Постанова

від 07.03.2019 по справі 911/1626/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2019 р., м. Київ Справа№ 911/1626/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Денисенко О.В.,

від відповідача: Шумський О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2018р., м. Київ (повний текст складено 28.12.2018р.) у справі №911/1626/18 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Богдан"

про визнання недійсним договору в частині та стягнення 21351,60 грн.

1. Зміст позовних вимог та заперечень

1.1. Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про визнання недійсним п.3.1 договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017р. в частині визначення суми ПДВ 21351,60 грн, загальної ціни договору з урахуванням суми ПДВ 128109,60 грн та стягнення 21351,60 грн.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач ввів Позивача в оману при укладенні договору, надавши свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, чим підтвердив свій статус платника ПДВ. Однак, як з'ясувалось у подальшому, таке свідоцтво на час укладення договору було анульовано.

Отже, кошти у сумі 21351,60 грн, перераховані у складі вартості виконаних робіт як податок на додану вартість, отримані Відповідачем безпідставно.

1.3. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що сторонами погоджено всі істотні умови договору підряду, зокрема, ціну робіт і на даний час фактично такий договір є виконаним. При цьому, ??жодна з умов договору не суперечить вимогам законодавства.

Також Відповідач зазначає, що Позивач міг перевірити інформацію щодо наявності у Відповідача статусу платника податку на додану вартість, та вказує на відсутність збитків у Позивача у сумі 21351,60 грн.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом

2.1. 22.10.2012р. Відповідача зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №200078437 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

2.2. 26.07.2017р. Відповідачу анульовано реєстрацію останнього як платника податку на додану вартість за рішенням контролюючого органу у зв'язку із неподанням декларації протягом року, що підтверджується відомостями з реєстру платників ПДВ.

2.3. 31.10.2017р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір підряду №17/Б-А16/1-П, відповідно до п.1.1 якого предметом вказаного договору є виконання капітального ремонту житлового будинку. Відповідач зобов'язався виконати роботи: "6021 - Капітальний ремонт житлового фонду. Капітальний ремонт покрівлі будинку за адресою: вул. Азербайджанська, 16/1 у Дніпровському районі м. Києва за кодом ДК 021:2015:45453000-7 - капітальний ремонт і реставрація " (згідно ДСТУ БД.1.1.-1:2013) в об'ємі, визначеному у кошторисній документації до цього договору (роботи), відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №3 від 06.01.2017р. (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1279 від 17.10.2017р. (згідно ДСТУ БД.1.1.-1:2013).

Відповідно до п.3.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 28.12.2017р.) передбачено, що договірна ціна на виконання робіт зазначена у кошторисній документації до даного договору; ціна договору становить 106758,00 грн, крім того ПДВ 20% - 21351,60 грн, всього - 128109,60 грн.

Відповідно до п.6.4.15 договору Відповідач повинен забезпечити своєчасне оформлення податкових накладних з ПДВ, своєчасну їх реєстрацію в єдиному реєстрі та направлення її Позивачу не пізніше 15 денного терміну з дня настання податкового зобов'язання.

2.4. Відповідно до додатку №1 до додаткової угоди №2 від 28.12.2017р. договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017р. (протокол погодження договірної ціни) вартість робіт становить 106758 грн, крім того ПДВ - 21351,60 грн, а всього 128109,60 грн.

2.5. На виконання договору на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2017 року та акту прийому-передачі наданих послуг на отримання експертного звіту кошторисної документації, Позивачем перераховано Відповідачу кошти у сумі 128109,60 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №2326 від 27.12.2017р. на суму 85129,52 грн; №2325 від 27.12.2017р. на суму 1917,60 грн; №842 від 21.11.2017р. на суму 41062,48 грн.

2.6. Позивачем направлено Відповідачу лист №062/15/22-1938 від 18.04.2018р. та вимогу №062/15/1/03-2689 від 31.05.2018р. про повернення грошових коштів у сумі 21351,60 грн податку на додану вартість, а також додаткову угоду про внесення змін до договору в частині зміни ціни у зв'язку із наданням Відповідачем недостовірної інформації про те, що Відповідач є платником податку на додану вартість.

3. Короткий зміст рішень місцевого суду.

3.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2018р. у справі №911/1626/18 у задоволенні позову відмовлено.

3.2. Рішення обґрунтоване тим, що сторонами під час укладення договору підряду було погоджено всі його істотні умови, у тому числі, ціну договору з податком на додану вартість.

З урахуванням викладеного, місцевий суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним пункту договору в частині його ціни (п.3.1 договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017р. в частині визначення суми ПДВ - 21351,60 грн та загальної ціни договору з урахуванням суми ПДВ - 128109,60 грн) після повного виконання сторонами своїх зобов'язань, оскільки звернення з позовом до суду про визнання недійсним договору в частині його ціни після повного виконання учасниками угоди її умов свідчить про намагання внести зміни до ціни договору, що суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Також місцевий суд вказав, що на стадії складення зведеного кошторисного розрахунку проектант передбачає в ньому витрати виконавця робіт на оподаткування, виходячи із загальних їх розмірів і ставок, тобто таких, що діють для основної маси платників податків. При цьому, у складі зведеного кошторису інвесторської кошторисної документації обов'язково враховується податок на додану вартість за ставкою 20%; кошторисна частина такої документації після проведення її державної експертизи фактично є для замовника будівництва орієнтиром при формуванні очікуваної вартості закупівлі будівельних робіт (послуг). З цієї точки зору, перевищення вказаної вартості внаслідок розширення переліку встановлених складових витрат, застосування інших розцінок, коефіцієнтів, норм витрат, тощо, без збільшення складу та обсягів запланованих робіт або погіршення їх якості і є, за своїм змістом, завищенням вартості робіт.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

4.1. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом не спростовано доводи Позивача з посиланням на відповідні норми законодавства. Так, Позивач зазначає, що договір був укладений під впливом обману за умислу Відповідача, що підтверджується наданням Відповідачем у складі пропозиції від 24.10.2017р. свідоцтва №200078437 про реєстрацію Відповідача як платника податку на додану вартість, яке анульоване 26.07.2017р.

Крім того, Позивач зазначив, що податок на додану вартість не є ціною в розумінні ст.632 Цивільного кодексу України і його сплата передбачена умовами договору окремо від ціни.

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, мотивуючи тим, що сторонами станом на дату укладення договору підряду було досягнуто всіх істотних умов, а також було погоджено та підписано протокол погодження договірної ціни.

Відповідач стверджує, що позовні вимоги є необґрунтованими з підстав відсутності умов зменшення у законі чи договорі, а також з підстав прямої заборони такого зменшення нормами цивільного законодавства через повне виконання умов договору. При цьому, Відповідач зазначає, що податок на додану вартість було внесено в ціну договору.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019р. у справі №911/1626/18 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 26.02.2019р. У судовому засіданні 26.02.2019р. оголошено перерву до 07.03.2019р.

7. Застосоване законодавство

7.1. Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

7.2. Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України, передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

7.3. Згідно з ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

7.4. Відповідно до ст.217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

7.5. Згідно з ч.1 ст.230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

7.6. Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином.

7.7. Згідно з ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості.

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

8.2. Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем укладено договір підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017р., відповідно до якого предметом вказаного договору є виконання капітального ремонту житлового будинку.

Відповідно до п.3.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 28.12.2017р.) передбачено, що договірна ціна на виконання робіт становить 106758,00 грн, крім того ПДВ 20% - 21351,60 грн, всього - 128109,60 грн.

8.3. Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач вказує, що на момент проведення публічних закупівель 25.10.2017р. Відповідачем разом з документацією надано свідоцтво №200078437 про реєстрацію платником податку на додану вартість. Вказані обставини Відповідачем не заперечуються.

При цьому, під час реєстрації податкових накладних та проведення розрахункових операцій Позивачем встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість у Відповідача анульоване контролюючим органом з 26.07.2017р., що підтверджується даними реєстру платників ПДВ. Тому, Відповідач не надав Позивачу відповідних податкових накладних на виконані за договором роботи, які Позивач міг би віднести до податкового кредиту.

Тобто на момент проведення закупівлі, укладення договору Відповідач не був суб'єктом сплати податку на додану вартість. Якщо б Позивачу про це було б відомо, він би не уклав договір з такою умовою.

З наведеного вбачається, що договір підряду від 31.10.2017р., в частині зазначення ПДВ 20% - 21351,60 грн, був укладений Позивачем під впливом обману, що підтверджується наданням Відповідачем у складі пропозиції від 24.10.2017р. свідоцтва №200078437 про реєстрацію Відповідача як платника податку на додану вартість, яке анульоване 26.07.2017р.

8.4. Як вбачається з п.3.1 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 28.12.2017р.) ціна договору становить 106758,00 грн, крім того ПДВ 20% - 21351,60 грн, всього - 128109,60 грн.

Тобто сторонами передбачено, що ціною договору є саме 106758,00 грн. Водночас сплата Позивачем ПДВ не є ціною договору, його сплата передбачена нормами Податкового кодексу України та умовами договору окремо від ціни, і була передбачена у зв'язку із тим, що Відповідач подав Позивачу свідоцтво, що він є платником податку на додану вартість, яке на цей час було анульовано.

Отже, Відповідач, подаючи у складі пропозиції документи на підтвердження того, що він є платником податку на додану вартість, ввів Позивача в оману, внаслідок чого мав умисел на отримання та отримав додаткові кошти від Позивача за договором підряду, які б в іншому випадку не підлягали б сплаті. Доказів протилежного Відповідачем суду не подано.

8.5. За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги Позивача про визнання недійсним п.3.1 договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017р. в частині визначення суми ПДВ 21351,60 грн, загальної ціни договору з урахуванням суми ПДВ 128109,60 грн на підставі ст.230 Цивільного кодексу України та стягнення з Відповідача на користь Позивача визначеної договором та сплаченої Позивачем суми ПДВ 21351,60 грн на підставі ст.216. 1212 Цивільного кодексу України.

8.6. Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду та аргументами Відповідача щодо відсутності підстав для визнання недійсним пункту договору в частині його ціни після повного виконання сторонами своїх зобов'язань, оскільки це свідчить про намагання внести зміни до ціни договору, що суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Як вбачається з предмету і підстав позову Позивач просить суду визнати договір у спірній частині недійним та застосувати в цій частині реституцію, а не внести в нього зміни.

При цьому, норми закону ніяким чином не пов'язують визнання недійсним договору та застосування правових наслідків цього, з виконанням такого договору.

8.7. Апеляційний суд також не погоджується з посиланням Відповідача на постанову Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №918/769/17, оскільки у вказаній справі прокурору було відмовлено у позові з підстав не доведення прокурором неправомірності дій відповідача, який користувався пільгами з оподаткування, в частині визначення у спірних договорах вартості робіт шляхом включення витрат з ПДВ, отже обставини вказаної і даної справи не є аналогічними.

9. Висновки апеляційного суду

9.1. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду скасуванню, з прийняття нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" на рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2018р. у справі №911/1626/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2018р. у справі №911/1626/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати недійсним п.3.1 договору підряду №17/Б-А16/1-П від 31.10.2017р. про виконання капітального ремонту житлового будинку в частині визначеної суми ПДВ - 21351,60 грн та загальної ціни договору з врахуванням суми ПДВ - 128109,60 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Богдан" (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, б. 14, ідентифікаційний код 37423240) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, б. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 21351 (двадцять одну тисячу триста п'ятдесят одну) грн 60 коп та судовий збір у сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Богдан" (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, б. 14, ідентифікаційний код 37423240) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, б. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 5286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн 00 коп.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 08.04.2019р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна