Вирок

від 26.12.2018 по справі 640/9545/17

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/9545/17

н/п 1-кп/640/186/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора

прокуратури Харківської області - ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017220000000382 від 28 квітня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіти вищої, не обруженого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, освіти вищої, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненізлочину,передбаченого ч.2ст.162КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно пред`явленого органом досудового розслідування обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, наділеною владними повноваженнями, у зв`язку з проведенням перевірки за заявою ОСОБА_7 від 24.01.2017 року щодо незаконної підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_8 та ФО-П ОСОБА_9 , діючи умисно, спільно та за попередньою змовою групою осіб зі старшим оперуповноваженим з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_6 , з метою проникнення на територію нежитлових приміщень колективного підприємства «Сапфір», які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд.№1, без дозволу та всупереч встановленого порядку проходження на вказану територію, шляхом здійснення відповідного запису про осіб, які входять на територію, у журналі реєстрації відвідувачів та супроводу до приміщень представником підприємства чи орендатором приміщення, порушуючи положення ст. 30 Конституції України, якими заборонено проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку без вмотивованого рішення суду, 20 лютого 2017 року близько 11 години застосував фізичне насильство до охоронця ОСОБА_10 шляхом його поштовху руками і подолання його спротиву, застосовуючи фізичну силу при відкритті вхідних дверей прохідної, за пособництва ОСОБА_6 , який руками допомагав відривати вхідні двері та блокував ОСОБА_10 у турнікеті - вертушці прохідної, тобто усував перешкоди і сприяв вчиненню злочину, - незаконно проник на територію та у нежитлові приміщення колективного підприємства «Сапфір», що розташовані за адресою: м. Харків, вул.. Тахіатаська, буд. №1 і належать на праві приватної власності юридичній особі дочірньому підприємству промисловій компанії «Нафтогазспецкомплек України», та перебувають на праві довірчого управління майном у володінні та користуванні юридичної особи колективного підприємства « Сапфір».

Орган досудового слідства кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.162 КК України, - незаконне проникнення до іншого володіння особи, вчинене службовою особою із застосуванням насильства.

Згідно пред`явленого органом досудового розслідування обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, ОСОБА_6 обвинувачується тому, що він обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, наділеною владними повноваженнями, у зв`язку з проведенням перевірки за заявою ОСОБА_7 від 24.01.2017 року щодо незаконної підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_8 та ФО-П ОСОБА_9 , діючи умисно, спільно та за попередньою змовою групою осіб зі старшим оперуповноваженим з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_6 , з метою проникнення на територію нежитлових приміщень колективного підприємства «Сапфір», які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд.№1, без дозволу та всупереч встановленого порядку проходження на вказану територію, шляхом здійснення відповідного запису про осіб, які входять на територію, у журналі реєстрації відвідувачів та супроводу до приміщень представником підприємства чи орендатором приміщення, порушуючи положення ст.30 Конституції України, якими заборонено проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку без вмотивованого рішення суду, 20 лютого 2017 року близько 11 години сприяв ОСОБА_5 у вчиненні злочину шляхом пособництва, а саме допомогав йому руками відкривати вхідні двері прохідної та блокував охоронця ОСОБА_10 у турнікеті вертушці прохідної, тобто усував перешкоди, внаслідок чого ОСОБА_5 , застосовуючи фізичне насильство до охоронця ОСОБА_10 , шляхом його повштху руками і подолання його спротиву, застосовуючи фізичну силу при відкритті вхідних дверей прохідної, незаконно проник на територію та у нежитлові приміщення

колективного підприємства «Сапфір», що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд. №1 і належать на праві приватної власності юридичній особі дочірньому підприємству промисловій компанії «Нафтогазспецкомплек України», та перебувають на праві довірчого управління майном у володінні та користуванні юридичної особи колективного підприємства « Сапфір».

Орган досудового слідства кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.2 ст.162 КК України, - незаконне проникнення до іншого володіння особи, вчинене службовою особою із застосуванням насильства.

Допитаний усудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_5 свою винув скоєніінкримінованого злочину не визнав та пояснив суду, що в його діях не має складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 162 КК України, Далі ОСОБА_5 , вказав, що дійсно він обіймає посаду старшого оперуповноваженого з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, і 20 лютого 2017 року близько 11 год. 00 хв. разом з ОСОБА_6 , який обіймає посаду також старшого оперуповноваженого з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, прибули до Колективного підприємства «Сапфір», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд.№1 для перевірки за заявою ОСОБА_7 від 24.01.2017 року щодо незаконної підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_7 , яка знаходиться та орендує приміщення, розташоване на території колективного підприємства « Сапфір». ОСОБА_5 пройшов турнікет вертушку прохідної КП « Сапфір», прийшов до офісу, де знаходиться ФО-П ОСОБА_8 , але її не було на місці, і ОСОБА_5 повернувся до прохідної КП « Сапфір».

Допитаний у судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винув скоєніінкримінованого злочину не визнав та пояснив суду, що в його діях не має складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 162 КК України, Крім цього ОСОБА_6 вказав, що він обіймає посаду старшого оперуповноваженого з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області та 20 лютого 2017 року близько 11 год. 00 хв. разом з ОСОБА_5 , який обіймає посаду також старшого оперуповноваженого з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, прибули до Колективного підприємства «Сапфір», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Тахіатаська, буд.№1 для перевірки за заявою ОСОБА_7 від 24.01.2017 року щодо незаконної підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_7 , яка знаходиться та орендує приміщення, розташоване на території колективного підприємства « Сапфір». ОСОБА_6 залишився на прохідній КП «Сапфір», а ОСОБА_5 пройшов турнікет вертушку прохідної КП «Сапфір», пройшов до офісу, де знаходиться ФО-П ОСОБА_7 , але її не було на місці, і ОСОБА_5 повернувся до прохідної КП «Сапфір», в подальшому залишили підприємство.

Представник потерпілого Колективного підприємства « Сапфір» ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що він працює керівником підприємства КП « Сапфір» і йому відомо, що на підприємство двічі приходили ОСОБА_5 і ОСОБА_6 17 лютого та 20 лютого 2017 року. 20 лютого 2017 року він на підприємстві КП « Сапфір» він не знаходився і зі слів охоронця ОСОБА_10 йому стало відомо, що в цей день 20 лютого 2017 року на підприємство приходили ОСОБА_5 , і ОСОБА_6 .. Вони не записали свої прізвища в журнал для обліку осіб, які приходять на підприємство через турнікет вертушку. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 приходили до ФО-П ОСОБА_8 , яка знаходиться в приміщенні на території КП « Сапфір». Також ОСОБА_10 вказав, що ОСОБА_5 пройшов турнікет, а в цей час ОСОБА_6 заблокував його на вертушці і ОСОБА_5 пройшов на територію КП «Сапфір». Далі ОСОБА_6 залишався на прохідній, а ОСОБА_5 через декілька хвилин повернувся до прохідної. Представник КП «Сапфір» вказав, що ніякої шкоди підприємству не спричинено, ніяких позовних вимог матеріального та морального характеру він до обвинувачених не заявляє.

Свідок ОСОБА_10 допитаний в судовому засіданні показав, що він в лютому місяці 2017 року працював охоронцем у КП «Сапфір»

17 лютого 2017 року до прохідної КП «Сапфір» прийшли ОСОБА_5 . ОСОБА_6 та вказали, що прийшли до ОСОБА_8 . ОСОБА_10 їх пропустив, до журналу обліку не записував. 20 лютого 2017 року ОСОБА_5 , і ОСОБА_6 знову прийшли до прохідної КП « Сапфір», показали свої посвідчення, сказали, що прийшли з перевіркою заяви до ОСОБА_8 . ОСОБА_10 їм сказав що ОСОБА_8 не має на території КП «Сапфір», він особисто з нею не знайомий, знає тільки її прізвище. ОСОБА_10 сказав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що він зателефонує керівництву про їх явку, але в цей час ОСОБА_5 зразу пройшов турнікет - вертушку прохідної на територію підприємства, ОСОБА_6 заблокував в турнікеті ОСОБА_10 , який був позбавлений можливості затримати ОСОБА_5 , позбавити його можливості пройти до території підприємства. Через 10-15 хвилин ОСОБА_5 повернувся до прохідної, сказав, що ОСОБА_8 не має на місці та разом з ОСОБА_6 пішли на вулицю.

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працює на підприємстві КП « Сапфір», 17 лютого 2017 року на підприємство прийшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , спитали про наявність ФО-П ОСОБА_8 , на території КП «Сапфір», але ж ОСОБА_8 була відсутня і вони пішли з території підприємства.

20 лютого 2017 року ОСОБА_12 знаходилась у своєму кабінеті на території КП « Сапфір», до неї підійшов ОСОБА_5 і спитав про ОСОБА_8 . ОСОБА_12 відповіла, що в даний час ОСОБА_8 не має на території підприємства. ОСОБА_12 вказала, що КП « Сапфір» є виробничим підприємством, на ньому приблизно працює шість орендаторів.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що їй знайомі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які приходили до неї 17 лютого 2017 року, але вони не зустрілись. ОСОБА_8 працює ФО П і знаходиться на території « Сапфір». ОСОБА_8 відомо, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 приходили до неї з перевіркою її діяльності, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , домовились зустрітися 20 лютого 2017 року приблизно в 11 год. 00 хв., але вона не мала можливості з`явитися на зустріч до КП « Сапфір», у зв`язку з тим, що до неї приїхали до дому інші податківці з перевіркою.

В ході судового розгляду були досліджені докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчинені ними інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.

Рапорт в якому вказано, про звернення директора КП «Сапфір» щодо неправомірних дій службових осіб ОУ ГУ ДФС у Харківські області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 / а. с. 110 Т.1 /

Витяг з кримінального провадження № 42017220000000382 в якому вказано про внесення до ЄРДР 28.94.2017 року. / а. с. 115 Т.1 /

Протокол огляду від 10 травня 2017 року ком пакт - диску на якому відображені події 20.02.2017 року за участю ОСОБА_5 , який перетинає прохідну КП « Сапфір». та ОСОБА_6 , який фіксує охоронця ОСОБА_10 у турнікеті. / а. с. 117 Т1/

Послужний список відносно ОСОБА_5 , з якого вбачається, що ОСОБА_5 обіймає посаду старшого оперуповноваженого з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області. / а. с. 107 Т.1 /

Послужний список відносно ОСОБА_6 з якого вбачається, що ОСОБА_6 обіймає посаду старшого оперуповноваженого з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області. / а. с. 108 Т.1 /

Посадову інструкцію на старшого оперуповноваженого з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, з якою ознайомлений ОСОБА_6 / а. с. 116 Т.1 /

Посадову інструкцію на старшого оперуповноваженого з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області, з якою ознайомлений ОСОБА_5 / а. с. 121 Т.1 /

Протокол пред`ялення осіб для впізнання за фотознимками від 24 травня 2017 року за участю свідка ОСОБА_10 , , який впізнав на фото №4 ОСОБА_5 ,, який через прохідну пройшов на територію КП Сапфір» 20.02.2017 року, а на фото № 8 впізнав ОСОБА_6 , як особу, яка тримала віртушку на прохідній КП « Сапфір» 20.02.2017 року / а. с. 149 Т.1 /

Протокол проведення слідчого експерименту від 24 травня 2017 року за участю свідка ОСОБА_10 , який пояснив про події 20.02.2017 року за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на прохідній КП « Сапфір». / а. с. 153 Т.1 /

