Постанова

від 24.04.2019 по справі 826/9933/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 826/9933/17

Головуючий першої інстанції Дубровна В.А.

Час та місце ухвалення судового рішення --:-- , м.Херсон

Повний текст судового рішення складений 28.12.2018р.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у м.Києві до товариства з обмеженою відповідальності КУАП про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

08.08.2017р. Головне управління ДФС у м.Києві звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальності Техтронік (нині - товариство з обмеженою відповідальності КУАП ) про застосування адміністративного арешту коштів на існуючих рахунках, а також рахунках, які можуть бути відкриті після ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилаючись на норми п.94.2, 94.6 ст.94 ПК України просить суд застосувати арешт коштів на рахунках підприємства у зв'язку з відмовою відповідача у допуску посадових осіб ГУ ДФС у м.Києві до проведення перевірки.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.12.2018р. у задоволенні позову відмовлено, оскільки позивачем не надано до суду доказів наявності у ТОВ КУАП податкового боргу та відсутності майна для погашення цього податкового боргу, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління ДФС у м.Києві від 19.07.2017р. №6803 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Техтронік з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Касторс за період з 01.12.2014р. по 31.01.2015р., тривалістю 5 робочих днів з 20.07.2017р. по дату завершення перевірки. /а.с.12/

20.07.2017 року ТОВ Техтронік було відмовлено у допуску посадових осіб Головного управління ДФС у м.Києві, за результатами чого були складені акт недопуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 20.07.2017р. №459/26-15-14-02-03, акт недопущення посадових осіб контролюючого органу від 20.07.2017р. /а.с.32-36/

21.07.2017 року Головним управлінням ДФС у м.Києві було прийнято рішення №22692 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ Техтронік . /а.с.30/

Листом Головного управління ДФС у м.Києві від 21.07.2017р. №22692/10/26-15-14-02-03 повідомлено ТОВ Техтронік про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків. /а.с.29/

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.10.2017р. Києвською філією комунального підприємства Новозаводське Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області проведено державну реєстрацію зміни повного найменування товариства з обмеженою відповідальністю Техтронік на товариство з обмеженою відповідальністю КУАП . /а.с.77-79/

08.08.2017 року позивач звернувся з позовом до суду для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позову виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України) та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013р. № 568 (надалі - Порядок №568), якими передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до підпункту 94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Згідно з п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Разом з тим, арешт коштів на рахунку платника податків, відповідно до абзацу другого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду

Вищезазначена норма кореспондується з п. 7.1 Порядку №568, яким передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду.

Відповідно до п.7.3 вказаного Порядку №568 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, умовний адміністративний арешт майна відповідача застосовано 21.07.2017р. однак позивач всупереч п. 7.3 Порядку №568, звернувся до суду із позовом про застосування арешту коштів на рахунках платника податків тільки 08.08.2017 року. /а.с.5/

Згідно з пп. 20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Позивачем до суду не надано доказів наявності у ТОВ КУАП податкового боргу та відсутності або недостатності майна для погашення цього податкового боргу, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі №813/662/17; від 20.11.2018р. у справі №813/929/18; від 13.06.2018р. у справі 818/665/16.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що оскільки податковим органом не доведено наявності підстав, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, для реалізації права на звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти, а також пропущено встановлений строк звернення до суду із вимогою застосування арешту коштів на рахунках платника податків, позовні вимоги не підлягають задоволенню,.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.