Рішення

від 07.12.2018 по справі 335/331/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/331/18 2/335/865/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Кудряшової Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю,

за участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання права особистої власності на квартиру в обґрунтування позовних вимог зазначивши наступне.

Позивачу на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний/ПівденноукраїнськаАДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 02 червня 2006 року. Зазначена квартира була придбана позивачем у власність під час перебування у шлюбі з ОСОБА_7.

За твердженнями позивача, зазначене нерухоме майно було придбано за кошти, отримані від продажу квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_2, яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Другою Запорізькою державної нотаріальною конторою 17.03.2005 року.

21.08.2017 року помер чоловік позивача, після смерті якого відкрилась спадщина, яку прийняли позивач та відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Квартира, розташована за адресою пр. Соборний/ПівденноукраїнськаАДРЕСА_3, включена до складу спадкового майна.

За вказаних обставин, оскільки спірна квартира придбана позивачем за кошти, отримані від продажу належного їй спадкового майна, позивач просить суд визнати за нею право особистої власності на квартиру за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний/ПівденноукраїнськаАДРЕСА_3.

Ухвалою судді від 02.02.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала з підстав, зазначених у наданому суду відзиві на позовну заяву. Зазначає, що спірна квартира була придбана позивачем та її померлим батьком за спільні кошти для потреб сім'ї та є спільною сумісною власністю подружжя. Вважає, що позивачем не доведено факт придбання квартири за адресою пр. Соборний/ПівденноукраїнськаАДРЕСА_1 саме за кошти, які позивач отримала від продажу успадкованої нею квартири, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач 15.03.2018 року подала до суду уточнену позовну заяву, згідно якої виключила ОСОБА_5 з числа відповідачів. Зазначена заява прийнята судом, справа розглядається з урахуванням уточненої позовної заяви від 15.03.018 року.

Ухвалою суду від 16.04.2018 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_7, який помер 21.08.2017 року. За клопотанням представників відповідача витребувано від Запорізької ОДПІ ГУ ДФС України у Запорізькій області інформацію про доходи, які отримував ОСОБА_7; інформацію про доходи, відображені у податковій звітності ТОВ «Фірма «Буран» за період з 16.04.1992 року по 02.06.2006 рік та інформацію про задекларовані доходи ОСОБА_7 як засновника вказаних підприємств, що збереглися на паперових носіях, що подавались до податкового органу; від Правобережного об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя - інформацію про розмір нарахованої пенсії та доходів ОСОБА_7 за період з 16.04.1992 р. по 02.06.2006 р.

За клопотанням представників сторін, судом постановлено викликати і допитати в судовому засіданні в якості свідків наступних осіб: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.

Ухвалою суду від 27.09.2018 року від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради витребувані наступні докази: інформацію, на підставі яких документів було внесено відомості до Реєстру юридичних осіб під час реєстрації юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Буран, ЛТД» , про місце проживання ОСОБА_7 як засновника товариства, за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний (Леніна)АДРЕСА_4; інформацію про місце реєстрації ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 21.08.2017 року, за період з 01.06.2006 року по день смерті.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просять його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, просять у задоволенні позову відмовити. В судовому засіданні 27.09.2018 р. представник відповідача заявила про відмову від допиту свідка. Зазначена відмова прийнята судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши зібрані та досліджені у справі докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 04 березня 2006 року позивачем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстрований в реєстрі за №256. За умовами даного договору, позивач передала у власність покупця квартиру АДРЕСА_5, яка належала їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Другою Запорізькою державною нотаріальною конторою 17.03.2005 р. №2-256, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 31.03.2005 р., витяг №6889205 в реєстровій книзі №189, р. №34961. За домовленістю сторін правочину купівля-продаж здійснена за 22 079 грн., які позивач одержала готівкою повністю до підписання цього договору (п. 2.2 договору).

02 червня 2006 року за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за №2727, позивач придбала у власність квартиру №17, що в будинку за номером 161/7 по проспекту Леніна (після перейменування - Соборний) / вулиці Південноукраїнській в місті Запоріжжі. Продаж зазначеної квартири відповідно до п. 3 договору здійснено за 12 602 грн.

Зазначений договір був укладений позивачем в період перебування у шлюбі з ОСОБА_7, зареєстрованому 29 грудня 1973 року, про що видано свідоцтво про реєстрацію шлюбу серія І ЛО №332564 (а.с. 16).

21 серпня 2017 року чоловік позивача - ОСОБА_7 - помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія І-ЖС №399152, виданим 22.08.2017 р. Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с.4).

Як встановлено судом з матеріалів спадкової справи №69/2017 (а.с.80-132), заведеної приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, після смерті ОСОБА_7, померлого 21.08.2017 р., спадщину за ним прийняли дружина померлого - ОСОБА_1, та його дочки - ОСОБА_2 та ОСОБА_14.

За заявою Відповідача ОСОБА_2, поданою приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 (а.с. 104), до складу спадкового майна включено квартиру за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний/АДРЕСА_6.

15.02.2018 року ОСОБА_14 шляхом подання приватному нотаріусу ОСОБА_8 відповідної заяви, відмовилась від прийняття спадщини за законом після померлого батька ОСОБА_7 на корить Відповідача ОСОБА_2 (а.с 122).

Отже, після смерті ОСОБА_7 спадщину за законом прийняли позивач та відповідач ОСОБА_2.

Позивач зазначає, що спірна квартира, розташована за адресою м. Запоріжжя, проспект Соборний/АДРЕСА_6 належить їй на праві особистої власності, оскільки придбана нею за кошти, які належали їй особисто та були набуті нею від продажу успадкованого майна.

Оцінюючи даний аргумент позивача, суд зазначає наступне.

За загальним правилом ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Стаття 57 Сімейного кодексу України визначає правила віднесення майна до об'єктів особистої приватної власності одного з подружжя, зокрема особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно ч. 1, 3 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, визначаючи правовий статус майна подружжя, суд повинен встановити такі обставини як: час набуття майна, кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття) та мету придбання майна.

Судом встановлено, що спірне майно - квартира, розташована за адресою м. Запоріжжя, проспект Соборний/АДРЕСА_6, була придбана позивачем під час перебування у шлюбі з ОСОБА_7.

Як вбачається з договору купівлі-продажу (а.с.5), позивач 04 березня 2006 року продала належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_7, за 22 079 грн.. Зазначеним підтверджено, що позивачем отримано грошові кошти в зазначеному розмірі від продажу належного їй на праві особистої приватної власності нерухомого майна.

Спірну квартиру позивач придбала 02.06.2006 року за договором купівлі-продажу (а.с. 6,7) за суму 12602 грн.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів наявності у позивача іншого самостійного заробітку (доходу), окрім доходу від відчуження нерухомого майна, на момент придбання спірної квартири.

Досліджені судом в судовому засіданні докази дозволяють суду дійти висновку про наявність у чоловіка позивача - ОСОБА_7 самостійного заробітку. Зокрема, копія трудової книжки (а.с. 57), інформація про юридичну особу ТОВ Фірма «Буран, ЛТД» (а.с. 62-66), довідка про доходи ОСОБА_7 від 14.03.2006 р. (а.с. 58), відомості про заробіток померлого ОСОБА_7 (а.с.59), довідка, видана Правобережним об'єднаним УПФУ (а.с. 135-137), свідчать, що померлий ОСОБА_7 значиться засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Буран, ЛТД» (код ЄДРПОУ 13620023). В період з липня 1992 р. по квітень 2006 року він безперервно працював на зазначеному підприємстві та отримував заробітну плату. Так, у 2005 році ОСОБА_7 була нарахована заробітна плата в розмірі 10 385 грн., за період січень - березень 2006 р. - 4049,42 грн. Крім того, померлий ОСОБА_7 отримував пенсію, зокрема в 2005 році останнім отримана пенсія за віком в розмірі 3408 грн., за період січень 2006 р. - 2 березня 2006 р. - 1438,93 грн.

Оскільки дохід позивача станом на березень - червень 2006 р. становили лише грошові кошти, отримані від продажу квартири, та з огляду на отримання в зазначений період доходів ОСОБА_7, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду достатніх доказів, які б свідчили про придбання нею спірної квартири саме за кошти, які були отримані нею від продажу успадкованого майна.

З огляду на викладене, квартира за адресою м. Запоріжжя, проспект Соборний/АДРЕСА_6 була придбана позивачем та її чоловіком ОСОБА_7 за спільні кошти подружжя.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомив суду, що в березні 2006 року він отримав від родини ОСОБА_7 в борг грошову суму в розмірі 15000 грн. Дані кошти з'явились в родині позивача після продажу успадкованої квартири. Свідок повідомив, що борг було повернуто в травні цього ж року на прохання ОСОБА_1 для придбання квартири.

Суд, оцінюючи показання свідка ОСОБА_10 зазначає, що останнім підтверджено факт придбання спірної квартири в тому числі за рахунок коштів, отриманих позивачем від продажу успадкованої квартири. Разом з тим, показання зазначеного свідка не спростовують висновків суду про наявність у чоловіка Позивача - ОСОБА_7 самостійного заробітку та придбання спірного майна за спільні кошти подружжя.

В матеріалах справи міститься довідка ТОВ Фірма «Буран, ЛТД від 15.03.2001 р. (а.с.141) про нараховану заробітну плату за період 1992 - 2000 роки. Суд не приймає такий доказ до уваги як неналежний, оскільки зазначена довідка містить інформацію про нараховану ОСОБА_7 заробітну плату в періоді, значно ранішому (більше ніж за 6 років) до часу придбання спірної квартири. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів (а.с. 153) також не містять інформації щодо предмету доказування, оскільки стосується ОСОБА_15 - особи, яка не є стороною у даній справі.

Оцінюючи мету укладення договору купівлі-продажу від 02.06.2006 року, суд дійшов висновку, що нерухоме майно придбавалось позивачем в інтересах сім'ї.

Так, позивач в судовому засіданні 25.06.2018 році пояснила суду, що спірна квартира була придбана з метою проживання в ній відповідача з її родиною, оскільки було прийнято рішення поліпшити її житлові умови.

З інформації про юридичну особу ТОВ Фірма «Буран, ЛТД» (а.с. 62-66) вбачається, що в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань адресою засновника товариства ОСОБА_7 значиться: 69035, АДРЕСА_8.

За інформацією Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (лист від 12.10.2018 р. вих. №01-12/01/2723, а.с. 167), наданою на виконання ухвали суду від 27.09.2018 р., місце проживання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, було зареєстровано за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 з 25.05.2006 року по 12.07.2006 року.

Отже, судом встановлено, що оскільки місце проживання члена сім'ї позивача ОСОБА_7 було зареєстровано в спірній квартирі за адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна (Соборний), 161 кв. 17 та дана адреса до теперішнього часу значиться як адреса засновника ТОВ Фірма «Буран, ЛТД» , враховуючи, що така квартира була придбана для проживання відповідача як члена сім'ї позивача, спірна квартира за адресою АДРЕСА_9 була придбана позивачем в інтересах її сім'ї.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що квартира, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, проспект Соборний / АДРЕСА_6, була придбана позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 02 червня 2006 року під час перебування у шлюбі позивача та ОСОБА_7 за спільні кошти подружжя, в інтересах сім'ї позивача та є спільною сумісною власністю подружжя.

Зазначене спростовує твердження позивача про належність їй зазначеної квартири на підставі особистої приватної власності. Суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою власністю - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі у 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, апеляційної скарги.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2018 року.

Суддя: В.В.Калюжна