Рішення

від 18.12.2018 по справі 911/1626/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2018 р. м. Київ

Справа № 911/1626/18

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Богдан» про визнання недійсним договору в частині та стягнення 21 351,60грн, за участю представників від:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №062/15/1/06-09 від 02.01.2018);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 07.09.2018)

встановив:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі - КП «Київжитлоспецексплуатація» ) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Богдан» (далі - ТОВ «БК «Богдан» ) та просить:

- визнати недійсним п.3.1 договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 в частині визначення суми ПДВ - 21 351,60грн та загальної ціни договору з урахуванням суми ПДВ - 128 109,60грн;

- стягнути з ТОВ «БК «Богдан» на користь КП «Київжитлоспецексплуатація» 2135160грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач ввів його в оману при укладенні договору, надавши свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, чим підтвердив свій статус платника ПДВ, однак, як з'ясувалось у подальшому, таке свідоцтво анульовано. Оскільки відповідач не є платником відповідного податку, сума у розмірі 21 351,60грн, перерахована у складі вартості виконаних робіт як податок на додану вартість, отримана відповідачем, як вказує позивачу, безпідставно (т.1 а.с. 4-7).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2018 судом відкрито провадження у справі, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 19.09.2018, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій (т.1 а.с.1-3).

Копія вказаної ухвали вручена позивачу 31.08.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103264882013, а відповідачу - 03.09.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103264881823 (т.1 а.с.207,208).

17.09.2018, з дотримання встановленого строку, відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти позову. Так, відповідач посилається на те, що:

- сторонами погоджено всі істотні умови договору підряду, зокрема, ціну робіт і на даний час фактично такий договір є виконаним;

- жодна з умов договору не суперечить вимогам законодавства;

- позивач міг перевірити інформацію щодо наявності у відповідача статусу платника податку на додану вартість.

Також відповідач вказує на відсутність збитків у позивача у розмірі 21 351,60грн (т.1 а.с.209-215).

У підготовчому засіданні 19.09.2018 оголошено перерву до 12.10.2018 та встановлено строки для подання відповіді на відзив та заперечення, про що прийнято ухвалу, занесену до протоколу (т.1 а.с.256-258).

02.10.2018 позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначив, що не просить визнати недійсним пункт договору щодо ціни договору, а вимагає визнання недійсним п.3.1 договору, яким окремо визначається ПДВ у розмірі 21 351,60грн, платником якого відповідач на момент укладення договору не був, оскільки його свідоцтво анульовано. Також, позивач вказує, що відповідач зобов'язаний забезпечити своєчасне оформлення податкових накладних з ПДВ та їх реєстрацію, а він як покупець має право віднести відповідні суму ПДВ до податкового кредиту (т.2 а.с.1-5).

У підготовчому засіданні 12.10.2018 оголошено перерву до 26.10.2018.

16.10.2018 відповідачем подано заперечення, відповідно до яких відповідач повторює доводи, викладені у відзиву, а також вказує, що при прийнятті робіт відповідач не надав жодних зауважень та заперечень стосовно ціни та предмету договору, що свідчить про погодження з умовами договору підряду, а також те, що кошти у сумі 21 351,60грн набуті відповідачем на підставі договору підряду та не можуть вважатись набутими без достатньої правової підстави (т.2 а.с.13-19).

26.10.2018 позивачем подано клопотання про витребування доказів. Відповідно до поданого клопотання позивач просить суд витребувати від Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області докази стосовно факту сплати та поданих податкових декларацій з податку на додану вартість та інформацію щодо включення до податкового зобов'язання ТОВ «БК «Богдан» суми ПДВ за договором підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017.

Протокольною ухвалою від 26.10.2018 у задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк , зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу . Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Зокрема, відповідно до ч.2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви .

Крім того, згідно ч. 2 ст. 81 ГПК України, у клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Вказане клопотання подане позивачем після закінчення строку для подання доказів.

Крім того, згідно змісту такого клопотання його задоволення є неможливим, оскільки позивач не просить витребувати конкретні докази. При цьому, реєстрація податкових зобов'язань з податку на додану вартість здійснюється не за договором, а за контрагентом, відповідно податковий орган не зможе надати витребовувану інформацію за параметром на підставі договору №…. від,,, .

В судовому засіданні 26.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження за клопотанням відповідача, щодо задоволення якого не заперечував позивач, та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 23.11.2018 (т.2 а.с.37-40).

Протокольною ухвалою від 23.11.2018 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2018.

В судовому засіданні 05.12.2018 оголошено перерву до 18.12.2018.

Під час розгляду справи позивач заявлені вимоги просив задовольнити, відповідач - у задоволені позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, судом встановлено наступне.

31.10.2017 між КП «Київжитлоспецексплуатація» (замовник) та ТОВ «БК «Богдан» (підрядник) укладено договір підряду №17/Б-А16/1-П (т.1 а.с.14-20,113-119).

Предметом вказаного договору є виконання капітального ремонту житлового будинку.

Так, за умовами відповідного договору, підрядник зобов'язується виконати роботи: 6021- Капітальний ремонт житлового фонду. Капітальний ремонт покрівлі будинку за адресою: вул. Азербайджанська, 16/1 у Дніпровському районі м. Києва за кодом ДК 021:2015:45453000-7 - капітальний ремонт і реставрація » (згідно ДСТУ БД.1.1.-1:2013) в об'ємі, визначеному у кошторисній документації до цього договору (роботи), відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 3 від 06.01.2017 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1279 від 17.10.2017 (згідно ДСТУ БД.1.1.-1:2013). Балансоутримувачем житлового будинку є Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва (п. 1.1 договору).

Пунктом 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 28.12.2017, т.1 а.с.156) передбачено, що договірна ціна на виконання робіт зазначена у кошторисній документації до даного договору; ціна договору становить 106 758,00грн, крім того ПДВ 20% - 21 351,60грн, всього - 128 109,60грн.

У відповідності з п. 3.2 договору, договірна ціна визначається сторонами, як динамічна та може коригуватися в процесі виконання робіт, зокрема, шляхом укладення відповідних додаткових угод до даного договору.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та акта приймання виконаних робіт за формою КБ-2в з відомістю ресурсів, підписаних уповноваженими представниками сторін, і акта витрат на проведення експертизи кошторисної документації.

Акт оформлюється належним чином підрядником і подається для підписання замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця; замовник повинен розглянути та підписати акт у встановленому законом порядку або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою не пізніше 30 банківських днів після надходження коштів на вказані цілі на реєстраційний рахунок замовника.

У відповідності з пп. 6.1.3 п. 6.1 договору замовник має право ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору.

Згідно з пп. 6.4.13, 6.4.15 договору, підрядник зобов'язаний виконувати особливості оформлення документів, визначених умовами закупівлі за бюджетні кошти відповідно до Бюджетного кодексу України, наказу ДКСУ №309.

Підрядник повинен забезпечити своєчасне оформлення податкових накладних з ПДВ, своєчасну їх реєстрацію в єдиному реєстрі та направлення її замовнику не пізніше 15 денного терміну з дня настання податкового зобов'язання (п.6.4.15 договору).

На виконання умов договору підряду, з урахуванням додаткової угоди № 2 від 28.12.2017, на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2017 року та акту прийому-передачі наданих послуг на отримання експертного звіту кошторисної документації (т.1 а.с.160, 163-166), позивачем перераховано ТОВ «Будівельна компанія «Богдан» загалом 128 109,60грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2326 від 27.12.2017 на суму 85 129,52грн; № 2325 від 27.12.2017 на суму 1917,60грн; № 842 від 21.11.2017 на суму 41 062,48грн (т.1 а.с.172-174).

Відповідно до додатку № 1 до додаткової угоди № 2 від 28.12.2017 договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 (протокол погодження договірної ціни, т.1 а.с.157) вартість робіт становить 106 758грн, крім того ПДВ - 21 351,60грн, а всього 128109,60грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що на момент проведення публічних закупівель - 25.10.2017 ТОВ «Будівельна компанія «Богдан» разом з проектною документацією надано свідоцтво № 200078437 (т.1 а.с.177) про реєстрацію платником податку на додану вартість.

При цьому, під час реєстрації податкових накладних та проведення розрахункових операцій позивачем встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість у ТОВ «Будівельна компанія «Богдан» анульоване контролюючим органом з 26.07.2017, що підтверджується даними реєстру платників ПДВ (т.1 а.с.176).

Отже, на момент укладення договору підряду, свідоцтва відповідача про реєстрацію платника податку на додану вартість не було дійсним.

З урахуванням зазначеного, КП «Київжитлоспецексплуатація» направлено відповідачу лист № 062/15/22-1938 від 18.04.2018 та вимогу № 062/15/1/03-2689 від 31.05.2018 про повернення грошових коштів у розмірі 21 351,60грн податку на додану вартість, а також додаткову угоду про внесення змін до договору в частині зміни ціни (т.1 а.с.178-182).

Відповідна вимога не виконана, у зв'язку з чим позивач вимагає визнати недійсним п. 3.1 договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 в частині визначення суми ПДВ у розмірі 21 351,60грн, а також загальної ціни договору з врахуванням суми ПДВ у розмірі 128 109,60грн, а також стягнути з відповідача 21 351,60грн.

Заявлені вимоги суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення; ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з наявними у матеріалах справи доказами, відповідачем виконано, а позивачем оплачено виконані за договором роботи, що підтверджується сторонами.

Між тим, позивач стверджує, що відповідний договір в частині включення до ціни робіт податку на додану вартість, укладений під впливом обману та підлягає визнанню недійсним на підставі ст.230 ЦК України.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені ст.203 ЦК України, відповідно до якої: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України, що визначено ст.215 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як визначено ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

У відповідності з ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним; обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Посилаючись на те, що відповідач не повідомив його про анулювання свідоцтва платника ПДВ, позивач вважає, що відповідач ввів його в оману при укладені договору, тому такий договір у частині включення до ціни ПДВ має бути визнаний недійсним.

Поряд з цим, згідно з чч. 2, 3, 5 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору; ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України; за згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до чч.1,2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що сторонами під час укладення договору підряду було погоджено всі його істотні умови, у тому числі - ціну договору з податком на додану вартість.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним пункту договору в частині його ціни (п. 3.1 договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 в частині визначення суми ПДВ - 21 351,60грн та загальної ціни договору з урахуванням суми ПДВ - 128 109,60грн) після повного виконання сторонами своїх зобов'язань, оскільки звернення з позовом до суду про визнання недійсним договору в частині його ціни після повного виконання учасниками угоди її умов свідчить про намагання внести зміни до ціни договору, що суперечить вимогам ЦК України.

Відповідно до пунктів 5.8.16, 5.8.17 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 293 від 05.07.2013 «Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013» , до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва у складі інвесторської кошторисної документації після підсумку глав 1-12 включаються податки, збори, обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва; розмір цих витрат визначається виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством (підпункт 6.1.5.6 пункту 6.1.5 Наказу).

З урахуванням викладеного, на стадії складення зведеного кошторисного розрахунку проектант передбачає в ньому витрати виконавця робіт на оподаткування, виходячи із загальних їх розмірів і ставок, тобто таких, що діють для основної маси платників податків. При цьому, у складі зведеного кошторису інвесторської кошторисної документації обов'язково враховується податок на додану вартість за ставкою 20%; кошторисна частина такої документації після проведення її державної експертизи фактично є для замовника будівництва орієнтиром при формуванні очікуваної вартості закупівлі будівельних робіт (послуг). З цієї точки зору, перевищення вказаної вартості внаслідок розширення переліку встановлених складових витрат, застосування інших розцінок, коефіцієнтів, норм витрат, тощо, без збільшення складу та обсягів запланованих робіт або погіршення їх якості і є, за своїм змістом, завищенням вартості робіт.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2018 р. у справі № 918/769/17.

Приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду все на викладене вище, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним пункту договору в частині визначення його ціни і, відповідно, щодо відсутності підстав для застосування ст. 216 ЦК України, а саме щодо стягнення з відповідача 21351,60грн в рахунок повернення грошових коштів, які сплачені позивачем у складі вартості робіт за договором як ПДВ.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Витрати по сплаті судового збору у даній справі, відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у повному обсязі у задоволенні позову Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (ідентифікаційний код 03366500; 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Богдан» (ідентифікаційний код 37423240; 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м.Вишгород, вул. Шолуденка, 14) про визнання недійсним договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017 про виконання капітального ремонту житлового будинку в частині та стягнення 21 351,60грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, визначеному ст.257 ГПК України, з урахування підпункту 17.5 пункту 17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено - 28.12.2018.

Суддя А.Р. Ейвазова