Протокол пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 24.05.2017 року за участю свідка ОСОБА_12 , , яка впізнала ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які приходили 20.02.2017 року на КП « Сапфір». / а. с. 160 Т.1 /

В ході судового розгляду були досліджені докази, надані стороною захисту на підтвердження відсутності вини ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчинені ними інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 162 КК України - журнал запису відвідування сторонніх осіб, в якому вказано про фіксацію перетинання транспортних засобів 20 лютого 2017 року через прохідку КП « Сапфір», відсутність реєстрації фізичних осіб 20.02.2017 року / а. с. 45 /

Оцінивши у сукупності наявні у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, в порядку ст.94КПК Україниза своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи із засад справедливості, виваженості та неупередженості, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що пред`явлене ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за обвинуваченням за ч.2 ст. 162 КК України не знайшло своє підтвердження в ході судового провадження, враховуючи наступне.

Статтею 7КПК Українизакріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Стаття 2КПК Українивстановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.91КПК України,у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: у тому числі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, відповідно до положень ч.1 ст.92КПК Українипокладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Статтею ст.84КПК Українивстановлено, що доказами в

кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.2 ст.62Конституції Українита ч.2 ст.17КПК України,ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч.3 ст.62Конституції Українита ч.4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Конвенція прозахист правлюдини іосновоположних свободта практика Європейського суду з прав людини відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини»застосовується при розгляді справ як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 р., п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією прозахист правлюдини іосновоположних свобод1950 року, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

За змістом статті 162 ККУкраїни «Порушення недоторканостіжитла» - ч.1цієї статті незаконнепроникнення дожитла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян,

ч.2 ті самі дії, вчиненні службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування.

Дана стаття знаходиться у розділі V КК України « Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина», тобто мова йде про захист інтересів особи та громадянина, тобто мова про юридичну особі не йде.

Об`єктом злочину є право людини на недоторканність житла та іншого володіння.

В самому обвинувальному акті, стороною обвинувачення зазначено :

«...з метою проникнення на територію нежитлових приміщень колективного підприємства «Сапфір»

Колективне Підприємство « Сапфір» розташоване за адресою:

м. Харків, вул..Тахіахатаська, №1 та є нежитловими приміщеннями.

Предметом даного злочину може бути житло або інше володіння особи.

Потерпілим від цього злочину може бути тільки фізична особа громадянин України, особа без громадянства або іноземець.

З об`єктивної сторони порушення недоторканності житла може бути вчинене у формі:

1/ незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи;

2/. незаконного проведення в них огляду чи обшуку;

3/. незаконного виселення;

4/. інші дії, що порушують недоторканність житла громадянина.

Відповідно до ст. 233 КПК України, яка регулює порядок проникнення до житла:

Ніхто немає правапроникнути дожитла чиіншого володінняособиз будь-якоюметою,інакше яклише задобровільною згодоюособи,яка нимиволодіє,або напідставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьоюцієї статті.

Під житлом особи розуміється будь - яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосованедля постійногоабо тимчасовогопроживання вньомуфізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду винуватість ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, стороною державного обвинувачення не доведена,

В порядку ч.1 п.3 ст. 373 КПК України виправдальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок ухвалюється судом у випадках, передбачених ст.ст. 284, 373 КПК України.

Позовні вимоги по справі не заявлені.

Долю речових доказів суд, вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не обирався.

Керуючись ст. ст. 17, 368-370,373,374КПК України,суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати невинуватиму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.162 КК України, та виправдати його на підставі п.3 ч. 1 ст.373КПК Україниу зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального провадження.

ОСОБА_6 визнатиневинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.162 КК України, та виправдати його на підставі п.3 ч. 1 ст.373КПК Україниу зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального провадження.

Речові докази лазерний комп`ютерний ком пакт диск CD-R hp invetnt з записаними на ньому відеозаписами за 20.02.2017 року зберігати у конверті в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України,якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя -