Рішення

від 18.12.2018 по справі 905/1401/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.2018 Справа № 905/1401/18

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого Фурсової С.М.,

суддів Курило Г.Є., Чорненької І.К.

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2; код ЄДРПОУ -32183383)

до Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області (61057, місто Харків, майдан Театральний, будинок № 1, код ЄДРПОУ - 13511245)

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства Азовський судноремонтний завод (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок № 2, код ЄДРПОУ - 42168403)

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2; код ЄДРПОУ -25917774)

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 інфраструктури України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок № 4, код ЄДРПОУ - 37472062)

за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок №18/9; код ЄДРПОУ - 00032945)

про визнання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 чинним та продовженим на термін до 17.06.2029, і на умовах передбачених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, -

та за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2; код ЄДРПОУ 25917774)

до Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області (61057, місто Харків, майдан Театральний, будинок № 1, код ЄДРПОУ - 13511245)

про зобов'язання утриматися від вчинення певних дій

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_4 (довіреність №04 від 23.01.2017)

від відповідача : ОСОБА_5 (довіреність №70 від 26.12.2017)

від третьої особи1 : не з'явились

від третьої особи2 : ОСОБА_6 (довіреність №2 від 15.11.2018)

ОСОБА_7 (за статутом)

від третьої особи3: не з'явились

вільний слухач 1 : ОСОБА_8 (паспорт №ВС061616 від 07.12.1999)

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю СРЗ звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області про визнання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 чинним та продовженим на термін до 17.06.2029, і на умовах, передбачених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ухилення відповідачем від визнання договору оренди чинним та продовженим.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.08.2018 відкрито провадження по справі №905/1401/18, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 30.08.2018.

На адресу господарського суду Донецької області 30.08.2018 надійшло:

клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 профспілкову організацію ТОВ СРЗ (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Луніна, будинок № 2, код ЄДРПОУ - 2597774);

клопотання ОСОБА_2 профспілкової організації ТОВ СРЗ про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача;

клопотання державного підприємства Азовський судноремонтний завод про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача;

У судовому засіданні 30.08.2018 відкладено розгляд клопотань про залучення третіх осіб та оголошено перерву у судовому засіданні до 05.09.2018 о 14:30.

На адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшло:

30.08.2018 відзив на позовну заяву;

03.09.2018 клопотання про долучення документів до матеріалів справи;

05.09.2018 письмові пояснення РВ ФДМУ по справі.

У судовому засіданні 05.09.2018 суду надано:

клопотання відповідача про долучення документів до матеріалів справи;

клопотання позивача про долучення до матеріалів справи постанови ВГСУ від 12.10.2017

клопотання позивача про залучення до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 інфраструктури України;

клопотання позивача про залучення до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 державного майна України.

Під час судового засідання представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду клопотання про залучення до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 державного майна України.

Судом вирішено задовільнити клопотання позивача про залучення до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 інфраструктури України. Клопотання позивача про залучення до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 державного майна України залишено відкритим, про що винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 05.09.2018 залучено до участі:

- в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства Азовський судноремонтний завод ;

- в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ ;

- в якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 інфраструктури України про що постановлено відповідні ухвали.

У підготовчому судовому засіданні 5.09.2018 оголошено перерву до 02.10.2018 року о 14:00 год.

25.09.2018 від представника ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ надійшла позовна заява до Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області про зобов'язання відповідача припинити дії щодо витребування у товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ цілісного майнового комплексу Азовський судноремонтний завод , що розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2, переданого ТОВ СРЗ за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, до моменту працевлаштування трудового колективу ТОВ СРЗ до новоствореного Державного підприємства Азовський судноремонтний завод .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.10.2018 позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору (ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ ) залишено без руху, надано заявнику строк на усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.10.2018 призначено справу до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, оформленного Протоколом від 03.10.2018, для розгляду даної справи сформовано наступну колегію у складі: головуючого судді - Фурсової С.М., суддів Тарапати С.С., Чорненької І.К.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.10.2018 справу №905/1401/18 прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючого судді - Фурсової С.М., суддів Тарапати С.С., Чорненької І.К., призначено підготовче судове засідання на 30.10.2018 о 15:00.

04.10.2018 від ОСОБА_3 інфраструктури України надійшли пояснення щодо первісних позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.10.2018 прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ до Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області про зобов'язання припинити дії щодо витребування у товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ цілісного майнового комплексу Азовський судноремонтний завод , що розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2, переданого ТОВ СРЗ за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, до моменту працевлаштування трудового колективу ТОВ СРЗ до новоствореного Державного підприємства Азовський судноремонтний завод , до спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано в одне провадження.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/850 від 29.10.2018 призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/1401/18 у зв'язку з перебуванням судді Тарапати С.С. у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2018, для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Фурсова С.М., судді Курило Г.Є., Чорненька І.К.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.10.2018 справу прийнято справу до провадження судовою колегією у складі: головуючого судді - Фурсової С.М., суддів Курило Г.Є., Чорненька І.К.

Від представника ДП АСРЗ 30.10.2018 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Від представника Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області 30.10.2018 відзив на позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ , в якій заперечує проти позову.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.10.2018 відкладено підготовче судове засідання на 19.11.2018 о 15:00.

Від представника ОСОБА_3 інфраструктури України 13.11.2018 надійшла заява, в якій останній повідомляє про те, що погодження ОСОБА_3 інфраструктури України на припинення спірного договору не передбачено законодавством, просить відмовити у задоволенні позову.

Від ОСОБА_1 державного майна України надійшли пояснення щодо первісного позову, а також позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ .

У судовому засіданні 19.11.2018 оголошено перерву до 28.11.2018.

21.11.2018 від відповідача надійшло клопотання про застосування заходів процесуального примусу до позивача за первісним позовом.

28.11.2018 від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

Судове засідання 28.11.2018 відбувалось в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 28.11.2018 вирішено залишити відкритим клопотання відповідача про застосування заходів процесуального примусу до позивача за первісним позовом, задоволено клопотання позивача за первісним позовом про відкладення підготовчого судового засідання.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.11.2018 відкладено підготовче судове засідання на 05.12.2018.

04.12.2018 через канцеліярію суду від третьої особи 3 надійшла заява про розподіл судових витрат.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.12.2018 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про застосування заходів процесуального примусу до позивача за первісним позовом

05.12.2018 через канцелярію суду від позивача за первісним позовом надійшли пояснення по справі та клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Аналогічні за змістом документи надійшли на електронну адресу суду.

У судовому засіданні 05.12.2018 судом вирішено всі питання, передбачені ст. 182 ГПК України, вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 18.12.2018.

У судове засідання 18.12.2018 представники учасників судового процесу не з'явились.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарським судом, 17.06.2003 між Регіональним відділенням ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області (орендодавець) в особі начальника ОСОБА_9, що діє на підставі Положення про регіональне відділення, з одного боку та товариством з обмеженою відповідальністю СРЗ (орендар) в особі генерального директора ОСОБА_10, що діє на підставі Статуту, який зареєстрований виконкомом Донецької міської ради №04052844Ю0080405 від 26.11.2002 з другого боку, було укладено договір оренди№1055/03 (надалі договір), відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - майновий комплекс державного підприємства Азовський судноремонтний завод (надалі - підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акта-передачі (додаток №3), протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Підприємства, розташованого за адресою: м.Маріуполь, пр. адмірала Луніна, 2. Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 17.06.2003 у сумі 115 244,60 гривень. Майно передається з метою здійснення господарської діяльності, згідно п.6.1 договору.

Відповідно до п.10.1 договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 встановлено, що даний договір укладено строком на десять років та діє з 17.06.2003 по 17.06.2013.

Згідно умов розділу 10 договору, сторони дійшли згоди, що:

- умови договору зберігають силу на протязі всього терміну договору, в тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством встановлюються правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язання Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п.10.2);

- зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Змін та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місця з дати їх подання до розгляду іншій стороні (п.10.3);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. (п.10.6).

Між позивачем та відповідачем укладались додаткові угоди з додатками до договору оренди нерухомого майна №1 від 04.01.2005, що належить до державної власності.

Строк дії договору неодноразово було продовжено.

02.09.2008 сторонами було укладено договір №2 про внесення змін до договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, згідно якого сторони дійшли до взаємної згоди у розділі 3 Орендна плата договору оренди п. 3.3 викласти у редакції Орендна плата перераховується до державного бюджету не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції .

У подальшому, 30.09.2009 сторонами було укладено договір №3 про внесення змін до договору оренди №1055/2003 від 17.06.2003, згідно якого сторони дійшли до взаємної згоди з підвищення розміру орендної плати.

Надалі, 12.11.2010 сторонами було укладено договір №4 про внесення змін до договору оренди №1055/2003 від 17.06.2003, згідно якого сторони дійшли до взаємної згоди стосовно введення до складу орендованого цілісного комплексу ДП Азовський судноремонтний завод : літнього будиночку, та будівлі вбиральні.

Листом №ГД-2096 від 09.08.2012 позивач, посилаючись на належне виконання умов договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, звернувся до ОСОБА_3 інфраструктури України з проханням про надання дозволу на продовження дії договору до 17.06.2023 ОСОБА_3 інфраструктури України листом №11125/16/10-12 від 26.10.2012 вказало про надання згоди на продовження строку дії договору на 10 років в порядку, визначеному чинним законодавством, та у різі відсутності заперечень з боку РВФДМУ по Донецькій області, як орендодавця цілісного майнового комплексу і ОСОБА_1 державного майна України, зауваживши, що:

- відповідно до Методики оцінки об'єктів оренди затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 №786 розмір орендної ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств морського паспорту встановлено на рівні 20%;

- невід'ємні поліпшення орендованого майна мають здійснюватись у першу чергу за рахунок амортизаційного фонду та у відповідності до Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом ОСОБА_1 державного майна України від 03.10.2006 №1523;

- відповідно до ст. 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 №2269-ХІІ оцінка обов'язково проводиться перед продовженням договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта була проведена більш як три роки тому. Оцінку та інвентаризацію державного майна необхідно проводити у порядку та послідовності визначеній методикою оцінки об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629;

- у зв'язку із прийняттям Закону України Про морські порти України від 17.05.2012 №4709-VI, у разі продовження терміну дії договору, доцільно передбачити у додатковій угоді обов'язок Орендаря щодо виконання вимог зазначеного закону.

Посилаючись на зазначений лист, Орендар звернувся до Орендодавця з пропозицією, викладеною в листі від 02.11.2012, укласти додаткову угоду до договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, проект якої передбачав викладення п.10.1 договору оренди в наступній редакції: Цей договір укладено строком на двадцять років, що діє з 17.06.2003 до 17.06.2023 , а інші положення договору залишити без змін.

Дорученням голови ОСОБА_1 Державного майна України №К/66 від 08.10.2010 було визначено, що Регіональні відділення ОСОБА_1 державного майна України мають приймати рішення, щодо продовження дії договорів оренди або повернення орендованого державного майна до сфери управління відповідного міністерства, відомства у зв'язку з закінченням строку дії договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виключно за погодженням з ОСОБА_1 державного майна України.

Дорученням №К/84 від 22.12.2010 дію норми п.1 вищезазначеного доручення було поширено на всі випадки розгляду зміни строку дії договорів оренди цілісних майнових комплексів держаних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів.

За результатами наради 21.11.2012 у заступника голови ОСОБА_1 державного майна щодо подальшого використання державного майна ЦМК ДП Азовський судноремонтний завод , переданого в оренду ТОВ СРЗ за договором оренди від 17.06.2003 №1055/03, оформленої протоколом, було вирішено, враховуючи позицію ОСОБА_3 інфраструктури України, погодитись із пропозицією Регіонального відділення ФДМУ по Донецькій області щодо продовження на 10 років строку дії договору оренди в порядку, визначеному чинним законодавством, з урахуванням пропозицій ОСОБА_3 інфраструктури України.

Листом №11-06-02-11901 від 23.11.2012 відповідач не заперечив проти продовження договору оренди на 10 років за умови приведення договору оренди у відповідність до вимог чинного законодавства , вказуючи на необхідність:

- проведення повної інвентаризації та незалежної оцінки державного майна - цілісного майнового комплексу ДП Азовський судноремонтний завод ;

- провести оцінку об'єктів оренди з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положенням оцінки майна та цієї Методики з урахуванням бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати;

- збільшення розміру орендної ставки з 4% до 20%, у зв'язку із внесеними змінами Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №961 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629 і від 04.10.1995 №786 , яка набрала чинності 20.09.2011;

- провести процедуру конкурсного відбору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, відповідно до Закону України Про оцінку майна майнових прав та професійну діяльність в Україні .

Товариство з обмеженою відповідальністю СРЗ в грудні 2012 року звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Регіонального відділення ОСОБА_1 Державного майна України по Донецькій області про укладання додаткової угоди №5 до договору оренди від 17.06.2003р. №1055/03 в редакції Позивача, яка передбачала викладення п. 10.1. ст.10 вказаного договору в наступній редакції: Цей договір укладено строком на двадцять років, що дії з 17.06.2003р. до 17.06.2023 року включно .

В процесі розгляду справи, позивачем також було подано заяву про уточнення позовних вимог №ГД-1192 від 27.05.2013, якою було змінено редакцію спірної додаткової угоди №5 з урахуванням зауважень Орендодавця та Органу управління майном.

Господарський суд Донецької області рішенням від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014, задовольнив позовні вимоги ТОВ СРЗ до РВ ОСОБА_1 держмайна України, а саме: уклав датою прийняття цього рішення додаткову угоду №5 до договору №1055/03 від 17.06.2003 між орендодавцем - Регіональним відділенням ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області та орендарем - товариством з обмеженою відповідальністю СРЗ в наступній редакції:

1. Доповнити пункт 3.1 статті 3 договору абзацом 4 наступного змісту: При визначенні орендної плати використовується ставка 20% від вартості основних засобів та нематеріальних активів за незалежною оцінкою на час оцінки об'єкту оренди.

2. Викласти пункт 3.2 статті 3 договору у наступній редакції: Орендар за власний рахунок здійснює незалежну оцінку вартості основних засобів та нематеріальних активів протягом 45 днів з дня затвердження результатів інвентаризації. До дня затвердження результатів незалежної оцінки Орендар сплачує орендну плату без змін. Після затвердження результатів незалежної оцінки протягом 30 днів Орендар зобов'язується сплатити різницю між сплаченою орендною платою (в т.ч. авансових оплат) та орендною платою, визначеною за правилами абз. 4 п. 3.1 ст. З Договору, за період з 18.06.2013 до дня затвердження результатів незалежної оцінки без пені .

3. Пункт 10.1 статті 10 Договору викласти в наступній редакції: Цей договір укладено строком на тринадцять років, що діє з 17 червня 2003 року до 17 червня 2016 року включно. .

4. Викласти пункт 10.2. статті 10 договору у наступній редакції: Умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря. Припинення строку дії договору не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за період фактичного користування Підприємством.

5. Інші положення Договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003 року залишити незмінними.

6. Ця Додаткова угода складена в 4-х (чотирьох) примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, - по два для Орендодавця і Орендаря. .

Укладений між сторонами вищезазначений договір за своїм змістом та правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання норм Закону України Про оренду державного та комунального майна , параграфу 5 Господарського кодексу України та відповідних положень глави 58 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України та наведеним Законом.

У зв'язку з неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю СРЗ умов договору, Регіональним відділенням ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області було подано позов до господарського суду Донецької області про розірвання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 та зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю СРЗ повернути державне майно - цілісний майновий комплекс державного підприємства Азовський судноремонтний завод , розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 2 до сфери управління ОСОБА_3 інфраструктури України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2015 по справі №905/1502/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 позовні вимоги Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області було задоволено, договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 достроково розірвано, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю СРЗ повернути державне майно - цілісний майновий комплекс державного підприємства Азовський судноремонтний завод , розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 2.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2016 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 по справі №905/1502/15 залишено без змін.

28.11.2016 господарським судом Донецької області отримано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ в якій останній просить відновити строк подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 по справі №905/1502/15 та прийняти до розгляду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15, за результатами перегляду скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити Регіональному відділенню ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтуванням наведеного, є така нововиявлена обставина, як прийняття господарським судом Донецької області 13.06.2016 рішення по справі №905/2191/15, яким відмовлено у задоволенні позову Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ про стягнення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати (упущеної вигоди), завданих державі на суму 43270975,87 гривень на користь державного бюджету України. Зазначеним рішенням встановлено факт відсутності винних дій відповідача, як обов'язкової частини складу цивільного правопорушення умов договору оренди державного майна, як підстави для розірвання такого договору за рішенням суду згідно частини 2 ст.651 Цивільного кодексу України №1055/03 від 17.06.2003 Відтак, рішення господарського суду Донецької області №905/2191/15, що набрало чинності, в установленому порядку спростовує факти, які було покладено в основу судового рішення від 20.10.2015 по справі №905/1502/15.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016 у справі №905/1502/15 заяву товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 задоволено, рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 скасувано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ про розірвання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 та зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю СРЗ повернути державне майно - цілісний майновий комплекс державного підприємства Азовський судноремонтний завод , розташований за адресою: 87510, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Адмірала Луніна, 2 до сфери управління ОСОБА_3 інфраструктури України, відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018 рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2016 у справі №905/1502/15 залишено без змін.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Отже, рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012 та від 20.12.2016 у справі №905/1502/15 мають преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують.

Звертаючись до господарського суду Донецької області з позовом товариство з обмеженою відповідальністю СРЗ зазначає, що з моменту набрання чинності первісним рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016 у справі 905/1502/15, яким було розірвано договір оренди №1055/03 від 17.06.2003, договірні зобов'язання між сторонами припинились.

З моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016 по справі №905/1502/15 (10.01.2017 за твердженням позивача), прийнятого за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 був відновлений. Зокрема, були відновлені положення статті 10 цього договору: у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. (п.10.6) .

Відповідно до п.2 ст.17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Так, позивач вважає, що оскільки з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016 по справі №905/1502/15 (10.01.2017) до 10.02.2017 Регіональним відділенням ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області не було заявлено про припинення дії договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, його слід вважати продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, тобто до 17.06.2029.

Крім того, представник позивача неодноразово наголошував на тому, що питання про припинення дії договору оренди не було узгоджене із органом управління майном - ОСОБА_3 інфраструктури України.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що положення п.п. 10.3-10.6 договору оренди містять умови, що ставлять процедуру продовження дії цього договору, в залежність від наявності прийнятого однією із сторін договору рішення, оформленого відповідною заявою, про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, тобто, виключають його автоматичну пролонгацію за будь-яких умов, в тому числі шляхом визнання договору оренди № 1055/03 від 17.06.2003р. чинним та продовженим на той самий термін в судовому порядку.

Окрім п.п. 10.3-10.6 Договору оренди, можливість продовження терміну його дії регламентується, в тому числі ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Листом від 08.07.2016 за № 11-04-03734, на підставі ч. 2 ст. 17 Закону про оренду, Регіональне відділення направило на адресу ТОВ СРЗ заяву про припинення дії договору оренди №055/03 від 17.06.2003, яка відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102406263800 від 08.07.2016, була вручена уповноваженому представнику ТОВ СРЗ 12.07.2016.

Відтак, в межах строку, визначеного частиною 2 статті 17 Закону про оренду (тобто період між 18.06.2016 року до 18.07.2016 ) Орендодавець скористався правом, передбаченим зазначеною нормою Закону, на припинення дії договору оренди.

Відповідач вказує, що договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 припинив свою дію 18.06.2016 року на підставі застосування Регіональним відділенням процедури припинення договору оренди, відповідно до приписів ч.2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Так, відповідач вважає недоречними посилання позивача на прийняті рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2015 та від 20.12.2016 у справі №905/1502/15, оскільки ними не обумовлювався термін дії договору оренди №1055/03 від 17.06.2003.

Проте, на момент ухвалення рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2016, спірний договір оренди вже не діяв більше шести місяців (тобто з 18.06.2016).

Таким чином, договір оренди №1055/03 від 17 червня 2003 року не був продовженим на новий термін, а припинив дію 18 червня 2016 року, на підставі ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , а тому у позивача відсутні будь-які правові підстави вважати спірний договір оренди відновленим саме з 10.01.2017, тобто з дати набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016 у справі № 905/1502/15.

Зазначає, що конклюдентні дії ТОВ СРЗ , що виражають його волю встановити правовідносини (в даному випадку в усвідомленні та розумінні факту припинення дії спірного договору оренди, необхідності дотримання та здійснення процедури повернення ЦМК з оренди), його поводження, по якому можна зробити цілком обґрунтований висновок про такий намір, полягають в наступному.

Розпорядженням КМУ Про передачу цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод до сфери управління ОСОБА_1 державного майна № 944-р від 14.12.2016 вирішено погодитися з пропозицією ОСОБА_1 державного майна щодо передачі із сфери управління ОСОБА_3 інфраструктури до сфери управління зазначеного ОСОБА_1 цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод , який розташований по просп. Адмірала Луніна, 2, у м. Маріуполі, з метою подальшої передачі його в оренду на конкурсних засадах.

Спільним наказом ОСОБА_1 державного майна України та ОСОБА_3 інфраструктури України Щодо ЦМК колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод №285/68 від 23.02.2017, зі змінами, внесеними наказом від 22.12.2017р. № 1941/462, (далі - Спільний наказ) Регіональному відділенню як орендодавцю за договором оренди від 17.06.2003р. №1055/03 за участю представників ОСОБА_3 інфраструктури України було доручено забезпечити проведення інвентаризації державного майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод та здійснити комплексний аналіз результатів проведеної інвентаризації та інвентаризації, здійсненої на дату передачі в оренду цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод , забезпечити проведення оцінки цілісного майнового комплексу орендованого підприємства. За результатами інвентаризації та оцінки орендованого майна підготувати відповідні висновки та пропозиції з урахуванням вимог законодавства та скласти переліки майна, яке підлягає включенню до акта приймання-передачі та підготувати проект акта приймання-передачі.

На виконання Спільного наказу наказом регіонального відділення від 06.04.2017 №00299 зі змінами, внесеними наказами від 11.01.2018 №00038 та від 25.01.2018. № 00073, було створено інвентаризаційну комісію, комісію по розмежуванню і оцінці майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод , а також визначено дату інвентаризації та оцінки станом на 30.04.2017.

Інвентаризація майна цілісного майнового комплексу колишнього ДП Азовський судноремонтний завод проводилась згідно з наказами Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області №00299 від 06.04.2017, №00394 від 13.05.2017 та наказами ТОВ СРЗ №112 від 14.04.2017, №119 від 18.04.2017, №148 від 13.05.2017, відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 158 від 02.03.1993 зі змінами та доповненнями.

В ході проведення інвентаризації проінвентаризоване державне майно ЦМК колишнього ДП Азовський судноремонтний завод та майно, придбане в період оренди за рахунок державних джерел, а також були проінвентаризовані власні невід'ємні поліпшення, що стосуються ЦМК колишнього ДП Азовський судноремонтний завод , здійснені за рахунок власних коштів ТОВ СРЗ та власне майно, що належить ТОВ СРЗ .

За результатами проведеної інвентаризації складені інвентаризаційні описи, які підписані робочими інвентаризаційними групами та матеріально-відповідальними особами ТОВ СРЗ . Результати проведеної інвентаризації зафіксовано комісією з інвентаризації майна ЦМК колишнього ДП Азовський судноремонтний завод у відповідних типових формах первинної облікової документації з інвентаризації. Узагальнення результатів інвентаризації оформлено Зведеними актами окремо щодо державного майна та власного майна.

ТОВ СРЗ через уповноважену особу приймало участь у комісіях, створених Регіональним відділенням для забезпечення процедури повернення державного майна - колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод . Свідченням чого є протоколи засідання комісії по розмежуванню і оцінці майна ЦМК колишнього ДП Азовський судноремонтний завод , протокол розподілу вартості майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод , складені протягом січня - березня 2018 року.

Таким чином, представники ТОВ СРЗ , на думку відповідача, своєю участю підтвердили розуміння та усвідомлення факту припинення дії спірного договору оренди, необхідності дотримання та здійснення процедури повернення державного майна колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод з оренди.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає первісні позовні вимоги ТОВ СРЗ такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Засадами чинного Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст.15 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст.626, ст.627, п.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 3 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5 ст.188 ГК України).

Як передбачено ч.1 ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.651 ЦК України).

За положеннями ч.1 ст.2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна (ч.1 ст.10 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

В даному випадку строк дії договору оренди № 1055/03 від 17 червня 2003 року встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2013 по справі №5006/37/152пн/2012, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014 по справі №5006/37/152пн/2012, - до 17 червня 2016 року включно.

Оцінюючи твердження позивача в частині того, що з моменту набрання чинності первісним рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі 905/1502/15, яким було розірвано договір оренди №1055/03 від 17.06.2003, договірні зобов'язання між сторонами припинились, а з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2016 по справі №905/1502/15, прийнятого за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 був відновлений, суд виходить з наступного.

Ухвалення рішення господарським судом Донецької області від 20.12.2016 в межах справи №905/1502/15 за нововиявленими обставинами, щодо відсутності підстав за позовом Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області для дострокового розірвання договору, є лише таким, що встановлювало певні юридичні факти, а саме, відсутність протиправної поведінки ТОВ СРЗ щодо непроведення інвентаризації, як обставини за якою договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 мало бути розірвано що, в свою чергу, підтверджує право користування цим майном в межах строку договору (до 17.06.2016).

Разом з цим, відновлення правовідносин оренди майна на новий строк не могло мати місце, оскільки, як вірно зайважено відповідачем, самий договір на момент прийняття рішення від 20.12.2016 за нововиявленими обставинами в межах справи №905/1502/15 припинив свою дію в силу положень ст. 631, ч.1 ст.763 ЦК України, п.7 ст. 180 ГК України.

Відповідно до положень ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Строк дії договору не є інститутом процесуального права та не може перериватись або зупинятись протягом його дії.

Виходячи із визначення оренди, приведеного в ч.1 ст.2 Закону України Про оренду державного та комунального майна , та в контексті положень ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України факт укладання між сторонами договір оренди та його чинність зумовлює виникнення та існування у Орендаря суб'єктивного зобов'язального права на володіння і користування об'єктом оренди до завершення строку таких правовідносин.

Дане положення встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014.

Крім того, ТОВ СРЗ у своєму позові у мотивувальній і прохальній частинах зазначає, що договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 слід вважати чинним та продовженим на той самий строк (13 років) і на тих самих умовах, тобто до 17 червня 2029 року .

З наведенного слідує, що позивач не заперечує той факт, що строк дії договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 в редакції додаткової угоди№5, затвердженої рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012, сплинув 17.06.2016 .

Листом від 08.07.2016 за № 11-04-03734, на підставі ч. 2 ст. 17 Закону про оренду, Регіональне відділення направило на адресу ТОВ СРЗ заяву про припинення дії договору оренди №055/03 від 17.06.2003, яка відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102406263800 від 08.07.2016, була вручена уповноваженому представнику ТОВ СРЗ 12.07.2016 (а.с. 151 т.2).

Факт отримання вказаної заяви підтверджується листом ТОВ СРЗ №61020/1108 від 22.07.2016 (а.с.168 т.3). В даному листі міститься посилання на реквізити листа Регіонального відділення за № 11-04-03734 від 08.07.2016, його суть та зміст, а також позивач надає інформацію щодо вжиття ним всіх необхідних від нього заходів, спрямованих на повернення орендованого підприємства у власність держави.

Відтак, Регіональним відділенням ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області вчинено передбачені ч.2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна дії, спрямовані на припинення дії договору оренди №055/03 від 17.06.2003.

Надаючи правову оцінку обсягу дієздатності саме Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області на самостійне прийняття рішення щодо продовження або припинення строків дії договору оренди №055/03 від 17.06.2003 буз узгодження з Органом управління (ОСОБА_3 інфраструктури України) суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ст.5 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендодавцями є ОСОБА_1 державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Проте, положення ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України Про оренду державного та комунального майна і п.30 ч.1 ст.6 Закону України Про управління об'єктами державної власності передбачають необхідність узгодження з Органом управління (ОСОБА_3 інфраструктури України) питання щодо укладання договору оренди та його умов.

Як встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014, та з даним положенням погоджується господарський суд, положення ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України Про оренду державного та комунального майна і п.30 ч.1 ст.6 Закону України Про управління об'єктами державної власності передбачають необхідність узгодження з Органом управління виключно питання щодо укладання договору оренди та його умов, але безпосередньо не вказують на обов'язковість здійснення такої погоджувальної процедури та значення її результатів у разі продовження строків вже укладеного (а, відповідного, і узгодженого раніше) договору оренди .

Орендодавцем за даним договором оренди №055/03 від 17.06.2003 є Регіональне відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області.

Під час розгляду справи №5006/37/152пн/2012 господарським судом було встановлено наступні обставини.

Дорученням голови ОСОБА_1 Державного майна України №К/66 від 08.10.2010 (було визначено, що Регіональні відділення ОСОБА_1 державного майна України приймати рішення щодо продовження дії договорів оренди або повернення орендованого державного майна до сфери управління відповідного міністерства, відомства у зв'язку з закінченням строку дії договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів мають виключно за погодженням з ОСОБА_1 державного майна України.

Дорученням №К/84 від 22.12.2010 дію норми п.1 вищезазначеного доручення було поширено на всі випадки розгляду зміни строку дії договорів оренди цілісних майнових комплексів держаних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів.

Дорученням №К/14 від 11.07.2014 (а.с.140 т.2) ОСОБА_1 державного майна України з метою забезпечення прийняття ефективних рішень щодо подальшого використання переданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, всебічного опрацювання питань, що передують прийняттю таких рішень, посилення відповідальності орендодавців за виконання своїх функцій, визначених Законами України Про ОСОБА_1 державного майна України , Про оренду державного та комунального майна та іншими нормативно-правовими актами щодо оренди, визнано такими, що втратили чинність, доручення Голови фонду №К/66 від 08.10.2010 та №К/84 від 22.12.2010, №К/14 від 28.03.2013.

Наказом Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області №01936 від 26.12.2014 (а.с. 157 т.2) Про створення Робочої групи з розгляду питань щодо оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів в Регіональному відділенні ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області з метою забезпечення прийняття ефективних рішень щодо подальшого використання переданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, всебічного опрацювання питань, що передують прийняттю таких рішень, посилення відповідальності орендодавців за виконання своїх функцій, визначених Законами України Про ОСОБА_1 державного майна України , Про оренду державного та комунального майна та іншими нормативно-правовими актами щодо оренди та на виконання доручення в.о. Голови ОСОБА_1 державного майна України №К/14 від 11.07.2014 створено постійно діючу Робочу групу з розгляду питань щодо оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів у складі головуючого - першого заступника начальника регіонального відділення ОСОБА_11

Основним завданням Робочої групи визначено прийняття рішення щодо подальшого використання переданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів (продовження дії договорів оренди, повернення орендованого державного майна уповноваженому органу управління, прийняття іншого управлінського рішення тощо).

Відтак, за висновками суду Регіональне відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області діяло в межах наданих йому чинним законодавством повноважень, надсилаючи заяву про припинення дії договору оренди №055/03 від 17.06.2003 в порядку ч.2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

За таких обставин, строк дії договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 в редакції додаткової угоди№5, затвердженої рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012, сплинув 17.06.2016 , у зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ про визнання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 чинним та продовженим на термін до 17.06.2029 задоволенню не підлягає.

Щодо законного сподівання і майнового інтересу ТОВ СРЗ на продовження дії договору оренди, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 777 Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Враховуючи наявність заперечення з боку Орендодавця щодо продовження строку дії договору, викладеного у заяві про припинення дії договору оренди №055/03 від 17.06.2003, у ТОВ СРЗ були відсутні підстави вважати його продовженим.

Крім того, ТОВ СРЗ через уповноважену особу приймало участь у комісіях, створених Регіональним відділенням для забезпечення процедури повернення державного майна - колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод . Свідченням чого є протоколи засідання комісії по розмежуванню і оцінці майна ЦМК колишнього ДП Азовський судноремонтний завод , протокол розподілу вартості майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод , складені протягом січня - березня 2018 року.

Тобто, представники ТОВ СРЗ своєю участю підтвердили розуміння та усвідомлення факту припинення дії спірного договору оренди, необхідності дотримання та здійснення процедури повернення державного майна колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод з оренди.

У зв'язку із закінченням строку дії договору оренди №055/03 від 17.06.2003, Наказом ОСОБА_1 державного майна України №691 від 25.05.2018 року було утворено Державне підприємство Азовський судноремонтний завод .

Вказаним наказом також було визначено розміщення ДП АСРЗ за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 2.

Наказом ОСОБА_1 державного майна України №1049 від 06.08.2018 визначено державне підприємство Азовський судноремонтний завод (код ЄДРПОУ 42168403) балансоутримувачем цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства Азовський судноремонтний завод (87510, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Луніна, 2), зобов'язано ДП АСРЗ прийняти на баланс даний ЦМК , яке повертається з оренди, за актом приймання-передачі.

Відповідно до п.7.1. Статуту ДП АСРЗ майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Отже, переважне право ТОВ СРЗ перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк не було порушено, з огляду на фактичну передачу спірного ЦМК на баланс новоствореного державного підприємства Азовський судноремонтний завод (42168403) та закріплення за ним цього майна на праві господарського відання, що за своєю суттю не є орендними правовідносинами.

Щодо позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ до Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області про зобов'язання припинити дії щодо витребування у товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ цілісного майнового комплексу Азовський судноремонтний завод , що розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2, переданого ТОВ СРЗ за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, до моменту працевлаштування трудового колективу ТОВ СРЗ до новоствореного Державного підприємства Азовський судноремонтний завод .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 профспілкова організація товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ посилається на те, що незважаючи на первісний спір між ТОВ СРЗ та Регіональним відділенням ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області щодо визнання продовженим договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, останній розпочав процедуру спірного цілісного майнового комплексу.

Наказом ОСОБА_1 державного майна України №1049 від 06.08.2018 зобов'язано державне підприємство Азовський судноремонтний завод (код ЄДРПОУ 42168403) прийняти на баланс ЦМК , яке повертається з оренди, за актом приймання-передачі та організувати роботу.

У зв'язку з поверненням цілісного майнового комплексу від Орендаря, (ТОВ СРЗ ), на якому працевлаштований трудовий колектив кількістю майже 900 працівників, ТОВ СРЗ в момент передачі ЦМК припинить свою виробничу діяльність, а трудовий колектив буде звільнений.

Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Працівники мають право, зокрема, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. ОСОБА_2 профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. ОСОБА_2 профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та статутом професійної спілки. (стаття 2, частини перша, друга статті 246 Кодексу законів про працю України).

За змістом статей 1, 2 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). ОСОБА_2 організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Відповідно до Статуту первинна профспілкова організація має статус юридичної особи.

Судом з'ясовано, що сторонами цього спору є первинна профспілкова організація та Регіональне відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області, який не є роботодавцем, а спір виник у зв'язку з можливою втратою працівниками ТОВ СРЗ робочих місць тобто питань, віднесених до повноважень первинної професійної спілки та не є колективним трудовим спором.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Позовні вимоги ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ спрямовані на захист трудових прав працівників, проте вони не виникають із трудових правовідносин, виходячи з суб'єктного складу, а вирішення подібних спорів не віднесено до будь-якої з юрисдикцій.

Як визначено в пунктах 1, 2 статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Відповідно до частини 1 статті 36 Конституції України громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про можливість розглянути даний спір в порядку господарського судочинства, виходячи з предметного та суб'єктного складу спору, відсутністю на законодавчому рівні юрисдикційної визначеності даної категорії спору, а також пов'язаність заявлених вимог із первісним позовом.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством) , і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Отже, наведені положення законодавства визначають об'єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч.1 ста.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

Встановивши наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про за хист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Отже, до обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги входять, зокрема, факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на порушення інтересу позивача, на захист якого подано позов , або утверджують за собою право, яке належить позивачу тощо, тобто ті, які свідчать про те, що право (інтерес) позивача порушене або оспорюється. Зазначені обставини входять до підстав позову і підлягають дослідженню, оскільки, суд, приймаючи рішення, має встановити чи мають місце факти порушення чи оспорення суб'єктивного матеріального права чи інтересу, на захист якого подано позов.

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не доведено жодними доказами, яке саме його право, не визнається або оспорюється відповідачем.

Оскільки, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає порушене право, а матеріалами справи не підтверджено порушення права позивача з боку відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, не порушено відповідачем, тому в позові ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ до Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області про зобов'язання припинити дії щодо витребування у товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ цілісного майнового комплексу Азовський судноремонтний завод , що розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2, переданого ТОВ СРЗ за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, до моменту працевлаштування трудового колективу ТОВ СРЗ до новоствореного Державного підприємства Азовський судноремонтний завод слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до положень статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 05.09.2018 залучено до участі у справі (за первісним позовом) в якості третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3 інфраструктури України.

Вказаною ухвалою запропоновано ОСОБА_3 інфраструктури України надати пояснення по суті спору.

02.10.2018 від ОСОБА_3 інфраструктури України на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення по суті спору за первісними позовними вимогами з доказами їх направлення всім учасникам справи. Вказані документи надійшли на поштову адресу суду 02.10.2018.

На адресу суду 13.11.2018 надійшла заява ОСОБА_3 інфраструктури України про покладення, у разі відмови в задоволенні позову, на позивача судових витрат у вигляді оплати послуг поштового зв'язку для направлення пояснень всім учасникам справи копій пояснень.

Враховуючи доведеність ОСОБА_3 інфраструктури України понесення витрат саме у розмірі 96,00 гривень, такі судові витрати підлягають розподілу згідно чинного процесуального законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивачів.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 178, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

В задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ до Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області про визнання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 чинним та продовженим на термін до 17.06.2029, і на умовах, передбачених договором оренди №1055/03 від 17.06.2003 - відмовити.

В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 профспілкової організації товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ до Регіонального відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області про зобов'язання припинити дії щодо витребування у товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ цілісного майнового комплексу Азовський судноремонтний завод , що розташований за адресою: 87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2, переданого ТОВ СРЗ за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003, до моменту працевлаштування трудового колективу ТОВ СРЗ до новоствореного Державного підприємства Азовський судноремонтний завод - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2; код ЄДРПОУ -32183383) на користь ОСОБА_3 інфраструктури України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок № 4, код ЄДРПОУ - 37472062) 96,00 гривень судових витрат.

У судовому засіданні 18.12.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2018.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач за первісним позовом: товариство з обмеженою відповідальністю СРЗ (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2; код ЄДРПОУ -32183383)

Відповідач за первісним позовом: Регіональне відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області (61057, місто Харків, майдан Театральний, будинок № 1, код ЄДРПОУ - 13511245)

Третя особа1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,: Державне підприємство Азовський судноремонтний завод (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок № 2, код ЄДРПОУ - 42168403)

Третя особа2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,: ОСОБА_2 профспілкова організація товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2; код ЄДРПОУ -25917774)

Третя особа3 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,: ОСОБА_3 інфраструктури України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок № 4, код ЄДРПОУ - 37472062)

Третя особа4 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,: ОСОБА_1 державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок №18/9; код ЄДРПОУ - 00032945)

Третя особа , яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_2 профспілкова організація товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ (87510, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок №2; код ЄДРПОУ 25917774)

Відповідач за позовом третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Регіональне відділення ОСОБА_1 державного майна України по Донецькій області (61057, місто Харків, майдан Театральний, будинок № 1, код ЄДРПОУ - 13511245)

Головуючий суддя С.М. Фурсова

Суддя Г.Є. Курило

Суддя І.К. Чорненька