Постанова

від 01.04.2019 по справі 910/12722/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р. Справа№ 910/12722/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Смірнової Л.Г.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представника скаржника згідно з протоколом судового засідання від 01.04.2019

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю КТЛ Сервіс

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 (повне рішення складене 27.12.2018)

у справі № 910/12722/18 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ваш перевізник

до Товариства з обмеженою відповідальністю КТЛ Сервіс

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2,

2. Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна

про стягнення збитків у розмірі 180 122, 71 грн

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ваш перевізник (далі - ТОВ Ваш перевізник ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КТЛ Сервіс (далі - ТОВ КТЛ Сервіс ) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна (далі - ПАТ СК Провідна ) про стягнення збитків у розмірі 180 122, 71 грн.

Позовні вимоги про стягнення збитків обґрунтовано тим, що 29.12.2017 водієм ОСОБА_2, який керував автомобілем Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ТОВ КТЛ Сервіс здійснено зіткнення з автомобілем Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ Ваш перевізник , у зв'язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження.

Позивач вказав, що його витрати на проведення відновлювального ремонту автомобіля HD 72, державний номер НОМЕР_2, склали 127 499,02 грн, з яких 40 376, 31 грн було відшкодовано ПАТ СКПровідна , як страховиком ТОВ КТЛ Сервіс за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (полісом) №АК/7249486. Крім того, позивач вказує, що ним було понесено витрати у розмірі 93 000, 00 грн на тимчасову оренду аналогічного транспортного засобу для здійснення своєї господарської діяльності на час, протягом якого тривав відновлювальний ремонт автомобіля HD 72.

А тому, на переконання позивача, обов'язок з відшкодування йому витрат у загальному розмірі 180 122, 71 грн повинне здійснити ТОВ КТЛ Сервіс як власник джерела підвищеної небезпеки та роботодавець особи, з вини якої сталася дорожньо-транспортна пригода.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 позов ТОВ Ваш перевізник задоволено частково. Стягнуто з ТОВ КТЛ Сервіс на користь ТОВ Ваш перевізник збитки у розмірі 87 122, 71 грн та судовий збір у розмірі 1 306, 84 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 28.12.2017 за участю транспортного засобу Skoda Fabia та транспортного засобу Hyundai HD 72, власнику останнього було завдано шкоду у розмірі 127 499, 02 грн, відсутність заперечень відповідача з приводу обґрунтованості вартості відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу, ПАТ СК Провідна було відшкодовано позивачу частину матеріального збитку у розмірі 40 376, 31 грн. А тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відшкодування завданих автомобілю Hyundai HD 72 (державний номер НОМЕР_2) збитків підлягають задоволенню у розмірі 87 122, 71 грн (різниця між завданими і виплаченими страховиком).

Що стосується витрат, понесених на тимчасову оренду транспортного засобу на час, поки належний йому автомобіль Hyundai HD 72 буде відремонтовано, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено існування причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, яка полягала у завданні збитків автомобілю позивача, з витратами у розмірі 93 000,00 грн, які були здійснені ТОВ Ваш перевізник на оренду автомобіля Renault Midlum 210, у зв'язку з чим відмовив у вказаній частині позову.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

24.01.2019 ТОВ КТЛ Сервіс звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ КТЛ Сервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018. Справу призначено до розгляду на 04.03.2019.

04.03.2019 суду апеляційної інстанції ухвалою звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2 та відклав розгляд апеляційної скарги на 01.04.2019.

В судове засідання 01.04.2019 з'явився представник скаржника. Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, в порядку ст. 120, 242 ГПК України. ТОВ Ваш перевізник та ПАТ СК Провідна отримали поштове повідомлення 15.03.2019 та 11.03.2019 відповідно. ОСОБА_2 не отримав ухвалу про призначення справи на 04.03.2019, копія ухвали повернулася до суду з відміткою: адресат не проживає . Наведене, 04.03.2019 стало підставою для відкладення розгляду справи на 01.04.2019. Також суд ухвалою від 04.03.2019 звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_2. 21.03.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від Міграційної служби у м. Києві та Київській області надійшов лист, згідно з яким ОСОБА_2 зареєстрованим або знятим з реєстраційного обліку в місті Києві та Київській області не значиться. Ухвалу від 04.03.2019 (про відкладення) було надіслано на дві адреси ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_1 та: АДРЕСА_2. Обидва поштових відправлення повернулися на адресу суду, перша з відміткою: за закінченням встановленого строку зберігання, друга: адресат не проживає . Інших адрес проживання ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 обізнаний про дане судове провадження, так як був присутній у судовому засіданні 04.12.2018 в суді першої інстанції, що підтверджується протоколом судового засідання (а.с. 30- 309, т. 2). Отже, враховуючи приписи ст. 242 ГПК України, суд апеляційної інстанції здійснив залежні від нього дії із повідомлення ОСОБА_2 про судові засідання, а тому, враховуючи про обізнаність особи про дане провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даній справі за його відсутності.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

ТОВ КТЛ Сервіс в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що під час розгляду справи не було надано достатніх доказів наявності трудових відносин між відповідачем та ОСОБА_2 Зокрема, скаржник стверджує про невідповідність постанови Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18 нормам Господарського та Цивільного процесуального кодексу, а також зазначає про грубі граматичні помилки та помилки в національності та адресі ОСОБА_2

Також скаржник зазначає, що надав суду докази, які підтверджують цивільні правовідносини між ТОВ КТЛ СЕРВІС та ОСОБА_2 як орендодавцем та наймачем за договором прокату транспортного засобу № 266582-17 від 25.12.2017.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

01.03.2019 на адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив, в якому позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги.

Позивач вказує, що наявність трудових відносин між відповідачем та ОСОБА_2, що зафіксовано постановою Святошинського районного суду м. Києва. Такі правовідносини, на думку позивача, не були належним чином оформлені роботодавцем, що не відміняє їх існування. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Також позивач зазначає, що ОСОБА_2 у судовому засіданні 04.12.2018 вказав, що працював на компанію відповідача близько року, здійснюючи надання послуг таксі, договір про надання послуг з ФОП Тригубенком О.М. та договір №266582-17 прокату транспортного засобу з ТОВ КТЛ Сервіс підписав на наступний день після настання ДТП для оформлення страхової виплати.

Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили. Заяв про продовження процесуального строку в порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України не подано.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Суд першої інстанції встановив, що власником автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, є ТОВ Ваш перевізник , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.

28.12.2017 близько 17:10 год. по вул. Берковецькій, 6-Д у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, та автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, а саме: ОСОБА_2, керуючи автомобілем Skoda Fabia та рухаючись по парковочній ділянці ТРЦ Лавіна без знаків пріоритету позначень головної та другорядної дороги, не надав переваги в русі на нерегульованому перехресті автомобілю Hyundai HD 72, який рухався праворуч від нього, чим спричинив зіткнення з даним автомобілем, у результаті чого автомобіль Skoda Fabia здійснив зіткнення з транспортним засобом Opel, державний номер НОМЕР_3, а транспортний засіб Hyundai HD 72, в свою чергу, вчинив зіткнення з транспортними засобами Lexus, державний номер НОМЕР_5, Daewoo, державний номер НОМЕР_6, та наїзд на ліхтар нічного освітлення. Внаслідок вказаних зіткнень усі транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 16.12 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18, яка набрала законної сили 13.03.2018, та відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Звіту №54-D/38/1 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, від 09.01.2018, складеного суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем Товариства з обмеженою відповідальністю Всеукраїнська Експертна компанія Сова ОСОБА_4 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №537/17 від 02.06.2017), вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу запчастин становить 49 651, 57 грн.

У звіті №54-D/38/1 від 09.01.2018 оцінювачем встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, становить 0, 7. Звіт був виготовлений для страхової компанії для визначення розміру страхового відшкодування, яке здійснюється за обов'язкового врахування коефіцієнту фізичного зносу.

Суд правомірно зазначив, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Отже, звіт №54-D/38/1 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, від 09.01.2018, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу запчастин становить 49 651, 57 грн є лише попереднім оціночним документом, який визначає можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення вказаного транспортного засобу.

Згідно із заказом-нарядом №0000Н2924 від 03.04.2018, видатковою накладною до заказу-наряду №0000Н2924 від 03.04.2018, актом про надання послуг №0000Н2924 від 03.04.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Новий Сервіс було здійснено відновлювальний ремонт автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2. Його вартість становить 127 499, 02 грн.

Відтак, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що вказані заказ-наряд №0000Н2924 від 03.04.2018, видаткова накладна до заказу-наряду №0000Н2924 від 03.04.2018 та акт про надання послуг №0000Н2924 від 03.04.2018 підтверджують фактичну (реальну) вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, необхідного для усунення пошкоджень, завданих 28.12.2017 внаслідок ДТП, оскільки позивачем були понесені витрати, необхідні для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) саме у сумі 127 499, 02 грн.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.

Відповідач не заперечував розмір вартості відновлювального ремонту власнику автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, та не вказував про необґрунтованість (завищення) такої вартості. Також ТОВ КТЛ Сервіс не вказувало про свою незгоду з твердженнями позивача про здійснення відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72 Товариством з обмеженою відповідальністю Новий Сервіс та оплату ТОВ Ваш перевізник (як замовником) такого відновлювального ремонту.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату ДТП (28.12.2017) цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, була застрахована ПАТ СК Провідна" на підставі Полісу (Договору) №АК/7249486 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.09.2017.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що належним та допустимим доказом розміру збитків (в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України), завданих власнику автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, транспортним засобом Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 28.12.2017, є саме заказ-наряд №0000Н2924 від 03.04.2018, розхідна накладна до заказу-наряду №0000Н2924 від 03.04.2018 та акт про надання послуг №0000Н2924 від 03.04.2018, складені замовником - ТОВ Ваш перевізник та виконавцем робіт - Товариством з обмеженою відповідальністю Новий Сервіс , та відповідно до якого фактична (реальна) вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, становить 127 499, 02 грн.

Отже, внаслідок ДТП, яка сталась 28.12.2017 за участю автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, та автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, власнику останнього ТЗ було завдані збитки у розмірі 127 499,02 грн.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства та межі апеляційного перегляду рішення суду

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактично доводи скаржника зводяться лише до відсутності трудових відносин відповідача з третьою особою 1.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків із відшкодування витрат на ремонт автомобіля та витрат понесених на тимчасову оренду транспортного засобу на час поки належний йому автомобіль перебував на відновлювальному ремонті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об'єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.

Не вважається володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18 встановлено, що ОСОБА_2 працює в ТОВ КТЛ Сервіс .

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (ч. 1 ст. 129-1 Конституції України).

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання скаржника на невідповідність постанови Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18 нормам Господарського та Цивільного процесуального кодексу та про грубі граматичні описки та помилки в національності та адресі ОСОБА_2 з огляду на те, що указаний судовий акт ухвалювався в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення. Норми законодавства, яка б містила вимогу про відповідність постанови, ухваленої в порядку КУпАП, нормам Цивільного чи Господарського процесуального кодексу, скаржником не наведено. Наявність граматичних помилок та описок в адресі та національності в постанові Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18 не свідчить про неправомірність такої постанови. Доказів скасування указаного судового акту скаржником не надано, матеріали справи такої інформації не містять. Отже, суд відхиляє посилання скаржника на неможливість застосування указаної постанови як доказу у даній справі, як необґрунтовані.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про те, що Святошинським районним судом міста Києва було встановлено, що станом на дату настання ДТП третя особа 1 працювала у ТОВ КТЛ Сервіс . Крім того, суд першої інстанції, у судовому засіданні 04.12.2018, з наданих особисто ОСОБА_2 пояснень, встановив, що останній до настання спірної ДТП вже протягом року працював на ТОВ КТЛ Сервіс без оформлення відповідних трудових відносин (на підтвердження наведеного продемонстрував сторінку свого акаунту у соціальній мережі Facebook та додаток UBER). Також, ОСОБА_2 вказував, що керував різними автомобілями, належними ТОВ КТЛ Сервіс , в той час як представник відповідача у підготовчому засіданні 13.11.2018 (в якому не приймав участь ОСОБА_2) підтвердив, що скаржнику належить близько 10 автомобілів. Суд апеляційної інстанції під час підготовки справи до розгляду вчинив дії, пов'язані із забезпеченням розгляду, прослухавши аудіо запис судового засідання 04.12.2018, яким підтверджується наведені вище обставини.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 підписав договір про надання послуг з ФОП Тригубенком О.М. та договір №266582-17 прокату транспортного засобу з ТОВ КТЛ Сервіс на наступний день після настання ДТП для оформлення страхової виплати. До того ж, третя особа 1 вказала, що аналогічний договір ним укладався при настанні ДТП, яка передувала спірній ДТП (у жовтні 2017 року), однак попереднього разу дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини.

Також суд першої інстанції дослідив (за поясненнями ОСОБА_2), що жодних коштів на користь відповідача за договором №266582-17 прокату транспортного засобу ОСОБА_2 не сплачував.

Як встановив суд першої інстанції, докази оплати третьою особою 1 коштів за прокат автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, а також блокування певної суми коштів на рахунку ОСОБА_2 (що є усталеною практикою при правовідносинах оренди автомобіля) у період, що передував настанню ДТП - відсутні, доказів зворотнього учасниками справи, зокрема, скаржником не надано. А тому, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача, що ним невідомій йому особі без будь-яких гарантій та платежів було надано в прокат автомобіль для здійснення його експлуатації у сфері таксувальних послуг.

У п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі Кобець проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом . Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених. У цій правовій позиції можна виокремити такі конститутивні ознаки: а) обов'язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпцій; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємноузгодженими.

За таких обставин, беручи до уваги дати укладення ФОП Тригубенком О.М. з ОСОБА_2 договору №266582-17 прокату транспортного засобу - 25.12.2018 (за три дні до дати настання спірної ДТП) та пояснення третьої особи 1, а також усталену практику надання суб'єктами господарювання автомобілів в оренду (Глава 58 Цивільного кодексу України), правомірним є висновок суду першої інстанції суд про необґрунтованість доводів відповідача про відсутність між ним та ОСОБА_2 станом на 28.12.2017 трудових правовідносин. А тому висновок суду першої інстанції про те, що спірні договори були укладені виключно з метою ухилення відповідача, як власника транспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, від відповідальності за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки відповідає обставинам справи та не спростований скаржником.

Посилання скаржника на неналежність та недостовірність доказів (що стосується посилань на акаунт у соціальній мережі Facebook та додаток UBER) відхиляються судом як необґрунтовані з огляду на приписи ст. 73, 86 ГПК України. Так, за приписами наведених норм доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 86 ГПК України).

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що встановлені постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18 обставини перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з ТОВ КТЛ Сервіс без їх відповідного оформлення підтверджується також матеріалами даної справи.

В силу приписів ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 як особа, яка під час експлуатації джерела підвищеної небезпеки, завдала шкоду позивачу, є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2.

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (ч. 3, 4 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки щодо застосування положень ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, викладені Верховним Судом у постанові від 06.12.2018 у справі №910/12501/17.

Отже, в силу приписів ст. 1172 Цивільного кодексу України саме відповідач повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником.

Таким чином, правомірним є висновок суд першої інстанції про те, що на ТОВ КТЛ Сервіс покладається обов'язок з відшкодування шкоди, завданої власнику транспортного засобу Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, на момент вчинення ДТП була застрахована ППАТ СК Провідна .

Відповідно до ст. 5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Наведеною нормою встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність страхувальника за полісом №АК/7249486 (ТОВ КТЛ Сервіс ) у розмірі, який перевищує суму виплаченого страховиком (ПАТ СК Провідна ) потерпілому страхового відшкодування та становить різницю між фактично завданою шкодою і страховою виплатою.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду в постанові від 16.01.2019 у справі № 640/12615/15-ц.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що, виходячи з положень ст. 1194 Цивільного кодексу України, ТОВ КТЛ Сервіс як страхувальник за полісом №АК/7249486 несе цивільну відповідальність за завдану ним шкоду в межах різниці між фактичним розміром завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням.

Суд першої інстанції встановив, що ПАТ СК Провідна на підставі страхового акту №2300198377 від 22.03.2018 та у відповідності до розрахунку суми матеріального збитку здійснив страхове відшкодування, виплативши на користь ТОВ Ваш перевізник кошти у розмірі 40 376, 31 грн, що підтверджується платіжним дорученням №0015586 від 02.04.2018.

Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Отже, враховуючи, що внаслідок ДТП, яка сталась 28.12.2017 за участю транспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1, та транспортного засобу Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2, власнику останнього було завдано шкоду у розмірі 127 499, 02 грн та відсутність жодних заперечень відповідача з приводу обґрунтованості вартості відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу та беручи до уваги, що ПАТ СК СК Провідна було відшкодовано позивачу частину матеріального збитку, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення відшкодування завданих автомобілю Hyundai HD 72 збитків підлягають задоволенню у розмірі 87 122, 71 грн.

Також позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідача відшкодування витрат, понесених на тимчасову оренду транспортного засобу на час, поки належний йому автомобіль Hyundai HD 72 перебував на відновлювальному ремонті.

Позивач обґрунтовував такі вимоги тим, що на заміщення пошкодженого автомобіля Hyundai HD 72 ним було взято в оренду вантажний автомобіль марки Renault Midlum 210 (фургон-рефрежератор-С), який за своїми характеристиками відповідає пошкодженому автомобілю Hyundai HD 72.

Суд першої інстанції встановив, що за договору оренди транспортного засобу №ДО 02/01-18 від 02.01.2018 (далі - договір оренди) ФОП Позняковим Вадимом Володимировичем було передано в оренду ТОВ Ваш перевізник вантажний автомобіль марки Renault Midlum 210, 2006 року випуску, фургон-рефрежеротор-С на термін - 6 місяців (п. 1.1 договору оренди). Розмір орендної плати складає 1 000, 00 грн. за день без ПДВ (п. 4.1 договору).

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Суд першої інстанції встановив, що взамін пошкодженого ізотермічного фургону (механізм роботи його зводиться до збереження температурного режиму по принципу термосу), позивачем було орендовано вантажний автомобіль з рефрижератором (механізм роботи його зводиться до підтримання необхідний температурного режиму по принципу холодильника), при цьому вантажомісткість вантажного автомобіля Renault Midlum 210 є майже в двічі більшою, ніж пошкодженого фургону.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок Господарського суду міста Києва про те, що орендований позивачем автомобіль не є співмірним (має кращі характеристики), ніж пошкоджений автомобіль Hyundai HD 72, а відтак вартість його оренди (93 000, 00 грн заявлених позивачем) є більшою ніж складала б вартість оренди співмірного автомобіля.

Як встановлено судом першої інстанції, доказів неможливості ТОВ Ваш перевізник орендувати співмірний пошкодженому автомобіль позивачем не надано, матеріали справи таких доказів не містять.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про те, що позивачем не доведено існування причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, яка полягала у завданні збитків автомобілю позивача, з витратами у розмірі 93 000, 00 грн, які були здійснені ТОВ Ваш перевізник на оренду автомобіля Renault Midlum 210, у зв'язку з чим в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні вимог про відшкодування витрат на оренду, суд першої інстанції також дослідив, що надані позивачем документи на підтвердження необхідності оренди автомобіля на час ремонту автомобіля Hyundai HD 72 мають ознаки фабрикування доказової бази, оскільки, надані ТОВ Ваш перевізник договори оренди з контрагентами не містять, яким саме автомобілем необхідно здійснити перевезення вантажу, натомість у своїх листах-зверненнях до контрагентів позивач посилається на неможливість здійснення перевезення автомобілем Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_2. Також позивачем було направлено свої листи-повідомлення контрагентам 29.12.2017 та в той же день від різних юридичних осіб одержано листи-відповіді аналогічні за своїм змістом. У вказаних листах за відсутності будь-якої необхідності, містилося посилання саме на відповідний автомобіль Hyundai HD 72 (хоча договорами не передбачалось жодних умов щодо автомобіля, на якому позивач повинен був надати послуги з перевезення). Директором та єдиним засновником ТОВ Ваш перевізник є Позняков Вадим Володимирович, який позивачу як фізична особа-підприємець передав в оренду вантажний автомобіль Renault Midlum 210 згідно договору оренди, та саме Позняков Вадим Володимирович звертався від імені позивача до його контрагентів.

У цій частині рішення іншими учасниками не оскаржувало ся.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ Ваш перевізник до ТОВ КТЛ Сервіс .

Таким чином, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскарження

За загальним правилом ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КТЛ Сервіс на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 у справі № 910/12722/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2018 у справі №910/12722/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю КТЛ Сервіс .

4. Матеріали справи № 910/12722/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 02.04.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

Л.Г. Смірнова