не вбачає підстав для притягнення секретаря сільської ради до відповідальності.

Відповідь, надана сільським головою Щербань О.В. порушує права позивача ст. 3, 8, 19, 21, 22, 34, 40, 68 Конституції України, п. 1, 2, 7, 18, 19, ч.4, ч.5 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 7, 8, 11 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , ст. 19 Закону України Про звернення громадян , ст. 3 Закону України Про адміністративні послуги , ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21 Закону України Про інформацію .

Не погоджуючись з відповіддю сільської ради Позивач поштою сільському голові Бендюгівської сільської ради направив скаргу від 23 березня 2017 року в якій обґрунтовано виклав не згоду з відповіддю сільської ради надану на скаргу № Д-27 і просив надати роз'яснення з посиланням на норми чинного законодавства України чи мала законну підставу секретар Бендюгівської сільської ради ОСОБА_8 не надати йому для ознайомлення запитувану інформацію у запитах № 117, № 118.

Надати роз'яснення з посиланням на норми чинного законодавства України, чому Бендюгівська сільська рада не вбачає підстав для притягнення секретаря Бендюгівської сільської ради ОСОБА_8 до відповідальності, згідно чинного законодавства, за не надання йому ознайомитися з інформацією, яку він просив у запитах для отримання публічної інформації № 117, № 118 від 17 лютого 2017 року.

Вжити заходів для притягнення до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України, секретаря Бендюгівської сільської ради ОСОБА_8 за не надання йому можливості ознайомитися з запитуваною інформацією, яку він просив у запитах № 117, № 118 від 17 лютого 2017 року. Інформацію надати письмово.

Відповідь Бендюгівська сільська рада і сільський голова Щербань О.В. на скаргу Позивача від 23 березня 2017 року не надала, відповідачі порушили права Позивача, порушила ст. 8, 19, 21, 22, 40, 68 Конституції України, ст. 19 Закону України Про звернення громадян, п.1, 2, 7, 18, 19, 24, ч. 4, ч. 5 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ст. 7, 8, 11 Про службу в органах місцевого самоврядування ст. З Закону України Про адміністративні послуги , ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21Закону України Про інформацію .

21 листопада 2016 року до Бендюгівської сільської ради Позивач подав клопотання у якому просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Бендюгівська сільська рада VII скликання на 13 сесії розглянула клопотання позивача і прийняла рішення від 19 грудня 2016 року № 47/1 яким вирішено відмовити ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1.999 га, у зв'язку із невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і технічно-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів ,затверджених у встановленому законом порядку,зокрема визначена заявником земельна ділянка належить до земель загального користування.

З даним рішенням позивач не згоден тому, що воно незаконне, прийняте з порушенням регламенту Бендюгівської сільської ради, положення про постійні комісії Бендюгівської сільської ради.

Проект рішення постійна депутатська комісія не готувала, не оприлюднювала, що є порушенням ч. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації відповідно до якої проекти рішень повинні оприлюднюватися за 20 днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

У рішенні № 47/1 сільська рада наголошує, що позивач у графічних матеріалах доданих до клопотання зазначив земельну ділянку яка належить до земель загального користування та використовується громадою села Бендюгівка як громадські пасовища.

Також, у рішенні сільська рада посилається на не відповідність місця розташування земельної ділянки генеральному плану, схеми землеустрою та іншим нормативно-правовим документам.

За таких, обставин рішення № 47/1 від 19 грудня 2016 року прийняте з порушенням ст. ст. 116, 118, Земельного кодексу України, та порушує права позивача, ст. 14 Конституції України ст. 121 Земельного Кодексу України.

23 грудня 2016 року позивач повторно звернувся до Бендюгівської сільської ради та просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для садівництва.

16 лютого 2017 року Бендюгівська сільська рада 7 скликання на 16 сесії розглянула клопотання Позивача і прийняла рішення № 75 від 16 лютого 2017 року, яким вирішила: відмовити ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для садівництва площею 0,12 га, у зв'язку із невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і технічно-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, зокрема визначена заявником земельна ділянка належить до земель загального користування.

З даним рішенням Позивач не згоден також тому, що воно незаконне, прийняте з порушенням Регламенту Бендюгівської сільської ради, положення про постійні комісії Бендюгівської сільської ради.

Проект рішення постійна депутатська комісія не готувала, не оприлюднювала, що є порушенням ч. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації, відповідно до якої проекти рішень повинні оприлюднюватися за 20 днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

У рішенні № 75 сільська рада наголошує що земельна ділянка використовується громадою села Бендюгівка як громадські пасовища.

За таких обставин, рішення № 75 від 16.02.2017 року прийняте з порушенням ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України, та порушує права позивача, ст. 14 Конституції України ст. 121 Земельного Кодексу України.

Також, Бендюгівська сільська рада та сільський голова Бендюгівської сільської ради неодноразово порушували права Третіх осіб а саме: гр. ОСОБА_4 яка 17 лютого 2017 року до сільської ради подала скаргу у якій скаржилася на неодноразову відсутність на робочому місці діловода Бендюгівської сільської ради ОСОБА_7 і просила притягнути останню до відповідальності відповідно до Кодексу Законів про працю.

Сільська рада надала відповідь за № 110 від 14 березня 2017 року в якій зазначено що діловод Бендюгівської сільської ради була на робочому місці 17 лютого 2017 pоку, близько чотирнадцятої години вона поїхала до районного центру.

Заява була прийнята своєчасно та зареєстрована секретарем Бендюгівської сільської ради. На основі вище викладеного, Бендюгівська сільська рада не вбачає підстав для притягнення діловода Бендюгівської сільської ради до відповідальності.

Вважаючи надану відповідь сільської ради не правдивою та такою що порушує її права, порушує ст. 3, 8, 19, 21, 22, 40, 68 Конституції України, ст. 19 Закону України Про звернення громадян ОСОБА_4 особисто сільському голові Щербань О.В., подала скаргу від 21 березня 2017 року в якій виклала не згоду з відповіддю сільської ради № 110 від 14 березня 2017 року і просила надати інформацію у повному обсязі а саме: у яких справах діловод Бендюгівської сільської ради ОСОБА_7 їздила до районного центру.

Відповідь Бендюгівська сільська рада та сільській голова Щербань О.В., на скаргу від 23 березня 2017 року не надали.

Не надавши відповідь гр. ОСОБА_4 сільська рада та сільський голова порушила права третіх осіб, порушила ст. 8, 19, 21, 22, 40, 68 Конституції України, ст. 19 Закону України Про звернення громадян , ст. ст. 1, 2, 7, 18, 19, 24, ч. 4, ч. 5 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 7; 8; 11 Про службу в органах місцевого самоврядування ст. 3 Закону України Про адміністративні послуги , ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21 Закону України Про інформацію .

27 січня 2017 року до сільської ради ОСОБА_4 подала скаргу у якій скаржилася на неодноразову відсутність діловода сільської ради на робочому місці і просила надати інформацію чому 19.12.2016 року, 06.01.2017 року, 26.01.2017 року на робочому місці відсутня діловод Бендюгівської сільської ради; надати інформацію про вжиті заходи письмово.

Сільська рада надала відповідь № 73 від 23 лютого 2017 року у якій зазначено, що 26.01.2017 року, 06.01.2017 року діловод була відсутня частково робочого дня у зв'язку з тим що їздила до районного центру зі звітами. Робота діловодом виконується вчасно та в повному обсязі.

Вважаючи надану відповідь сільською радою не правдивою та такою що порушує права, порушує ст. 3, 8, 19, 21, 22, 40, 68 Конституції України, ст. ст. 7, 19, 20 Закону України Про звернення громадян ОСОБА_4 особисто сільському голові Щербань О.В. подала скаргу від 20 березня 2017 року в якій виклала не згоду з відповіддю сільської ради № 73 від 23 лютого 2017 року і просила надати інформацію у повному обсязі з наступних питань: 19 грудня 2016 року які звіти возила діловод до районного центру, з якою метою, до яких установ, скільки часу була відсутня на робочому місці?; 26 січня 2017 року які звіти возила діловод до районного центру, з якою метою, до яких установ, скільки часу була відсутня на робочому місці?, які звіти возила діловод до районного центру, з якою метою, до яких установ, скільки часу була відсутня на робочому місці?; надати інформацію хто під час відсутності діловода на робочому місці і виконує роботу діловода, навіть у випадках, коли діловод возить звіти; за надання мені не повної відповіді на скаргу, прошу вжити заходів для притягнення винних осіб до відповідальності згідно чинного законодавства. Інформацію за результатами розгляду скарги просив надати письмово.

Відповідь Бендюгівська сільська рада і сільський голова Щербань О.В на скаргу від 20 березня 2017 року не надано.

