Ухвала

від 20.12.2018 по справі 361/6076/17

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/6076/17

провадження № 2-а/361/74/18

20.12.2018

УХВАЛА

20 грудня 2018 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання відповідача головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області ОСОБА_4 про передачу адміністративної справи за підсудністю,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області (далі - ОСОБА_3 ДАБІ), головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу цього ОСОБА_3 ОСОБА_4, у якому, враховуючи зменшення позовних вимог (а. с. 170), просила скасувати постанову № З-0210/1 про накладення на неї штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 жовтня 2017 року, винесену головним інспектором Департамент ДАБІ ОСОБА_4, та закрити провадження у справі.

18 грудня 2018 року відповідач інспектор Департаменту ДАБІ ОСОБА_4 подав до суду клопотання, у якому просив передати справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 ДАБІ на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду, посилаючись на те, що дана справа відповідно до вимог ч. 2 ст. 20 КАС України Броварському міськрайонному суду Київської області не підсудна, оскільки предметом оскарження у даній справі є постанова про порушення у сфері містобудівної діяльності, винесена відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , а не згідно із вимогами КУпАП.

Відповідачі ОСОБА_3 ДАБІ та головний інспектор Департаменту ДАБІ ОСОБА_4, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд вони не повідомили.

Позивач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 у суді проти задоволення даного клопотання та передачі справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду не заперечували, посилаючись на судову практику.

З'ясувавши думку сторони позивача, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Із позовної заяви вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, у якому фактично просить скасувати постанову в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Згідно із ч. ч. 1 - 3 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

У ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96 1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188 42 ).

Адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва передбачена у ст. 96 КУпАП.

У ст. 96 1 КУпАП регламентовано відповідальність за порушення законодавства під час планування і забудови території, а саме: передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 188 42 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, а також за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, спеціальним Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно із ст. 1 зазначеного Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

23 травня 2011 року постановою Кабінету Міністрів України № 533 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 533), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено загальні правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За змістом ст. 2 вказаного Закону його положення також поширюються й на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері містобудівної діяльності.

КУпАП регламентовано виключний перелік адміністративних правопорушень, за вчинення яких органи ДАБІ уповноважені притягати суб'єктів містобудівної діяльності саме до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які у розумінні КУпАП не належать до адміністративних, передбачена спеціальним Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та застосовується у визначеному ним порядку на підставі оформлених відповідним актом результатів перевірки, проведеної за процедурою, закріпленою Порядком № 553, а не положеннями КУпАП.

Такий правовий підхід до розмежування протиправних діянь у сфері містобудівної діяльності вбачається безпосередньо з положень статті 244 6 КУпАП та чітко регламентований статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , якою закріплено поділ справ, що розглядають органи ДАБІ, на справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи, що предметом спору у даній справі є постанова органу ДАБІ, якою позивача ОСОБА_5 притягнуто до відповідальності саме за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі норм спеціального Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , а не за вчинення адміністративного правопорушення, за результатами перевірки, проведеної саме в порядку, регламентованому спеціальними нормами законодавства, без застосування процедури, визначеної КУпАП, суд дійшов висновку, дана адміністративна справа не є справою з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, тому відповідно до ст. 20 КАС України вона не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області як адміністративному та підлягає передачі на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 166, 243, 248 КАС України,

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Київській області ОСОБА_4 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення і припису та визнання дій протиправними передати на розгляд за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.