Рішення

від 28.12.2018 по справі 826/9933/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 р.м. ХерсонСправа № 826/9933/17 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУАП" про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків,

встановив:

08 серпня 2017 року Головне управління ДФС у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДФС у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техтронік", у якому просив прийняти рішення про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках ТОВ "Техтронік" (код 38197241), а також тих рахунках, які можуть бути відкриті після ухвалення рішення по суті справи.

Відповідно до змісту позовної заяви вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не було допущено посадових осіб податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Техтронік" (правонаступником якого є ТОВ "КУАП") з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з "Касторс" (код 39286974) за період з 01.12.2014 по 31.01.2015 р., про що складено відповідний акт. Посилаючись на норми п. 94.2 та 94.6 ст. 94 ПК України, позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках підприємства у зв'язку з відмовою відповідача у допуску посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві до проведення перевірки.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Федорчук А.Б. від 06.09.2017 року відкрито скорочене провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2018 р. замінено відповідача у справі з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техтронік" на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю "КУАП" (код ЄДРПОУ 38197241, 75800, Херсонська область, Каланчацький район, смт. Каланчак, вул. Чорноморська, 7).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2018 р. вирішено передати справу № 826/9933/17 за підсудністю до Херсонського окружного адміністративного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2018 року справу № 826/9933/17 передано на розгляд судді Дубровній В.А.

Ухвалою суду від 28.11.2018 р. справу № 826/9933/17 прийнято до провадження судді Дубровної В.А., вирішено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в порядку письмового провадження).

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом. (п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України)

Приписами частини третьої статті 263 КАС України визначено, що у даній категорії спорів заявами по суті справи є позов та відзив. При цьому, відповідно до частин 5 та 8 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, що не перешкоджає вирішенню справи по суті При цьому, ухвала суду від 28.11.2018 р., в якій роз'яснено право на подання відзиву на позов, направлена на адресу відповідача відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася на адресу суду з відміткою "не існує".

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення юридичним особам надсилається за адресою місця знаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи, а також про право надати відзив на позовну заяву.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Техтронік" 10.05.2012 р. зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 10671020000017800.

19 липня 2017 року начальником ГУ ДФС у м. Києві видано наказ № 6803 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Техтронік" (код 38197241) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Касторс" (код 39286974) за період з 01.12.2014 по 31.01.2015 р.

На підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI та інших законодавчих актів, наказу ГУ ДФС у м. Києві про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 19.07.2017 р. № 6803, заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві видано направлення на перевірку від 20 липня 2017 року № 855/26-15-14-02-03, згідно з яким з 20 липня 2017 року посадових осіб податкового органу скеровано для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Техтронік" тривалістю 5 робочих днів.

20 липня 2017 року головним державним ревізором-інспектором Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_1 складено акт № 459/26-15-14-02-03 про відмову представника ТОВ "Техтронік" ОСОБА_2 надати документи по взаємовідносинам з ТОВ "Касторс".

20 липня 2017 року головним держаним ревізором-інспектором Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_1 складено акт за вих. № 2017/07.20 про недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Техтронік" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Касторс" (код 39286974) за період з 01.12.2014 по 31.01.2015 р.

21 липня 2017 року в.о. начальника Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення № 22692 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Техтронік" (код 38197241).

04.10.2017 р. державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Новозаводське" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області примак Д.Ф. вчинено реєстраційний запис № 10671070012017800 про зміну повного найменування відповідача з ТОВ "Техтронік" на ТОВ "КУАП", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.12.2018 р. № НОМЕР_1.

У зв'язку з відмовою платника податків від допуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки, податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує про наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

З огляду на викладене, суд вважає, що у разі не допуску платником податків до проведення перевірки уповноважених ГУ ДФС у м. Києві, останній вправі звернутися до суду з вимогою виключно про арешт майна платника податків або ж з поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Натомість, позивач звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, що не узгоджується з вищевказаними приписами ПК України.

При цьому, суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків, відповідно до абзацу другого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу ( пп. 20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України).

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Тобто, чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Позивачем до суду не надано доказів наявності у ТОВ "КУАП" податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено наявності підстав, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, для реалізації права на звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16.05.2018 у справі № 813/662/17 (№ К/9901/38288/18) та від 20.11.2018 р. у справі № 813/929/18 (К/9901/62267/18).

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (місцезнаходження 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУАП" (місце знаходження 75800, Херсонська область, Каланчацький район, смт. Каланчак, вул. Чорноморська, 7, код ЄДРПОУ 38197241) про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.2