Не надавши відповідь Позивачу, Відповідачі сільська рада та сільський голова порушила права позивача: ст. 8, 19, 21, 22, 68 Конституції України, ст. 19 Закону України Про звернення громадян , п.1; 2; 7; 18; 19; 24, ч 4 ч. 5 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 8; 11 Про службу в органах місцевого самоврядування , ст. 3 Закону України Про адміністративні послуги , ст. ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 10, 12, 13, 17, 18, 19, 20, 21 Закону України Про інформацію .

Під час проведення 16 сесії 7 скликання Бендюгівської сільської ради 26 січня 2017 року серед запрошених була присутня ОСОБА_4 яка проводила відеозйомку сесії. Декільком депутатам не сподобалося що проводиться відеозйомка і сільська рада прийняла рішення № 70, яким відповідно до Закону України Про інформацію та ст. 307 Цивільного Кодексу України (Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото та відеозйомок) сесія ради вирішила заборонити проводити аудіо, відео зйомку сесії Бендюгівської сільської ради 7 скликання.

З даним рішенням гр. ОСОБА_4 не згодна тому що воно незаконне, прийняте з порушенням Регламенту Бендюгівської сільської ради, положення про постійні комісії Бендюгівської сільської ради.

Проект рішення постійна депутатська комісія не готувала, не оприлюднювала, що є порушенням ч. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації, відповідно до якої проекти рішень повинні оприлюднюватися за 20 днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

У рішенні № 47/2 сільська рада наголошує що ОСОБА_4 у графічних матеріалах доданих до клопотання зазначила земельну ділянку яка належить до земель загального користування та використовується громадою села Бендюгівка як громадські пасовища. Також у рішенні сільська рада посилається на невідповідність місця розташування земельної ділянки генеральному плану, схеми землеустрою та іншим нормативно-правовим документам. Таке посилання з боку сільської ради є незаконними, тому що жоден з документів, перелічених у рішенні, не існує. За таких обставин рішення № 47/1 від 19 грудня 2016 року прийняте з порушенням ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України, та порушує права ОСОБА_4.

23 грудня 2016 року наступне клопотання до Бендюгівської сільської ради ОСОБА_4 подала у якому просила: Надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для садівництва.

16 лютого 2017 року Бендюгівська сільська рада 7 скликання на 16 сесії розглянула клопотання ОСОБА_4 і прийняла рішення № 75 від 16.02.2017 року, яким вирішила відмовити ОСОБА_4 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для садівництва площею 0,12 га у зв 'язку із невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і належить до земель загального користування.

З даним рішенням ОСОБА_4 не згодна тому що воно не законне, прийняте з порушенням Регламенту Бендюгівської сільської ради, положення про постійні комісії Бендюгівської сільської ради. Проект рішення постійна депутатська комісія не готувала, не оприлюднювала, що є порушенням ч. 3 ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації, відповідно до якої проекти рішень повинні оприлюднюватися за 20 днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

За таких обставин рішення порушує права ОСОБА_4, ст. 14 Конституції України ст. 121 Земельного кодексу України.

Також, Бендюгівська сільська рада та сільський голова Бендюгівської сільської ради неодноразово порушили права Третіх осіб а саме: гр. ОСОБА_5 який 17 лютого 2017 року № 112 до Бендюгівської сільської ради подав запит на отримання публічної інформації, у якому він просив надати завірену належним чином копії протоколу, проектів рішень та рішень сесії Бендюгівської сільської ради 7 скликання від 16 лютого 2017року.

Бендюгівська сільська рада надала відповідь № 58 від 22 лютого 2017 року, у якій зазначалося, що на його запити на отримання публічної інформації від 17 лютого 2017 року вх. №№ 111, 112, 113, 114, Бендюгівська сільська рада повідомляє, що розгляд його запиту буде продовжено до 20 робочих днів у зв'язку з великим обсягом запитів на публічну інформацію.

Надана відповідь є безпідставною відмовою, чим порушено права ОСОБА_5, Конституцію України та чинне Законодавство України.

Наступну відповідь № 115 Бендюгівська сільська рада датувала 14 березня 2017 року, якою повідомлено, що на його запит на отримання публічної інформації від 17 лютого 2017 року направлено копію протоколу, рішень та проектів рішень сесії Бендюгівської сільської ради 7 скликання від 16 лютого 2017 року.

Надана відповідь порушила права ОСОБА_5 і вимоги ч. 1 ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації , Конституцію України.

Не погоджуючись з порушенням своїх прав та чинного законодавства України ОСОБА_5 особисто сільському голові поштою подав скаргу від 21 березня 2107 року у якій виклав не згоду з порушенням своїх прав та законів України Бендюгівської сільської ради і просив вжити заходів для припинення порушення прав через не своєчасне надання відповідей на запити про доступ до публічної інформації.

За надання відповіді на запит з суттєвим порушенням термінів, визначених Законом України Про доступ до публічної інформації , вжити заходів для притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої чинним законодавством.

Надавши відповідь на запит з порушенням строків передбачених чинним законодавством, не надання відповіді на скаргу, не вжиття заходів реагування по скарзі, Бендюгівська сільська рада та сільський голова Щербань О.В. неодноразово порушили права ОСОБА_5.

Також, поштою до Бендюгівської сільської ради ОСОБА_5 подав клопотання від 26 листопада 2017 року у якому просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

19 грудня 2016 року Бендюгівська сільська рада 7 скликання на 13 сесії розглянула клопотання Позивача і прийняла рішення № 47/3 від 19 грудня 2016 року яким вирішено відмовити у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,199 га у зв'язку із невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і технічно-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, зокрема визначена заявником земельна ділянка належить до земель загального користування.

У зазначеному рішенні № 47/3 сільська рада наголошує що ОСОБА_5 у графічних матеріалах доданих до клопотання зазначив земельну ділянку яка належить до земель загального користування та використовується громадою села Бендюгівка як громадські пасовища.

Також у рішенні сільська рада посилається на не відповідність місця розташування земельної ділянки генеральному плану, схеми землеустрою та іншим нормативно-правовим документам. Таке посилання з боку сільської ради є не законнимим, тому що жоден з документів перелічених у рішенні не існує.

За таких обставин рішення № 47/3 від 19.12.2016 року прийняте з порушенням ст. 116, 118 Земельного кодексу України, та порушує права ОСОБА_5 ст. 14 Конституції України ст. 121 Земельного кодексу України.

23 грудня 2016 року ОСОБА_5 звернувся з клопотанням до Бендюгівської сільської ради ОСОБА_5 у якому просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

16 лютого 2017 року Бендюгівська сільська рада на сесії розглянула клопотання позивача і прийняла рішення № 78 яким вирішила відмовити ОСОБА_5 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,199 га у зв'язку із невідповідністю місця розташування объекта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових акі гів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і технічно-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, зокрема визначена заявником земельна ділянка належить до земель загального користування.

З даним рішенням ОСОБА_5 не згоден тому що воно незаконне, прийняте з порушенням Регламенту Бендюгівської сільської ради, положення про постійні комісії Бендюгівської сільської ради.

Проект рішення постійна депутатська комісія не готувала, не оприлюднювала, що є порушенням ч. 3 ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації, відповідно до якої проекти рішень повинні оприлюднюватися за 20 днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

У вказаному рішенні № 47/3 сільська рада наголошує що ОСОБА_5 у графічних матеріалах доданих до клопотання зазначив земельну ділянку яка належить до земель загального користування та використовується громадою села Бендюгівка як громадські пасовища. Також у рішенні сільська рада посилається на не відповідність місця розташування земельної ділянки генеральному плану, схеми землеустрою та іншим нормативно-правовим документам.

Таке посилання з боку сільської ради є не законними, тому що жоден з документів перелічених у рішенні не існує. За таких обставин порушено права ОСОБА_5 ст. 141 Конституції України, ст. 121 Земельного кодексу України.

Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції виходив з того, що Бендюгівською сільською радою Кагарлицького району Київської області та Сільським головою Щербань Ольгою Василівною систематично порушувались права ОСОБА_3 у зв'язку з наданням неправдивої інформації на запит від 21 листопада 2016 року про надання копії посадової інструкції сільського голови і на запит від 21 листопада 2016 року про надання копії присяги секретаря сільської ради; відмовою по двох запитах від 17 лютого 2017 року про надання для ознайомлення протоколу та прийняття рішення на сесії Бендюгівської сільської ради від 26 січня 2017 року та протоколу засідання депутатських комісій; необґрунтованою відмовою на скаргу від 17 лютого 2017 року; неповідомленням про результати розгляду скарги від 23 березня 2017 року; незаконними рішеннями від 19 грудня 2016 року № 47-1 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,999 га та від 16 грудня 2017 року № 75 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га.

Відмовлено судом першої інстанції в частині позовних вимог по скаргах ОСОБА_3 про ненадання відповіді на скарги від 18.03.2017 року і від 19.03.2017 року, про визнання незаконними та скасування рішень Бендюгівської сільської ради № 70 від 26.01.2017 року , № 47/2 від 19.12.2016 року, по вимогах про визнання дії та бездіяльність Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та сільського голови Щербань Ольги Василівни такими, що систематично порушили права третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини, та з урахуванням оскаржуваного судового рішення в частині задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не переглядає справу в частині позовних вимог, в яких судом першої інстанції відмовлено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 21 Конституції України передбачає, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Згідно з статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

За приписами статті 34 Конституції України передбачає, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Положеннями статті 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 3 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

За приписами статті 4 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачає, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Згідно з статтею 5 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачає, що доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

При цьому, положеннями статті 14 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані:1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Статтею 15 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: 1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо); 2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; 3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення; 4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності; 7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань; 8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи; 9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку; 10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; 11) інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень. 2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. 3. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Також, згідно з частиною 1 статті 60 Закону України Про запобігання корупції особам, зазначеним у пунктах 1, 2, 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, а також особам, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, забороняється: 1) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом; 2) надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України Про інформацію інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Обґрунтовуючи своє рішення в частині задоволенних позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що 17.02.2017 року Позивач подав до Бендюгівської сільської ради два запита на отримання публічної інформації № 117 та № 118.

У запиті № 117 позивач просив надати для ознайомлення протокол та прийняті рішення на сесії Бендюгівської сільської ради 7 скликання, яка відбулася 26.01.2017 року.

Бендюгівська сільська рада не надала позивачу для ознайомлення протоколу та прийнятих рішення на сесії Бендюгівської сільської ради 7 скликання, яка відбулася 26.01.2017 року, чим порушила право позивача на доступ до публічної інформації, що передбачено ст. ст. 8; 19; 21; 22; 34; 40; 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 3; 4; п.2 ч. 1 ст. 5; ст. ст. 14, 15, 20 Закону України Про доступ до публічної інформації , ч. 1 ст. 60 Закону України Про запобігання корупції , ст. 21 Закону України Про інформацію .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що сільська рада надіслала позивачу поштою копію вказаних документів не підтверджується допустимими доказами, так як не надано підтверджуючих документів про їх вручення позивачу, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Щербань О.В. була надано до суду належним чином засвідчені копії відповідей Бендюгівської сільської ради № 74 та № 75 від 23.02.2017 року, в яких надано наступні відповіді: на запит на отримання публічної інформації від 17.02.2017 року вх. № 117 від 17.02.2017 року Бендюгівська сільська рада надсилає копію протоколу 17 сесії від 30.01.2017 року Бендюгівської сільської ради 7 скликання Кагарлицького району Київської області; на запит на отримання публічної інформації від 17.02.2017 року вх. № 118 від 17.02.2017 року Бендюгівська сільська рада надсилає копії протоколів депутатських комісій, які готували висновки для роботи сесій Бендюгівської сільської ради 7 скликання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що Відповідачем було надано належні письмові докази на підтвердження надання відповіді та документів на запит позивача, проте суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою вказані докази.

Також, на відмову секретаря сільської ради позивачем надано скаргу сільському голові Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області за № 27 від 17.02.2017 року у якій викладено, що 17.02.2017 року до сільської ради позивачем подано два запити за № 117, № 118.

Проте, секретар сільської ради відмовилася надавати запитувану інформацію. У зв'язку з чим позивач просив вжити заходів для притягнення секретаря Бендюгівської сільської ради до відповідальності згідно чинного законодавства України.

14.03.2017 року сільською радою надано відповідь № 112 від за підписом сільського голови, у якій зазначено, що сільською радою не вбачається підстав для притягнення секретаря Бендюгівської сільської ради до відповідальності згідно чинного законодавства України.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до ст. 19 Закону України Про звернення громадян сільським головою не виконано обов'язку об'єктивно, всебічно перевірити скаргу позивача, так як не надано Бендюгівською сільською радою доказів про те які обставини по результатах скарги було встановлено про те чи отримав позивач документи для ознайомлення які просив і якщо ні, то чи порушені трудові обов'язки працівниками сільської ради.

Як вже зазначалось сільським головою Щербань Ольгою Василівною надано належні письмові докази на підтвердження надання відповіді та документів на запит позивача № 117 від 17.02.2017 року та № 118 від 17.02.2017 pоку, у зв'язку з чим у відповіді на скаргу Позивача № 27 від 17.02.2017 року було надано відповідь, що сільська рада не вбачає підстав для притягнення секретаря сільської ради до відповідальності.

Таким чином, сільським головою Щербань Ольгою Василівною не було порушено вимог та обов'язків статті 19 Закону України Про звернення громадян при наданні відповіді на скаргу Позивача № 27 від 17.02.2017 року.

Щодо визнання дій та бездіяльність Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та сільського голови Щербань Ольги Василівни такими, що систематично порушили права ОСОБА_3 у зв'язку з неповідомленням про результати розгляду скарги від 23.03.2017 року, колегія суддів зазначає таке.

23.03.2017 року позивачу від сільського голови було надіслано лист № 174 від 24.04.2017 pоку, в якому було повідомлено про те, що права позивача не порушено та роз'яснено порядок оскарження дій, у разі якщо він вважає свої права порушеними.

Отже, колегія суддів вважає, що сільською радою не порушувалось вимог ст. 19 ч. 1 Закону України Про звернення громадян , оскільки відповідь на скаргу Позивача від 23.03.2017 року була надіслана на його адресу.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Так, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положеннями статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що визнання дій та бездіяльність відповідачів шляхом встановлення факту надання неправдивої інформації, не точних, не достовірних, неправомірних відповідей, які порушують права позивача не передбачено адміністративним судочинством і не є неправильним способом захисту його прав.

Щодо задоволення судом першої інстанції по позовної вимоги про визнання незаконними рішеннями від 19.12.2016 року № 47-1 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,999 га та від 16.12.2017 року № 75 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (надалі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Таким чином, рішення Бендюгівська сільська рада 7 скликання на 8 сесії від 19.12.2016 року та 7 скликання на 16 сесії від 16.02.2017 року, якими розглянуто клопотання позивача і прийнято рішення 19.12.2016 року № 47/1 та № від 16.02.2017 року 75, яким вирішено на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відмовити Позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для садівництва площею 0,12 га у зв'язку із невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідне до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і технічно-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, зокрема визначена заявником земельна ділянка належить до земель загального користування та використовуються громадою села, як громадські пасовища.

Тобто підставою для відмови у наданні земельної ділянки було те, що визначена заявником земельна ділянка належить до земель загального користування, саме ці землі використовуються для випасання худоби чи на них розміщені дороги не змінює підстави відмови, оскільки як землі для випасання худоби так і землі під дорогами відносяться до земель загального користування.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно з абзацом 3 частини 7 статті 118 ЗК України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Цією нормою закріплено виключно право, а не обов'язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб'єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року в справі № 806/3095/17).

Аналіз положень абзацу 3 частини сьомої статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним.

Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права.

Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов'язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

Відтак, зацікавлена особа може замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк.

Частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об'єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися відмовою у наданні дозволу у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов'язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини 7 статті 118 ЗК України.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2018 року по справ № 509/4156/15-а (№ К/9901/7504/18).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов в частині задоволених позовних вимог про визнання дій та бездіяльності Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та сільського голови Щербань Ольги Василівни такими, що систематично порушили права ОСОБА_3 у зв'язку з: наданням неправдивої інформації на запит від 21.11.2016 року надати копію посадової інструкції сільського голови і на запит від 21.11.2016 року про надання копії присяги секретаря сільської ради; відмовою по двох запитах від 17.02.2017 року надати для ознайомлення протокол та прийняті рішення на сесії Бендюгівської сільської ради від 26.01.2017 року та протоколи засідання депутатських комісій; необґрунтованою відмовою на скаргу від 17.02.2017 року; неповідомленням про результати розгляду скарги від 23.03.2017 року; незаконними рішеннями від 19.12.2016 року № 47-1 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,999 га та від 16.12.2017 року № 75 про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га, підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково, в зазначеній вище частині позовних вимог.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Сільського голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Щербань Ольги Василівни, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сільського голови Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Щербань Ольги Василівни задовольнити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 07 червня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання дій та бездіяльності Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області та сільського голови Щербань Ольги Василівни скасувати, та ухвалити нову постанову якою в задоволенні позовних вимог в цій частині - відмовити .

В іншій частини рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 07 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст складено 26.12.2018 року.