Ухвала

від 23.04.2020 по справі 160/9700/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 квітня 2020 року

Київ

справа №160/9700/18

адміністративне провадження №К/9901/9207/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 160/9700/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Асса-Інвест до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень Товариство з обмеженою відповідальністю Асса-Інвест (далі ТОВ Асса-Інвест , позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі відповідач), у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН1870/251/АВ/ТД-ФС/757 від 27.11.2018 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Асса-Інвест задоволено.

Визнано протиправною та скасувано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу № ДН1870/251/АВ/ТД-ФС/757 від 27.11.2018 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю Асса-Інвест накладено штраф у розмірі 670140,00 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Асса-Інвест за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області оскаржило таке рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 15 075,15 грн.

Вимоги суду, викладені в ухвалі від 31 травня 2019 року, скаржником не виконані, подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Крім того, відповідач просив у разі відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, продовжити йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування якого зазначено, що на даний час кошти для сплати судового збору, на рахунках управління відсутні.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 червня 2019 року повернув апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року у справі № 160/9700/18.

11 грудня 2019 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області повторно звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою (від 10.12.2019 року вих. № 9790-16/04) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року у справі № 160/9700/18.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року апеляційну скаргу у справі № 160/9700/18 повернуто Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області, у зв`язку з тим, що апеляційна скарга підписана представником відповідача Суріною О., на підтвердження повноважень якої надано копію довіреності від 05.11.2018 року № 221-Д., строк дії якої на день подання апеляційної скарги закінчився.

12 лютого 2020 року Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області втретє подано апеляційну скаргу на рішення від 05 лютого 2019 року до суду першої інстанції.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 лютого 2020 року повернув апеляційну скаргу Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з тим, що з апеляційною скаргою відповідач звернувся після спливу одного року з дня складення повного тексту зазначеного вище судового рішення, та причини пропуску строку апеляційного оскарження не обгрунтував.

Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області 23 березня 2020 року направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу у якій просило скасувати зазначену ухвалу та зобов`язати суд апеляційної інстанції прийняти до розгляду вказану апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що пропущення встановленого строку на подання апеляційної скарги та повернення первісної скарги відбулись з підстав, незалежних від волевиявлення чи дій відповідача, право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції було реалізовано у встановлений законом строк шляхом подання первісної апеляційної скарги в межах тридцяти днів з дня вручення копії рішення, а повторна апеляційна скарга була подана, враховуючи наявність фінансування державної установи та можливість оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 березня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Саприкіна І.В., судді: Шарапа В.М., Чиркін С.М., справу передано головуючому судді.

У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 № 923/0/15-20 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2020 № 567/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 160/9700/18 між суддями від 10 квітня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.

Згідно частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Разом з тим пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Так, відповідно до частини другої статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Аналіз указаної норми процесуального закону дає підстави для висновку про те, що законодавець, установивши зазначені виключення, виходив, зокрема, із безпосередньої обізнаності учасника справи - суб`єкта владних повноважень із наявністю відповідного судового провадження, а не з факту повідомлення його про дату, час і місце судового засідання чи надіслання копії судового рішення, яким розгляд справи закінчено, тощо.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Як зазначено вище, вперше Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 у справі № 160/9700/18 своєчасно.

Однак, у зв`язку з недотриманням відповідачем вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не усуненням недоліку апеляційної скарги у відведений судом строк, апеляційну скаргу Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.06.2018 повернув заявнику.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення, так само як і повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Враховуючи те, що з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року відповідач (суб`єкт владних повноважень) втретє звернувся 12 лютого 2020 року, тобто після спливу річного строку з моменту постановлення оскаржуваного рішення, та враховуючи, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області було обізнано із наявністю відповідного судового провадження, вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом частини другої статті 299 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись пунктом 5 частини 1, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 160/9700/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Асса-Інвест до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу .

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій