Ухвала

від 26.12.2018 по справі 160/9700/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

26 грудня 2018 р.Справа №160/9700/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АССА-ІНВЕСТ про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АССА-ІНВЕСТ до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АССА-ІНВЕСТ звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, у якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН 1870/251/АВ/ТД-ФС/757 від 27.11.2018 року.

Ухвалою суду від 26.12.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 08.01.2019 року о 13:30 год.

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов Головного управління держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН 1870/251/АВ/ТД-ФС/757 від 27.11.2018 року до набрання законної сили рішенням суду по справі.

В обґрунтування клопотання зазначено, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а отже є виконавчим документом, тому може бути пред'явлена до примусового виконання під час судового розгляду справи щодо правомірності її прийняття. Стягнення штрафу за цією постановою під час судового розгляду істотно ускладнить поновлення порушених прав та інтересів ТОВ АССА-ІНВЕСТ , за захистом яких воно звернулось до суду та унеможливить ведення господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає здійснити розгляд даної заяви без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що 27 листопада 2018 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_1М, на підставі акту перевірки № ДН1870/251/АВ від 02.11.2018 року, було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН 1870/251/АВ/ТД-ФС/757 від 27.11.2018 року, якою на підставі абзацу 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ТОВ АССА-ІНВЕСТ накладено штраф за порушення вимог ч. 1 ст. 21, ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.

Згідно з ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 року № 509 передбачено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

В той же час заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

У відповідності до п. 9, 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265Кодексу законів про працю України ).

Як визначено п.7 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) оскаржені постанови відповідача є виконавчими документами. Постанова пред'являється до виконання органам державної виконавчої служби протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили постанови.

Відповідно ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

Згідно ч. 7 ст. 26 Закону №1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, у випадку звернення відповідачем до виконання оскарженої постанови, процедура виконання яких передбачає накладення арешту на рахунки та майно боржника, а також стягнення з боржника виконавчого збору.

В заяві про забезпечення позову представником позивача зазначено, що оскаржувана постанова від 27.11.2018 року повинна бути добровільно виконана позивачем протягом одного місяця з дня її прийняття. Враховуючи норми cт. 26 Закону України Про виконавче провадження , після закінчення добровільного строку на виконання оскаржуваних постанов державним виконавцем має бути винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ "АССА-ІНВЕСТ", визначених у постанові від 27.11.2018 р. № ДН 1870/251/АВ/ТД-ФС/757.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у разі звернення до виконання постанов про накладення штрафу.

За наведених обставин суд вважає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 166, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АССА-ІНВЕСТ про забезпечення адміністративного позову - задовольнити.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами № ДН 1870/251/АВ/ТД-ФС/757 від 27.11.2018 року, якою на ТОВ АССА-ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 33563894) накладено штраф у розмірі 670 140,00 грн. (шістсот сімдесят тисяч сто сорок гривень 00 коп.).

Копію даної ухвали направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю АССА-ІНВЕСТ (49038, м. Дніпро, вул. Фрунзе, б. 8, оф. 1), а також на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ( 49017, м. Дніпро, вул. Казакова, б. 3).

Ухвала підлягає негайному, обов'язковому виконанню шляхом направлення її державним органам для вжиття відповідних заходів згідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2