Постанова

від 20.12.2018 по справі 392/1064/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року м. Кропивницький

справа № 392/1064/17

провадження № 22-ц/4809/292/18

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

представник ОСОБА_1- ОСОБА_2

Представник ФГ Віра Вікторія - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства Віра Вікторія на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2018 року, суддя Березій Ю.А., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Віра Вікторія про визнання недійсним договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до фермерського господарства Віра Вікторія про визнання недійсним договору оренди землі.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 3523 182000:02:000:0275, площею 5,13 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

В липні 2017 року йому стало відомо про те, що посадові особи ФГ Віра Вікторія підробили його підпис у договорі оренди землі, укладеного строком на 10 років.

Зазначив , що його волевиявлення на укладення даного договору було відсутнє, він не надавав згоди на укладення договору, з умовами договору не знайомий та не підписував спірний договір, а тому вважає, що даний договір повинен бути визнаний судом недійсним.

Просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № б/н від 01.10.2011 року, укладений між ФГ Віра Вікторія та ОСОБА_1, зареєстрований у відділі Держкомезему у Маловисіквському районі про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.03.2012 року за № 352318204002010 з моменту укладення.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2018 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначено, що в ухвалі суду про призначення експертизи не вказано об'єкти, як мають бути досліджені та перелік матеріалів, що передаються для дослідження. Висновок експертизи не можна вважати належним та допустимим доказом, оскільки він не відповідає вимогам п.1.8, п.3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, а також не позначений відповідним штампом Кропивницьким відділенням Київського НДІСЕ. В експертному висновку , рік підписання оспорюваного договору 01.10.2011 року не співпадає з роком вказаним у висновку експертизи - 01.10.2014 року. Також суд першої інстанції не надав правової оцінки питанню застосування строків позовної давності, адже представник відповідача під час розгляду справи заявляв клопотання про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 27.09.2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали суду сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги, надати суду оригінал квитанції про його оплату.

Указом Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах постановлено ліквідувати Апеляційний суд Кіровоградської області та утворити Кропивницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Кіровоградську область, з місцезнаходженням у місті Кропивницькому.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, у разі ліквідації суду, який розглядав справу, суд передає справу на розгляд іншому суду.

Відповідно до ст. 147 Закону України Про судоустрій та статус суддів рішенням зборів Кропивницького апеляційного суду від 02 жовтня 2018 року №6 днем початку роботи Кропивницького апеляційного суду визначено 05 жовтня 2018 року.

05 жовтня 2018 року Кропивницький апеляційний суд розпочав свою роботу.

У зв'язку з ліквідацією Апеляційного суду Кіровоградської області справу передано до утвореного Кропивницького апеляційного суду та 09 жовтня 2018 року розподілено головуючому судді Черненку В.В.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16.10.2018 року по справі відкрито апеляційне провадження.

До суду надано відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 в якому заперечується проти апеляційної скарги та вважає її необґрунтованою і безпідставною. Зазначає, що відповідачем в суді першої інстанції не висловлювались будь-яких заперечень з приводу висновку експерта, не заявлялось клопотань про виклик експерта та допит експерта для з'ясування незрозумілих для відповідача питань, а також не заявлялось клопотань про призначення повторної експертизи. Строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки він нічого не знав про існування підробленого договору.

29.10.2018 року по справі визначено склад колегії суддів.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 30.10.2018 року справу призначено на 29.11.2018 року на 12 год.30 хв.

В судовому засіданні 29.11.2018 року було зроблено перерву до 20.12.2018 року.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки №275, кадастровий номер 3523182000:02:000:0275, площею 5,13 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується записами у державному акті на право приватної власності на землю (а.с. 10).

01 жовтня 2011 року від імені орендодавця ОСОБА_1 і орендаря ФГ Віра Вікторія укладено договір оренди землі, об'єктом якого є земельна ділянка, яка належна позивачеві (а.с. 11-13).

Даний договір зареєстровано 22 березня 2012 року (а.с. 12).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 136/137/18-27 від 14 березня 2018 року підпис у договорі оренди землі від 01 жовтня 2014 року і акті приймання-передачі земельної ділянки виконано не самим ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 81-84).

Суд першої інстанції зазначив, що письмові документи, які надані відповідачем на заперечення позову не спростовують тверджень позивача про відсутність вільного волевиявлення на укладення правочину від 01 жовтня 2011 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 власноручно не підписував договір оренди землі від 01 жовтня 2011 року, відповідно спірний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Доводи викладені в апеляційній скарзі, що висновок експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №136/137/18-27 від 14.03.2018 року є неналежним доказом у зв'язку з порушенням порядку проведення експертизи не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки під час розгляду апеляційної скарги було встановлено , що спірний договір підписував не ОСОБА_1 , а його дружина, що підтвердив представник відповідача.

Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що визнання представником відповідача факту , що спірний договір підписувала дружина позивача, а не сам позивач є підтвердження доводів викладених в позові і відповідно порушення допущені при призначені та проведені експертизи не вплинуть на висновки суду першої інстанції.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України Про оренду землі ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України ).

Істотні умови договору оренди визначені в ст.15 Закону України Про оренду землі і за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України ).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України .

Підписуючи договір оренди, особа надає свою згоду не тільки на передачу земельної ділянки в оренду, а саме на передачу її в оренду на певних умовах (розмір орендної плати, строк договору та інше), а не підписання позивачем договору оренди свідчить про відсутність погодження істотних умов договору із власником земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України ). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України .

Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У силу положень статей 21 , 24 , 41 Конституції України , статей 317 , 319 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян, власність зобов'язує.

Відповідно до статті 312 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України ).

Враховуючи викладені обставини справи щодо достовірності встановлення факту не підписання позивачем договору оренди та ненадання позивачу відповідачем примірника договору, що позбавило його можливості дізнатися про порушення свого права на земельну ділянку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду про визнання спірного договору оренди землі недійсним є законним та справедливим, направленим на ефективний захист його порушеного права.

В частині доводів апеляційної скарги , що судом не вирішено питання про застосування строків позовної давності до даного позову , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для застосування стоків позовної давності відсутні.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України ).

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За положеннями ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла дізнатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Встановивши, що про укладення оспорюваного правочину позивач дізнався лише у 2017 році, в розумінні частини першої статті 261 ЦК України саме з цього моменту починається перебіг строку позовної давності.

Оскільки позивач звернулася з позовом до суду 18.07. 2017 року, то позов пред'явлено в межах строку позовної давності.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того , що з договором оренди він ознайомився тільки після того як отримав копію договору у 2017 році є необґрунтованими, оскільки позивач спірний договір оренди не підписував, а, відтак, і не міг знати про його укладання у 2011 році.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції ОСОБА_4 Верховного Суду, висловленій у постанові від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц (провадження № 14-306цс18), та Верховного Суду України, висловленій у постанові від 22 квітня 2015 року №6-48цс15, які були ухвалені за результатами розгляду справ з подібними фактичними та юридичними обставинами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції, так як не впливають на законність прийнятого рішення.

Апеляційний суд, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства Віра Вікторія - залишити без задоволення.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 10.07.2018 року - залишити без змін.

Текст постанови складено 28.12.2018року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: