Постанова

від 19.12.2018 по справі 917/58/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2018 р. Справа № 917/58/18

Cхідний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого (доповідача): судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи: Стойка О.В. Медуниця О.Є., Пушай В.І. Тимошенко А.А. Не з'явився Карнарук А.В., за довіреністю (адвокат) Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради м.Полтава розглянувши апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради м.Полтава на ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 року (повний текст складено 16.11.2018 року) у справі№ 917/58/18 (суддя Киричук О.А.) за первісним позовом третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: до відповідача про за зустрічним позовом до про Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради м.Полтава Фізична особа-підприємець Пасько В.М. м.Полтава Товариства з обмеженою відповідальністю "Стривер" м.Полтава стягнення 2 018 667,37 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стривер" м.Полтава Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради м.Полтава зобов'язання прийняти виконані роботи; визнання зобов'язання виконаним.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 22.05.2018 року у справі № 917/58/18, яке набрало законної сили 21.06.2018 року, первісний позов задовольнено у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стривер" (далі- Відповідач) на користь Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі- Позивач) 1983988,35 грн. попередньої оплати, сплаченої згідно платіжного доручення № 844 від 25.09.17 р., 34679,02 грн. пені та 30280,01 грн. витрат по сплаті судового збору, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

На виконання цього рішення господарським судом 02.07.2018 року було видано наказ про примусове виконання рішення № 917/58/18.

Відповідач звернувся до господарського суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, в обґрунтування якої посилався на припинення грошового зобов'язання Відповідача в частині стягнення 1 983 988,35грн. у зв'язку з проведенням взаємозаліку зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 по справі № 917/58/18 наведену заяву Відповідача задоволено, суд вважав наявною підставу для припинення зобов'язання в частині стягнення 1 983 988,35 попередньої оплати, сплаченої згідно платіжного доручення № 844 від 25.09.2017 року, у зв'язку з проведенням заліку зустрічних однорідних вимог між сторонами на відповідну суму.

Позивач, не погодившись із прийнятою ухвалою, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати спірну ухвалу через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, вважаючи, що оскільки Позивач є органом місцевого самоуправління, утримується за рахунок коштів з державного бюджету, тому спірні відносини регулюються ч. 6 ст. 45 Бюджетного кодексу України, згідно з якою забороняється здійснення розрахунків із бюджетом у негрошовій формі, зокрема, шляхом взаємозаліку та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних із державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

На адресу суду від Відповідача надійшов відзив, в якому Відповідач вважав ухвалу суду обґрунтованою, а доводи Позивача такими, що не заслуговують на увагу, оскільки Позивач не звернувся до суду із позовом про визнання правочину з зарахування зустрічних позовних вимог недійсним.

Відповідач в судовому засіданні 19.12.2018р. заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Позивач у судове засідання не з'явився, у клопотанні №01-06-01/10/3778 від 14.12.2018р. просив суд розглянути справу без його участі.

Представник Третьої особи на боці Позивача ФОП Пасько В.М. (далі - Третя особа) в судове засідання не з'явився, будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи.

Колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників Позивача та Третьої особи, що не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 202, 203 ГК України визначено, що зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони, чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.

Отже, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Разом з тим, ще одною важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов'язань.

Наявність підписаного між сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року з додатком - актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та втрати за грудень 2017р. по об'єкту Капітальний ремонт бульвару Богдана Хмельницького (від проспекту Миколи Вавілова до вулиці Головка) у місті Полтава (II черга) на суму 2 562 179.88 грн. згідно Договору підряду № 19 від 21.09.2017 року), а також відсутність встановлення в Договорі строку виконання зазначеного грошового зобов'язання - відповідає приписам ст.ст. 601,602 Цивільного кодексу України та є підставою для проведення заліку зустрічних однорідних вимог між сторонами на суму 1 983 988,35 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості в даному випадку здійснення взаємозаліку, оскільки мова іде про надходження до бюджету при виконанні бюджетними установами договірних зобов'язань слід керуватися бюджетним законодавством, а не нормами Цивільного кодексу України, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки на правовідносини сторін у даній справі не розповсюджуються приписи ст. 45 Бюджетного кодексу України, якою врегульовано виконання Державного бюджету України за доходами. Будь- яких доказів визнання недійсним зазначеного правочину в судовому порядку, Позивачем не надано.

Враховуючи викладене, з огляду відсутність у матеріалах справи відомостей про наявність обмежень, визначених законом, щодо можливості зарахування зазначених вимог на момент звернення Відповідача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов'язання зарахуванням № 123 від 03.10.2018 року, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стривер" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, у справі № 917/58/18.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії. Крім того, Позивачем під час розгляду справи вже надавались аналогічні заперечення та були розглянуті під час прийняття рішення, з підставами у відмові яких погоджується суд апеляційної інстанції. Будь яких інших доводів або обставин для скасування ухвали господарського суду апелянтом на наведено.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 13.11.2018р. у справі № 917/58/18 ґрунтується на дотриманні норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради м.Полтава на ухвалу господарського суду Полтавської області від 13.11.2018р. у справі № 917/58/18 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду господарського суду Полтавської області від 13.11.2018р. у справі № 917/58/18 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради м.Полтава.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 26.12.2018р.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя В.І. Пушай