Рішення

від 17.12.2018 по справі 442/7051/16-ц

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/7051/16-ц

Провадження №2/442/119/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Хомика А.П.,

за участю секретаря - Півали І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю Галстиль , з участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу нежитлової будівлі ,-

з участю представників позивача - ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представника відповідача - ОСОБА_10

в с т а н о в и в :

03.11.2016 позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просить поновити строк на оскарження рішення ОСОБА_2 міської ради №456 від 25.01.2005 в частині п. 29 Додатку 1, та рішення ОСОБА_2 міської ради №37 від 07.08.2006 в частині п. 1 Додатку 1, договору купівлі-продажу нежитлової будівлі шляхом викупу від 19.09.2006, як такий, що пропущений з поважної причини; визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради №456, від 25.01.2005 в частині п. 29 Додатку 1; рішення ОСОБА_2 міської ради №37 від 07.08.2006 в частині п.1 Додатку 1; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі шляхом викупу від 19.09.2006, посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_11, реєстр №152, укладений між ТОВ Галстиль і ОСОБА_2 міською радою; скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Галстиль на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером №16019417 на нежиле приміщення третього, четвертого, п'ятого поверхів у будівлі за адресою вул. Грушевського,1, у м. Стебнику Львівської області.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що він та його сім'я - мати ОСОБА_3, батько ОСОБА_4, брати : ОСОБА_5 та ОСОБА_6, сестра ОСОБА_7 до 2016 проживали та залишаються бути зареєстрованими у кімнаті №115 по вул. Грушевського,1, у м. Стебнику Львівської області. В таку кімнату вони були вселенні в гуртожиток ВАТ Прикарпатбуд на підставі ордеру №78, від 27.07.1994. Враховуючи, що сім'я була багатодітна, адміністрація долучила їм ще кімнату №113, проте ордер на вселення у цю кімнату був викрадений разом з іншими документами. Згідно даного ордеру в кімнату №115, вселилась його мати ОСОБА_3 разом з чотирма дітьми. Після цього, гуртожиток був переданий у комунальну власність територіальній громаді м. Стебника.

На підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 14.02.2002 №35 на склад сім'ї ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 було видано ще один ордер №1961-П на вселення в кімнату №324 у іншому під'їзді п'ятиповерхового багатокімнатного гуртожитку площею 17,1 кв.м. Його у такий ордер не вписали. З яких міркувань його видали, їм не пояснювали. Вони вважали - з метою розширення житлової площі. Адже ордер №78 не припиняв своєї дії, оскільки є безстроковим.

16.03.2016 у справі №442/2280/16-ц Дрогобицьким міськрайонним судом було відкрито провадження за їхнім позовом до ТОВ Галстиль про визнання права користування жилим приміщенням. ТОВ Галстиль подало зустрічний позов про позбавлення його та третіх осіб у даній справі права користування жилим приміщенням. До матеріалів зустрічного позову було долучено копію договору купівлі-продажу нежитлової будівлі шляхом викупу від 19.09.2006. У тексті договору були зазначені рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради та ОСОБА_2 міської ради, які були підставою для укладення даного договору.

Рішенням №456 від 25.01.2005 ОСОБА_2 міська рада затвердила Програму приватизації об'єктів комунальної власності на 2005-2006 роки, додатком до якої ( п. 29) в перелік об'єкт включено об'єкт під назвою під реконструкцію житла вул. Грушевського,1, ( 3,4,5 поверхи). У графі орендар - прочерк, у графі Спосіб приватизації - викуп ( конкурс).

ТОВ Галстиль було зареєстровано 12.08.2005.

01.12.2005 ОСОБА_2 міська рада ухвалює рішення №593, яким вносить у зміни у п. 29 додатку до рішення міської ради №456 від 25.01.2005, доповнюючи незаповнені графи орендар-ТОВ Галстиль , площа 1956 кв.м.

07.08.2006 ОСОБА_2 міською радою прийнято рішення №37, згідно якого остання вирішує продати об'єкти комунальної власності згідно додатку 1, зокрема вбудовані житлові приміщення, розташовані на третьому - п'ятому поверхах цегляної житлової будівлі площею 1956,0 кв.м., що по вул. Грушевського,1, м. Стебник за ціною 920 000 грн. без ПДВ.

06.09.2006 ОСОБА_2 міська рада звернулась до КП ЛОР Дрогобицьке МБТІ та ЕО з заявою про видачу свідоцтва про право власності за територіальною громадою на нежитлові приміщення і отримала свідоцтво про право власності 12.09.2006.

Також, наголошує, що оцінювач - експерт ОСОБА_13 оцінював приміщення на третьому -п ятому поверхах цегляної житлової будівлі площею 1956 кв.м. за адресою м. Стебник вул. Грушевського,1, також як житлові - у точній відповідності до рішення №292, від 05.12.2005. Проте ОСОБА_2 міська рада всупереч своїм ж рішенням оформляла право власності на них як житлові і продавала ТОВ Галстиль як нежитлові.

Жодних рішень про переведення спірних приміщень з житлових у нежитлові не приймалось, не проводилась реконструкція, яка б супроводжувалась низкою дозвільних документів.

Наскільки він володіє інформацією, ТОВ Галстиль не було орендарем цих приміщень, але якщо і було, то порядок набуття ними у власність таких приміщень у гуртожитку, у яких проживали та до цього часу зареєстровані мешканці, є безпідставним, незаконним.

З цього приводу ними подана заява у правоохоронні органи.

Від відповідача ТОВ Галстиль надійшло заперечення на позов ( а.с. 63-67), в якому у позові ТОВ Галстиль просило відмовити, оскільки строки позовної давності до даних вимог минули. Договір купівлі-продажу був укладений 19.09.2006, тобто пройшло вже понад 10 років. Позивач стверджує, що начебто дізнався про порушення своїх прав 16.03.2006, проте у позові вказує на позов ТОВ Галстиль від липня 2008. Адже позивач вказує, що до лютого 2016 вони проживали та залишаються бути зареєстрованими у кімнаті №115, по вул. Грушевського,1, м. Стебник. Однак, такі твердження є абсолютно неправдивими, оскільки приміщення є непридатними для проживання. Також в даних приміщеннях відсутні підключення до комунікацій. Наведені факти підтверджуються, зокрема доданими фотографіями, показами свідків, а також актом ОСОБА_2 міської ради від 12.02.2016.

Разом з тим, вважають, що спірне приміщення не є постійним місцем проживання позивача, принаймні з 2006. На момент укладення договору купівлі-продажу позивач не проживав у кімнаті №115 по вул. Грушевського,1, м. Стебник, і жодного доказу, щоб свідчило протилежне не надав.

Ухвалою суду від 26.03.2018 заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та дали пояснення, які по суті та змісту відповідають, викладеному у позовній заяві. Позов просили задоволити.

Представник відповідача ТОВ Галстиль ОСОБА_10 позову не визнав. У позові просив відмовити через безпідставність з підстав, викладених у заперечені на позов.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_14 позову не визнав. У позові просив відмовити через безпідставність з підстав, викладених у заперечені на позов.

Третя особа - ОСОБА_5 просив позов задоволити.

Суд, заслухавши вступне слово сторін, з'ясувавши обставини, безпосередньо дослідивши докази, дійшов висновку, що у позові слід відмовити.

Вимогами ст. ст. 13, 81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ордеру №78 від 27.07.1994 ЖКО Треста Дрогобичпромстрой ОСОБА_3, яка працює поваром у м. Трускавець Санаторію Рубін надана житлова площа в гуртожитку ЖКВ ВАТ Прикарпатбуд на період її роботи, на звороті якого зазначено членів її сім'ї: чоловік ОСОБА_14, сини: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дочка ОСОБА_15 ( а.с.10).

Поряд з цим, згідно з відповіддю ПАТ Трускавецькурорт №34 від 25.01.2017, наданою на запит Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, відповідно до справ тривалого зберігання, ОСОБА_3 прийнята на роботу в дієтичну їдальню Веселка поваром 4-го розряду з 14.08.1980; переведена в санаторій Рубін поваром 4-го розряду з 04.03.1981 та звільнена з роботи з посади кухонного робітника з 18.11.2009 за угодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України ( а.с. 53).

Згідно ордеру №1961-П виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради, виданого ОСОБА_3, сім'я якої складається з чотирьох чоловік надано право на зайняття однієї кімнати №324, будинку №1, по вул. М. Грушевського. Ордер видано на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради народних депутатів від 14.02.2002 №35. Членів сім'ї зазначено: ОСОБА_6 - син, ОСОБА_7 - дочка; ОСОБА_5 - син ( а.с.11).

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради від 19.06.2013 за №39 термін дії ордера №1961-П на вселення сім'ї ОСОБА_3 в кімнату №324, в житловому будинку №1, по вул. Грушевського в м. Стебнику, внесено поправку в нумерацію квартири - квартира №30 ( старий №324) ( а.с. 12).

12.09.2006 між територіальної громадою м. Стебника в особі ОСОБА_2 міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Галстиль було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що по вул. Грушевського,1, в м. Стебнику Львівської області - вбудовані нежитлові приміщення, розташовані на третьому - п'ятому поверхах п'ятиповерхової цегляної житлової будівлі колишнього гуртожитку, позначено на плані земельної ділянки літерами А-5 , загальною площею 1956 кв.м. і приватизуються покупцем шляхом викупу ( а.с. 21-22).

Відповідно до довідки від 05.09.2016 №189, виданої ОСОБА_2 міською радою Львівської області ОСОБА_3 та її сім'я : ОСОБА_4 - чоловік, ОСОБА_1 - син, ОСОБА_1- син, - ОСОБА_5 - син , ОСОБА_7 дочка дійсно перебувають на квартирному обліку при виконавчому комітеті ОСОБА_2 міської ради згідно рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради від 30.05.2007 №114 (а.с. 46).

Згідно з даними оцінки спірного будинку, об'єктом такої оцінки є вбудовані житлові приміщення розміщені на третьому - п'ятому поверхах п'ятиповерхової цегляної житлової будівлі, що в минулому використовувалась як гуртожиток. На дату оцінки такий не використовується. Проводяться ремонтні роботи, пов'язані з реконструкцією об'єкта оцінки під житлові квартири, електропостачання, інші комунікації запроектовано та не підключено ( а.с. 69-70).

Згідно листа ОСОБА_2 міська рада від 11.12.2008 №1929 повідомила ОСОБА_3 про те, що за її сім'єю закріплена кімната №324. Згідно рішення виконавчого комітету вони зараховані на чергу при ОСОБА_2 міській раді. Тому вирішується питання про закріплення за їхньою сім'єю додаткової кімнати ( а.с. 72).

Кімната №115 була надана ОСОБА_3 ЖКО тресту Дрогобичпромстрой , на балансі якого був такий гуртожиток. В 2000 році даний гуртожиток передали на баланс ОСОБА_2 міської ради, частини приміщення вивільнили, і з цієї частини всіх мешканців пересилили на одну половину будівлі. Згідно рішення виконавчого комітету від 14.02.2002 №35 Про впорядкування проживання на користування житловим приміщенням в будинку гостинного типу №1 по вул. Грушевського , за сім'єю ОСОБА_3 закріплена кімната №324. І за цю кімнату вони мають оплачувати комунальні послуги ( а.с. 73 - лист ОСОБА_2 міської ради від 26.01.2009 №41).

Рішенням виконавчого комітету від 15.12.2005 №292 ОСОБА_2 міської ради рекомендовано ОСОБА_2 міській раді продати ТзОВ Галстиль частину приміщення будівлі гуртожитку по вул. Грушевського №1 (3,4,5 поверхи незаселеної частини ) з метою реконструкції цих приміщень під житлові ( а.с. 127).

Рішенням ОСОБА_2 міської ради від 25.01.2005 затверджено програму приватизації на 2005-2006 згідно з додатком 1 до рішення, зокрема за №26 - під реконструкцію житла вул. Грушевського,1 ( 3,4,5 поверхи) - викуп ( конкурс). ( 128-131).

Згідно з додатком до рішення ОСОБА_2 міської ради від 07.08.2006 №37 встановлено перелік об'єктів комунальної власності ОСОБА_2 міської ради для продажу - вбудовані житлові приміщення розміщенні на третьому - п'ятому поверхах п'ятиповерхової цегляної житлової будівлі площе 1956 кв.м. за адресою : м. Стебник, вул. Грушевського,1, за 920000 грн. без ПДВ по домовленістю з покупцем згідно поданого листа ( а.с. 157).

Правовідносини щодо користування жилою площею у гуртожитках врегульовані окремою главою 4 розділу ІІІ ЖК Української РСР.

Згідно зі статтею 127 ЖК Української РСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Отже, гуртожитком є зареєстрована у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів як гуртожиток жила будівля, що відповідає певним вимогам, в якій особам у зв'язку з трудовими відносинами або навчанням в учбовому закладі надається за плату та за ордером, що видається власником гуртожитку, у тимчасове користування жила площа.

Відповідно до статті 129 ЖК Української РСР на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Аналогічні норми передбачені пунктами 9 та 10 Примірного положення про гуртожитки, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів Української PCP від 03 червня 1986 року № 208 Про затвердження Примірного положення про гуртожитки ( діяв на момент видачі обох ордерів).

У пункті 19 Примірного положення про гуртожитки передбачено, що переселення в разі необхідності, громадян з одного приміщення в інше в даному гуртожитку провадиться за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профспілкового комітету і комітету комсомолу з видачею нового ордеру. Також даний пункт визначає, що мешканцям гуртожитку забороняється самовільно переселятися з одного приміщення в інше.

Порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України ( ч.1 ст. 130 ЖК Української РСР).

Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення ( ч. 3 ст.132 ЖК Української РСР), що має місце в даному випадку, - ОСОБА_3 припинила роботу за угодою сторін. Враховуючи, що ордер на кімнату №115, їй був наданий у зв'язку з роботою. ОСОБА_3 і членам її сім'ї було переселено 14.02.2002 в інше житлове приміщення у гуртожитку, а саме у кімнату №324.

Разом з тим, позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що після переселення сім ї ОСОБА_3 в кімнату №324., він продовжує мати право користування кімнатою №115, по вул. Грушевського,1, м. Стебник, яка є предметом оскаржуваних рішень. А також переважне право на придбання такої кімнати, вказуючи, що таке право було порушено.

Що стосується рахунків - квитанцій ДП Стебниккомунсервіс щодо вивозу та розміщення побутового сміття відносно абонента ОСОБА_3, кв. 113, а не кімнати 115, що по вул. Грушевського,1 в м. Стебник, то такі не свідчать про факт користування цією житловою площею (а.с.42-45) і такий доказ як факт проживання у спірній кімнаті, суд не може вважати за належний та допустимий.

Адже згідно акту від 12.02.2016, затвердженого міським головою ОСОБА_2 міської ради проведено візуальне обстеження частини будинку №1, по вул. Грушевського, яка є приватною власністю ТОВ Галстиль . В результаті обстеження було встановлено, що приміщення 3,4,5 поверхів засмічені будівельним та побутовим сміттям; відсутні системи водопостачання каналізації, енергопостачання, теплопостачання, газопостачання, відсутні дверні полотна в кімнатах (а.с. 76).

Згідно з листа КП ЛОР Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки у архіві КП ОСОБА_16 та ЕО інвентаризаційна справа за адресою вул. Грушевського,1, кім 115, у м. Стебнику - незаведена.

Покликання представників позивача про те, що відповідачем не було прийнято жодних рішень про переведення спірних приміщень з житлових у нежитлові, не може бути єдиною безумовною підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Позивачем заявлено позов з підстав порушення ст. 228 ЦК України.

Однак, судом не встановлено, що оскаржуваний договір купівлі-продажу гуртожитку порушує публічний порядок, посягає на істотні громадські інтереси.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа. яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно частини 1 статті 215 ЦЦК України підставою недійсності правочину є недодержання і момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

На підставі наведеного, судом встановлено, що право позивача за даними позовом не порушено, оскільки кімната №115, вибула з володіння ОСОБА_3 та членів її сім ї, зокрема позивача як її сина, шляхом переселення в кімнату №324, а остання не є предметом оскаржуваного договору купівлі-продажу та рішень і такими не позбавлено житлових прав позивача. Тому позов є безпідставним в цілому, оскільки вимоги є взаємопов'язаними та не підлягає до задоволення.

Одночасно враховуючи заперечення представника відповідача ТОВ Галстиль щодо строків давності, суд дійшов висновку, що за правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При цьому, відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення судам роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, відмовляючи у задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд має встановити обґрунтованість чи безпідставність позовних вимог, належним чином мотивувати свої висновки. Так, у випадку обґрунтованості позовних вимог суд може відмовити у їх задоволенні у зв'язку з пропуском строку позовної давності. У випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності.

Ураховуючи викладене та оскільки суд відмовив в задоволенні позовних вимог в зв'язку з безпідставністю, тому немає підстави для відмови в позові з причини пропуску строку давності для звернення до суду, адже такі є взаємовиключними підставами.

Враховуючи положень ч.10 ст. 158, п.8 ч.1 ст. 264 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжитті ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.03.2018 зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, так як у позові відмовлено, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю Галстиль , з участю третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу нежитлової будівлі - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.12.2018.

Суддя: Хомик А.П.