Рішення

від 13.12.2018 по справі 910/12722/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.12.2018Справа №910/12722/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" доТовариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1. ОСОБА_1 2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" простягнення збитків у розмірі 180 122,71 грн. Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Баринова О.І.

Представники учасників справи:

від позивача : Ільїн О.П.

від відповідача: Шляховий В.В.

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" про стягнення збитків у розмірі 180 122,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2017 водієм ОСОБА_1, який керував автомобілем Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" здійснено зіткнення з автомобілем Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник", у зв'язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження.

Позивач вказує, що його витрати на проведення відновлювального ремонту автомобіля HD 72, державний номер НОМЕР_2, склали 127 499,02 грн., з яких 40 376,31 грн. було відшкодовано Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна", як страховиком Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісом) №АК/7249486. Крім того, позивач вказує, що ним було понесено витрати у розмірі 93 000,00 грн. на тимчасову оренду аналогічного транспортного засобу для здійснення своєї господарської діяльності на час, протягом якого тривав відновлювальний ремонт автомобіля HD 72.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" вказує, що обов'язок з відшкодування йому витрат у загальному розмірі 180 122,71грн. повинне здійснити Товариство з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" як власник джерела підвищеної небезпеки та роботодавець особи, з вини якої сталася дорожньо-транспортна пригода.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2018 відкрито провадження у справі №910/12722/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.10.2018; залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна"; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

12.10.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що водій автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1 з відповідачем ніколи в трудових відносинах не перебував, а вказаним автомобілем третя особа-1 керувала на підставі договору №266582-17 прокату транспортного засобу від 25.12.2017, у зв'язку з чим відсутня вина відповідача у завданні шкоди.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2018 відкладено підготовче засідання на 13.11.2018 у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 26.09.2018.

29.10.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18 було встановлено, що ОСОБА_1 є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс". Крім того, позивач вказує, що наданий відповідачем договір №266582-17 прокату транспортного засобу від 25.12.2017 є за своєю суттю договором найму автомобіля, а тому підлягав нотаріальному посвідченню. Проте, договір №266582-17 прокату транспортного засобу від 25.12.2017 складений у простій письмовій формі у зв'язку з чим є нікчемним.

31.10.2018 через відділ діловодства суду позивачем на виконання ухвали про відкриття провадження у справі від 26.09.2018 надано суду докази направлення позову з доданими до нього документами третім особам.

09.11.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач вказує, що між ФОП Тригубенком О.М. та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг від 25.12.2017, за яким ОСОБА_1 є замовником сервісних послуг ФОП Тригубенка О.М., а останній надає йому такі послуги, що полягають у наданні до ступу до програмного забезпечення для водії UBER та іншого програмного забезпечення. Маючи бажання бути водієм-клієнтом UBER, проте не маючи власного автомобіля, ОСОБА_1 скористався послугами Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс, директором якого є Тригубенко О.М. як фізична особа, та взяв транспортний засіб у прокат.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2018 закінчено підготовче провадження у справі №910/12722/18 та призначено її розгляд по суті на 04.12.2018.

30.11.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" надійшли додаткові пояснення з приводу характеристик автомобіля, який використовувався позивачем впродовж часу, протягом якого ремонтувався автомобіль Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2.

04.12.2018 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" надійшло клопотання про виклик ОСОБА_1 в судове засідання для надання пояснень та відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 04.12.2018 ОСОБА_1 було надано пояснення по суті спору.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2018 визнано явку третьої особи-1 необов'язковою та відкладено судове засідання на 13.12.2018 для надання можливості ОСОБА_1 подати до суду додаткові документи.

В судове засідання 13.12.2018 представник позивача з'явився; з огляду на неподання третьою особою-1 документів, просив суд відкласти судове засідання та визнати явку в наступне судове засідання ОСОБА_1 обов'язковою; надав пояснення по суті справи; позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2018 з'явився; проти відкладення судового засідання заперечував та вказував про те, що ОСОБА_1 надав всі необхідні пояснення по суті справи; надав пояснення по суті справи; проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Треті особи в судове засідання, призначене на 13.12.2018, треті особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були належним чином були повідомлені, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у розпискці про відкладення судового засідання від 04.12.2018 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103048389841, згідно якої Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" одержало ухвалу про повідомлення місця, дати та часу судового засідання від 04.12.2018 - 10.12.2018.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2018 відмовлено в повторному виклику третьої особи-1, оскільки протокольною ухвалою від 04.12.2018 його явка не визнавалась обов'язковою.

У судовому засіданні 13.12.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник".

28.12.2017 близько 17:10 год. по вул. Берковецькій, 6-Д у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, та автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем Skoda Fabia та рухаючись по парковочній ділянці ТРЦ "Лавіна" без знаків пріоритету позначень головної та другорядної дороги, не надав переваги в русі на нерегульованому перехресті автомобілю Hyundai HD 72, який рухався праворуч від нього, чим спричинив зіткнення з даним автомобілем, в результаті чого автомобіль Skoda Fabia здійснив зіткнення з транспортним засобом Opel, державний номер НОМЕР_3, а транспортний засіб Hyundai HD 72 в свою чергу вчинив зіткнення з транспортними засобами Lexus, державний номер НОМЕР_5, Daewoo, державний номер НОМЕР_6 та наїзд на ліхтар нічного освітлення. Внаслідок вказаних зіткнень усі транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.12 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18 (провадження №3/759/740/18), яка набрала законної сили 13.03.2018, та відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Звіту №54-D/38/1 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, від 09.01.2018, складеного суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська Експертна компанія "Сова" Стрілцем В.Г. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №537/17 від 02.06.2017), вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу запчастин без врахування ВТВ становить 49 651,57 грн.

При цьому, у звіті №54-D/38/1 від 09.01.2018 оцінювачем встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, становить 0,7.

Отже, даний звіт був виготовлений для страхової компанії для визначення розміру страхового відшкодування, яке здійснюється за обов'язкового врахування коефіцієнту фізичного зносу.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 (надалі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Відтак, Звіт №54-D/38/1 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, від 09.01.2018, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу запчастин без врахування ВТВ становить 49 651,57 грн. є лише попереднім оціночним документом, який визначає можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення вказаного транспортного засобу.

Як вбачається з заказу-наряду №0000Н2924 від 03.04.2018 та видаткової накладної до заказу-наряду №0000Н2924 від 03.04.2018, акту про надання послуг №0000Н2924 від 03.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Сервіс" було здійснено відновлювальний ремонт автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, та його вартість становить 127 499,02 грн.

Таким чином, вказані заказ-наряд №0000Н2924 від 03.04.2018, видаткова накладна до заказу-наряду №0000Н2924 від 03.04.2018 та акт про надання послуг №0000Н2924 від 03.04.2018 підтверджують фактичну (реальну) вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, необхідного для усунення пошкоджень, завданих 28.12.2017 внаслідок ДТП, так як позивачем були понесені витрати, необхідні для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) саме у сумі 127 499,02 грн.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15 звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Крім того, листом Верховного Суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011, роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Варто зауважити, що відповідачем ні в своєму відзиві, ні письмових та усних поясненнях представника не заперечувався розмір вартості відновлювального ремонту власнику автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, та не вказувалось про необґрунтованість (завищення) такої вартості. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" не вказувало про свою незгоду з твердженнями позивача про здійснення відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72 Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Сервіс" та оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" (як замовником) такого відновлювального ремонту.

Згідно з ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

В свою чергу у суду відсутні підстави для обґрунтованого сумніву щодо достовірності наведених позивачем обставин вартості, виконання та оплати відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що належним та допустимим доказом розміру збитків (в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України), завданих власнику автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, транспортним засобом Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 28.12.2017, є саме заказ-наряд №0000Н2924 від 03.04.2018, розхідна накладна до заказу-наряду №0000Н2924 від 03.04.2018 та акт про надання послуг №0000Н2924 від 03.04.2018, складені замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" та виконавцем робіт - Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий Сервіс", та відповідно до якого фактична (реальна) вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, становить 127 499,02 грн.

Отже, внаслідок ДТП, яка сталась 28.12.2017 за участю автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, та автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, власнику останнього ТЗ було завдані збитки у розмірі 127 499,02 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами частини 1 статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно із частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об'єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.

Не вважається володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18 (провадження №3/759/740/18), яка набула статусу остаточного судового рішення, встановлено, що ОСОБА_1 працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс".

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, Святошинським районним судом міста Києва було встановлено, а ОСОБА_1 в судовому засіданні 04.12.2018 підтверджено, що станом на дату настання ДТП він працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс".

У судовому засіданні 04.12.2018 третьою особою-1 було надано пояснення, згідно яких, ОСОБА_1 до настання спірної ДТП вже протягом року працював на Товаристві з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" без оформлення відповідних трудових відносин, на підтвердження чого продемонстрував сторінку свого акаунту у соціальній мережі "Facebook" та додаток UBER. Також, ОСОБА_1 вказував, що керував різними автомобілями, належними Товариству з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс", в той час як представник відповідача у підготовчому засіданні 13.11.2018 (в якому не приймав участь ОСОБА_1.) підтвердив, що відповідачу належить близько 10 автомобілів.

Так, ОСОБА_1 вказав, що договір про надання послуг з ФОП Тригубенком О.М. та договір №266582-17 прокату транспортного засобу з Товариством з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" підписав на наступний день після настання ДТП для оформлення страхової виплати. При цьому, третя особа-1 вказує, що аналогічний договір ним укладався при настанні ДТП, яка передавала спірній ДТП (у жовтні 2017 року), однак попереднього разу дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини.

Представник відповідача в свою чергу почав надавати пояснення з приводу того, що укладений ОСОБА_1 та ФОП Тригубенком О.М. договір є частиною публічного договору, однак на запитання суду повідомив, що з таким публічним договором немає можливості ознайомитись, так як він не перебуває у публічному доступі.

До того ж, ОСОБА_1 вказував, що жодних коштів на користь відповідача за договором №266582-17 прокату транспортного засобу не сплачував.

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази оплати третьою особою-1 коштів за прокат автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, а також блокування певної суми коштів на рахунку ОСОБА_1 (що є усталеною практикою при правовідносинах оренди автомобіля) у період, що передував настанню ДТП. Крім того, суд критично оцінює доводи відповідача, що ним невідомій йому особі без будь-яких гарантій та платежів було надано в прокат автомобіль для здійснення його експлуатації в сфері таксувальних послуг.

Відтак, приймаючи до уваги дати укладення ФОП Тригубенком О.М. з ОСОБА_1 та договору №266582-17 прокату транспортного засобу - 25.12.2018 (тобто, за три дні до дати настання спірної ДТП) та пояснення третьої особи-1, а також усталену практику надання суб'єктами господарювання автомобілів в оренду, суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність між ним та третьою особою-1 станом на 28.12.2017 трудових правовідносин, та вважає, що спірні договори були укладені виключно з метою ухилення відповідача, як власника транспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, від відповідальності за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Тому, зважаючи на приписи статті 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та статті 18 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що встановлені постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18 обставини перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" без їх відповідного оформлення є вірними.

Крім того, суд звертає увагу відповідача, що власність зобов'язує (ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Таким чином, ОСОБА_1 як особа, яка під час експлуатації джерела підвищеної небезпеки, завдала шкоду позивачу, є особою, відповідальною у повному обсязі за шкоду, завдану автомобілю Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2.

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки щодо застосування положень ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, наведені в пункті 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України №4 від 01.03.2013 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки".

Відтак, відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України саме відповідач повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником.

Таким чином, на Товариство з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" покладається обов'язок з відшкодування шкоди, завданої власнику транспортного засобу Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2.

Водночас, судом встановлено, що станом на дату ДТП (28.12.2017) цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" на підставі Полісу (Договору) №АК/7249486 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.09.2017.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Нормами статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, на момент вчинення ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна".

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто, зазначеною статтею встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність страхувальника за Полісом №АК/7249486 (Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс") у розмірі, який перевищує суму виплаченого страховиком (Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна") потерпілому страхового відшкодування та становить різницю між фактично завданою шкодою і страховою виплатою.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, виходячи з положень статті 1194 Цивільного кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" як страхувальник за Полісом №АК/7249486 несе цивільну відповідальність за завдану ним шкоду в межах різниці між фактичним розміром завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна", виконуючи свої зобов'язання за Полісом №АК/7249486 на підставі страхового акту №2300198377 від 22.03.2018 та у відповідності до розрахунку суми матеріального збитку здійснив страхове відшкодування, виплативши на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" кошти у розмірі 40 376,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0015586 від 02.04.2018.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Отже, враховуючи, що внаслідок ДТП, яка сталась 28.12.2017 за участю транспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, та транспортного засобу Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, власнику останнього було завдано шкоду у розмірі 127 499,02 грн. та відсутність жодних заперечень відповідача з приводу обґрунтованості вартості відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу, беручи до уваги, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" було відшкодовано позивачу частину матеріального збитку у розмірі 40 376,31 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відшкодування завданих автомобілю Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, збитків підлягають задоволенню у розмірі 87 122,71 грн.

Крім того, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить стягнути з відповідача відшкодування витрат понесених на тимчасову оренду транспортного засобу на час поки належний йому автомобіль Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, перебував на відновлювальному ремонті.

Так, позивач вказує, що на заміщення пошкодженого автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, ним було взято в оренду вантажний автомобіль марки Renault Midlum 210 (фургон-рефрежератор-С), який за своїми характеристиками відповідає пошкодженому автомобілю Hyundai HD 72.

Як вбачається з наданого позивачем Договору оренди транспортного засобу №ДО 02/01-18 від 02.01.2018 (надалі - Договір оренди) Фізичною особою-підприємцем Позняковим Вадимом Володимировичем було передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" вантажний автомобіль марки Renault Midlum 210, 2006 року випуску, фургон-рефрежеротор-С на термін - 6 місяців (п. 1.1 Договору оренди).

Розмір орендної плати складає 1 000,00 грн. за день без ПДВ (п. 4.1 Договору).

Так, за твердженнями позивача ним було сплачено Фізичній особі-підприємцю Познякову Вадиму Володимировичу за користування орендованим автомобілем протягом 92 днів кошти у загальному розмірі 93 000,00 грн.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.

В той же час, як вбачається з наданих позивачем документів та загальновідомої інформації автомобіль Hyundai HD 72, який був пошкоджений у спірній ДТП, є вантажним фургоном ізотермічним-С, допустимою вантажною масою 7 200 кг, а орендований позивачем автомобіль Renault Midlum 210 - є вантажним автомобілем з рефрижератором-С, з допустимою вантажною масою 15 000 кг.

Тобто, взамін пошкодженого ізотермічного фургону (механізм роботи його зводиться до збереження температурного режиму по принципу термосу), позивачем було орендовано вантажний автомобіль з рефрижератором (механізм роботи його зводиться до підтримання необхідний температурного режиму по принципу холодильника), при цьому вантажомісткість вантажного автомобіля Renault Midlum 210 є майже в двічі більшою ніж пошкодженого фургону.

Відтак, суд приходить до висновку, що орендований позивачем автомобіль не є співмірним (має кращі характеристики), ніж пошкоджений автомобіль Hyundai HD 72, а відтак вартість його оренди є більшою ніж складала б вартість оренди співмірного автомобіля.

Доказів неможливості Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" орендувати співмірний пошкодженому автомобіль матеріали справи не містять.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, яка полягала у завданні збитків автомобілю позивача, з витратами у розмірі 93 000,00 грн., які були здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" на оренду автомобіля Renault Midlum 210, у зв'язку з чим в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що надані позивачем документи на підтвердження необхідності оренди автомобіля на час ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, мають ознаки фабрикування доказової бази, оскільки, по-перше, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" договори оренди з контрагентами не містять яким саме автомобілем необхідно здійснити перевезення вантажу, натомість у своїх листах-зверненнях до контрагентів позивач чітко посилається на неможливість здійснення перевезення автомобілем Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2.

По-друге, позивачем було направлено свої листи-повідомлення контрагентам 29.12.2017 та в той же день від різних юридичних осіб одержано листи-відповіді аналогічні за своїм змістом (навіть нижнє підкреслення біля слова "Директор" у листах всіх контрагентів є однакової довжини - 83 мм). Тобто, очевидно, що волевиявлення на виготовлення таких листів суб'єктів господарювання йшло від позивача, а враховуючи, що у вказаних листах за відсутності будь-якої необхідності, містилось посилання саме на відповідний автомобіль Hyundai HD 72 (хоча договорами не передбачалось жодних умов щодо автомобіля, на якому позивач повинен був надати послуги з перевезення), то очевидною метою цих листів було штучно спотворити обставини стурбованості контрагентів та необхідності заміни автомобіля Hyundai HD 72.

По-третє, директором та єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" є Позняков Вадим Володимирович, який позивачу як фізична особа-підприємець передав в оренду вантажний автомобіль Renault Midlum 210 згідно Договору оренди, та саме Позняков Вадим Володимирович звертався від імені позивача до його контрагентів.

Всі ці обставини викликають у суду обґрунтовані підстави вважати, що надані позивачем документи на підтвердження необхідності заміни автомобіля Hyundai HD 72 та понесення витрат на оренду вантажного автомобіля Renault Midlum 210 (договори та листування з контрагентами) були виготовлені виключно для подання їх до суду.

Наведені обставини хоча і не впливають на вирішення даного спору по суті в частині заявлених до відшкодування витрат за оренду автомобіля, однак суд вважає за необхідне звернути увагу сторін, зокрема, позивача, що добросовісне користування учасниками господарського процесу своїми процесуальними правами не передбачає фабрикування матеріалів для звернення до суду (умисних дій на створення ілюзії наявності інших обставин ніж були в реальності).

За таких обставин суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ Сервіс" (03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 37; ідентифікаційний код 41365735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" (03170, м. Київ, вул. Кільцева, буд. 4-Б; ідентифікаційний код 36942062) збитки у розмірі 87 122 (вісімдесят сім тисяч сто двадцять два) грн. 71 коп. та судовий збір у розмірі 1 306 (одна тисяча триста шість) грн. 84 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 27.12.2018.

Суддя Р.В. Бойко