Ухвала

від 28.12.2018 по справі 826/17465/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17465/17

УХВАЛА

28 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши апеляційну Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2018 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Ніка-1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Ніка-1 звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 00009551402 від 15.12.2017 про збільшення приватному підприємству Ніка-1 суми грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями у розмірі 903 827, 00 грн., та за штрафними санкціями у розмірі 451 914, 00 грн., а всього на суму 1 355 741, 00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 00009551402 від 15.12.2017 про збільшення приватному підприємству Ніка-1 суми грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями у розмірі 764 937, 00 грн., та за штрафними санкціями у розмірі 54 976, 00 грн., а всього на суму 819 913, 00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2018 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що про повний текст оскаржуваного рішення відповідачу було відомо щонайменше 08.06.2018, оскільки 08.06.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві вперше було подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2018, а тому строк на апеляційне оскарження сплив ще 11.06.2018 (з урахуванням вихідних днів), тоді як апеляційна скарга була подана лише 11.10.2018 (відповідно штампу на конверті), тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2018 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направлення такої заяви на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 48 952, 22 грн.

На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018, апелянтом подано, зокрема, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2018.

В обґрунтування поданого клопотання апелянт вказує на те, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку через недостатнє (обмежене) фінансування, що, в свою чергу, унеможливлювало останнього здійснити сплату судового збору.

Щодо вказаних доводів апелянта колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 у справі № 823/440/16 висловив позицію, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Аналіз рішень Верховного Суду у справах №№ 804/2863/16, 826/2220/16, 507/1436/16-а, 823/440/16 та ін. дає підстави для висновку, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази, що підтвердять існування об'єктивно існуючих та непереборних обставин, які унеможливили звернення суду протягом встановленого законом строку (здійснення активних регулярних заходів щодо сплати судового збору чи щодо намагання отримання отримати відповідне фінансування, результати цих заходів тощо).

Однак, з наведених відповідачем доводів та наданих доказів, у колегія суддів відсутні підстави вважати, що майновий стан відповідача починаючи з 08.06.2018 (станом на час подання апеляційної скарги - понад 4 місяці) не дозволяв йому сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У пункті 40 та у пункті 41 справи Пономарьов проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що … якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які видаються непереконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду… Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків .

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 804/2979/17.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що відсутні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2018, то в даному випадку слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 248, 299, 321, 325, 328 КАС України,-

УХВАЛИВ:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.05.2018 у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Ніка-1 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Василенко Я.М.

Судді Кузьменко В.В.

Шурко О.І.