Рішення

від 27.12.2018 по справі 460/2790/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 грудня 2018 року м. Рівне №460/2790/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009011305 від 27 вересня 2018 року, №0008991305 від 27 вересня 2018 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) ф-103 від 27.09.2018 року, рішення про застосування про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511305 від 27 вересня 2018 року.

Ухвалою від 21 листопада 2018 року у справі №460/2790/18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009021305 від 27 вересня 2018 року, №0009031305 від 27 вересня 2018 року, №0009001305 від 27 вересня 2018 року.

Ухвалою від 21 листопада 2018 року у справі №460/2791/18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 20 грудня 2018 року провадження у справах №460/2790/18 та №460/2791/18 об'єднано в одне провадження у справі №460/2790/18.

Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску не базуються на нормах чинного законодавства України та фактичних матеріалах справи. Зазначає, що ФОП ОСОБА_1 був платником єдиного податку в 2016 році, за останні дванадцять місяців, що передували даті переходу на загальну систему оподаткування (01.01.2017 року), не здійснив операції, які сукупно перевищили 1 000 000 грн. (без урахування податку на додану вартість) на загальній системі оподаткування. Відтак, позивач вважає, що не був зобов'язаний реєструватися платником податку на додану вартість з 01.01.2017 року та визначати податкові зобов'язання з податку на додатну вартість в період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року. Також, позивач покликається на норми п.п. 6 п.292.11, п. 292.9, ст. 292 Податкового кодексу України, як підставу для неправомірного донарахування податку на доходи з фізичних осіб при перебуванні на спрощеній системі оподаткування в період з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року, що надалі призвело до незаконного прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) та застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, донарахування військового збору. Крім того, позивач доводить, що не є податковим агентом по відношенню до фізичних осіб-підприємців. Позовні вимоги просив задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

07.12.2018 року, 19.12.2018 року через відділ документального забезпечення суду відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що правовою підставою для донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість слугують обставини отримання позивачем доходу станом на 31.12.2016 року у сумі 1119018,26 грн., тому останній зобов'язаний був зареєструватися платником ПДВ при переході із спрощеної системи оподаткування відповідно до вимог п.181.1 ст. 181 п.183.4 ст. 183 розділу V Податкового кодексу України. Перевіркою встановлено заниження чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на суму 98096,63 грн. за рахунок не включення до суми оподатковуваного доходу погашення дебіторської заборгованості під час перебування платником єдиного податку. Заниження чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на суму 98096,63 грн. вплинуло на донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 22071,75 грн. (в тому числі штрафна санкція 4414,35 грн.), єдиного внеску в сумі 21581,24 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 4316,25 грн. за донарахування єдиного внеску в сумі 21581,24 грн., донарахування військового збору у сумі 1839,31 грн. (в тому числі штрафна санкція 367,86 грн.). Обов?язок позивача подавати податкові розрахунки за формою 1 ДФ за I-IV кв. 2015 року 1 кв. 2016 та I-IV кв. 2017 року визначений п. 51.1 ст. 51 глави 2, пп б п. 176.2. ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), п.3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, в редакції затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року №111/26556. У задоволенні позову просить відмовити повністю з підстав зазначених у відзиві.

Суд зауважує, що прийнятий судом відзив щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0009011305 від 27 вересня 2018 року, №0008991305 від 27 вересня 2018 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) ф-103 від 27.09.2018 року, рішення про застосування про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511305 від 27 вересня 2018 року відповідачем наданий за межами строку визначеного ч.5 ст. 162 КАС України.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 31.01.2014 року по 31.12.2017 року за результатами якої складено акт №1994/17-00-13-05/НОМЕР_1 від 14.09.2018 року.

Контролюючим органом встановлено порушення вимог:

- п.164.1 ст. 164.1 п. 167.1 ст. 167, п.177.1, п.177.2, п.177.4, ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), за результатами перевірки донараховано податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 17657,40 грн. за 2016 рік

- п. 181.1 ст. 181, п.183.4, п.183.10 ст. 183, п. 185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п.200.1 , п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету в сумі 223325 грн., в тому числі: за лютий 2017 року в сумі 23212 грн., за березень 2017 року в сумі 14628 грн., за квітень 2017 року в сумі 16033 грн., за травень 2017 року в сумі 14734 грн., за червень 2017 року в сумі 17891 грн., за липень 2017 року в сумі 23314 грн., за серпень 2017 року в сумі 21581 грн., за вересень 2017 року в сумі 26892 грн., за жовтень 2017 року в сумі 24776 грн., за листопад 2017 року в сумі 13870 грн., за грудень 2017 року в сумі 26394 грн..

- п.п. 49.18.1., п.49.18, ст.. 49, п. 203.1.ст.203 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) - не подання декларації з ПДВ за період 11.01.2017 року по 31.12.2017 року

-п. 51.1 ст. 51, пп б п. 176.2. ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), п.1.1. п.1.2. розділ I, розділ II, розділ III Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, в редакції затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року №111/26556, по яких встановлено неподання податкових розрахунків 1 ДФ за I-IV кв. 2015, за I кв. 2016 року, за I - IV кв. 2017 року, що призвели до зміни платника податків, а саме: не відображено доходи нараховані та виплачені фізичним особам-підприємцям,

- п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 р. №2464-VI із змінами та доповненнями, за результатами перевірки донараховано єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21581,24 грн. за 2016 рік,

- п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 16 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) за результатами перевірки донараховано військовий збір в сумі 1471,45 грн. за 2016 рік.

На підставі вищезгаданого акту Головним управлінням ДФС у Рівненській області було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0009021305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 279 156 грн. 25 коп. в тому числі за основним платежем 223325 грн. та штрафними санкціями у сумі 55831 грн. 25 коп.,

- податкове повідомлення-рішення №0009011305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на додану вартість у сумі 1870 грн.,

- податкове повідомлення-рішення №0009031305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 22071 грн. 75 коп. в тому числі за основним платежем 17657 грн. 40 коп. та штрафними санкціями у сумі 4414 грн. 35 коп.,

- податкове повідомлення-рішення №0008991305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1839 грн. 31 коп. в тому числі за основним платежем 1471 грн. 45 коп. та штрафними санкціями у сумі 367 грн. 86 коп.,

- податкове повідомлення-рішення №0009001305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн.,

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) ф-103 від 27.09.2018 року з єдиного внеску на суму 21581 грн. 24 коп.

- рішення про застосування про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511305 від 27 вересня 2018 року на суму 4316 грн. 25 коп.

Позивач, не погодившись з такими рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи та надані учасниками справи пояснення, суду зробив такі висновки.

1. Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009021305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 279 156 грн. 25 коп. в тому числі за основним платежем 223325 грн. та штрафними санкціями у сумі 55831 грн. 25 коп., податкового повідомлення-рішення №0009011305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на додану вартість у сумі 1870 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.181.1. ст. 181 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Пунктом 183.4 Статті 184 Податкового кодексу України визначено, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

Приписами п. 291.3. ст. 291 Податкового кодексу України врегульовано, що Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Право платника податків фізичної особи-підприємця застосовувати другу групу платника єдиного податку визначене пп.2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України за умови при здійсненні господарської діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Поряд з цим, відповідно до п.п. 3 п. 297.1. ст. 297 Податкового кодексу України Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи.

Матеріалами справи встановлено, що позивач в період з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року перебував платником єдиного податку 2 групи за ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати без реєстрації платником ПДВ, що стверджується витягом з реєстру платників єдиного податку №1617163404050 від 04.04.2016 року, декларацією платника єдиного податку за II-IV кв. 2016 року.

За даними платника єдиного податку задекларовано обсяг доходу в 937936,63 грн., що не спростовується відповідачем.

Водночас, матеріали судової справи містять декларацію про майновий стан та доходи, виписки з банківських рахунків 26004054718543 ПАТ КБ Приватбанк , 26008129617001 АТ Полтава-банк під час перебування позивача на загальній системі оподаткування за 1 кв. 2016 року, де задекларовано суму одержанного доходу в розмірі 182581,63 грн., що відповідає даним матеріалів перевірки під час обрахунку доходів за 2016 рік (ст. 20-22 акту перевірки).

Судом встановлено, що станом на 01.01.2017 року позивач не здійснив операцій, які сукупно перевищили 1 000 000 грн. (без урахування податку на додану вартість) на загальній системі оподаткування за останні 12 календарних місяців, а в період з 01.04.2016 по 31.12.2016 року не перевищив дозволений дохід платника єдиного податку для перебування на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України обов'язковій реєстрації як платник ПДВ підлягає особа, що переходить на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, у разі якщо така особа відповідає вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 Кодексу. Відтак, відповідачем не надано доказів здійснення позивачем операцій, які б сукупно перевищили 1 000 000 грн. без урахування податку на додану вартість) на загальній системі оподаткування за останні 12 календарних місяців так як і не надано відповідачем доказів перевищення позивачем доходу понад 1 500 000 грн. при перебуванні позивачем на спрощеній системі оподаткування, що позбавило б позивача права статусу платника 2 групи єдиного податку.

Відповідно п.п. 298.2.2, п.п. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Таким чином, обсяг господарських операцій з поставки товарів (робіт, послуг), які були проведені позивачем до вказаної дати, не може бути взятий до уваги з метою визначення обов'язку даного суб'єкта права зареєструватись в якості платника ПДВ, оскільки ці господарські операції здійснювались позивачем у статусі платника єдиного податку, що свідчить про те, що покладання на нього відповідачем обов'язку сплатити суму грошового зобов'язання з ПДВ є неправомірним.

Крім того, у даному випадку, суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського Суду з прав людини. Так, зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Сєрков проти України (заява №39766/05), Щокін проти України (заяви №23759/03 та №37943/06), якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Крім того, відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, з огляду на вищенаведені положення норм чинного законодавства та практику Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку про те, що у позивача не виникло у 2017 році обов'язку по сплаті податку на додану вартість.

Згідно приписів п. 201.8 ст.201 Податкового кодексу України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 Податкового кодексу України. В п. 16.3.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Оскільки на момент проведення перевірки позивач не набув статусу платника ПДВ, то у нього і не було обов'язку складати податкові накладні та подавати до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ за січень-грудень 2017 року.

Відтак, податкове повідомлення-рішення №0009021305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 279 156 грн. 25 коп. в тому числі за основним платежем 223325 грн. та штрафними санкціями у сумі 55831 грн. 25 коп., податкове повідомлення-рішення №0009011305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на додану вартість у сумі 1870 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

2. Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009031305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 22071 грн. 75 коп. в тому числі за основним платежем 17657 грн. 40 коп. та штрафними санкціями у сумі 4414 грн. 35 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до п 294.3. ст. 294 Податкового кодексу України для суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

Відповідно до п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до п. 295.2. ст. 295 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до п.п.2 п. 293.2. ст. 293 Податкового кодексу України Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пп. 1 п. 291.1 ст. 291 Податкового кодексу України Доходом платника єдиного податку є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до п.292.6 ст. 292 Податкового кодексу України Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що позивач в період з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року був платником єдиного податку 2 групи за ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати без реєстрації платником ПДВ.

Підставою для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 22071 грн. 75 коп. в тому числі за основним платежем 17657 грн. 40 коп. та штрафними санкціями у сумі 4414 грн. 35 коп. були обставини отримання коштів на погашення дебіторської заборгованості, яка виникла станом на 01.04.2016 року в сумі 98096,63 грн..

Зокрема, судом досліджено отримання коштів в погашення даної заборгованості на розрахунковий рахунок 26004054718543 ПАТ КБ Приватбанк :

01.04.2016 року в сумі 4250,00 грн., 07.04.2016 року в сумі 5570,00 грн., 07.04.2016 року в сумі 5600 грн., від ТОВ "ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР" (код 39421800), 08.04.2016 року в сумі 3200,00 грн. від ТОВ `АУТДОР МЕДIА УКРАЇНА` (код ЄДР 37855154), 14.04.2016 року в сумі 80 грн., 400 грн., 1170,00 грн., 1200 грн., 1330 грн., 2570 грн., від ТОВ "Октагон-Аутдор" (код ЄДР 34729203), 20.04.2016 року в сумі 1600 грн. від ТОВ "РА "МЕДIА КIТ" (код ЄДР 38899627), 25.04.2016 року в сумі 18250,00 грн. від ТОВ "ГОЛД МЕДIА ГРУПП" (код ЄДР 35982476), 27.04.2016 року в сумі 750,00 грн., 1500,00 від ТОВ "ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП" (код ЄДР 34716807), 27.04.2016 року в сумі 14410,00 грн. від ПП БЕСТ МЕДIА (код ЄДР 36521679), 19.05.2016 року в сумі 1600,00 грн. ТОВ "СIГМА УА" (код ЄДР 39472326), 30.05.2016 року в сумі 1000,00 грн., 1500 грн. від ТОВ "ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП" (код ЄДР 34716807), 02.06.2016 року в сумі 1750 грн. від ТОВ "СIГМА УА" (код ЄДР 39472326), 08.06.2016 в сумі 5600 грн., 4250,00 від ТОВ "ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР" (код ЄДР 39421800).

на розрахунковий рахунок 26008129617001 АТ Полтава-банк :

05.04.2016 року в сумі 1000 грн. від ТОВ "Світ Кераміки" (код ЄДР 35953581), 05.04.2016 року в сумі 1386,63 грн. від ТОВ " Медіа Планета" (код ЄДР 35647516), 12.04.2016 року в сумі 2000 грн., 21.04.2016 року в сумі 1 000,00 грн., в сумі 1 000,00 грн., 25.04.2016 року в сумі 1 000,00 грн., 28.04.2016 року в сумі 500,00 грн., 12.05.2016 року в сумі 1000 грн., 16.05.2016 року в сумі 140,00 грн., в сумі 860,00 грн., 18.05.2016 року в сумі 1000 грн., 25.05.2016 року в сумі 1 000,00 грн., 26.05.2016 року в сумі 780 грн., 220 грн., 01.06.2016 року в сумі 80,00 грн., 1100,00 грн., 07.06.2016 в сумі 1 000,00 грн., 15.06.2016 року в сумі 1000 грн., 29.06.2016 в сумі 1 000,00 , 08.07.2016 року в сумі 1 000,00 грн., 20.07.2016 року в сумі 110 грн., 20.07.2016 року в сумі 890,00 грн. від . від ТОВ "Світ Кераміки" (код ЄДР 35953581).

Факт надання робіт (послуг) саме в період перебування на загальній системі оподаткування (1 кв. 2016 року) та наявність дебіторської заборгованості станом на 01.04.2016 року в сумі 98096,63 грн. засвідчується актом №ОУ-0000212 від 31.12.2015 року на суму 1386,63 грн. погодженого з ТОВ " Медіа Планета" (код ЄДР 35647516), актом №ОУ-0000215 від 31.12.2015 року на суму 5080 грн. погодженого з ТОВ "Світ Кераміки" (код ЄДР 35953581), актом №ОУ-0000011 від 31.01.2016 року на суму 5080 грн. погодженого з ТОВ "ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР" (код ЄДР 39421800), актом №ОУ-0000012 від 31.01.2016 року на суму 3640 грн. погодженого з ТОВ "Світ Кераміки" (код ЄДР 35953581), актом №ОУ-0000018 від 29.02.2016 року на суму 1500 грн. погодженого з ТОВ "ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП" (код ЄДР 34716807), актом №ОУ-0000019 від 29.02.2016 року на суму 5570 грн. погодженого з ТОВ "ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР" (код ЄДР 39421800), актом №ОУ-0000020 від 29.02.2016 року на суму 3640 грн. погодженого з ТОВ "Світ Кераміки" (код ЄДР 35953581), актом №ОУ-0000022 від 29.02.2016 року на суму 300 грн. погодженого з ТОВ "Світ Кераміки" (код ЄДР 35953581), актом №ОУ-0000024 від 29.02.2016 року на суму 5600 грн. погодженого з ТОВ "ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР" (код ЄДР 39421800), актом №ОУ-0000027 від 29.02.2016 року на суму 3450 грн. погодженого ТОВ `АУТДОР МЕДIА УКРАЇНА` (код ЄДР 37855154), актом №ОУ-0000028 від 29.02.2016 року на суму 750 грн. погодженого з ТОВ "ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП" (код ЄДР 34716807), актом №ОУ-0000036 від 31.03.2016 року на суму 1500 грн. погодженого з ТОВ "ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП" (код ЄДР 34716807), актом №ОУ-0000037 від 31.03.2016 року на суму 1000 грн. погодженого з ТОВ "ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП" (код ЄДР 34716807), актом №ОУ-0000038 від 31.03.2016 року на суму 1600 грн. погодженого з ТОВ "РА "МЕДIА КIТ" (код ЄДР 38899627), актом №ОУ-0000039 від 31.03.2016 року на суму 1000 грн. погодженого з ТОВ "ПРЕМIУМ МЕДIА ГРУП" (код ЄДР 34716807), актом №ОУ-0000040 від 31.03.2016 року на суму 5600 грн. погодженого з ТОВ "ПЛЕЙСМЕНТ АУТДОР", актом №ОУ-0000042 від 31.03.2016 року на суму 1750 грн. погодженого з ТОВ "СIГМА УА" (код ЄДР 39472326), актом №ОУ-0000043 від 31.03.2016 року на суму 1750 грн. погодженого з ТОВ "СIГМА УА" (код ЄДР 39472326), актом №ОУ-0000045 від 31.03.2016 року на суму 3200 грн. погодженого ТОВ `АУТДОР МЕДIА УКРАЇНА` (код ЄДР 37855154), актом №ОУ-0000046 від 31.03.2016 року на суму 18250 грн. погодженого ТОВ "ГОЛД МЕДIА ГРУПП" (код ЄДР 35982476), актом №ОУ-0000047 від 31.03.2016 року на суму 14410 грн. погодженого ПП БЕСТ МЕДIА (код ЄДР 36521679), актом №ОУ-0000047 від 31.03.2016 року на суму 4070 грн. погодженого ТОВ "Октагон-Аутдор" (код ЄДР 34729203), актом №ОУ-0000049 від 31.03.2016 року на суму 1330 грн. погодженого ТОВ "Октагон-Аутдор" (код ЄДР 34729203), актом №ОУ-0000050 від 31.03.2016 року на суму 1170 грн. погодженого ТОВ "Октагон-Аутдор" (код ЄДР 34729203), актом №ОУ-0000051 від 31.03.2016 року на суму 80 грн. погодженого ТОВ "Октагон-Аутдор" (код ЄДР 34729203), актом №ОУ-0000052 від 31.03.2016 року на суму 400 грн. погодженого ТОВ "Октагон-Аутдор" (код ЄДР 34729203), актом №ОУ-0000053 від 31.03.2016 року на суму 1200 грн. погодженого ТОВ "Октагон-Аутдор" (код ЄДР 34729203).

Таким чином, доводи відповідача щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб коштів отриманих позивачем в період сплати єдиного податку з 01.04.2016 року по 31.12.2016 року не знайшли своє підтвердження в силу вимог п.п.6 п. 292.11, п.292.6 ст. 292, пп. 1 п. 291.1 ст. 291, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно п.п.6 п. 292.11 Податкового кодексу України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Судом встановлено, що під час перебування на загальній системі оподаткування позивачем виручка за вищенаведені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) в 1 кв. 2016 році не надходила, що не заперечується відповідачем. Відтак, відповідачем не доведено правової підстави включення в період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року перебування позивача на загальній системі оподаткування до складу об'єкту оподаткування податку на доходи фізичних осіб коштів, які надійшли в 2,3 кварталах 2016 року.

Відтак, виручка отримана від реалізації робіт (послуг) в 2,3 кварталах 2016 року, які надані на загальній системі оподаткування (1 кв. 2016 року) не є об'єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб відповідно до вимог п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, а є об'єктом оподаткування єдиним податком відповідно до дати надходження коштів платнику єдиного податку згідно вимогами п.292.6 ст. 292, пп. 1 п. 291.1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Отже, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0009031305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 22071 грн. 75 коп. в тому числі за основним платежем 17657 грн. 40 коп. та штрафними санкціями у сумі 4414 грн. 35 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

3. Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008991305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1839 грн. 31 коп. в тому числі за основним платежем 1471 грн. 45 коп. та штрафними санкціями у сумі 367 грн. 86 коп. суд зазначає наступне.

Пунктом 16 -1 . Підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України врегульовано порядок нарахування та сплати військового збору, а саме:

1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

1.2. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до п.163.1 ст. 163 Податкового кодексу України. Об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України

Відповідно до п.п. 164.1.3. п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0008991305 від 27 вересня 2018 року стало збільшення чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на суму коштів погашення дебіторської заборгованості в сумі 98096,63 грн.

Враховуючи висновки суду, зроблені під час дослідження обставин прийняття податкового повідомлення-рішення №0009031305 від 27 вересня 2018 року, щодо правомірності формування позивачем доходів за 2016 рік у сумі 98096,63 грн. у статусі платника єдиного податку, повідомлення-рішення №0008991305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1839 грн. 31 коп. в тому числі за основним платежем 1471 грн. 45 коп. та штрафними санкціями у сумі 367 грн. 86 коп. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

4. Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) ф-103 від 27.09.2018 року з єдиного внеску на суму 21581 грн. 24 коп. та рішення про застосування про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511305 від 27 вересня 2018 року на суму 4316 грн. 25 коп. суд вказує таке.

В основу прийняття вказаних рішень покладено висновки відповідача про порушення позивачем вимог п. 2, ч. 1, ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" внаслідок заниження єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в 2016 році на загальну суму 21581,24 грн., що призвело до застосування штрафних санкцій у розмірі, передбаченому п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування", в розмірі 6055,30 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (надалі - Закон України №2464-VI), платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України №2464-VI, єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частиною 11 статті 8 Закону України №2464-VI передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску на 2015 рік та у розмірі 22 відсотки на 2016 рік

Пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону України №2464-VI визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції - за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в 2016 році на загальну суму 21581,24 грн. стало збільшення чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на суму включення контролюючим органом до об'єкта оподаткування суми коштів погашення дебіторської заборгованості в сумі 98096,63 грн.

Враховуючи висновки суду, зроблені під час дослідження обставин прийняття податкового повідомлення-рішення №0009031305 від 27 вересня 2018 року, щодо правомірності формування позивачем доходів за 2016 рік у сумі 98096,63 грн. у статусі платника єдиного податку, вимога про сплату боргу (недоїмки) ф-103 від 27.09.2018 року з єдиного внеску на суму 21581 грн. 24 коп. та рішення про застосування про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511305 від 27 вересня 2018 року на суму 4316 грн. 25 коп. підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

5. Стосовно вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009001305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України 14.1.180. податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з ст. 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Пунктом 51.1 статті 51 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Подання звітності податковими агентами передбачено порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку в період виникнення спірних правовідносин передбачено Порядком затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №49 від 21.01.2014 року, Порядком затвердженого наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року.

Згідно з п. 1.2. Порядку затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №49 від 21.01.2014 року, п. 1.3 Порядку затвердженого наказом Міністерства фінансів України №4 від 13.01.2015 року дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Пунктом 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем.

Перевіркою встановлено, що позивачем не подано податковий розрахунок за формою 1-ДФ і не повідомлено податковий орган про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь:

I кв. 2015 року - ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3);

II кв. 2015 року - ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3);

III кв. 2015 року - ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3);

IV кв. 2015 року - ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3);

I кв. 2016 року - ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4);

I кв. 2017 року - ФОП Василюк-Полошек (РНОКПП НОМЕР_5), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3);

II кв. 2017 року - ФОП Василюк-Полошек (РНОКПП НОМЕР_5), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_6);

III кв. 2017 року - ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_7), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_8);

IV кв. 2017 року - ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_7), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_8).

Відповідно з п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Таким чином, для неутримання податковим агентом податку на доходи фізичних осіб суб'єктом господарювання, який має господарські відносини з фізичною особою підприємцем необхідно встановити чи є документ, підтверджуючий, що фізична особа зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності (виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних або фізичних осіб - підприємців).

Натомість, до матеріалів позовної заяви долучені докази, що контрагенти позивача зареєстровані як фізичні особи-підприємці, а саме:

ОСОБА_6І зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджено записом в ЄДР за №2608 000 0000 025349 від 22.10.2010 року,

ОСОБА_4 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджено записом в ЄДР за №2608 000 0000 004218 від 22.08.2005 року,

ОСОБА_3 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджено записом в ЄДР № 2 608 000 0000 030496 від 08.11.2011 року,

ОСОБА_8 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджено записом в ЄДР № 2 596 000 0000 004298 від 18.08.2015 року,

ОСОБА_5 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджено записом в ЄДР №2 415 000 0000 046180 від 21.09.2010 року,

ОСОБА_7 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджено записом в ЄДР № 2 596 000 0000 004688 від 20.06.2017 року,

ОСОБА_2 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджено записом в ЄДР №2 608 000 0000 023426 від 05.02.2010 року.

Враховуючи зазначене, доходи виплачені позивачем вказаним фізичним особам-підприємцям не включаються до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб. У зв'язку з цим, підприємець не є податковим агентом відносно таких осіб і звільнений від обов'язку подання щодо них розрахунків форми №1 ДФ, а отже штрафні санкції за неподання таких розрахунків до нього застосовуватись не можуть.

Відтак, податкове повідомлення-рішення №0009001305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн.. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У спірних правовідносинах суд застосує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Серков проти України" (заява №39766/05), "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Вказана правова позиція також підтверджується рішенням Вищого адміністративного суду України від 30.08.2016 по справі №826/22028/15.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, суд дійшов висновку про протиправність висновків відповідача.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене вище, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0009021305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 279 156 грн. 25 коп. в тому числі за основним платежем 223325 грн. та штрафними санкціями у сумі 55831 грн. 25 коп.,

-податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0009011305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на додану вартість у сумі 1870 грн.,

-податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0009031305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 22071 грн. 75 коп. в тому числі за основним платежем 17657 грн. 40 коп. та штрафними санкціями у сумі 4414 грн. 35 коп.,

-податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0008991305 від 27 вересня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на суму 1839 грн. 31 коп. в тому числі за основним платежем 1471 грн. 45 коп. та штрафними санкціями у сумі 367 грн. 86 коп.,

-податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0009001305 від 27 вересня 2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн.,

-вимогу про сплату боргу (недоїмки) ф-103 від 27.09.2018 року з єдиного внеску на суму 21581 грн. 24 коп.

-рішення Головного управління ДФС у Рівненській областіпро застосування про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511305 від 27 вересня 2018 року на суму 4316 грн. 25 коп.

Стягнути на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1., 33024, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області ( ЄДРПОУ 39394217, 33023, м.Рівне, Відінська, 12) судовий збір в розмірі 3728, 48 грн. ( три тисячі сімсот двадцять вісім гривень сорок вісім копійок.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Махаринець Д.Є.