Вирок

від 21.12.2018 по справі 371/1409/18

РЖИЩІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суддя в суді І інстанції

ОСОБА_1

Єдиний унікальний № 371/1409/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року м. Ржищів

Ржищівський міський суд Київської області в складі :

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

представник потерпілого - ОСОБА_7 (не зявився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ржищівського міського суду Київської області матеріали кримінального провадження № 12018110220000421 від 10 вересня 2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дерть Рокитнівського району Рівненської області, українця, громадянина України, учня 9-го класу Комунального закладу Зеленківського навчально-виховного комплексу "Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів дошкільного навчального закладу" Миронівської районної ради Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2018 року близько 18 години неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 знаходився на відкритій ділянці місцевості розміром 3 метри на 3 метри, що територіально розміщена на відстані 2 метрів у західному напрямку від нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить Селянському фермерському господарству «Анастасія» (далі СФГ «Анастасія»). В цей час ОСОБА_4 , побачивши на вказаній відкритій ділянці місцевості дві металеві ресори до тракторного причепу довжиною 110 см кожна, вирішив вчинити крадіжку вказаного майна. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 26 серпня 2018 року приблизно о 18 год. 10 хв., діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, пересвідчившись, що його дії залишаються непоміченими з боку власника та сторонніх осіб, таємно від оточуючих викрав дві металеві ресори до тракторного причепу марки «ПТС» модель «4», довжиною 110 см. кожна, що належать СФГ «Анастасія» загальною вартістю 1 750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, після чого залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, довівши свій злочинний умисел до кінця.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав потерпілій юридичній особі СФГ «Анастасія» майнову шкоду на загальну суму 1 750 гривень, що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи № 3714 від 03 жовтня 2018 року.

Представник потерпілого СФГ "Анастасія" ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, подавши заяву (а.с. 43 том 1), у якій просив розглядати справу без його участі, вказував, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має..

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважав за можливе проводити судовий розгляд без представника потерпілого СФГ "Анастасія" ОСОБА_7 з підстав, передбачених ст. 325 КПК України.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі та суду показав, що повністю визнає обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, зазначив, що шкоду відшкодував повністю, у вчиненому щиро розкаюється, та просив суд суворо його не карати.

Захисник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засідання під час судових дебатів заявив клопотання про застосування стосовно ОСОБА_4 ст. 48 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки.

Крім повного визнання своєї вини неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина у вчиненні злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження. Враховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорювались обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини провадження у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Також суд приймає до уваги матеріали, які характеризують особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме:

- копію свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 10 березня 2009 року, з якого встановлено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 78 том 1);

- характеристику КЗ Зеленьківської НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. -ДНЗ" № 58 від 11 вересня 2018 року, з якої встановлено, що ОСОБА_4 характеризується негативно (а.с. 81 том 1);

- характеристику № 38 від 11 вересня 2018 року, видану виконавчим комітетом Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області, з якої встановлено, що ОСОБА_4 характеризується негативно (а.с. 83 том 1);

- довідку № 694 від 11 вересня 2018 року виконавчого комітету Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області, з якої встановлено, що до складу сім`ї неповнолітнього ОСОБА_4 входять: вітчим ОСОБА_8 , мати ОСОБА_5 , сестри ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зведена сестра ОСОБА_11 (а.с. 84 том 1);

- акт обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_4 , складеного комісією у складі секретаря сільської ради ОСОБА_12 та депутатів: ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з якого встановлено, що сім`я забезпечена продуктами харчування та товарами першої необхідності. В даній сім`ї є всі умови для проживання та виховання дітей (а.с. 86 том 1);

- довідку поліклінічного відділення Миронівської ЦРЛ від 12 вересня 2018 року, з якої встановлено, що ОСОБА_4 за психіатричною допомогою не звертався і на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті не перебуває (а.с. 87 том 1);

- довідку поліклінічного відділення Миронівської ЦРЛ від 12 вересня 2018 року, з якої встановлено, що ОСОБА_4 за наркологічною допомогою не звертався і на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті не перебуває (а.с. 88 том 1);

- повідомлення служби у справах дітей Миронівської районної державної адміністрації № 01-32/241 від 11 вересня 2018 року, з якого встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 перебуває на обліку служби у справах дітей та сім`ї, як такий, що проживає в сім`ї, що потрапила в складні життєві обставини (а.с. 90 том 1);

- повідомлення Миронівської районної державної адміністрації Київської області № 59/06/27-2724 від 17 вересня 2018 року, з якого встановлено, що ОСОБА_4 на обліку в Миронівському районному центрі соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді не перебуває (а.с. 91 том 1);

- вимогу № 7210/109/1011/02-18 від 10 вересня 2018 року, з якої встановлено, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий (а.с. 93 том 1);

- досудову доповідь, подану Миронівським РВ філії ДУ "Центр пробації" в м. Києві та Київській області, з висновку якої встановлено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення волі на певний строк можливе, та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). на думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків, відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України. При цьому обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно навчитися долати труднощі, добиватися нормальних життєвих цілей, протистояти негативному впливу за сторони, приймати участь у програмах і заходах з метою мінімізувати негативні фактори, мати лідерство у виправленні та соціальної адаптації (а.с. 68-73 том 1).

Судом встановлено, що дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Згідно матеріалів кримінального провадження стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 в ході досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.

Що стосується заявленого захисником неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку зі зміною обстановки, у порядку ст. 48 КК України, то суд, зважаючи на те, що вказане клопотання подане під час судових дебатів, приходить до висновку щодо залишення без розгляду вказаного клопотання.

Призначаючи покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочину середньої тяжкості, особу винного, який вчинив злочин будучи неповнолітнім, раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання та за місцем навчання характеризується негативно, умови життя та виховання неповнолітнього тощо та обставини, що пом`якшують його покарання: щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, відшкодування завданої шкоди потерпілому, які передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, що згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд з огляду на особу неповнолітнього обвинуваченого, який раніше не судимий, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та обставини вчиненого злочину вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75, 104 КК України та із покладенням обов`зків, передбачених ст. 76 КК України. З огляду на відсутність вагомих підстав, що пом`якшують покарання особи обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та особу обвинуваченого, підстав для застосування щодо нього положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про відшкодування процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. 75, 76, 100, 104, 124, 369- 371, 373 -376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним:

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

В порядку п. 1, 2 ч.1 та п. 4 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язок:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Речові докази: дві ресори до тракторного причіпу, довжиною 110 см кожна з коричневого металу, що складаються з 14 пластин на кожній ресорі різної довжини, де найбільша має 110 см., а найменша 39 см., - повернути представнику потерпілого СФГ "Анастасія" ОСОБА_7 .

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_4 не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Ржищівський міський суд Київської області.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя