Постанова

від 03.07.2019 по справі 910/12722/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року

м. Київ

справа № 910/12722/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Пількова К.М. і Селіваненка В.П.,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ СЕРВІС"

на рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2018 (головуючий суддя Бойко Р.В.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Смірнова Л.Г.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" (далі - ТОВ "Ваш перевізник")

до товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ СЕРВІС" (далі - ТОВ "КТЛ СЕРВІС"),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1),

приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна"(далі - ПАТ "СК "Провідна"),

про стягнення збитків у розмірі 180 122,71 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Ваш перевізник" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "КТЛ СЕРВІС" про стягнення 180 122,71 грн. шкоди, завданої дорожньою-транспортною пригодою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що витрати на проведення відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72 склали 127 499,02 грн, з них ПАТ "СК "Провідна" як страховик ТОВ "КТЛ СЕРВІС" відшкодувала частково у розмірі 40 376,31 грн, а тому інша частина витрат підлягає стягненню з відповідача. Окрім того, ТОВ "Ваш перевізник" просило стягнути з ТОВ "КТЛ СЕРВІС" 93 000,00 грн витрат, понесених у зв`язку з необхідністю оренди аналогічного транспортного засобу на час відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "КТЛ СЕРВІС" на користь ТОВ "Ваш перевізник" збитки у розмірі 87 122,71 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що:

- вартість відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу у розмірі 127 499,02 грн є обґрунтованою, а відтак, з урахуванням відшкодованої суми збитків у розмірі 40 376,31 грн, стягненню підлягає 87 122,71 грн (різниця між завданою і відшкодованою страховою компанією сумою збитків);

- постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі № 759/681/18 у сукупності з іншими доказами встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ "КТЛ СЕРВІС", а тому обов`язок з відшкодування шкоди покладено на відповідача;

- орендований ТОВ "Ваш перевізник" автомобіль на час відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72 не є співмірним з пошкодженим автомобілем, оскільки має кращі характеристики, а тому вартість орендованого автомобіля була більшою, ніж складала б вартість оренди співмірного автомобіля.

У касаційній скарзі до суду касаційної інстанції ТОВ "КТЛ СЕРВІС" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2018 і направити справу на новий розгляд. Скарга мотивована тим, що: між ТОВ "КТЛ СЕРВІС" та ОСОБА_1 відсутні трудові відносини; висновки судів базуються на підставі усних тверджень ОСОБА_1, які також були зафіксовані в постанові Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі № 759/681/18; відповідно до приписів частини шостої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, а не стосовно наявності чи відсутності трудових відносин; судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки договору прокату транспортного засобу від 25.12.2017 № 266582-17.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Ваш перевізник" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи, що оскаржувані судові рішення прийняті у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, і просить рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано та зазначено таке.

Власником автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_1 , є ТОВ Ваш перевізник , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

28.12.2017 близько 17 год.10 хв. по вул. Берковецькій, 6-Д у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_1 , та автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_3 , а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем Skoda Fabia та рухаючись по парковочній ділянці ТРЦ Лавіна без знаків пріоритету позначень головної та другорядної дороги, не надав переваги в русі на нерегульованому перехресті автомобілю Hyundai HD 72, який рухався праворуч від нього, чим спричинив зіткнення з даним автомобілем, у результаті чого автомобіль Skoda Fabia здійснив зіткнення з транспортним засобом Opel, державний номер НОМЕР_4 , а транспортний засіб Hyundai HD 72, в свою чергу, вчинив зіткнення з транспортними засобами Lexus, державний номер НОМЕР_5 , Daewoo, державний номер НОМЕР_6 , та наїзд на ліхтар нічного освітлення. Внаслідок вказаних зіткнень усі транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 пункту 16.12 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18, яка набрала законної сили 13.03.2018 та відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до Звіту від 09.01.2018 №54-D/38/1 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_1 , складеного суб`єктом оціночної діяльності - оцінювачем товариства з обмеженою відповідальністю Всеукраїнська Експертна компанія Сова Стрільцем В.Г. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 02.06.2017 № 537/17), вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу запчастин становить 49 651, 57 грн.

У звіті від 09.01.2018 № 54-D/38/1 оцінювачем встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_1 , становить 0, 7. Звіт був виготовлений для страхової компанії для визначення розміру страхового відшкодування, яке здійснюється за обов`язкового врахування коефіцієнту фізичного зносу.

Згідно із заказом-нарядом від 03.04.2018 №0000Н2924, видатковою накладною до заказу-наряду від 03.04.2018 №0000Н2924, актом про надання послуг від 03.04.2018 № 0000Н2924 товариством з обмеженою відповідальністю Новий Сервіс було здійснено відновлювальний ремонт автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_1 . Його вартість становить 127 499, 02 грн.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.

Відтак суди дійшли правомірного висновку про те, що вказані заказ-наряд від 03.04.2018 № 0000Н2924, видаткова накладна до заказу-наряду від 03.04.2018 № 0000Н2924 та акт про надання послуг від 03.04.2018 № 0000Н2924 підтверджують фактичну (реальну) вартість відновлювального ремонту автомобіля Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_1 , необхідного для усунення пошкоджень, завданих 28.12.2017 внаслідок ДТП, оскільки позивачем були понесені витрати, необхідні для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), саме у сумі 127 499, 02 грн.

Станом на дату ДТП (28.12.2017) цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_3 , була застрахована ПАТ СК Провідна" на підставі Полісу (Договору) від 22.09.2017 № АК/7249486 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Предметом даного судового розгляду стала незгода ТОВ "КТЛ СЕРВІС" з рішенням суду першої інстанції від 13.12.2018 та постановою апеляційного господарського суду від 01.04.2019 в частині встановлення наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ "КТЛ СЕРВІС".

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами частини першої статті 1187 ЦК України діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об`єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.

Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя та четверта статті 1187 ЦК України).

Розглядаючи справи цієї категорії, суди повинні встановлювати правові підстави передання власником іншій особі транспортного засобу, зокрема, чи вибув він з його права володіння на законних підставах. Якщо транспортний засіб не вибув з володіння власника, то саме він нестиме відповідальність за завдану матеріальну шкоду потерпілому, а не водій, який перебував за кермом його автомобіля і з вини якого сталося ДТП.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, постановою Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18 встановлено, що ОСОБА_1 працює в ТОВ "КТЛ СЕРВІС".

Окрім того, суд першої інстанції, у судовому засіданні 04.12.2018, з наданих особисто ОСОБА_1 пояснень, встановив, що останній до настання спірної ДТП вже протягом року працював на ТОВ "КТЛ СЕРВІС" без оформлення відповідних трудових відносин (на підтвердження наведеного продемонстрував сторінку свого акаунту у соціальній мережі Facebook та додаток UBER).

Також судами встановлено, що ОСОБА_1 вказував, що керував різними автомобілями, належними ТОВ "КТЛ СЕРВІС", в той час як представник відповідача у підготовчому засіданні 13.11.2018 (в якому не брав участі ОСОБА_1 ) підтвердив, що скаржнику належить близько 10 автомобілів.

Крім того, суди встановили, що ОСОБА_1 підписав договір про надання послуг з ФОП Тригубенком О.М. та договір №266582-17 прокату транспортного засобу з ТОВ "КТЛ СЕРВІС" наступного дня після настання ДТП для оформлення страхової виплати. До того ж ОСОБА_1 вказав, що аналогічний договір ним укладався при настанні ДТП, яка передувала спірній ДТП (у жовтні 2017 року), однак попереднього разу дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини.

Водночас суди дослідили, що (за поясненнями ОСОБА_1 ) жодних коштів на користь відповідача за договором №266582-17 прокату транспортного засобу ОСОБА_1 не сплачував. Докази оплати ОСОБА_1 коштів за прокат автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_3 , а також блокування певної суми коштів на рахунку ОСОБА_1 (що є усталеною практикою при правовідносинах оренди автомобіля) у період, що передував настанню ДТП, - відсутні, доказів зворотного учасниками справи, зокрема скаржником, не надано.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій надали оцінку договору прокату транспортного засобу від 25.12.2017 № 266582-17 та зробили обґрунтований висновок про те, що спірні договори були укладені виключно з метою ухилення відповідача як власника транспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_3 , від відповідальності за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Такий висновок відповідає обставинам справи та не спростований скаржником.

За змістом статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності . Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини, встановлені під час розгляду справи № 910/12722/18 та встановлені в постанові Святошинського районного суду міста Києва від 01.03.2018 у справі №759/681/18, як окремо, так і в їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ КТЛ СЕРВІС , а тому ТОВ КТЛ СЕРВІС як роботодавець ОСОБА_1 відповідальне за шкоду, завдану власнику транспортного засобу Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_1 , під час експлуатації джерела підвищеної небезпеки.

Разом з тим судами було встановлено, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_3 , на момент вчинення ДТП була застрахована ПАТ "СК "Провідна".

Відповідно до статті 5 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною першою статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Враховуючи викладене, суди дійшли неспростованого висновку про те, що ТОВ КТЛ СЕРВІС як страхувальник за полісом №АК/7249486 несе цивільну відповідальність за завдану ним шкоду в межах різниці між фактичним розміром завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Суди встановили, що ПАТ СК Провідна на підставі страхового акта від 22.03.2018 № 2300198377 та у відповідності з розрахунком суми матеріального збитку здійснив страхове відшкодування, виплативши на користь ТОВ Ваш перевізник кошти у розмірі 40 376, 31 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 02.04.2018 №0015586. Враховуючи викладене і те, що внаслідок ДТП, яка сталась 28.12.2017 за участю транспортного засобу Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_3 , та транспортного засобу Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_1 , ТОВ "Ваш перевізник" було завдано шкоду у розмірі 127 499, 02 грн та відсутність жодних заперечень відповідача з приводу обґрунтованості вартості відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу, та беручи до уваги, що ПАТ СК СК Провідна було відшкодовано позивачу частину матеріального збитку, - дійшли обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відшкодування завданих позивачу збитків підлягають задоволенню у розмірі 87 122, 71 грн.

Судами попередніх інстанції додатково з`ясовано та зазначено таке.

ТОВ "Ваш перевізник" була заявлена вимога про стягнення з відповідача відшкодування витрат, понесених на тимчасову оренду транспортного засобу на час, поки належний йому автомобіль Hyundai HD 72 перебував на відновлювальному ремонті.

Відповідно до умов договору оренди транспортного засобу від 02.01.2018 №ДО 02/01-18 (далі - Договір оренди) ФОП ОСОБА_4 було передано в оренду ТОВ Ваш перевізник вантажний автомобіль марки Renault Midlum 210, 2006 року випуску, фургон-рефрежеротор-С, на термін - 6 місяців (пункт 1.1 Договору оренди). Розмір орендної плати складає 1 000, 00 грн. за день без ПДВ (пункт 4.1 Договору оренди).

Взамін пошкодженого ізотермічного фургону (механізм роботи його зводиться до збереження температурного режиму за принципом термосу) позивачем було орендовано вантажний автомобіль з рефрижератором (механізм роботи його зводиться до підтримання необхідний температурного режиму за принципом холодильника), при цьому вантажомісткість вантажного автомобіля Renault Midlum 210 є майже вдвічі більша, ніж у пошкодженого фургону.

Орендований позивачем автомобіль не є співмірним (має кращі характеристики), ніж пошкоджений автомобіль Hyundai HD 72, а відтак вартість його оренди (93 000, 00 грн, заявлених до стягнення позивачем) є більшою, ніж складала б вартість оренди співмірного автомобіля; доказів неможливості ТОВ Ваш перевізник орендувати співмірний пошкодженому автомобіль позивачем не надано, матеріали справи таких доказів не містять.

Крім того, надані позивачем документи на підтвердження необхідності оренди автомобіля на час ремонту автомобіля Hyundai HD 72 мають ознаки фабрикування доказової бази, оскільки надані ТОВ Ваш перевізник договори оренди з контрагентами не містять даних про те, яким саме автомобілем необхідно здійснити перевезення вантажу, натомість у своїх листах-зверненнях до контрагентів позивач посилається на неможливість здійснення перевезення автомобілем Hyundai HD 72, державний номер НОМЕР_1 . Також позивачем було направлено свої листи-повідомлення контрагентам 29.12.2017 та в той же день від різних юридичних осіб одержано листи-відповіді, аналогічні за своїм змістом. У вказаних листах, за відсутності будь-якої необхідності, містилося посилання саме на відповідний автомобіль Hyundai HD 72 (хоча договорами не передбачалось жодних умов щодо автомобіля, на якому позивач повинен був надати послуги з перевезення). Директором та єдиним засновником ТОВ Ваш перевізник є ОСОБА_4, який позивачу як фізична особа-підприємець передав в оренду вантажний автомобіль Renault Midlum 210 згідно з договором оренди, та саме ОСОБА_4 звертався від імені позивача до його контрагентів.

За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

За таких обставин суди дійшли достовірного висновку про те, що позивачем не доведено існування причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, яка полягала у завданні збитків автомобілю позивача, з витратами у розмірі 93 000, 00 грн, які були здійснені ТОВ Ваш перевізник на оренду автомобіля Renault Midlum 210, у зв`язку з чим у цій частині позову відмовили.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових актів - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, які застосовані судами з урахуванням встановлених ним фактичних обставин справи і наявних у ній доказів.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КТЛ СЕРВІС" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 910/12722/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков

Суддя В. Селіваненко